Справа № 183/6879/19

№ 2/183/464/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позову Фермерського господарства «Світанок» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «СКІФ», третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світлана Іванівна про:

-визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 5,460 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та ФГ «Світанок» ОСОБА_1 , зареєстрований Новомосковським РВДРФЦДЗК 20.02.2019 року № 04:09:126:00410;

-визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ФГ «СКІФ» та ОСОБА_2 , речове право за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 18.09.2019 року за № 33354939;

-скасування реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 18.09.2019 року, номер запису 33354939,

за участю сторін:

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_7.,-

в с т а н о в и в:

31 жовтня 2019 року Фермерське господарство Світанок» Гережи Івана Володимировича (надалі - ФГ «Світанок»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Скіф» (ФГ «Скіф»), в якому просили:

-визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 5,460 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Світанок» Гережи Івана Володимировича, зареєстрований Новомосковським РВДРФЦДЗК 20.02.2019 року № 04:09:126:00410;

-визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Фермерським господарством «СКІФ» та ОСОБА_2 , речове право за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 18.09.2019 року за № 33354939;

-скасувати реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 18.09.2019 року, номер запису 33354939.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 01 лютого 2008 року між ФГ «Світанок» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,460 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 10 років, зареєстровано Новомосковським РВДРФЦДЗК 20.02.2019 року № 04:09:126:00410.

З дати реєстрації Договору і до дня пред`явлення позову до суду позивач користувався означеною земельною ділянкою, відповідно до умов зазначеного Договору.

ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.11.2013 року, тому відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент набуття права на спадщину), а також у відповідності до вимог п.3.3 Договору оренди зі спадкодавцем, до ОСОБА_2 перейшли всі права та обов`язки за Договором оренди.

Після успадкування земельної ділянки позивач пропонував спадкоємцеві укласти договір оренди, однак остання відмовилася, не заперечувала проти чинності договору, укладеного зі спадкодавцем, відповідач до закінчення строку дії договору не ініціювала його зміну, розірвання чи переукладання договору оренди землі, отримувала орендну плату у встановлені строки та у розмірі, визначеному договором.

Умовами договору, а саме пунктом 3.2 останнього, а також ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін, тому позивач неодноразово звертався усно та письмово з пропозиціями щодо поновлення договору оренди. Між тим, відповідач ОСОБА_2 жодними чином не відреагувала на листи та пропозиції Орендаря ФГ «Світанок». Крім того, між сторонами не було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, позивач наполягає на тому, що на момент пред`явлення позову продовжував користуватися земельною ділянкою на умовах договору оренди від 01 лютого 2018 року.

21.10.2019 року під час перевірки відомостей про земельні ділянки, що перебувають у користуванні ФГ «Світанок» було виявлено, що за Фермерським господарством «Скіф» зареєстроване речове право - право оренди земельної ділянки площею 5,460 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позивач наполягає на тому, що приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., яка 18.09.2019 року здійснювала державну реєстрацію речового права - договору оренди земельної ділянки, укладеного між Фермерським господарством «СКІФ» та ОСОБА_2 , повинна була перевірити наявність або відсутність реєстрації права оренди на цю земельну ділянку, однак такі дії не були вчинені, що на думку позивача є порушенням вимог п.1 та 3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, ФГ «Світанок», вважаючи себе орендарем, який має переважне право на поновлення договору оренди, просить поновити його, визнати недійсним договір оренди, укладений між Фермерським господарством «СКІФ» та ОСОБА_2 , речове право за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 18.09.2019 року за № 33354939, з підстав, визначених ч.3 ст. 215 ЦК, та скасувати державну реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку, з метою поновлення своїх прав орендаря, в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України.

У відзиві на позов ОСОБА_2 зазначає, що вона являється власницею земельної ділянки 5,46 га, кадастровий номер 1223210500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. 04 листопада 2013 року за реєстровим номером 2-1631. Так дійсно між Позивачем та ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем ОСОБА_5 , в період з 20.02.2009 року до 20.02.2019 року існували орендні відносини, які були врегульовані договором оренди земельної ділянки, що був зареєстрований Новомосковським РВДРФЦ ДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 20.02.2009 року за №04-09-126-00410. Зважаючи на те, що державна реєстрація договору оренди була вчинена 20.02.2009 року, термін дії договору оренди сплив 20.02.2019 року. Відповідач наполягає на тому, що позивач систематично не виконував умови договору в частині повноти та своєчасності виплати орендної плати, що не може бути підставою для продовження дії договору, оскільки відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повинна бути наявність юридичного факту, що орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди.

