ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2021 р. Справа№ 910/18270/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Бовсунівська Л.О.

За участю представників учасників процесу:

від позивача: згідно протоколу судового засідання;

від відповідача: згідно протоколу судового засідання.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/18270/20 (суддя А.І. Привалов, м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2", м. Київ,

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про розірвання договору

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи та короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання договору.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачу здійснювати нарахування та списання з особового рахунку позивача штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) до набрання рішенням законної сили у цій справі.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/18720/20 заяву Товариства з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання з особового рахунку № НОМЕР_1 Товариства з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня), нарахованих за невиконання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між Акціонерним товариством "Українська залізниця" і Товариством з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2".

В іншій частині заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву Товариства з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу проводити списання штрафних санкцій з особового рахунку позивача за умовами Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом може утруднити виконання рішення по справі у разі задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" про забезпечення позову.

Апеляційна скарга Акціонерне товариство "Українська залізниця" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 42, 44, 67, 188, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 548, 549, 551, 653 Цивільного кодексу України, а також порушенням норм процесуального права, а с саме - ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що заявлені заходи забезпечення позову не співмірні і не пов`язані із позовними вимогами, тоді як у випадку задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" зобов`язання останнього із сплати неустойки буде припинено лише з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

16.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Українська залізниця" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/18270/20- без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця» указувало на те, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для її скасування - відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/18270/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 витребувано матеріали справи №910/18270/20 з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 залишено без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/18270/20, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.11.2020, справу №910/18270/20 призначено до розгляду на 16.02.2021.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу суду у відпустці, судове засідання, призначене на 16.02.2021, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/18270/20 призначено на 02.03.2021.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у ній та просив апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва 25.11.2020 у справі №910/18270/20 скасувати прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" забезпечення позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.11.2020у справі №910/18270/20- без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом позову у даній справі є вимоги про розірвання додатку № 1-8 "Умов надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надавання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" без застосування будь-яких штрафних санкцій.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" подало заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачу здійснювати нарахування та списання з особового рахунку позивача штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) до набрання рішенням законної сили у цій справі.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову мотивована наступними обставинами.

Так, 17.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" та Aкціонерним товаристом "Укрзалізниця" було укладено шляхом приєднання до умов публічного договору на підставі заяви про приєднання № 41515562/2020-001 Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за умовами, якого встановлено ставку плати за використання вагонів перевізника по території України в розмірі 1136,00 грн без ПДВ за один вагон зерновоз на добу.

Предметом даного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Починаючи з квітня 2020 року Aкціонерне товариство "Укрзалізниця" запровадила додаткову угоду про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника до Договору про надання послуг та розпочинає прийом замовлення щодо отримання даних послуг, яка в подальшому трансформувалась в Додаток 1-8 до Договору.

Доказом підписання додаткової угоди, яка в актуальній редакції Договору стала додатком 1-8, є повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами.

У період з червня по серпень 2020 року філія Акціонерного товариства "Укрзалізниця" - "Центр транспортної логістики" розподілила 9996 вагоновідправок згідно з умовами надання послуги: перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (Додаток 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом).

03.08.2020 Aкціонерним товаристом "Укрзалізниця" розглянуто та погоджено замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 31.07.2020 № 41515562/2020-00011, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю. "Укртранслогістика-2" надано рухомий склад - зерновози, в кількості 495, на період - 08.2020 - 07.2021, ставка плати за користування вагону перевізника - 584,00 грн.

27.08.2020 Акціонерним товариством "Укрзалізниця" розглянуто та погоджено замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 21.08.2020 № 41515562/2020-00016. Відповідно до якого, Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" надано рухомий склад - зерновози, в кількості 1626, на період - 09.2020 - 08.2021, ставка плати за користування вагону Перевізника - 584,00 грн.

На момент подання замовлень клієнтами на отримання даної послуги стандартна ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника становила 1136,00 грн./доба без ПДВ. При цьому, ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника згідно послуги перевезення з узгодженими строками та обсягам становила: 12 місяців - 584 грн. без ПДВ, 11 місяців - 617 грн. без ПДВ, 10 місяців - 649 грн. без ПДВ, 9 місяців - 682 без ПДВ.

Такі умови давали можливість Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2", як клієнту за Договором, взяти на себе зобов`язання по здійсненню замовленої кількості відправлень щомісяця, протягом року та виконувати їх.

