ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(442/7793/18)
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область)
про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів
в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про банкрутство.
Секретар судового засідання Славич В.І.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
16.11.2018 ОСОБА_1 звернулась до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі філії Дрогобицького ЦВ ПАТ "Укрінбанк" було укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-234602. 10.07.2015 на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364602 відповідно до меморіального ордеру №8490073, позивачем на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 10000 доларів США (еквівалент 218481 грн 73 коп.).
10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі філії Дрогобицького ЦВ ПАТ "Укрінбанк" було укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2364596. На виконання умов договору банківського вкладу №10-2364596, 10.07.2015 відповідно до меморіального ордеру №8489872, позивачем на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 12000 доларів США (еквівалент 262178 грн 08 коп.).
10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі філії Дрогобицького ЦВ ПАТ "Укрінбанк" було укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2364600. 10.07.2015 на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364600 відповідно до меморіального ордеру №8489982, позивачем на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 10000 доларів США (еквівалент 218481 грн 73 коп.).
Позивачем зазначено, що 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Проте, постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 скасовані судові рішення попередніх судів та ухвалено нове рішення яким у задоволені позову відмовлено.
В той же час, судом, при розгляді справи встановлено, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Укрінбанк".
Станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем зобов`язання щодо повернення банківських вкладів за договорами не виконано, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договорами в розмірі 32000 доларів США.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами банківського вкладу, позивачем відповідно до умов договорів, ст. 625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист прав споживачів" нараховані відсотки за користування банківським вкладом - 516,72 доларів США за договором №10-2364602 від 10.07.2015, 620,06 доларів США за договором №10-2364596 від 10.07.2015, 516,72 за договором №10-2364600 від 10.07.2015; відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у заяві договорі - 3783,98 доларів США за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018; 4540,77 доларів США за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018; 3783,98 доларів США за договором №10-2364600 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018; пеня відповідно до Закону України "про захист прав споживачів" - 360300,00 доларів США за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018, 432360,00 доларів США за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018, 360300,00 доларів США за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018, 3% річних - 987,13 доларів США за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018, 1184,55 доларів США за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2015, 987,13 доларів США за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №442/7793/18; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Постановою Львівського апеляційного суду від 05.03.2019 у справі №442/7793/18 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишено без задоволення; ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.11.2018 залишено без змін.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.05.2020 зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.08.2020 провадження у справі відновлено. Цивільну справу №442/7793/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів передано на розгляд Господарського суду Луганської області за підсудністю.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.09.2020 матеріали справи №913/266/20(442/7793/18) передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.
15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).
01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
В той же час, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.09.2020 вирішено відкласти питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.10.2020 справу №913/266/20 (442/7793/18) прийнято до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.10.2020.
У судовому засіданні 22.10.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 18.11.2020 о 14 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 18.11.2020 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.12.2020 о 12 год. 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 10.12.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.01.2021 о 15 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 12.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 27.01.2021 о 16 год. 40 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 27.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 10.02.2021 о 16 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у поясненнях на позовну заяву та зазначив, що 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до приписів ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дати винесення рішення про запровадження тимчасової адміністрації в банку Фонд розпочинає процедуру виведення банку з ринку.
Приписами ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, а строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.
Отже, відповідач зазначає, що з 24.12.2015 всі депозитні договори, укладені вкладниками з ПАТ "Укрінбанк" є припиненими.
Також, відповідачем зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом; фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку, сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн.
За таких обставин, позивачу, відповідно до ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було виплачено 200000 грн 00 коп.
При цьому, відповідачем зазначено, що 22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
За таких обставин, з 22.03.2016 відповідач не має права здійснювати банківську діяльність, та в свою чергу відсутня правоздатність бути стороною договору банківського вкладу та виконувати зобов`язання в частині нарахування та виплати відсотків по вкладу за період з 22.10.2015 по 14.11.2018.