У відзиві на позов ФГ Відповідач - Фермерське господарство «Скіф» не погоджується із твердженнями позивача, вважає, що обставини викладені в позовній заяві такими, що виключають одна одну, та не відповідають дійсності, а позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, Договір оренди земельної ділянки, укладений між Позивачем та спадкоємцем ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , у зв`язку із закінченням його дії припинився 20.02.2019 року, однак, на думку відповідача, позивачем не вчинено дій, які б свідчили про бажання поновити дії договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк, а крім того, позивач не належним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки щодо своєчасності сплати орендної плати в грошовій формі, а виплата орендної платив натуральній та відробітковій формах взагалі не проводилась.

Статтею 33 зазначеного Закону регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми). Відповідач зауважує, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми. В свою чергу, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 зазначеного Закону. Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

На думку ФГ «Скіф», позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права шляхом визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, встановлений нормами частин 6-11 статті 33 Закону України «Про оренду землі». Такий спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (фактичний склад), при цьому право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов`язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки за змістом положень статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідач звертає увагу на подані позивачем докази про бажання поновити договір оренди землі, а саме додаткову угоду №1 від 20.02.2019 р. до Договору оренди земельної ділянки від 01.02.2008 року, у якій позивач пропонував ОСОБА_2 внести зміни в п. 4.1. Договору та викласти його в наступній редакції «Орендна плата може сплачуватись Орендареві у вигляді сільськогосподарської продукції чи грошей, але не менше від 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки», що свідчить про вимогу від власника земельної ділянки поновити договір оренди уже зовсім за інших істотних умовах після припинення його дії, що суперечить приписам ч. 6 ст. 33. ЗУ «Про оренду землі, та п. 3.3., 7.1., 7.2., 7.5.уже припиненого договору. Подані письмові докази також свідчать про несвоєчасність виплати орендної плати Позивачем та системне порушення п. 4.3. Договору (виплата орендної плати проводиться до 31 грудня поточного року), а із наданих відомостей вбачається що орендна плата за 2018 рік сплачена 03.10.2019 року, за 2016 рік 15.08.2017 р. а виплата орендної плати в натуральній та відробітковій формі взагалі не здійснювалась. Крім Позивачем не надано доказів надсилання ОСОБА_2 проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.02.2008 року на той самий строк на тих самих умовах, як того вимагає Закон. Із наданих Позивачем доказів про вручення та надсилання ОСОБА_2 листів про бажання поновити договір оренди землі в якості додатків замість Додаткової угоди до Договору оренди землі зазначено «Договір оренди землі» в трьох примірниках, тобто зовсім новий договір оренди землі, який Позивач до позовної заяви не додає.

Щодо вимог про визнання недійсним Договору оренди землі укладеного між ФГ «Скіф» та ОСОБА_2 та скасування його державної реєстрації, відповідач зазначає, що у зв`язку з відсутністю підстав для поновлення спірного договору оренди землі, та відсутністю визначених ст. 203 ЦК України підстав для визнання його недійсним, позовні вимоги не можуть бути задоволені судом (а.с. 43-55).

31 жовтня 2019 року хвалою суду відкрите загальне позовне провадження (а.с. 34-35).

За результатами підготовчого провадження відповідною ухвалою суду від 21 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 106-107).

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_2 в об`єднанні в одне провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Скіф» про стягнення заборгованості по орендній платі (а.с. 142-143).

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року відмовлено представникові відповідача ОСОБА_2 - адвокатові Ямковому Віктору Феофановичу у задоволенні заяви про зупинення провадження по справі позовом Фермерського господарства «Світанок» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «СКІФ», третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світлана Іванівна про визнання поновленим договору оренди, визнання недійсним договору оренди, до прийняття судових рішень Великою Палатою Верховного суду у справах № 378/596/16-ц, № 313/350/16-ц, № 159/5768/18 (а.с. 144, 169-172) .

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року відмовлено представникові відповідача ОСОБА_2 - адвокатові Ямковому Віктору Феофановичу у задоволенні заяви про зупинення провадження по справі позовом Фермерського господарства «Світанок» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «СКІФ», третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світлана Іванівна про визнання поновленим договору оренди, визнання недійсним договору оренди, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 183/4952/20, що перебуває у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Світанок» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі (а.с. 159, 173-175).

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року відмовлено представникові відповідача ОСОБА_2 - адвокатові Ямковому Віктору Феофановичу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с. 176-178).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримав з підстав, визначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали, з підстав, визначених у її відзиві та відзиві ФГ «Скіф».

