Справа № 708/55/21
Номер провадження № 2/708/69/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Попельнюха А.О.,
при секретарі - Циріль С.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Лінніка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Чигирині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, зазначивши, що 8 травня 2019 року о 22 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, мисливською рушницею 16 калібру із горизонтально-спареними стволами моделі ТОЗ-БМ, промислового виробництва СРСР, № НОМЕР_1 , випуску 1952 року, завдав позивачеві удар в праву частину обличчя та здійснив постріл в область правої ноги. Зазначеними протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: параорбітальної гематоми справа, садна правої виличної ділянки, тілесні ушкодження у вигляді вогнепального шротового поранення правого колінного суглобу та правої гомілки.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/913 від 30.08.2019 ОСОБА_1 були завдані легкі тілесні ушкодження. За вказаним фактом слідчим СВ Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250290000170.
13 листопада 2020 року вироком Чигиринського районного суду Черкаської області у кримінальній справі № 708/1251/20 відповідач ОСОБА_2 визнаний винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Спричинені позивачеві тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану його здоров`я. ОСОБА_1 09.05.2019 була проведена операція правого колінного суглобу. Тому з 09.05.2019 по 30.05.2019 він перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Черкаської центральної районної лікарні Черкаської районної ради в с. Червона Слобода. За час перебування на лікуванні ним було витрачено на ліки та операцію кошти в сумі 5558,03 грн., таким чином внаслідок протиправних дій позивачеві була завдана матеріальна шкода на загальну суму 5 558,03 грн.
Окрім матеріальної шкоди ОСОБА_1 стверджував, що йому була завдана і моральна шкода неправомірними діями відповідача, зокрема позивач зазнав фізичного болю та душевних страждань, оскільки в результаті завданих тілесних ушкоджень вогнепальною зброєю було порушено нормальний спосіб його життя. Зокрема ОСОБА_1 був змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров`я, відновлення свого здоров`я. Посилався, що осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов`язаних з ушкодженням здоров`я та оцінити їх у грошовому виразі надзвичайно важко, тому оцінив завдану йому моральну шкоду на загальну суму 40 000,00 грн.
Ухвалою від 27.01.2021 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Представник відповідача - адвокат Ліннік М.С. надав суду відзив на позов, відповідно до якого позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що він визнає факт спричинення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень та винуватість ОСОБА_2 у їх спричиненні, встановлену вироком суду від 13.11.2020. Просив суд врахувати, що конфлікт 08.05.2019, в результаті якого позивачем було отримано легкі тілесні ушкодження, був спровокований самим ОСОБА_1 і являвся результатом його фактично неправомірних дій під час сварки. Він також не заперечує факт того, що потерпілому ОСОБА_1 , була проведена операція, що він знаходився на стаціонарному лікуванні, при цьому поніс затрати на оплату операції та придбання ліків, при цьому надав на підтвердження своїх витрат квитанції, а фактично чеки. В той час позивачем не надано жодних доказів того, що саме дані ліки були призначені йому лікарем і саме для його лікування, а саме відсутні копії листів призначення з історії хвороби, що унеможливлює підтвердити той факт, що саме ці ліки були призначені ОСОБА_1 лікарями і саме на їх придбання були витрачені грошові кошти. Представник відповідача визнав підтвердженими лише чек від 13.05.2019 на суму 506,35 грн., в якому придбані ліки відповідають виписці з історії хвороби позивача по справі.
Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 40 000 грн. в обґрунтування власних заперечень представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів спричинення йому моральних витрат саме в такому розмірі, його вимоги є занадто завищені, не відповідають вимогам закону і на його думку являються намаганням збагатитися в даному випадку за рахунок ОСОБА_2 , що також являється неправомірним. Також зазначив, що відповідач є малозабезпеченою особою, оскільки отримує правову допомогу безкоштовно, тому вважає, що наявні підстави для зменшення розміру відшкодування завданої ним шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Суду додатково повідомив, що фактично ним на лікування було здійснено витрат на багато більше, ніж заявлено ним до відшкодування. Вказане обґрунтовується тим, що не всі чеки у нього збереглись та не всі здійснені витрати підтверджено чеками. В обґрунтування завданої моральної шкоди додатково зазначив, що протягом тривалого часу він проходив лікування та курс реабілітації, за цей час він не мав можливості займатися своїм бізнесом та отримувати прибутки, натомість зобов`язання з орендних платежів йому необхідно було виконувати. Крім того, за час перебування на лікуванні розлетілись належні йому бджоли, оскільки за ними ніхто не доглядав. В подальшому протягом певного періоду часу він перечувався за допомогою палички, має потребу продовжувати лікування, оскільки у нозі залишились дробини після поранення, необхідно лікувати зір, який істотно погіршився після нанесення йому тілесних ушкоджень. Щодо малозабезпеченості відповідача заперечив, зазначивши, що ОСОБА_2 має квартиру в Черкасах у якій проживають квартиранти, має господарство, автомобіль.
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, суду в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що конфлікт був спровокований безпосередньо самим ОСОБА_1 . Впевнений, що він діяв згідно до закону, оскільки його дії були спрямовані на захист. Також пояснив, що проблеми із зором у позивача були давно, тому жодних погіршень після їх конфлікту бути не могло, ОСОБА_1 і до цього робив операції з метою відновлення зору. Щодо наданих квитанцій на підтвердження понесених витрат ОСОБА_2 зазначив, що вони нічим не підтверджені, відповідно не можуть бути взяті до уваги. Оскільки у самому конфлікті винен позивач вважає, що підстави для стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди відсутні.
Представник відповідача - адвокат Ліннік М.С. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що заявлена до відшкодування матеріальна та моральна шкода не підлягає стягненню, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є деліктними зобов`язаннями, які виникли внаслідок позадоговірного завдання шкоди. Правовідносини щодо деліктної (позадоговірної) відповідальності регламентовані нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 08.05.2019 близько 22 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт. Зокрема ОСОБА_2 під час сварки з ОСОБА_1 , стоячи навпроти нього обличчям до обличчя, на відстані близько 3-4 м, тримаючи в руках мисливську рушницю, яка згідно висновку експерта № 1/627 від 22.05.2019 являється двоствольною гладкоствольною мисливською рушницею 16 калібру із горизонтально-спареними стволами моделі ТОЗ-БМ промислового виробництва СРСР, промисловий № НОМЕР_1 , випуску 1952 року, завдав дерев`яною ложею рушниці удар в праву частину обличчя ОСОБА_1 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді параорбітальної гематоми справа, садна правої виличної ділянки. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 здійснив один постріл останньому в область правої ноги, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального шротового поранення правого колінного суглобу та правої гомілки. Отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/913 від 30.08.2019 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 13.11.2020 ОСОБА_2 визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказаний вирок набрав законної сили 14.12.2020, відповідно в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України зазначений вирок є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи наведені вимоги процесуального законодавства факт нанесення позивачеві ОСОБА_1 тілесних ушкоджень відповідачем по справі ОСОБА_2 та їх характер є встановленими та не підлягають доказуванню.
На підтвердження факту перебування на лікуванні позивачем надано виписку із історії хвороби № 2930, видану КНП «Черкаська центральна районна лікарня» Черкаської районної ради, відповідно до якої ОСОБА_1 поступив до вказаного лікувального закладу 09.05.2019 з клінічним діагнозом: вогнепальне поранення ділянки правового колінного суглобу та правої гомілки, параорбітальна гематома справа, садна правової вилиці (травма кримінальна), вказані травми отримав у результаті пострілу з рушниці. Виписаний з лікарні позивач був 30.05.2019.
Також зі змісту наданої виписки судом встановлено, що 09.05.2019 проведено оперативне втручання - ПХО ран правого колінного суглобу, в-с/3 правої гомілки з видаленням сторонніх тіл. В процесі лікування використані медичні препарати: орзол; зацеф; Л-лізин; пангастро; дексалгін; кардіомагніл.