04.09.2020 року на офіційному сайті Aкціонерного товариства "Укрзалізниці" оприлюднено нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом. Такі зміни вступили в дію в частині зменшення ставок плати з 05.09.2020 року, а в частині збільшення ставок плати та коефіцієнтів з 21.09.2020 року.

Змінами в Договір затверджено:

1) новий розмір таких ставок плати за використання власних вагонів Перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території' України та за межами України (таблиця 1 додатку 1-2 до Договору)

Зокрема для зерновозів встановлено наступні ставки:

- з 05.09.2020 - 800,00 грн. за одиницю без ПДВ;

- з 06.10.2020 - 900,00 грн. за одиницю без ПДВ;

- з 05.11.2020 - 1000,00 грн. за одиницю, без ПДВ.

19.10.2020 року на офіційному сайті Aкціонерного товариства "Укрзалізниці" відбулась чергова зміна стандартної ставки плати за використання вагону-зерновозу Перевізника, а саме:

- у період з 20.10.2020 по 18.11.2020 - 650, 00 грн./доба без ПДВ;

- у період з 19.11.2020 по 31.12.2020р - 800, 00 грн./доба без ПДВ.

Перегляд ставки на перевезення вантажу за довгостроковими контрактами з узгодженими строками та обсягами не відбувся.

Вказані зміни в тарифах, а також профіцит рухомого складу абсолютно нівелюють переваги послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами і роблять її повністю збитковою.

Фактично Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" взяло на себе зобов`язання з відправки вантажу у вагонах Перевізника, не отримуючи той розмір різниці між стандартною ставкою та ставкою за довгостроковими контрактами.

Зазначені вище рішення Aкціонерного товариства "Укрзалізниці" щодо зміни ставки плати за використання вагону-зерновозу призвели до фактичного взяття Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» збиткових довгострокових зобов`язань з виконання планів перевезення за відсутності можливості внесення змін в умови додаткової угоди та одностороннє застосування штрафних санкцій AT "Укрзалізниця" за порушення умов додаткової угоди до Позивача за обставин неможливості її виконання.

При цьому, така свідома зміна ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника здійснена 04.09.2020, тобто, вже після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" та більшість компаній замовили довгострокові вагони на зовсім інших цінових умовах.

Зокрема, пунктом 7.2. Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом передбачено, що Замовник, у разі невиконання погодженого Замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих Перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій ніж визначено в погодженому Замовленні щомісячно, сплачує неустойку.

Заявник зазначив, що не мав можливості здійснити відправлення за умов нових ставок.

Зазначені дії призвели до того, що у вересні 2020 з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" в односторонньому порядку Aкціонерним товариством "Укрзалізниця" списала неустойку за не реалізацію погодженого обсягу перевезень за узгодженими строками та обсягами в розмірі 8 278 200,00 грн.

У жовтні 2020 року з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" в односторонньому порядку Aкціонерним товариством "Укрзалізниця" списала неустойку в розмірі 7 615 944,00 грн.

Крім того, з 01.10.2020 Aкціонерне товариство "Укрзалізниця" змінено тариф нарахування плати за користування вагонів на під`їзних коліях при виконанні вантажних операцій, що призвело до відмови вантажоодержувачами від приймання вагонів та погодження планів.

В свою чергу, відмова вантажоодержувачів від приймання вагонів та погодження планів призвело до неможливості виконання Позивачем своїх зобов`язань за господарськими договорами.

Зміна тарифної політики Aкціонерного товариства "Укрзалізниця", шляхом встановлення нових ставок плати за використання вагонів, що мало місце після укладення сторонами додаткової угоди, зумовила виникнення обставин, за яких подальше виконання додаткової угоди порушує для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні додаткової угоди.

Такі дії Акціонерного товариства «Укрзалізниця», на переконання заявника, є порушенням конкурентного законодавства, Статуту залізниць України, Правил перевезень та є істотним порушенням умов вже укладених відповідачем договорів.

