Справа №345/591/21

Провадження № 2/345/363/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2021 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

з участю секретаря судового засідання Баран В.В.

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 15.12.2020 року. Зазначений договір укладений позивачем та ОСОБА_3 , яка була одноосібним власником. Як вбачається із довідки ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради від 04.02.2021р. № 439649, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вищевказаній квартирі. Проте, ОСОБА_3 спільним побутом із позивачем не пов`язаний, тому його право на користування чужим майном підлягає припиненню. Таким чином, ОСОБА_1 , як власник житла, вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак його представник у поданій заяві просив розглядати справу без їх участі та позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлялися належним чином про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлень за зареєстрованим місцем проживання. Правом подати відзив на позов не скористався.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії суду:

Ухвалою суду від 12.02.2021 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання за участю сторін, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.15). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`являвся, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подавав, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується світлокопією договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020р. та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №243531011 від 09.02.2021 (а.с.6,7).

Відповідно до довідки ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради від 04.02.2021р. № 439649, квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (а.с.8).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Оцінка суду:

вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Нормами ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі змістом ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 7 ст. 319 ЦК України).

За змістом ст.. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати,укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник майна має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника , у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, яким власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Виходячи із порівняльного аналізу статей 383,391,405 ЦК України та статей150,156 ЖК України у поєднанні зі ст. 64 цього ж кодексу , слід дійти висновку, що положення статей 381,391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру від будь яких осіб, у тому числі і тих, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 64,150,156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї , у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6- 709цс16).

Отже, підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Судом встановлено, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1 і позивач є власником квартири, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020р.

За умовами п.8 договору купівлі-продажу продавець стверджує, що особи, які проживають і зареєстровані в квартирі на момент укладення цього договору, не заперечують проти виселення (зняття з реєстрації) з квартири в строки, встановлені цим договором. Однак, цього до даного часу не зробила.

Позивач просить захистити його права як власника відповідно до приписів ст. 391 ЦК України і зазначає, що реєстрація відповідача у вищеквазаній квартирі створює для нього перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні його власністю, відповідач ні членом сім`ї відповідно до ст. 156 ЖК України, ні наймачем, ні якоюсь іншою особою, що має право на користування квартирою, не є.

За таких обставин, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає об`єму його прав відповідно до ст. 321 ЦК України, а відповідач жодних правомочностей щодо квартири (житла) не має.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки квартира є власністю позивача, а відповідач чинить позивачу перешкоди в користуванні його власністю, то відповідача слід визнати таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4, 13, 18 ЦПК України, ст.ст. 29, 317, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо.

Суддя