Також, відповідачем зазначено, що у зв`язку з введенням до ПАТ "Укрінбанк" тимчасової адміністрації, починаючи з 24.12.2015 у відповідача відсутні правові підстави для нарахування процентів за банківським вкладом.
Також, відповідачем зазначено, що Законом України "Про захист прав споживачів" не регулюються відносини, які виникли між сторонами на підставі договору про відкриття банківського вкладу, оскільки банківський вклад за своєю суттю не є ані роботою (діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб), ані продажем товару (продукції).
При цьому, відповідачем заявлено про неспіврозмірність суми неустойки, розрахованої позивачем відповідно до приписів Закону України "Про захист прав споживачів", порівняно з наслідками порушення зобов`язання.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
ВСТАНОВИВ:
10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі філії Дрогобицького ЦВ ПАТ "Укрінбанк" було укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-234602, відповідно до умов якого, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито банківський вклад "Тільки для своїх" з валютою вкладу - долар США, процентна ставка складає 11,5% річних, сума вкладу 10000 доларів США з терміном розміщення з 10.07.2015 по 11.01.2016; мінімальний залишок (за наявності) -100 доларів США; та щомісячною виплатою процентів.
10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі філії Дрогобицького ЦВ ПАТ "Укрінбанк" було укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2364596, відповідно до умов якого, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито банківський вклад "Тільки для своїх" з валютою вкладу - долар США, процентна ставка складаю 11,5% річних, сума вкладу 12000 доларів США з терміном розміщення з 10.07.2015 по 11.01.2016; мінімальний залишок (за наявності) -100 доларів США; та щомісячною виплатою процентів.
10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі філії Дрогобицького ЦВ ПАТ "Укрінбанк" було укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2364600, відповідно до умов якого, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито банківський вклад "Тільки для своїх" з валютою вкладу - долар США, процентна ставка складає 11,5% річних, сума вкладу 10000 доларів США з терміном розміщення з 10.07.2015 по 11.01.2016; мінімальний залишок (за наявності) -100 доларів США; та щомісячною виплатою процентів.
10.07.2015 на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364602, відповідно до меморіального ордеру №8490073 ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 10000 доларів США (еквівалент 218481 грн 73 коп.)
10.07.2015 на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364596, відповідно до меморіального ордеру №8489872 ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 12000 доларів США (еквівалент 262178 грн 08 коп.)
10.07.2015 на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364600, відповідно до меморіального ордеру №8489982 Братковською О.Є. на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 10000 доларів США (еквівалент 218481 грн 73 коп.)
13.07.2016 на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство "Укрінком".
28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрінком", змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства "Укрінком" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.
Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ "Укрінбанк".
Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно із частиною першою ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
З огляду на визначення договору банківського вкладу, закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492), Банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу) резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам) (пп 1 п. 4); Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею відповідного документа або ощадного (депозитного) сертифіката (пункт 7); у договорі банківського вкладу обов`язково зазначаються: вид банківського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк зберігання коштів (за строковим вкладом); розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; інші умови за погодженням сторін (пункт 8).
Пунктом 135 розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України № 103 від 25.09.2018 (далі - Інструкція №103), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства України, умов договору, внутрішньобанківських правил, правил платіжної системи. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: 1) найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію; 2) дату здійснення касової операції (час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час" - у разі здійснення касової операції в післяопераційний час); 3) підпис працівника банку (філії, відділення)/кваліфікований ЕП працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку.
Аналіз положень статті 1059 ЦК України, пункту 135 Інструкції №103, дає підстави дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що 10.07.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", яке в подальшому було перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія", були укладені договори про розміщення банківських вкладів №10-234602 (валюта вкладу - долар США, процентна ставка - 11,5% річних, сума вкладу 10000 доларів США з терміном розміщення з 10.07.2015 по 11.01.2016); № НОМЕР_2 (валюта вкладу - долар США, процентна ставка - 11,5% річних, сума вкладу 12000 доларів США з терміном розміщення з 10.07.2015 по 11.01.2016); № НОМЕР_3 (валюта вкладу - долар США, процентна ставка - 11,5% річних, сума вкладу 10000 доларів США з терміном розміщення з 10.07.2015 по 11.01.2016).
