707/1921/20

2/707/117/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюк Є.П.

при секретарі Федоровій Л.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу, про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації, -,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача:

11 вересня 2020 року, перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В.І. № 26950511 від 10.12.2015, за Відповідачем 2 зареєстровано право власності за № 12465799 від 09.12.2015 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 10.12.2015.

Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 4,3148 га, до проведення його інвентаризації обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.

Позивач вказує, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури встановленої Земельним кодексом України та Закону України «Про державний земельний кадастр», Закону України «Про землеустрій», а відтак цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі водного фонду, зайняті штучними водосховищами. Чинним законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Таким чином, розпорядження Черкаської РДА № 109 від 27.04.2015, в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийняте всупереч ст. ст. 20, 58, 59, 84, ч. 9 ст. 118, 186-1 ЗК України, ст. 4 ВК України, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Крім того, позивач зазначає, що спірним розпорядженням Черкаської РДА № 326 у власність громадян, в тому числі ОСОБА_1 , фактично передано у приватну власність частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить ст. ст. 58, 59 ЗК України.

Оскільки, при прийнятті розпорядження Черкаської РДА № 326, Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховища (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірної земельної ділянки, не надавалось погодження на відведення її у власність, що підтверджується листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 405/13 від 13.07.2020 та є порушенням вимог ч. 2 ст. 123 ЗК України.

За таких обставин позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення

Як наслідок незаконності та скасування розпорядження Черкаської РДА № 326 від 10.11.2015, на думку позивача підлягає визнанню незаконним та скасуванню свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 10.12.2015.

Крім того, позивач просить усунути перешкоди держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_1 .

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 25.09.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, яким роз`яснено право подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.

Копія вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї була отримана відповідачами 08.10.2020 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

23.10.2020 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 в якому вона просила розглядати справу без її участі. Крім того, пояснила, що нею була адресована заява до Черкаської РДА про відмову від даної земельної ділянки.

26.10.2020 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшло письмове пояснення відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому заначено, що, на думку відповідача, спірне розпорядження Черкаської РДА № 326 від 10.11.2015 не відповідає вимогам чинного земельного законодавства. 28.07.2020 року відповідач звертався до Черкаської РДА з клопотанням про приведення у відповідність до чинного законодавства спірного розпорядження Разом з тим, відповідач зазначає, що на момент реєстрації даної земельної ділянки, спірне рішення було чинним. За таких обставин, позивач вважає, що його дії були законними.

Ухвалою суду від 25.11.2020 р. за клопотанням позивача до участі в розгляді справи в якості третьої особи було залучено Державну екологічну інспекцію центрального округу.

Ухвалою суду від 27.11.2020 р. клопотання позивача, про забезпечення позову залишено без задоволення.

07.12.2020 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшло письмове пояснення Державної екологічної інспекції центрального округу, в якому заначено, що, на думку третьої особи даний позов підлягає до задоволення.

07.12.2020 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшла заява позивача про зміну порядку розгляду справи в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.12.2020 р. заява позивача, про зміну порядку розгляду залишено без задоволення.

Інших заяв, клопотань, пояснень по суті справи від учасників справи до суду не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Встановлені судом обставини:

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сілської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення (а.с 30).

Рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В.І. № 26950511 від 10.12.2015, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 12465799 від 09.12.2015 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 10.12.2015(а.с 32-34).

В пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , зазначено, що даним проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення визначено - 07.03 - для індивідуального дачного будівництва (а.с38).

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у разі якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (а.с. 57-58).

З листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.4-4752/2-20 від 23.06.2020 року вбачається, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, згідно фори 6-зем, станом на 01.01.2015 року обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища) (а.с. 62)

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.9-4671/2-20 від 19.06.2020 року документація із землеустрою, щодо спірної ділянки, на проведення експертизи не надходила (а.с. 64).

10.06.2020 року Черкаська місцева прокурату зверталася з листом до Держводагенства України, в якому повідомляли про відведення в тому числі спірної земельної ділянки у власність громадянам (а.с. 65).

06.07.2020 року Черкаська місцева прокурату зверталася з листом до Черкаської обласної державної адміністрації в якому просила повідомити чи вживалися Черкаською ОДА заходи реагування, в зв`язку з відведення в тому числі спірної земельної ділянки у власність громадянам з порушенням вимог чинного законодавства. Та чи плануються вживатися такі заходи в майбутньому. (а.с. 81-82).

16.07.2020 року Черкаська ОДА надіслала лист позивачу, в якому повідомили, що заходи відповідного реагування, в тому числі представницького не вживалися і не планувалися (а.с. 84).

21.07.2020 року Державна екологічна інспекція центрального округу звернулася з листом до Черкаської місцевої прокуратури, в якому зазначає про незаконність спірного розпорядження та просить вжити заходи представницького характеру (а.с. 91-93).

27.07.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом повідомило Черкаську місцеву прокурату, що за результатами перевірки виділення земельних ділянок громадянам, в тому числі і спірної, були допущені порушення чинного земельного законодавства (а.с. 98-100).

Норми права, що підлягають застосуванню:

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (п. а) ч. 1 ст. 21 ЗК України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

п.1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням райдержадміністрацій за межами населених пунктів.

Згідно п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

ст. 3 Водного Кодексу України передбачає, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами (п. 1 ч. 1 ст. 4 ВК України).

