ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2021 року Справа № 903/14/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/14/21

за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньвуд», м. Луцьк

про стягнення 8 121,42 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

04.01.2021 року до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №1415015 від 30.12.2020 Акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньвуд" 8 121,42 грн., з них: 6 000,12 грн. неповернутої суми кредиту, 1 458,36 грн. прострочених відсотків, 54 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту, 35 грн. відсотків, 573,94 грн. пені.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору банківського рахунку №25765234131 від 25.07.2018.

Ухвалою суду від 08.01.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи призначити на 03.02.2021; запропоновано сторонам подати суду у строк до 01.02.2021 року: позивачу: будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на власний розсуд): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.

01.02.2021 представник позивача надіслала до суду клопотання №1415015 від 01.02.2021, в якому просила розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги просила задовольнити повністю, усі процесуальні документи направляти на адресу представника позивача - 04112, м.Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 4 та/або на електронну адресу info@smartlex.in.ua.

В судове засідання 03.02.2021 представники сторін не з`явилися.

Факт належного повідомлення сторін про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301039258182, №4301039258107.

Ухвалою суду від 03.02.2021 розгляд справи відкладено на 17.02.2021; визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою.

17.02.2021 представник позивача надіслав до суду клопотання №1415015 від 17.02.2021, в якому просив визнати причини неявки представника позивача поважними та відкласти розгляд справи. На обгрунтування клопотання посилається на участь представника АТ «Кредобанк» Хоменко О.М. 17.02.2021 в іншому судовому засіданні в Голопристанському районному суді Херсонської області. До клопотання додано копію роздруківки із сайту «Судова влада».

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні судом задоволено не було з огляду на таке. Копія роздруківки із сайту «Судова влада» підтверджує лише факт призначення до судового розгляду на 17.02.2021 справи за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у Голопристанському районному суді Херсонської області. Проте, з цієї роздруківки не вбачається обов`язкової участі представника АТ «Кредобанк» в судовому засіданні у цій справі. Крім цього, представник позивача не надав доказів участі в судовому засіданні у Голопристанському районному суді Херсонської області.

Проте, з метою повного та об`єктивного з`ясування фактичних обставин справи, розгляд справи було відкладено на 03.03.2021 та повторно визнано обов`язковою явку представника позивача в наступне судове засідання.

22.02.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника позивача - Акціонерного товариства "Кредобанк" № 1415015 від 18.02.2021, в якому представник позивача просив суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою суду від 23.02.2021 у задоволенні клопотання представника позивача - Акціонерного товариства "Кредобанк" про участь у судовому засіданні 03.03.2021 об 11:40 хв. в режимі відеоконференції відмовлено у зв`язку з відсутністю технічної можливості забезпечити проведення вже призначеного судового засідання в режимі відеоконференції .

В судове засідання 03.03.2021 представники сторін не з`явилися.

Факт належного повідомлення позивача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039334407.

Ухвала суду від 17.02.2021, надіслана відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: 43025, Волинська область, м.Луцьк, вул. Степана Бандери, 13, кв. 25, повернулась з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньвуд» є: 43025, Волинська область, м.Луцьк, вул. Степана Бандери, 13, кв. 25.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Про судовий розгляд справи №903/14/21 відповідач був обізнаний, про що свідчить отримання ним 14.01.2021 ухвали суду від 08.01.2021 про відкриття провадження у справі (рекомендоване повідомлення про вручення №4301039258107, а.с. 59).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 03.03.2021 року, судом було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що позивач та відповідач належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

25.07.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньвуд» було укладено договір № 25765234131 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), за умовами п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточні рахунки, в т.ч. карткові рахунки, здійснює розрахунково-касове обслуговування та надає інші послуги, передбачені Правилами надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ «Кредобанк», надалі правила, в тому числі з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Інтернет- Банк», надалі система, а клієнт приймає послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та Тарифами банку.

Договір підписано позивачем і відповідачем, скріплено їх печатками.

Згідно з п. 1.2. договору банк відкриває поточні рахунки та надає клієнту послуги, передбачені цим договором, на підставі відповідних стандартних форм документів. Після акцепту банком погоджених клієнтом відповідних стандартних форм документів, вони стають невід`ємною частиною договору.

Пунктом 1.3. договору встановлено, шо цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної сторони.

Відповідно до п.1.4. договору цей договір набуває чинності з дати підписання його сторонами, але не раніше дня відкриття першого поточного рахунку клієнта в банку.

Згідно з п. 1.6. договору сторони підписанням даного договору підтверджують, що при погодженні ними стандартних форм документів, визначених Правилами (заява про відкриття рахунків тощо), сторонами будуть погоджені всі істотні договірні умови надання банком клієнту відповідних послуг.