В обґрунтування заявленого до відшкодування розміру матеріальної шкоди в сумі 5 558,03 грн. позивачем надані фіскальні чеки реєстратора розрахункових операцій з аптечних пунктів у загальній кількості 26 штук.
Вказані чеки, надані позивачем суду, не систематизовані та приєднані до позовної заяви без дотримання хронологічного порядку, тому з метою повного та всебічного дослідження вказаних доказів, надання їм належної оцінки, судом було досліджено кожен наданий чек окремо та сукупність наданих письмових доказів з відтворенням їх хронологічного порядку.
Після детального аналізу цієї групи доказів судом встановлено, що всі надані чеки є підтвердженням придбання медичних препаратів в межах населеного пункту с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, стосуються періоду з 09.05.2019 по 17.05.2019 (включно), тобто відповідають періоду лікування ОСОБА_1 у КНП «Черкаська центральна районна лікарня» Черкаської районної ради.
Під час дослідження встановлено, що в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення завданої матеріальної шкоди позивачем надано фіскальний чек ТОВ «Ваша аптека», аптечний пункт № 4, на суму 47,86 грн. від 17.05.2019 (час оплати 13:19), а також чек терміналу АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження проведення платежу в аптечному пункті № 4 за допомогою карткового рахунку в сумі 47,86 грн., який було проведено 17.05.2019 (час оплати 13:19:56). Співставляючи вказані докази суд приходить до висновку, що вони стосуються однієї операції, тому вказані суми не можуть бути враховані двічі, при визначенні загальної суми витрат на придбання медикаментів може бути врахована сума в розмірі 47,86 грн. лише один раз.
За наслідками підрахунків по всім наданим позивачем фіскальним чекам (25 штук), судом визначена загальна сума придбаних товарів у розмірі 5 456,30 грн. Інших доказів на підтвердження загального розміру заявленої до відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 558,03 грн. суду не надано, відповідно позовні вимоги на суму 101,73 грн. не підтверджені письмовими доказами.
З аналізу хронології наданих позивачем фіскальних чеків на підтвердження факту придбання товарів у аптечних пунктах судом встановлено, що деякі витрати за декількома фіскальним чеками проведені майже одночасно із малозначними проміжками у часі, зокрема:
-09.05.2019 о 17:08:48, аптека № 1 (с. Ч.Слобода, вул. Перемоги, 1),
-09.05.2019 о 17:15:56, аптека № 20 ( АДРЕСА_2 );
також:
-10.05.2019 об 11:29, ТОВ «Фрея» (придбано в тому числі бинт 7*14 в кількості 2 шт.),
-10.05.2019 об 11:30, ТОВ «Фрея» (придбано лише бинт 7*14 в кількості 10 шт.),
-10.05.2019 об 11:34, аптечний пункт № 1;
-10.05.2019 об 11:41, ТОВ «Ваша аптека»;
також:
-13.05.2019 о 10:03, аптечний пункт №1 (придбано в тому числі L-Лізина, сума 102,58 грн.);
-13.05.2019 о 10:07, аптечний пункт № 1;
-13.05.2019 о 10:10, аптечний пункт №1 (придбано в тому числі L-Лізина, сума 102,58 грн.);
також:
-13.05.2019 об 11:03, аптечний пункт № 1,
-13.05.2019 об 11:06, аптечний пункт № 1,
-13.05.2019 об 11:15, аптечний пункт № 4 (придбано в тому числі L-Лізина),
-13.05.2019 об 11:32, аптечний пункт № 1;
також:
-16.05.2019 об 11:31, аптечний пункт № 4;
-16.05.2019 об 11:33, аптечний пункт № 4;
також:
-17.05.2019 о 13:16, аптечний пункт № 4 (придбано в тому числі катетер),
-17.05.2019 о 13:19, аптечний пункт № 4,
-17.05.2019 о 14:00, аптечний пункт № 1 (придбано катетер).
