Справа№ 953/21133/20
н/п 2/953/1325/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Єфіменко Н.В.
за участі секретаря Цісарук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
18 грудня 2020р. до Київського районного суду м. Харкова надійшов позов Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , у якому позивач просив стягнути з відповідача вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 4081,47 грн. та стягнути судові витрати у сумі 2102 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався звернення відповідача до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, після чого 28.04.2020 ОСОБА_1 наданий статус безробітної відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», призначена допомога по безробіттю у розмірі встановленому законодавством та виплачена допомога за період з 28.04.2020 по 03.06.2020 у сумі 4081 грн. 47 коп. Станом на час реєстрації в центрі зайнятості документів на підтвердження факту зайнятості відповідач не надавала. Однак, у подальшому позивачем встановлене приховання відповідачем факту навчання з 30.09.2019 по 24.06.2020 у Приватному вищому навчальному закладі «Запорізький коледж технологій та дизайну» з 30.09.2019 по 24.06.2020. Наказом директора Харківського міського центру зайнятості №341 від 29.07.2020 встановлена необхідність повернення відповідачем безпідставно виплачених коштів у сумі 4081 грн. 47 коп.31.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до Харківського міського центру зайнятості з заявою про сплату заборгованості частинами протягом трьох місяців з серпня 2020р. по жовтень 2020р., однак станом на час звернення до суду з позовною заявою відповідач кошти не повернула.
Представник позивача до судового засідання не з`явилась, подала заяву, в якій позов підтримала, просила задовольнити, справу розглянути за своєї відсутності.
Відповідач до судового засідання не з`явилась, подала заяву, в якій позов визнала, просила справу розглянути за своєї відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного:
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України встановлено, зокрема, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони розуміють наслідки відповідних процесуальних дій, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна з 24.05.2018, що підтверджується персональною карткою № НОМЕР_1 та заявою ОСОБА_1 від 24.05.2018 (а.с. 4-5).
28.04.2020 відповідач звернулась до Харківського міського центру зайнятості із заявами про поновлення статусу безробітного, поновлення виплати допомоги по безробіттю. У заяві відповідач засвідчила власним підписом, що не відноситься до зайнятого населення відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та відомостей (а.с. 6-8).
Позивачем виплачена відповідачу допомога по безробіттю за період з 28.04.2020 по 03.06.2020 у сумі 4081 грн. 47 коп. (а.с.19).
Як вбачається з листа Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну» №31 від 21.07.2020, ОСОБА_1 навчалась у вказаному навчальному закладі з 30.09.2019 по 24.06.2020 згідно наказів № 2 З-УФЮ від 30.09.2019 та №7 В-УФЮ від 24.06.2020 (а.с. 15, 16-17).
Актом №32 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 27.07.2020 встановлено, що ОСОБА_1 на день реєстрації відносилась до категорії зайнятого населення та не мала права перебувати на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного (а.с.14-15).
29.07.2020 директором Харківського обласного центру зайнятості прийнятий наказ про повернення коштів, виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю в сумі 4081 грн. 47 коп., про що повідомлена відповідач (а.с. 19, 18).
31.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до Харківського міського центру зайнятості з заявою щодо сплати заборгованості частинами протягом трьох місяців (серпень 2020 - жовтень 2020) (а.с. 20).
Директором Харківського міського центру зайнятості прийняте рішення дозволити ОСОБА_1 сплачувати борг частинами, що вбачається з листа від 05.08.2020 №ХМЦЗ -10-8170 (а.с. 21).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» (далі: ЗУ № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи
Згідно з п.1 ч. 1 ст.43 ЗУ № 5067-VI статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Як передбачено п.1 ч. 1 ст. 45 ЗУ № 5067-VI, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.
Відповідно ч.1 ст. 4 ЗУ № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Зідгно ч. 3 ст. 44 ЗУ № 5067-VIвідповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
В порушення вимог п.1 ч. 1 ст.43, ч. 3 ст. 44, п.1 ч.1 ст. 45 ЗУ № 5067-VI відповідач не повідомила позивача про обставини, що впливають на прийняття рішень Харківським міським центром зайнятості про припинення реєстрації безробітних, а самене повідомила про власне навчання за денною формою навчання, на підставі чого безпідставно отримала матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 4081,47 грн. Вказані обставини, як і позовні вимоги визнаються відповідачем.
З урахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 4081 грн. 47 коп.
При подачі позову позивачем сплачений судовий збір у сумі 2102грн., який згідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 4, 43,44, 45Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012, суд,-
ухвалив:
Позов Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Харківського міського центру зайнятості ЄДРПОУ 36224721 вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 4081 (чотири тисячі вісімдесят одна) грн. 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Харківського міського центру зайнятості ЄДРПОУ 36224721 судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Позивач - Харківський міський центр зайнятості, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137-А, ЄДРПОУ 36224721.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 02.03.2021р.
Суддя -