02.03.2021 Справа № 363/4761/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться по

АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом. В обґрунтування вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Однак за життя бабуся не встигла належним чином зареєструвати це майно. Також зазначає, що з народження проживав разом із своїми батьками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і бабусею ОСОБА_3 у вказаному житловому будинку, у якому всі разом здійснювали поточні ремонти, обробляли земельну ділянку та вели спільне господарство. Вважає, що житловий будинок успадкував після смерті бабусі шляхом фактичного управління та володіння спадковим майном. Окрім того, зазначає, що він є єдиним спадкоємцем за законом, хто претендує на спадкове майно спадкодавця, так як його мати - ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги відмовилась від належної їй спадщини на його користь. Після смерті бабусі була заведена спадкова справа приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., який 2 вересня

2020 року виніс постанову № 225/02-14 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю доказів про постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та відсутністю документів, що підтверджують право власності майна спадкодавцю та їх державної реєстрації. А тому він змушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 3 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Купрієнко В.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених у позовній заяві та, посилаючись на положення частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, просили про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Димерської селищної ради та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіанні пояснила, що після смерті матері, у зв`язку із браком коштів не звернулися до нотаріуса вчасно, на спадкове майно вона не претендує, інших спадкоємців немає, а тому просила суд позов задовольнити на користь її сина.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Вказаний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть

серії НОМЕР_1 , виданого 23 жовтня 2009 року Виконкомом Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 52

(а.с. 9).

Третя особа ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 , після її смерті спадщину у встановленому законом порядку не прийняла.

Позивач ОСОБА_1 є онуком спадкодавця, прийняв спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 шляхом постійного проживання з останньою на день її смерті.

2 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 83).

Проте постановою нотаріуса від 2 вересня 2020 року №125/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно у зв`язку з пропуском встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, не пред`явлено доказів про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, а також у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують право власності майна спадкодавцю (а.с. 92).

Як убачається із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання у будинку по АДРЕСА_1 , складеного депутатом Катюжанської сільської ради ОСОБА_6 у присутності сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та затвердженого 15 жовтня 2020 року головою Катюжанської сільської ради ОСОБА_9 , а також з довідки № 804 від 9 вересня 2020 року, виданої Катюжанською сільською радою Вишгородського району Київської області (а.с.16, 19) ОСОБА_1 дійсно проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 разом із своєю бабусею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також з виписки з погосподарської книги № 10 Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 1805 від 9 вересня 2020 року убачається, що головою домогосподарства, яке знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , внук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у цьому будинку без реєстрації (а.с. 18).

З довідки Комунального підприємства «Вишгородське обласне бюро технічної інвентаризації» від 27 листопада 2020 року № 1440 вбачається, що право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.17).

З висновку про ринкову вартість житлового будинку, що виготовлений ПП « Експерт-Центр » станом на 15 грудня 2020 року та матеріалами технічного паспорта, виготовленого КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»

3 жовтня 2020 року убачається, що біля вказаного вище житлового будинку,

1970 року побудови, є сарай - Б, 1976 року побудови, убиральня - В, 1978 року побудови, та огорожа - № 1, 2 (а.с. 20-57).

Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до статей 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від

30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на момент смерті бабусі - ОСОБА_3 фактично проживав з нею за адресою: будинок

АДРЕСА_1 з часу свого народження і по день смерті бабусі, а отже, за відсутності інших спадкоємців, на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.

Також, судом встановлено, що будинок

АДРЕСА_1 збудований в сільській місцевості і зареєстрований у погосподарській книзі як домогосподарство, тому він вважається прийнятим в експлуатацію і не є самочинним будівництвом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1970 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (була чинною до 13 грудня 1995 року), не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент набуття ним права власності, а також положеннями ЦК Української РСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів Української РСР від

11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР».

Відповідно до пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що померлій ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 , однак вона не зареєструвала на нього право власності в установленому законом порядку, а позивач є онуком померлої, який не має можливості оформити свої спадкові права у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке, у відповідності статті 1216 цього Кодексу, являє собою перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Відповідно до положень частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті бабусі, у цьому випадку не має іншої можливості, а ніж у судовому порядку, встановити своє право на спадщину, яке у нього виникло у зв`язку із смертю ОСОБА_3 , з урахуванням відсутності інших спадкоємців, позов є обґрунтованим, а відтак наявні правові підстави визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 15, 16, 328, 331, 392, 1216-1221, 1223, 1261, 1268, 1299 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 77, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текст рішення складено 9 березня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 15 серпня 2007 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , проживає а адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, ЄДРПОУ 04359488, адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, смт Димер, вул. Соборна, 19.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 10 березня 2001 року, адреса проживання: АДРЕСА_2

Суддя О.П. Лукач