справа № 563/233/21

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

09 березня 2021 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Кулик Є.В., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

До суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що до неї додані, суд вважає за потрібне залишити заяву без руху, оскільки дана заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175,177 ЦПК Україниз таких підстав.

Згідно ч.7ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частина 3статті 3 ЦПК Українивизначає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Тобто, перевіряючи повноваження представника на право звернення до суду в інтересах іншої особи, суддя виходить з положеньЦПК Українив редакції, яка діяла станом на час звернення особи до суду, а саме 09 березня 2021 року, так як процесуальна дія (подання позовної заяви до суду) відбувалась саме в той час.

Згідно ч.1, ч.2ст. 60 ЦПК України(в редакції станом на 09.03.2021 року) представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61цього Кодексу.

Згідно ч.6статті 19 ЦПК України(в редакції станом на 09 березня 2021 року) малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що в даному випадку справа виникла не з трудових відносин і суддя не вбачає підстав для визнання справи малозначимою, відповідно представником іншої фізичної особи у даній справі може бути лише адвокат, або ж законний представник.

Відповідно до ч.4ст.62 ЦПК Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду в інтересах іншої фізичної особи, не додав до позовної заяви документи, які б підтверджували, що він станом на 09 березня 2021 року мав статус адвоката чи був законним представником позивача ОСОБА_2 .Ж згідно положеньст.59 ЦПК України.

Крім того, судом з`ясовано, що такий адвокат як ОСОБА_1 відсутній в Єдиному Реєстрі Адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України /www.unba.org.ua/. З поданих документів також неможливо встановити, чи є ОСОБА_1 адвокатом.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як зазначено вище, позивачем у позовній заяві відповідачем зазначено Корецьку міську громаду Рівненського району Рівненської області.

ВС у складі колегії суддів КАС у постанові від 07.10.2020 (справа № 362/2592/17) дійшов висновку, що правосуб`єктність селищної територіальної громади не передбачає набуття статусу юридичної особи:

Відповідно до ч. 1ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

ВС дійшов висновку, що територіальні громади реалізують цивільну дієздатність через утворені ними органи місцевого самоврядування, які за законом набувають статусу юридичних осіб та діють від імені та в інтересах територіальних громад.

Згідо даних ЄДРПОУ за вказаним представником позивача кодом відповідача 21 травня 1997 року зареєстрована Корецька міська рада, як орган місцевого самоврядування. В подальшому станом на день винесення даної ухвали жодних реєстраційних дій щодо змін в організаційно-правовій формі юридичної особи не вносилося.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що представником позивача під час складання позовної заяви невірно визначений відповідач у справі територіальна громада, яка, як зазначено вище, на час подання позову не є юридичною особою, і позов має бути поданий саме до юридичної особи, яка може бути відповідачем у справі. А тому, вважаю недотриманими вимоги п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо зазначення повного найменування (для юридичних осіб), місця їх знаходження (для юридичних осіб).

Також, слід зазначити, що відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і зазаконом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно доданого до позову представником позивача свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями майна ОСОБА_3 , 1947 року народження, крім позивача, також є син спадкодавця, ОСОБА_4 , 1981 року народження, дружина, ОСОБА_5 , 1951 року народження (померла) та дочка, ОСОБА_6 , 1975 року народження, однак ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відповідачами в позовній заяві не зазначені.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло учасників справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українизаява, подана без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексуабо не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня одержання копії ухвали.

Враховуючи необхідність усунення зазначеного вище недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного та керуючисьст.185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати представнику позивача, ОСОБА_1 п`ятиденний строк усунення недоліків заяви, який починає рахуватися з дня отримання ним даної ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Є.В. Кулик