Згідно ч. 1 ст. 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до п. а) ч. 1, ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать і землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. (ч. 1, п. г) ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Згідно правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6- 16цс14 - згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3, ст. 4 ВК України, п. "а" ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1 ст. 59, ст. 60, ч. 1 ст. 84 ЗК України, у редакціях на час виникнення правовідносин, землі під водними об`єктами, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Згідно з ч. 2 ст. 186-1 ЗК України - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

За таких обставин, необхідним було погодження на відведення спірної ділянки відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА, що, в свою чергу, пов`язано із відповідністю самого проекту відведення вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст..ст. 125,126 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.. 328 ЦК України).

Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Дослідивши вищевказані докази, суд приходить до висновку, що Черкаською районною державною адміністрацією при прийнятті розпорядження № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» був порушений порядок надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки оскільки було недотримано вимоги чинного на той час законодавства.

Суд вважає встановленим, що спірна земельна ділянка, яка передана ОСОБА_1 за оскаржуваним розпорядженням Черкаської РДА, належить до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

Крім того, вище встановлені обставини справи свідчать про те, що оскаржуваним розпорядженням Черкаської РДА змінено категорію земель та їх цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення без передбаченої законом процедури, оскільки не була проведена обов`язкова державна експертиза землевпорядної документації.

Тобто розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» в частині передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва є таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства, порушує інтереси держави, а тому його необхідно визнати незаконним та скасувати.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження 14-364цс19), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19).

За таких обставин, суд вважає, що вимога усунути перешкоди держави в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом її повернення ОСОБА_1 є законною та підлягає до задоволення.

Крім того, суд вважає, що вимоги заступника прокурора, щодо скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку та визнання незаконним та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки від 20.11.2015 року, також підлягають до задоволення, оскільки вказані рішення прийняті на підставі оспорюваного розпорядження Черкаської РДА, яке в судовому порядку визнається незаконним та скасовується.

В даному випадку позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку відповідає інтересам суспільства. Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідачів, крім як скасування незаконного рішення органу державної влади, не передбачено законом. Втручання держави в особі органів прокуратури направлене на скасування неправомірного розпорядження щодо передачі земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду у приватну власність громадянам та державної реєстрації права власності є законним, оскільки переслідує «суспільний інтерес».

Крім того, прокурор просить суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку від 10.12.2015 року серії СТА №022454. Але з огляду на те, що свідоцтво про право власності тільки посвідчує право, яке з цього свідоцтва не виникає, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Таке свідоцтво лише посвідчувало відповідне право та не мало самостійного юридичного значення.

Враховуючи вказане, а також те, що зміна власника земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, можлива лише у випадку, визначеному статтею 59 ЗК України, яку не застосовано у цій справі, суд вважає, що для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику, визнання недійсним свідоцтва про право власності не є необхідним.

Оскільки така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка належить до земель водного фонду, тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження 14-364цс19), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Що стосується посилання позивача, як на підставу позову, що спірна земельна ділянка є частиною захисної гідроспоруди Будище-Свидівської захисної дамби, то на думку суду вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і суд зазначає наступне.

Як на доказ того, що спірна земельна ділянка є частиною захисної гідроспоруди Будище-Свидівської захисної дамби і в даному випадку порушено право Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, прокурор посилається на лист Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 21.07.2020 року, в якому заначено, що спірна земельна ділянка частково знаходиться на укосі Будище-Свидівської захисної дамби (а.с. 69) та на записку про відвід земель під будівництво Будище Свидівської дамби (а.с. 71-72).

Дані докази суд оцінює критично, та вважає таким, що не доводять обставини на які посилається прокурор.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 21 від 16.01.2014 року «Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та є чинним і на даний час) в Україні діє база даних гідротехнічних споруд, яка формується і ведеться регістром. ГТС вноситься до бази даних гідротехнічних споруд після проведення регістром первісного огляду на підставі заявки експлуатуючої організації та акту огляду гідротехнічної споруди.

Для внесення ГТС до бази даних гідротехнічних споруд або зміни інформації, що вже міститься у базі, фізична або юридична особа, яка володіє ГТС на праві власності або користується такою спорудою на інших законних підставах, подає до Регістру такі документи:

копію установчих документів (для юридичної особи);

копії документів, що підтверджують право власності експлуатуючої організації або право користування ГТС, яка заявляється до огляду;

довідку або копію наказу заявника про взяття ГТС на баланс або на позабалансовий рахунок (із зазначенням інвентарного номера ГТС).

Разом з тим, жодних доказів того, що Будище-Свидівська дамба взагалі є гідротехнічною спорудою суду не надано. Посилання на те, що у 1955 році була виділена земельна ділянка під будівництво не свідчить про те, що дана споруда була побудована, перебуває у власності чи користуванні експлуатуючої організації, перебуває на балансі експлуатуючої організації і внесена до реєстру гідротехнічних споруд.

За таких обставин, суд вважає, що вимога, щодо усунення перешкод державі в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою в особі саме Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ задоволенню не підлягає.

Щодо повноважень прокурора на звернення з даним позовом, суд приходить до наступного висновку, прокурор встановивши, що відчуження земельної ділянки відбулося Черкаською РДА, в порушення вимог законодавства і вказані дії призвели до порушення прав держави, а орган, який мав би контролювати вказані порушення фактично самоусунувся, має право звертатися з позовом, який спрямований на захист права власності держави і свідчить про наявність у прокурора повноважень для представництва інтересів держави у цій справі.

Судові витрати:

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.263-265, 280 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення.

Усунути перешкоди держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022668) в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ).

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї.

Визнати незаконною та скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки від 20.11.2015 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0040, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Черкаської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04061317), ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ЄДРПОУ 39765890) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119) судові витрати у справі, що складаються із судового збору у розмірі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) гривень, по 2802 (дві тисячі вісімсот дві) гривні 67 (шістдесят сім) копійок з кожного.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Є. П. Тептюк