Відповідно до п.1.7. договору шляхом підписання цього договору клієнт:

- уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», договірне списання коштів\банківських металів з усіх рахунків, що відкриті та\або будуть відкриті на ім`я клієнта в банку, в сумах, належних до сплати клієнтом банкові згідно з тарифами, стандартними формами документів, правилами та\або іншими договорами та\або з інших підстав, встановлених чинним законодавством;

- підтверджує, що ознайомився з Правилами, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи та тарифами банку;

- надає згоду (дозвіл) банку, як володільцю баз персональних даних, вчиняти з персональним даними клієнта, відповідні дії (заходи), в тому числі розкривати банківську таємницю клієнта, з метою, в обсязі та в порядку визначеними Правилами та чинним законодавством України;

- зобов`язується надавати/забезпечити надання документів і відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- надавати банку відомості/ оформлені належним чином відповідні документи, що підтверджують зміну інформації, що надавалася клієнтом до банку, зокрема щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), установчих документів, власників часток статутного капіталу чи прав голосу, місцезнаходження представників та їх повноважень, контактних та інших даних тощо, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту внесення таких змін. Згідно з інформаційним повідомленням про відкриття рахунку 27.07.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньвуд» було відкрито рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 13).

21.08.2018 між сторонами у справі було підписано анкету-заяву на оформлення корпоративної БПК (а.с. 12).

Підписавши договір, відповідач - ТзОВ «Волиньвуд» прийняв послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та Тарифами банку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Водночас за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частина 1 статті 1066, частини 1, 2 статті 1067 Цивільного кодексу України).

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (частина 4 статті 1068 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, а для вирішення спору необхідно встановити умови та підстави виникнення спірних правовідносин, а також ступінь виконання сторонами зобов`язань.

Як зазначає позивач в позовній заяві, свої зобов`язання на підставі укладеного договору він виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти в користування.

Проте, позивач не надав доказів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів.

Додана позивачем копія виписки про рух коштів по рахунку з 25.01.2020 по 07.10.20 (а.с. 17) свідчить про віднесення простроченого кредиту за призначенням (як зазначено в призначенні платежу), а не про перерахування коштів відповідачу.

Крім цього, в призначенні платежу зазначено, що відноситься на прострочення кредит за договором №О/246141OVR від 25.01.2020, а не за кредитним договором № 25765234131 від 25.07.2018, на який посилається позивач на обгрунтування стягнення з відповідача суми заборгованості.

На обґрунтування заявлених вимог позивач також посилається на те, що у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за договором банківського рахунку в частині повернення суми кредиту, сплати відсотків, комісії у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 6 000,12 грн., за простроченими відсотками у розмірі 1 458,36 грн., за простроченою сумою комісії за адміністрування кредиту у розмірі 54 грн., відсотками у розмірі 35 грн., пені у розмірі 573,94 грн.

Як вбачається із копії договору банківського рахунку № 25765234131 від 25.07.2018, доданого до матеріалів справи, строку повернення кредиту у ньому не узгоджено.

У позовній заяві позивач зазначає, що 29.07.2020 позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу №1415015 від 27.07.2020 про дострокове погашення заборгованості (а.с. 18).

Проте, у вимозі позивач посилається на зовсім інший кредитний договір -№О/246141OVR від 25.01.2020 та просить відповідача сплатити кредит у розмірі 6 957,80 грн.

У позовній заяві позивач жодним чином не обгрунтовує укладення кредитного договору №О/246141OVR від 25.01.2020, а просить стягнути заборгованість у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за договором банківського рахунку № 25765234131 від 25.07.2018.

У позовній заяві позивач також посилається на те, що кредитним договором було передбачено відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Однак, у договорі банківського рахунку № 25765234131 від 25.07.2018 відсутні умови про встановлення відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені, штрафу) за порушення виконання зобов`язання, не визначено їх розміру.

Також договором не узгоджено обов`язку відповідача сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за адміністрування кредиту, не встановлено розміру процентів за користування кредитом.

Посилаючись на те, що клієнт приймає послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами надання банківських послуг, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та Тарифами банку, позивач в позовній заяві не посилається на пункти та розділи цих Правил, не вказує про те, в якій редакції він застосовує ці Правила.

Матеріали справи не містять жодних доказів про те, з якою редакцією Правил надання комплексних банківських послуг ознайомився відповідач і яку редакцію цих Правил застосовує позивач, звертаючись з позовом до суду.

Правила надання комплексних банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, змінювалися самим АТ «Кредобанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (25.07.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (04.01.2021).

У кредитному договорі № 25765234131 від 25.07.2018 не зазначено, а у позовній заяві не обгрунтовано, які положення яких саме Правил надання комплексних банківських послуг вважаються включеними до договору як його невід`ємна частина та становлять його умови (п. 1.5. кредитного договору).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виключно за умови відповідності доказів зазначеним критеріям, наведеним у ст. ст. 76, 79 ГПК України докази можуть бути покладені в обґрунтування судового рішення.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані позивачем докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, позовні вимоги позивача є безпідставними, а відтак не підлягають до задоволення, оскільки у встановленому законом порядку позивач не довів обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог витрати, пов`язані з оплатою судового збору, на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 09.03.2021.

Суддя І. О. Якушева