Заявник зазначив, що звертався із відповідними листами та пропозиціями до відповідача щодо вирішення даної ситуації, проте останній відмовив у її вирішенні в позасудовому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" зазначає, що наслідком неправомірних дій відповідача в частині формування тарифної політики стане і подальше нарахування та списання з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" неустойки за не реалізацію погодженого обсягу перевезень за узгодженими строками та обсягами, зокрема, у листопаді 2020 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" знову може бути списана в односторонньому порядку неустойка в приблизному розрахунку 4 349 632,00 грн, що в подальшому взагалі унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно приписів ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акта, дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.11.2020 у справі №910/18270/20 не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Положеннями ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частино 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про розірвання додатку № 1-8 "Умов надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надавання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" Акціонерним товариством "Українська залізниця" без застосування будь-яких штрафних санкцій.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" звернулось до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її тим, що зміна тарифної політики Aкціонерного товариства "Укрзалізниця", яка була проведена 04.09.2020 та з 01.10.2020 в односторонньому порядку шляхом встановлення нових ставок плати за використання вагонів, що мало місце після укладення сторонами додатку № 1-8 до Договору, зумовила виникнення обставин, за яких подальше виконання додаткової угоди порушує для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило позивача того, на що вона розраховувала при укладенні додаткової угоди.

Так, пунктом 7.2. Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом передбачено, що Замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій ніж визначено в погодженому Замовленні щомісячно, сплачує неустойку.

Отже, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, відповідні умови Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом встановлюють безумовне право Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нарахування та списання з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" неустойки за порушення умов Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (замовленої послуги довгострокових вагонів) та застосування до нього інших санкцій у випадку несплати чи недостатності коштів для списання суми такої неустойки у вигляді зупинки надання послуг по Договору в цілому або ж затримки видачі вантажу, при тримання його чи застосовування права застави на майно, переданого як вантаж, з підстав наявності несплаченої неустойки.

Як вбачається з матеріалів оскарження, Акціонерне товариство "Українська залізниця" у вересні 2020 року вже було списано із рахунку позивача за не реалізацію погодженого обсягу перевезень неустойку у розмірі 8 278 200,00 грн.

Відтак, задоволення позову (у випадку визнання доводів позивача обґрунтованими) матиме своїм наслідком відсутність правових підстав у Акціонерного товариства "Українська залізниця" для застосування відповідних санкцій по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2"

Крім того, за час вирішення майбутнього спору може мати місце надмірне обтяження фінансової спроможності заявника щомісячним списанням сум неустойки з його рахунків та зобов`язаннями у вигляді необхідності відшкодування збитків своїм контрагентам, зумовленим затримками вантажів.

Наведені позивачем у заяві про забезпечення позову відомості достатньо обґрунтовано підтверджують те, що за час вирішення спору у даній справі Акціонерне товариство "Українська залізниця" не обмежено в праві здійснювати стягнення та списання неустойки за невиконання створених ним же умов надання послуг згідно Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що є збитковим для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2", чи застосуванні інших санкцій у випадку неможливості стягнення відповідних сум неустойки, що фактично унеможливить захист прав і інтересів заявника в обраний ним спосіб.

Твердження апелянта, що застосовані заходи забезпечення позову є неспівмірними з заявленими позовними вимогами, судова колегія вважає безпідставними, так як останні тимчасово унеможливлюють лише списання з особового рахунку Приватного підприємства "Атланта-Агро" штрафних санкцій та не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідача, спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

При цьому колегія суддів вважає, що незастосування заходу до забезпечення позову, обраного судом першої інстанції, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таким обставин, суд апеляційної інстанції вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову в частині встановлення заборонити Акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) до набрання рішення у даній справі, і предметом даного спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо законності відповідних дій Акціонерного товариства "Українська залізниця" та припинення за створених ним умов спірних правовідносин.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення зазначеної вище заборони не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не перешкоджають господарській діяльності Акціонерного товариства "Українська залізниця", в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Більш того, у випадку недоведеності в майбутньому обґрунтованості поданого позову Акціонерне товариство "Українська залізниця" не буде позбавлене права нарахувати та стягнути відповідні штрафні санкції при наявності фактів неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" взятих на себе зобов`язань за час вирішення відповідного спору в суді.

Стосовно заборони відповідачу здійснювати нарахування штрафних санкцій, місцевий господарський суд вірно вказав, що даний захід забезпечення позову не є адекватним, оскільки відповідно до п. пунктом 7.2. Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом передбачено нарахування неустойки і відповідач вправі здійснювати розрахунки в рамках своєї господарської діяльності одноособово.

Інші доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами оскарження ухвали.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика - 2" про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/18270/20, та, відповідно, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 136-138, 240, 267-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/18270/20 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/18270/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 09.03.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко