ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4298/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, адреса для листування: 03186, м. Київ, вул. А.Антонова, 5, буд.8, код 13490997;

до Фізичної особи-підприємця Калуженова Володимира Вікторовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 121598,76грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Калуженова Володимира Вікторовича, в якій просить суд стягнути з останнього суму страхового відшкодування у розмірі 121598,76грн., а також покласти на відповідача судовий збір у розмірі 2102,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "УАСК АСКА" на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності автоперевізника СТД №3431180 від 09.11.2018 внаслідок настання страхового випадку виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до відповідача як особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4298/20. Розгляд справи № 922/4298/20 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та на підставі ч. 4 ст. 250 ГПК України та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. Встановлено позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 13.01.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення №000185/1 та №000185/3.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 12.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №000185/2.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (Страховик) та ФОП Гайдаш Наталією Анатоліївною (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності автоперевізника СТД №3431180 від 09.11.2018 (надалі - Договір).

Предметом Договору є майновий інтерес, пов`язаний з цивільною відповідальністю Страхувальника при здійснені останнім перевезення вантажів, прийнятих до перевезення на умовах конвенції "Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів" СМR/КДПГ, а також на підставі державного автотранспортного законодавства України і здійснюваних транспортними засобами, зазначеними у Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору вигодонабувачем за цим Договором є особи, що мають право на одержання страхового відшкодування відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 1.4 Договору територія дії цього Договору - Україна, за маршрутом перевезення, що зазначений у відповідних документах (шляховий лист тощо) на перевезення вантажу.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку настання відповідальності Страхувальника за ризиками, зазначеними в пп 2.1.1 (відповідальність за загибель та/або пошкодження вантажу), 2.1.2 (відповідальність за втрату вантажу) цього Договору, - на підставі актів незалежних експертів про стан вантажу і ступень його пошкодження, а також рахунків і фактур із зазначенням вартості вантажу,але не більше ліміту зазначеного в п. 2.4 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору Страхувальник відшкодовує збитки після фактичної оплати їх Страхувальником або його представником за умови, якщо Страховик визнав подію страховим випадком і надав Страхувальнику письмову згоду на таку оплату.

Згідно з п. 5.2 Договору виплата страхового відшкодування Страховиком безпосередньо Заявнику вимоги може здійснюватись на прохання Страхувальника, за умови визнання Страховиком випадку страховим і наявності документа, що підтверджує факт перерахування Страхувальником (або від імені Страхувальника) на рахунок Заявника вимоги суми франшизи передбаченої цим Договором по відповідному ризику.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно пункту 1 статті 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 990 Цивільного кодексу України та частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2016 року між ФОП Гайдаш Н.А. (Перевізник) та Спільним Українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (Замовник) було укладено Договір №27-07/16 на надання послуг з перевезення вантажу, відповідно до умов якого Перевізник зобов`язується перевезти вантаж автомобільним транспортом до відповідного пункту призначення в установлений Заявкою строк, та передати відповідно із товарно-транспортною накладною уповноваженій особі, яка має право на одержання вантажу - Вантажоодержувачу, а Замовник зобов`язується своєчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

18.08.2019 0 03:00 год. на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 250 км. + 600м. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NEOPLAN №112L, номерний знак НОМЕР_2 , рухався зі сторони Полтави в напрямку м. Київ, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом ISUZU №QR71R, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, автомобіль ISUZU №QR71R, номерний знак НОМЕР_3 з`їхав в кювет з правої сторони дороги та перевернувся на ліву сторону та завдано матеріальні збитки.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 05.11.2019 року у справі №548/2007/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

18.09.2019 було складено Акт №18092019 про пошкодження товару при перевезенні, відповідно до якого під час транспортування товару з автомобілем ISUZU NQR 71P державний номер НОМЕР_3 сталося ДТП. Авто було вскрито та перевантажено у другий транспорт державний номер НОМЕР_4 у присутності представників перевізника і замовника. При перевантаженні було виявлено пошкоджені, деформовані ящики з товаром. Автомобіль НОМЕР_4 був опломбований, товар доставлений назад на АС№ 23 Полтавський для огляду.

24.09.2019 Гайдаш Н.А. звернулась до ПрАТ "УАСК АСКА" з заявою Страхувальника про страхове відшкодування за пошкодження вантажу, який було пошкоджено 18.09.2020 року під час транспортування вантажу в результаті ДТП.