Також, з аналізу змісту наданих позивачем фіскальних чеків судом встановлено, що в них відображено факт придбання в тому числі товарів та медикаментів, які не зазначені у виписці з історії хвороби № 2930 (натрію хлорид, декасан, лифампицин, бетадин, новопарин, левомеколь, димексид, кетанов, лонгокаин, нурофен, етол, спазмалгон, мільгама, анзибел), також наявна інформація про придбання товарів, які не є медичними (рушники, Трускавецька мінеральна вода, рушники паперові, туалетний папір, пакети). Крім того, суду не надані письмові докази на підтвердження факту необхідності придбання саме цих медичних препаратів та підтвердження факту придбання їх саме в такій кількості, використання їх при лікуванні ОСОБА_1 .
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Обов`язок доказування є складовою принципу змагальності цивільного судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що встановлено ч. 3 ст. 12 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надані ОСОБА_1 копії фіскальних чеків на придбання медичних препаратів без надання суду доказів, що зазначені медичні препарати були призначені лікарем для його лікування, що він за характером лікування потребував застосування саме цих препаратів, та що вони були використані для його лікування, не є достатніми доказами для підтвердження розміру завданої йому матеріальної шкоди. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На підставі ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змісту частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України вбачається, що моральна шкода полягає, в тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (п. 1); у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
Згідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Також суд враховує, що до вказаних правовідносин застосовується презумпція моральної шкоди. Зокрема Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палити Касаційного цивільного суду за наслідками розгляду справи № 761/24143/19 встановив, що моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди. У свою чергу прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.
Факт завдання моральної шкоди ОСОБА_1 безпосередньо ОСОБА_2 та винуватість останнього є доведеними, підтверджено вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 13.11.2020. Можливість зменшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з матеріальним становищем відповідача чинним законодавством заборонена, оскільки в силу ч. 4 ст. 1195 ЦК України така можливість стосується випадків, крім завдання шкоди вчиненням кримінального правопорушення.
При визначенні розмір моральної шкоди, яка підлягає до відшкодування на користь позивача, суд керується вимогами частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин суд враховує форму вини (прямий умисел), спосіб нанесення позивачеві тілесного ушкодження (удар прикладом рушниці в праву частину обличчя та вогнепальне поранення правої ноги), характер ушкоджень (легке тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я), тривалість лікування ОСОБА_1 (з 08.05.2019 по 30.05.2019), глибину душевних страждань та переживань, пов`язаних з отриманими ушкодженнями, додаткові зусилля, необхідні на відновлення. З урахуванням наведеного, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що належним та достатнім відшкодуванням завданої ОСОБА_1 моральної шкоди буде грошова компенсація в сумі 12 000 грн.
При цьому суд не бере до уваги твердження позивача про погіршення його зору у зв`язку з отриманим ушкодженням, оскільки відповідно до наданої ним виписки на момент лікування було встановлено, що ОСОБА_1 була оперована глаукома, діагностовано ускладнену катаракту правого ока, вказані діагнози є супутніми. Також суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про залишок у правій нозі дробу після вогнепального поранення, яке мало місце 08.05.2019, та необхідність подальшого оперативного втручання, оскільки у виписці Черкаської ЦРЛ зазначено, що 09.05.2019 йому було проведено оперативне втручання з видаленням сторонніх тіл. На підтвердження факту видалення дробу з ноги частково докази суду не надані.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166-1168, 1195 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 28, 43, 49, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_3 , прож.: АДРЕСА_4 );
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: не відомий, зареєстр.: АДРЕСА_5 , прож.: АДРЕСА_1 );
Представник відповідача: адвокат Ліннік Микола Сергійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 331 від 18.05.2009, видане Черкаською обласною КДКА, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_6 ).
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 25.02.2021, повне рішення складено 09.03.2021.
Суддя А.О. Попельнюх