Справа № 755/11457/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 про визнання обов`язку утримання неповнолітньої дитини припиненим,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання обов`язку утримання неповнолітньої дитини припиненим.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд: визнати обов`язок ОСОБА_1 по утриманню неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (у виконавчому листі зазначеної як ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що припинено; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по стягненню аліментів по утриманню неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (у виконавчому листі зазначеної як ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виникла починаючи з 03 січня 2020 року, повернувши виконавчий лист по справі №2604/22955/12 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (у виконавчому листі зазначеної як ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 2011 року, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва

від 18 березня 2014 року. Від шлюбу народилась дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2012 року, на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року, з позивача стягуються на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 11 липня 2015 рок відповідач уклала шлюб з ОСОБА_3 . В подальшому на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2019 року позивача позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 03 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 03 січня 2020 року, усиновлено ОСОБА_3 неповнолітню дитину ОСОБА_4 , змінено прізвище усиновленої дитини на ОСОБА_7 , а по-батькові на ОСОБА_8 , у книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану батьком дитини записано ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що оскільки з 03 січня 2020 року батьком дитини є ОСОБА_3 , тобто сімейний стан особи, яка сплачує аліменти та особи, яка їх одержує, змінився, обов`язок позивача по утриманню дитини ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинено. Припинення обов`язку позивача по утриманню дитини є підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, яка виникла з 03 січня 2020 року та повернення без виконання виконавчого листа по стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15 жовтня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та ОСОБА_3 (а.с.44-47).

Листом від 15 жовтня 2020 року копію вказаної ухвали направлено учасникам справи, відповідачу - з копією позовної заяви з додатками.

Копію вказаної ухвали суду позивачем отримано 21 січня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення пощтового відправлення (а.с.61).

Відповідачем копію ухвали суду з копією позовної заяви з додатками отримано

09 листопада 2020 року, що також підтверджується повідомленням про вручення пощтового відправлення (а.с.50).

Третьою особою Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано 26 січня 2021 року (а.с.60), а третьою особою ОСОБА_3 отримано не було, поштове відправлення повернулось з поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.62).

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач ОСОБА_2 правом на надання відзиву на позов не скористалася.

Треті особи письмових пояснень до суду також не подали.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 17 вересня 2011 року, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 18 березня 2014 року (а.с.7).

Від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.9).

На підставі вказаного судового рішення, 01 лютого 2013 року видано виконавчий лист №2/2604/6693/12, за яким державним виконавцем органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Янковською У.В. відкрито виконавче провадження №36565401 (а.с.33).

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2019 року позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10-14).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року оголошено усиновлювачем громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено зміни до актового запису №3575 від 20 грудня 2011 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, записано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище та по-батькові на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.58-60)

Вказане рішення суду, згідно відмітки на копії, набрало законної сили 14 січня

2020 року. (а.с.60)

Позивач ОСОБА_1 вважає, що усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іншою особою - ОСОБА_3 , припиняє його обов`язок зі сплати аліментів на утримання дитини, що в свою чергу є підставою для його звільнення від сплати заборгованості по аліментам, яка виникла починаючи

з 03 січня 2020 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 121 СК України містить загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм права (ст. 122-125 СК України), походження дитини від певної особи визначається за фактом народження дитини від цієї особи в шлюбі або поза ним, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, документом закладу охорони здоров`я про народження дитини дружиною та свідоцтвом про народження дитини, виданим органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису про народження.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, в тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (ч. 1, 3, 4 ст. 232 СК України).

За правилами частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі суті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати у тому числі припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та усиновлення такої дитини іншою особою, є обставинами, які припиняють обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки в ході розгляду справи достовірно встановлено, що позивача, як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключено з актового запису про народження дитини на підставі рішенням Дніпровського районного суду

м. Києва від 03 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 14 січня 2020 року, суд беручи до уваги, що ОСОБА_1 не позбавлений права на судовий захист, шляхом подання даного позову, приходить до висновку, що позивач має бути звільнений від сплати аліментів на користь відповідача ОСОБА_6 на утримання ОСОБА_4 (до зміни прізвища та по-батькові ОСОБА_4 ),

ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визнання такого обов`язку припиненим та звільнення останнього від сплати заборгованості по аліментам, яка виникла після 14 січня 2020 року, оскільки виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини є суттєвою обставиною в розумінні ст. 197 СК України.

При вирішенні даного спору суд виходить також з положень ч.1 ст.354 ЦПК України, згідно якої, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, тридцятиденний строк на подання апеляційної скарги на рішення суду обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 03 грудня

2019 року складено 13 грудня 2019 року, отримана судом копія вказаного рішення містить відмітку про набрання ним законної сили 14 січня 2020 року.

Отже відповідач має бути звільненим від сплати заборгованості по аліментам саме з 14 січня 2020 року. Відповідно позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Що стосується вимоги позовної заяви про повернення виконавчого листа про стягнення аліментів, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як убачається з розрахунку заборгованості за виконавчим листом №2/2604/6693/12 у виконавчому провадженні №36565401, станом на січень 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 187347,33 грн (а.с.40-41).

Отже, враховуючи, що позивача звільнено від сплати заборгованості по аліментам, яка виникла після 14 січня 2020 року, проте в матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання в повному обсязі рішення суду про стягнення аліментів станом на вказану дату, вимога позовної заяви про повернення виконавчого листа про стягнення аліментів є передчасною та задоволенню не підлягає.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121-125, 197, 232 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,

РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (місцезнаходження: м.Київ, вул. Є.Сверстюка, 15), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання обов`язку утримання неповнолітньої дитини припиненим - задовольнити частково.

Визнати обов`язок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по утриманню неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (до зміни прізвища та по-батькові ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - припиненим.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла починаючи з 14 січня 2020 року, за виконавчим листом №2/2604/6693/12, виданим 01 лютого 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: