Справа № 216/3900/18

Провадження 2-п/216/12/21

УХВАЛА

про скасування заочного рішення суду

01 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бутенко М.В.

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича про перегляд заочного рішення суду від 01.03.2019 року по справі № 216/3900/18 за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В :

25.11.2020 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мотуза О.В. про перегляд заочного рішення суду від 01.03.2019 року по справі № 216/3900/18 за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Свою заяву сторона відповідача обґрунтовує наступним: заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 01 березня 2019 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - відповідач-3) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - позивач) заборгованість за теплову енергію в сумі 18 794,47 грн., а також судовий збір по 587,33 грн. з кожного.

До зали судового засідання 01 березня 2019 року відповідач-2 не з`явилась, оскільки не була фактично повідомленою про розгляд справи. Так само фактично їй не було відомо й про інші судові засідання, в яких справа призначалась до розгляду. Копії позовної заяви з додатками відповідач також не отримувала. З матеріалів справи не вбачається, що вона фактично була обізнаною про час та місце розгляду справи та могла скористатись належними їй процесуальними правами відповідача по справі, а в справі наявні лише повернуті поштові відправлення. В матеріалах справи наявні лише три поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, якими можливо відповідачам направлялись копії судового рішення. Однак дані повідомлення про вручення містять сумніви у тому, що адресоване відповідачу-2 відправлення дійсно було отримано саме відповідачем-2, а не іншою особою. З вказаних повідомлень видно, що проставлені відмітки напроти слів «вручено» та «особисто», а також встановлено підпис одержувача. Важливо, що на всіх трьох повідомленнях, які адресовані різним відповідачам, встановлено однаковий підпис. Тобто, всі три поштових відправлення отримала одна й та сама особа. Відповідач-2 не могла отримати таке відправлення ще й через те, що вона в період з 2018 року і по цей час фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 20 від 15 листопада 2020 року про те, що відповідач-2 в цей період проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується оригіналом довідки.

Про факт ухвалення зазначеного заочного рішення відповідач-2 дізналась від державного виконавця, а копію рішення отримала 30 жовтня 2020 року від свого адвоката, , після того як він того ж дня ознайомився з матеріалами справи в суді, підтверджується заявою з відміткою про ознайомлення, що знаходиться в матеріалах справи.

Проти позову відповідач-2 заперечує з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що відповідач-2 є власником вказаного вище нерухомого майна.

Заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 18 794,47 грн. нарахована за період з 01 жовтня 2014 року по 01 січня 2018 року, тобто за три роки і три місяці.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 258 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ст. 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Просить застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості за період, що перевищує три роки.

Верховний суд у своїй постанові № 161/20278/14-ц від 30 травня 2018 року зазначив: якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З акту звірки за період з січня 2002 року по серпень 2019 року, що підтверджується копією акту видно, що за користування тепловою енергією у вказаній вище квартирі були здійснені оплати зокрема на 500,00 грн. у березні 2018 року, тобто в той період, коли справа ще не була розглянута судом, і цей платіж не було враховано при ухваленні рішення.

Отже, вимоги позивача не ґрунтуються на законі та на дійсних обставинах справи, а значить їх не можна вважати обґрунтованими та відповідно такими, що можуть бути задоволені судом в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, відповідач має право на перегляд вказаного вище заочного рішення, а також має достатні підстави на поновлення пропущеного строку для подання такої заяви.

Просить суд винести ухвалу, якою скасувати заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 01 березня 2019 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

В судове засідання, призначене на 02.03.2021 року сторони та/або їх представники не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Від представників обох сторін до матеріалів справи надані заяви та відзиви на них.

Сторона позивача просить суд відмовити відповідачу в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Сторона відповідача просить суд заяву про перегляд заочного рішення суду задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 284 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно с. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зі змісту статті 288 ЦПК України випливає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч.1 статті 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своєї сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

В заяві про перегляд заочного рішення сторона відповідача посилається на обставини, що мають істотне значення для вирішення справи по суті. Вивчивши матеріали цивільної справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, судом встановлені підстави для перегляду заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 260, 286, 287, 288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича про перегляд заочного рішення суду від 01.03.2019 року по справі № 216/3900/18 за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 01 березня 2019 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Справу призначити до судового розгляду на 10.06.2021 року на 9:45 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. Бутенко