10.07.2015 позивачем на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364602 відповідно до меморіального ордеру №8490073, на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 10000 доларів США (еквівалент 218481 грн 73 коп.); на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364596 відповідно до меморіального ордеру №8489872 на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 12000 доларів США (еквівалент 262178 грн 08 коп.); на виконання умов договору банківського вкладу №10-2364600 відповідно до меморіального ордеру №8489982, на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 10000 доларів США (еквівалент 218481 грн 73 коп.)
Проте, в порушення умов договорів банківського вкладу, відповідачем не були повернуті грошові кошти, внесені позивачем на депозитний рахунок; доказів спростування викладених позивачем обставин суду не надано.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського вкладу №10-2364602 від 10.07.2015 в розмірі 10000 доларів США; за договором банківського вкладу №10-2364596 від 10.07.2015 в розмірі 12000 доларів США та за договором банківського вкладу №10-2364600 від 10.07.2015 в розмірі 10000 доларів США є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Отже, після закінчення строку дії договору банківського вкладу проценти на суму вкладу нараховуються у розмірі, який відповідає розміру процентів за вкладом «на вимогу», якщо інший розмір процентів не погоджений сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
Договорами банківського вкладу №10-2364602 від 10.07.2015, №10-2364596 від 10.07.2015, №10-2364600 від 10.07.2015 передбачена процентна ставка у розмірі 11,5% на час дії договорів.
Судом встановлено, що позивачем заявлені до стягнення відсотки за користування банківським вкладом:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 в сумі 516,72 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 в сумі 620,06 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 в сумі 516,72 доларів США.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", в межах періоду заявленого позивачем, сума відсотків за користування банківським вкладом, а саме: за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 складає 585,93 доларів США; за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 складає 703,12 доларів США; за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 складає 585,93 доларів США, але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума відсотків за користування банківським вкладом яка підлягає стягненню з відповідача:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 в сумі 516,72 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 в сумі 620,06 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 11.01.2016 в сумі 516,72 доларів США.
Також, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі, а саме:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018 в сумі 3783,98 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018 в сумі 4540,77 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 10.07.2015 по 14.11.2018 в сумі 3783,98 доларів США.
Господарський суд зазначає, що Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.
Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов`язків відповідача змінився, внаслідок чого останній втратив право здійснювати банківську діяльність.
За таких обставин вимога позивача про стягнення відсотків за користування банківськими вкладами за період з 22.03.2016 по 14.11.2018, не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому, господарський суд звертає увагу, що позивачем не вірно зазначено період нарахування відсотків за користування банківським вкладом понад його термін, встановлений у договорі, оскільки граничний термін дії банківського вкладу становить 11.01.2016.
За таких обставин, з 12.01.2016 відповідач повинен був повернути банківський вклад, відповідно до умов договорів, тобто, починаючи з 12.01.2016 мало місце неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами щодо повернення банківських вкладів, а відтак - має місце користування банківським вкладом понад його термін, встановлений в договорах.
Враховуючи викладене, правильним періодом нарахування відсотків за користування банківським вкладом понад термін, встановлений у договорах, є період з 12.01.2016 по 21.03.2016 включно (22.03.2016 - дата відкликання банківської ліцензії).
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума відсотків за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі складає:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 21.03.2016 - 223,09 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 21.03.2016 - 703,12 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 21.03.2016 - 223,09 доларів США, яка є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача пені відповідно до п.5 ч. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуг) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
Відповідно до ст.ст. 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а клієнтом банку є будь - яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку, а тому до спірних відносин підлягають застосуванню положення ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої положеннями ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у вигляді сплати пені у розмірі трьох процентів від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, її сплата та розмір визначені Законом України «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц.
При цьому, господарський суд звертає увагу, що станом на момент укладення договорів (10.07.2015) у відповідача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії відповідачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.