????Відповідно до довідки про розмір заподіяної матеріальної шкоди, в результаті неналежного транспортування товару, розмір матеріальної шкоди, заподіяної СП "Оптіма-Фарм, ЛТД" в результаті нетоварного вигляду медичних препаратів, які транспортувались з м. Полтава в м. Черкаси, за цінами станом на 18.09.2019 з урахуванням ПДВ становить 162964,57грн.

26.09.2019 СП "Оптіма-Фарм, ЛТД" звернулось до ФОП Гайдаш Н.А. з претензію про відшкодування заподіяної шкоди (вих. №223), в якій просило останнього відшкодувати заподіяні збитки в результаті втрати та пошкодження товару за загальну суму 162964,57грн., заподіяні в результаті ДТП, яке сталося 18.09.2019 року.

Відповідно до Звіту про подію з вантажем №025-0919 від 28.01.2020, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕББ", вартість збитку за медичні препарати, які були пошкоджені під час ДТП 18.09.2019, складає 136598,76грн.

13.02.2020 ФОП Гайдаш Н.А. звернулась до ПрАТ "УАСК АСКА" з заявою про перерахування матеріального збитку по договору страхування №3431180 від 09.11.2018 на рахунок СП "Оптіма-Фарм, ЛТД". До заяви додано докази спати суми франшизи у розмірі 15000, 00 грн. (платіжне доручення №704 від 11.02.2020).

Позивач визнав випадок страховим, що підтверджується страховим актом №7517 від 17.02.2020, та, виконуючи свої зобов`язання за Договором, виплатив СП "Оптіма-Фарм, ЛТД" страхове відшкодування у загальному розмірі 121598,76грн., що підтверджується платіжними дорученням №7301 від 30.03.2020, №7301 від 27.03.2020, №7301 від 06.05.2020, №7300 від 05.05.2020, №7301 від 26.05.2020, №7300 від 19.05.2020, №7301 від 02.06.2020 та №7301 від 03.06.2020.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України). У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Отже, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування цивільної відповідальності автоперевізника СТД №3431180 від 09.11.2018 позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що відносини між ФОП Гайдаш Н.А. як страхувальником врегульовані укладеним Договором добровільного страхування цивільної відповідальності автоперевізника СТД №3431180 від 09.11.2018.

З постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 05.11.2019 року у справі №548/2007/19 вбачається, що ОСОБА_1 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював водієм ФОП Калуженов В.В.

Отже, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяний збиток є ФОП Калуженов В.В. як перевізник за договором № 27-07/16 від 27.07.2016.

Як стверджує позивач, ПрАТ "УАСК АСКА" звернулась до ФОП Калуженов В.В. з листом вих.№596-15/2 від 06.07.2020 з пропозицією добровільно відшкодувати заподіяний збиток, проте сума боргу станом на момент звернення до суду з позовною заявою не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Поряд з тим, приписами статей 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Так, стаття 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Для вирішення питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст.1187 ЦК України необхідно визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну). Юридична ознака означає, що володільцем визнається тільки та особа, яка володіє об`єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, на відповідній правовій підставі: право власності, інше речове право, договір оренди, доручення, підряду тощо. Матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечних об`єктів. Як правило, обидві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки повинні мати місце, крім випадків, передбачених у законі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1ст.1172 ЦК України та ч.2 ст.1187 ЦК України.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок аварії з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Судом встановлено, що пошкодження вантажу (лікарських засобів та виробів медичного призначення) відбулось під час дорожньо-транспортної пригоди 18.09.2020, яка сталася внаслідок вини водія керував транспортним засобом NEOPLAN №112L, номерний знак НОМЕР_2 , який станом на момент події був працював водієм ФОП Калуженов В.В, що зафіксовано в постанові Хорольського районного суду Полтавської області від 05.11.2019 року у справі №548/2007/19.

Також встановлено, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученням №7301 від 30.03.2020, №7301 від 27.03.2020, №7301 від 06.05.2020, №7300 від 05.05.2020, №7301 від 26.05.2020, №7300 від 19.05.2020, №7301 від 02.06.2020 та №7301 від 03.06.2020.

За наведених вище обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 121598,76грн. підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі та доведені належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калуженова Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, код 13490997) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 121598,76грн., а також витрати зі спати судового збору у розмірі 2102,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, адреса для листування: 03186, м. Київ, вул. А.Антонова, 5, буд.8, код 13490997;

Відповідач: Фізична особа-підприємець Калуженова Володимира Вікторовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2021.

Суддя Н.А. Новікова