Справа № 266/804/21

Провадження№ 3/266/378/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м. Маріуполь Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Дмитро Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №3 Маріупольського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відповідно до довідки від 16.02.2021 року не встановлено, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

15.02.2021 року до Приморського районного суду м.Маріуполя надійшов адміністративний протокол стосовно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №613297 від 05.02.2021 року, ОСОБА_1 30.01.2021 року близько 00:30 години, знаходячись за місцем свого мешкання, влаштував сімейну сварку з співмешканкою ОСОБА_2 в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок якого скоїв психологічне насильство у сім`ї та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлення про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим,згідно зіст.268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.

Факт вчинення адміністративних правопорушень підтверджується протоколами серії ВАБ №613297 від 05.02.2021 року, довідкою про результати розгляду повідомлення ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції, заявою ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» визначено, що насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. В абзаці 4 вищевказаної статті зазначено, що під психологічним насильством в сім`ї розуміється насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Обираючи правопорушнику вид стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не сплили.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини,щопом`якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з вимогами ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відповідно до довідки від 16.02.2021 року не встановлено, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави. (отримувач коштів Маріуполь.УК/м.Маріуполь/21081100, код за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, рахунок отримувача UA 088999980313070106000005721, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відповідно до довідки від 16.02.2021 року не встановлено, судовий збір на користь держави в розмірі454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувача коштів Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37993783, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд міста Маріуполя.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: Д.Г.Пантелєєв