Єдиний унікальний номер 725/117/21

Номер провадження 2/725/17/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н. В.

при секретарі Томко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказував, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16 травня 2017 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Крім того, умовами та правилами надання банківських послуг визначено, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 01 по 25 число кожного місяця позичальник зобов`язався надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) що складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

При цьому, підписуючи заяву про надання кредиту, відповідач засвідчив, що ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг.

Посилаючись на те, що банк свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі й відповідно надав позичальнику обумовлену суму коштів, однак відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконує, що призвело до того, що станом на 12 листопада 2020 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 33612,96 грн., яка складається у тому числі: із заборгованості за тілом кредиту - 26984,92 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 6628,04 грн., просив позов задовольнити та стягнути на користь банку вищевказану заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 травня 2017 року в сумі 33612,96 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справа міститься заява, в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

В судове засідання відповідач повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений судом про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті суду, причину своєї неявки суду не повідомив.

Ураховуючи те, що відповідач до суду не з`явився, а також не надав суду будь-яких клопотань чи заперечень щодо заявленого позову, суд вважає, що справу можливо розглянути за його відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Так, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного в розумінні положень ст. 634 ЦК України кредитного договору №б/н від 16.05.2017 року, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з умовами сплати відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 01 по 25 число кожного місяця позичальник зобов`язався надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) що складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов (а.с. 16).

При цьому, відповідач ОСОБА_1 , підписуючи заяву про надання кредиту, засвідчив, що ознайомився та погодився з усіма умовами кредитування (а.с. 15) й відповідно на спростування вказаного суду належних та допустимих доказів не надав.

Разом з тим як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань згідно Договору, у зв`язку із чим станом на 12 листопада 2020 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 33612,96 грн., яка складається у тому числі: із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 26984,92 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 6628,04 грн., на підтвердження чого банком надано відповідний розрахунок (а.с. 5-12), який відповідачем не спростовано.

Так, згідно вимог ч. 1, п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України)).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд виходячи з того, що боржник ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. При цьому, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати боргу за кредитом у встановлені строки та належне виконання кредитних зобов`язань, а також не висловлено заперечень в частині дотримання банком строків для звернення до суду із відповідним позовом.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по зверненню до суду в розмірі 2102,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 15-16, 509-510, 525, 526, 549-554, 611, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.05.2017 року у розмірі 33612,96 грн., яка складається у тому числі із: із заборгованості за тілом кредиту - 26984,92 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 6628,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало