Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8145/20

Номер провадження2/711/379/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Демчика Р.В.

при секретарі: Бузун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вказуючи, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «Приватбанк», у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 14.12.2010 року, згідно якої отримала кредит.

При укладанні Договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що написана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідачки ОСОБА_1 підтверджується той факт, що вона була повністю проінформованою про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

26.01.2011 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду». В цій де довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду і прикладами розрахунку суми палти за використання кредитних коштів ознайомлений».

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 24000 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та змін кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Таким чином, банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

Проте, в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, внаслідок чого станом на 11.10.2020 виникла заборгованість в розмірі 10257.42 грн., яка складається з: 5202.58 грн. - заборгованість за тілом кредита, в.т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 5202.58 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0.00 грн.- заборгованість за простроченими відсотками, 1817.64 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 3237.20 грн.- нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Тому позивач звернувся до суду з даним позовом, та просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 14.12.2010 у розмірі 10 257.42 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102.00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надали клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, та вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце слухання страви був вчасно та належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 14 грудня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 - з 21.03.1990 року (а.с.60).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена належним чином.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного

Судом встановлено , що 14.12.2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій, зокрема, зазначено, що вона погодилася, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачка зобов`язалася виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку (а.с.23).

На підставі вказаної заяви відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження умов надання кредиту відповідачці та порушення зобов`язання останньою позивач надав суду анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсально 55 днів пільгового періоду» (а.с.24), витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.25-48), розрахунок заборгованості, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) (а.с.20), згідно з якою збільшився до 24000 грн., довідка з інформацією про надані ОСОБА_1 кредитні картки, зокрема, їх номер, дату відкриття та термін дії (а.с.21).

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.12.2010 встановлено, що відповідачка користувався отриманим кредитом, однак не своєчасно та не в повному обсязі погашала його, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість. Станом на 11.10.2020 відповідачці нараховано заборгованість - 10257.42 грн., яка складається з: 5202.58 грн. - заборгованість за тілом кредита, в.т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 5202.58 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0.00 грн.- заборгованість за простроченими відсотками, 1817.64 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 3237.20 грн.- нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.

Відповідно до положень ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України, зокрема, як передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка 14.12.2010 підписала анкету-заяву та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, яким користувалася та частково погашала заборгованість.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач посилається на те, що умови кредитного договору, укладеного між ним та відповідачкою, визначені в Умовах та правилах наданнях банківських послуг в ПриватБанку, а також у витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".

При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляв АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У долученій заяві-анкеті позичальника процентна ставка не зазначена.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З долучених до позовної заяви розрахунків заборгованості за договором №б/н від 14.12.2010 встановлено, що відповідачка отримувала кошти з кредитної картки, однак не надавала своєчасно та в повному обсязі банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим станом на 11.10.2020 за нею рахується заборгованість, сума та складові якої вже вказані вище.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Встановлено, що 26.01.2011 року відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду». В цій де довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».

Таким чином, відповідач був ознайомлений щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Також, позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, встановивши їх у розмірі 86.4 % річних, а також пеню і штраф (фіксовану та процентну складову).

АТ КБ "ПриватБанк", обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування процентів згідно зі ст. 625 ЦК України, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на його сайті.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася й погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо підстав нарахування, розміру та порядку сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, а також щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Таким чином, що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, як зазначено, згідно із ст. 625 ЦК України у сумі 1817.64 грн., то суд не вбачає правових підстав для задоволення цих вимог банку, оскільки вони є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не відповідають ст. 625 ЦК України.

Суд також зазначає, що в даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»).

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою АТ КБ «ПриватБанк» повідомив споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, які вважає узгодженими та на які посилається. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.

З урахуванням викладеного позовна вимога про стягнення з відповідачки 1817.64 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідачки на користь позивача слід стягнути 5202.58 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту та 3237.20 грн. нарахованої пені, а всього 8439 грн. 78 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, згідно із якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково на суму 8439 грн. 78 коп., що становить 82.27 % від заявлених вимог, то із відповідачки ОСОБА_1 , на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1729 грн. 31 коп.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 8, 42 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 141 ЦПК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.12.2010, яка утворилась станом на 11.10.2020 та складається з простроченого тіла кредиту, в розмірі 5202 гривень 58 копійки та пені в сумі 3237 гривень 20 копійок, а всього на загальну суму 8439 гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 1729 гривень. 31 копійки судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: Р. В. Демчик