Як вже було зазначено судом, оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов`язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати відповідач втратив право здійснювати банківську діяльність.
В свою чергу зобов`язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладених договорів від 10.07.2015, в той час коли відповідач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє відповідача в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов`язків.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормами чинного законодавства та договору, не передбачено такої підстави припинення існуючих зобов`язань, як відкликання банківської ліцензії, або внесення змін до статуту юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, зобов`язання які виникли на підставі договорів про розміщення банківського вкладу належним чином виконані не були, та не були припинені, господарський суд Луганської області дійшов висновку, що дія ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" поширювалась на вказані відносини до 22.03.2016 (дата відкликання банківської ліцензії).
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача пені, відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 22.03.2016 по 14.11.2018, не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума пені, відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" складає:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 21.03.2016 - 586320 грн 00 коп.;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 21.03.2016 - 703584 грн 00 коп.;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 21.03.2016 - 586320 грн 00 коп., яка є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, господарський суд звертає увагу, що позивачем не вірно зазначено період нарахування 3% річних за банківським вкладом, оскільки граничний термін дії банківського вкладу становить 11.01.2016.
За таких обставин, з 12.01.2016 відповідач повинен був повернути банківський вклад, відповідно до умов договорів, тобто, починаючи з 12.01.2016 має місце прострочення виконання відповідачем виконання зобов`язання щодо повернення банківського вкладу, та відтак у позивача виникло право на нарахування 3% річних.
Враховуючи викладене, правильним періодом нарахування 3% річних за несвоєчасне повернення банківського вкладу є період з 12.01.2016 по 14.11.2018.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума 3% річних складає за несвоєчасне повернення банківського вкладу:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 14.11.2018 - 825,35 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 14.11.2018 - 1022,82 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 за період з 12.01.2016 по 14.11.2018 - 852,35 доларів, яка є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), викладена правова позиція, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, може вносити двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне зазначити в резолютивні частині рішення про стягнення суми коштів в іноземній валюті, тобто валюті банківського договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме стягнути з відповідача:
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 суму банківського вкладу - 10000 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом - 516,72 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі - 223,09 доларів США, пеня в розмірі 3% - 586320 грн 00 коп., 3% річних - 852,35 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 суму банківського вкладу - 12000 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом - 620,06 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі- 267,70 доларів США, пеня в розмірі 3% - 703584 грн 00 коп., 3% річних - 1022,82 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 суму банківського вкладу - 10000 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом - 516,72 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі- 223,09 доларів США, пеня в розмірі 3% - 586320 грн 00 коп., 3% річних - 852,35 доларів США. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Судом приймається до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", за таких обставин, суд дійшов висновку стягнути з відповідача судовий збір пропорційно задоволеним вимогами в дохід бюджету.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на користь ОСОБА_1 :
- за договором №10-2364602 від 10.07.2015 суму банківського вкладу - 10000 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом - 516,72 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі- 223,09 доларів США, пеня в розмірі 3% - 586320 грн 00 коп., 3% річних - 852,35 доларів США;
- за договором №10-2364596 від 10.07.2015 суму банківського вкладу - 12000 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом - 620,06 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі - 267,70 доларів США, пеня в розмірі 3% - 703584 грн 00 коп., 3% річних - 1022,82 доларів США;
- за договором №10-2364600 від 10.07.2015 суму банківського вкладу - 10000 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом - 516,72 доларів США, відсотки за користування банківським вкладом понад термін встановлений у договорі - 223,09 доларів США, пеня в розмірі 3% - 586320 грн 00 коп., 3% річних - 852,35 доларів США.
3. Стягнути з ПАТ "Українська інноваційна компанія" в дохід Державного бюджету України (ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA278999980313191206083020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101) 8810 грн 00 коп. судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )
Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний номер 05839888)
Повний текст рішення складено та підписано - 09.03.2021
Суддя С.В. Масловський