Представники відповідача ФГ «Скіф» Сумченко В.Г. та Ямковий В.Ф. позов не визнали, з підстав, визначених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 лютого 2008 року між ФГ «Світанок» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,460 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 10 років, зареєстровано Новомосковським РВДРФЦДЗК 20.02.2009 року № 04:09:126:00410 (а.с. 6-7).

ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.11.2013 року (а.с. 25), тому відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент набуття права на спадщину), а також у відповідності до вимог п.3.3 Договору оренди зі спадкодавцем, до ОСОБА_2 перейшли всі права та обов`язки за Договором оренди.

Таким чином, строк дії договору оренди, укладений між ФГ «Світанок» та ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 закінчився 20 лютого 2019 року.

18.01.2019 року ФГ «Світанок» направило ОСОБА_2 лист, в якому повідомило про своє переважне право на поновлення договору оренди землі та запропонувало поновити зазначений договір на новий строк (а.с. 12).

Зазначене повідомлення ОСОБА_2 отримала 04.02.2019 року, відповідач не спростовувала в ході розгляду справи власноручний підпис на означеному повідомленні, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала показання, що нею особисто вручався лист-повідомлення з примірниками договору оренди для підписання ОСОБА_2 .

Суду не надано письмових підтверджень про наявність заперечень від ОСОБА_2 чи будь-яких інших повідомлень від останньої, як і не надано доказів про повернення земельної ділянки від ФГ «Світанок» до ОСОБА_2 за відповідним актом-приймання передачі.

Разом з тим, 01.09.2019 року між ОСОБА_2 та ФГ «Скіф» був укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки, загальною площею 5,46 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права від 23.10.2019 року право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за ФГ «Скіф», рішення про державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було вчинено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І. 18.09.2019 року, строк дії договору визначений до 01.09.2019 року (а.с. 27-28).

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права, а саме.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3.2 договору оренди від 01 лютого 2008 року передбачене переважне право орендаря на поновлення договору на новий термін.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, якою законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права, а також зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 764 ЦК України передбачено такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Однією з підстав для поновлення договору оренди землі, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є настання обставин при яких орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за умови відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Статтею 31 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України, на які позивач посилається у своєму позові, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Як зазначалося вище та підтверджуються матеріалами справи, ФГ «Світанок», на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», з метою реалізації свого переважного права на укладення договору оренди, направляло ОСОБА_2 лист з пропозицією поновлення договору оренди.

Також в матеріалах справи знаходиться примірник додаткової угоди до Договору оренди від 01.02.2008 року (а.с. 21).

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору зверталася до позивача з листом-повідомленням про заперечення щодо його поновлення, до того ж ні заперечень, ні спростувань отримання листа щодо поновлення договору оренди від 18.01.2019 року до матеріалів справи не надала.

Натомість в матеріалах справи містяться копії видаткових касових ордерів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 виплачено орендну плату за 2019 рік (15-16).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Аналіз поданих доказів свідчить на користь позивача щодо його переважного права на укладення договору оренди, оскільки на час укладення орендодавцем ОСОБА_2 нового договору оренди з ФГ «Скіф» був чинним договір оренди, який укладений зі ФГ «Світанок» та зареєстрований належним чином, а також позивачем було вжито необхідних заходів щодо його поновлення.

За встановлених судом обставин, аналізуючи всі досліджені судом докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконувало умови договору оренди землі від 01.02.2008 року, укладеного із ОСОБА_4 спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , дотрималось процедури повідомлення про намір поновити договір на новий строк, після закінчення строку дії такого договору продовжувало виконувати свої обов`язки орендаря за укладеним договором, використовуючи земельну ділянку за призначенням, та вносячи за це орендну плату відповідачеві.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до вимог ст.. 142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 89, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Фермерського господарства «Світанок» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «СКІФ», третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світлана Іванівна, - задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 5,460 га, кадастровий номер 12232110500:02:051:0099, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Світанок» Гережи Івана Володимировича, зареєстрований Новомосковським РВДРФЦДЗК 20.02.2019 року № 04:09:126:00410.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Фермерським господарством «СКІФ» та ОСОБА_2 , речове право за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 18.09.2019 року за № 33354939.

Скасувати реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 18.09.2019 року, номер запису 33354939.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Фермерського господарства «Світанок» ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня, 50 копійок).

Стягнути з Фермерського господарства «СКІФ» на користь Фермерського господарства «Світанок» ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня, 50 копійок).

Повне найменування сторін:

Позивач: Фермерське господарство «Світанок» Гережа Іван Володимирович, код ЄДРПОУ 20276974, юридична адреса: 51220 Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Перещепине, вул.Світанкова, 1.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «СКІФ», код ЄДРПОУ 21914431, 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, вул.Леніна, 77.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Сорока.