Справа № 353/91/21

Провадження № 2/353/122/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Кулика А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що станом на 01.07.1990 року вона та батьки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проживали за вищевказаною адресою. Вказане господарство відносилося до типу робітничого двору, тому належав батькам на праві власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на все належне йому майно. Батько за життя заповіт не складав. Після його смерті в управління та володіння спадковим майном вступила її мати ОСОБА_3 , так як вони проживали разом, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_3 . Після смерті матері відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно. Позивач прийняла спадщину після смерті матері, так як вона проживала разом з матір`ю ОСОБА_3 та була зареєстрована в господарстві. 22.01.2021 року вона звернулася доТлумацької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та приналежні до нього господарські будівлі та споруди, що розташовані за вказаною адресою і залишились після смерті ОСОБА_3 . Однак нотаріус своєю постановою відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищенаведене нерухоме майно, з тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння. У зв`язку з вищевказаним, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду подала письмову заяву, у якій вказала, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просила справу розглядати без її участі.

12.02.2021року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав:

Судом встановлено, що згідно виписки з погосподарської книги № 6 с. Нижнів за 1986-1990 роки, виданої Тлумацькою міською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 93 від 04.02.2021 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 числився як робітничий двір, і в ньому були зареєстровані та проживали:ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с. 12). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу від 15.07.2020 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 область побудовані у період з 1940 року по 1992 рік (а.с. 4-6).

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 123, 126 ЦК Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року) та п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 02 березня 1973 року № 3 «Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього», розмір частки колишнього члена колгоспного двору в спільному майні, що належить дворові і збереглося після його перетворення в господарство робітників та службовців (якщо на час припинення існування двору цей член не втратив права на неї), встановлюється згідно зі ст. 123 ЦК Української РСР. Тому при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх членів двору, в тому числі непрацездатних і неповнолітніх. Майно, придбане після перетворення колгоспного двору в господарство робітників чи службовців, підлягає поділу за нормами, що регулюють поділ спільної часткової власності або спільної сумісної власності подружжя.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що вирішуючи спори про право приватної власності на майно, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення, набуті з передбачених законом підстав.

Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вцілому належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 21). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу 01.06.1992 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 15).

Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.), який діяв на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном та подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Після смерті останнього ОСОБА_3 прийняла спадщину, оскільки вступила в управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 126 від 10.02.2021 року (а.с. 11).

Дані обставини підтверджуються також копією спадкової справи № 338/2004 від 21.07.2004 року, заведеної Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_4 (а.с. 35-38).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 126 від 10.02.2021 року (а.с. 11). Крім того, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є рідна сестра позивача, відповідач по справі, ОСОБА_2 . Проте, остання на спірне спадкове майно не претендує.

Дані обставини підтверджуються також копією спадкової справи № 67/2019 від 02.11.2019 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_3 (а.с. 39-91).

Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Позивачу в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , які залишились після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданою Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області № 36/02-31 від 22.01.2021 року (а.с. 16).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 454,00 грн.

На підставі ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України, керуючись ст. 82, 142, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Повернути позивачу ОСОБА_1 сплачений нею по квитанції № 0.0.2010630073.1 від 11.02.2021 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 09 березня 2021 року.

ГоловуючийЛ. І. Мотрук