Справа № 761/16207/20

Провадження № 2-др/761/16/21

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Кутіковій М.Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представників відповідача: Крива В.В., Шутович В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок надбавки за високі досягнення у праці, премії за період з 01.05.2018 року по жовтень 2018 року включно, оплату відрядження в листопаді 2018 року, оплачувані відпустки за період 2019-2020 рік ОСОБА_1 з врахуванням посадового окладу, встановленого постановою Кабінету міністрів України №906 від 31.10.2018 року «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 і від 6 грудня 2017 р. № 930»; зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок заробітної плати (всіх її складових) ОСОБА_1 з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу, починаючи з 07.08.2019 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою; стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. При цьому, в позові ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Разом з тим до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить: визначити точну грошову суму, присуджену до стягнення за всіма складовими заробітної плати; ухвалити рішення в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 28.04.2020 року по день фактичного розрахунку, вирішити питання про судові витрати щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі та стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що в рішенні суду не було вирішено питання щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі , починаючи з 28.04.2020 року по день фактичного розрахунку, а також стягнення судового збору щодо зазначеної вимоги позову на користь позивача. При цьому, як зазначає представник, в рішенні суду не вказану точну грошову суму, яка підлягає стягненню за всіма складовими заробітної плати на користь позивача.

В судовому засіданні позивач та його уповноважений представник підтримали подану заяву та просили її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували щодо ухвалення додаткового рішення у справі та задоволення вимог заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як встановлено в судовому засіданні, 02 червня 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ директора Національного інституту стратегічних досліджень №80-к від 04.03.2020 року в частині звільнення позивача, а саме: скасувати п.2 Наказу директора Національного інституту стратегічних досліджень №80-к від 04.03.2020 року; виключити з розділу «Підстава» слова попередження про скорочення посади 08.01.2020; ст..ст. 3, 24 Закону України «Про відпустки»; постанова Кабінету міністрів України від 06.12.2017 №930 «Питання оплати праці працівників Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України; посади яких належать до посад державної служби (із змінами); ст..44 КЗпП України»; виключити з короткої назви «Про надання відпустки ОСОБА_1 з наступним звільненням» та п.1 наказу директора Національного інституту стратегічних досліджень №80-к від 04.03.2020 року слова «з наступним звільненням»; поновити позивача на посаді заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень з 24 березня 2020 року; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.03.2020 року по день поновлення на роботі; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень заборгованість по заробітній платі в сумі 105 726,82 грн., а саме: 50 627,13 грн. - надбавки за високі досягнення у праці за період з 07.08.2019 року по 23.03.2020 року; 32 461,09 грн. - надбавки за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року; 720,78 грн. - оплата за два дні відрядження у листопаді 2018 року; 21 917,82 грн. - оплати за час відпустки у травні, вересні, жовтні 2019 року та як частина компенсації за невикористану частину відпустки; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 28.04.2020 року по день фактичного розрахунку.

26.11.2020 року проголошено рішення Шевченківського районного суду м. Києва, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок надбавки за високі досягнення у праці, премії за період з 01.05.2018 року по жовтень 2018 року включно, оплату відрядження в листопаді 2018 року, оплачувані відпустки за період 2019-2020 рік ОСОБА_1 з врахуванням посадового окладу, встановленого постановою Кабінету міністрів України №906 від 31.10.2018 року «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 і від 6 грудня 2017 р. № 930»; зобов`язати Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок заробітної плати (всіх її складових) ОСОБА_1 з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу, починаючи з 07.08.2019 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. При цьому, в позові ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Як вбачається зі змісту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 року, в останньому було вирішено вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 28.04.2020 року по день фактичного розрахунку, а також стягнення судового збору щодо зазначеної вимоги позову.

Зокрема, відповідно до рішення суду, в задоволенні вказаної позовної вимоги - було відмовлено, а тому на підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в частині зазначеної позовної вимоги - стягнуто не було.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заяви позивача та ухвалення додаткового рішення суду в цій частині.

Крім того, у своїй заяві позивач просить зазначити точну суму, яка підлягає стягненню за всіма складовими заробітної плати на користь позивача, ухваливши в цій частині додаткове рішення суду.

Так, ст. 270 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд може ухвали додаткове рішення у справі, зокрема, у разі, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення.

Однак, як вбачається зі змісту рішення суду від 26.11.2020 року, в даному випадку, судом було зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок заробітної плати (всіх її складових) ОСОБА_1 з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу, починаючи з 07.08.2019 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою.

Тобто, рішенням суду в частині зазначеної вимоги, не було присуджено до стягнення відповідної грошової суми на користь позивача, а зобов`язано відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити перерахунок заробітної плати, а отже, в розумінні ст. 270 ЦПК України, вказана вимога заявника щодо зазначення точної суми стягнення за всіма складовими заробітної плати на користь позивача та ухвалення додаткового рішення в цій частині - не підлягає задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з рішення суду, судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь позивача, а тому суд вважає за необхідне вирішити зазначене питання в додатковому рішенні.

Так, ст. 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, ст. 137 ч. 4 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається, в обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду Договір про надання правової допомоги від 21.04.2020 року (далі - Договір), укладений між ОСОБА_1 (замовник, Клієнт) та адвокатом Дорошенко Ю.В. (Виконавець).

Відповідно до умов п. 3.1.1 даного Договору, сторони погодилися що вартість надання передбачених цим Договором послуг (комплексу послуг та робіт) визначається в Актах здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги, виходячи з того, що вартість однієї години роботи адвоката складає 400 грн.

Окремо сторони домовилися, що вартість послуг та робіт адвоката, зокрема, але не обмежуючись, становить: побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, здійснення необхідних розрахунків для визначення обсягу позовних вимог майнового характеру, надсилання документів та додатків до них до суду та сторонам у справі - 400 грн. за 1 год.; участь в судовому засіданні не залежно від судової інстанції (за одне засідання тривалістю 2 год.) - 1500 грн., а понад 2 години, включаючи затримку під час очікування - 800 грн. за 1 год.; ознайомлення з матеріалами справи в суді не залежно від судової інстанції - 600 грн.; інші види правової допомоги в межах судового розгляду справи - 400 грн. за 1 год.; заохочувальний розмір гонорару Адвоката у випадку прийняття позитивного рішення на користь клієнта (відсоток від суми задоволених судом майнових вимог, за виключенням судових витрат) - 2% (п. 3.1.3 Договору).

Згідно п. 3.1.4 даного Договору, замовник сплачує вартість наданих послуг, виконаних робіт, наступним чином: 2000,00 грн. - в якості авансу не пізніше 3 робочих днів з дня укладання Договору; іншу частину - відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги не пізніше 5 робочих днів з дня підписання відповідного акту, складеного після закінчення надання комплексу правової допомоги за цим Договором.

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Адвоката або шляхом розрахунку готівкою (п. 3.1.5 Договору).

Як вбачається, з акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 27.11.2020 року, підписаного сторонами, вартість наданих послуг адвокатом за період з 21.04.2020 року по 26.11.2020 року складає всього 30 300,00 грн.

Відповідно до даного акту, сума сплачена Клієнтом в якості авансу складає 2000,00 грн., залишок несплаченої вартості наданих послуг складає 28300,00 грн.

Оплата даних послуг на професійну правничу допомогу підтверджується квитанціями від 22.04.2020 року та 01.12.2020 року на суму 2000,00 грн. та 28300,00 грн.

Отже, оскільки з врахуванням вимог чинного законодавства, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями, під час ознайомлення з матеріалами справи в суді та підготовки клопотань, а також враховуючи те, що стороною позивача були надані відповідні розрахунки та докази надання адвокатських послуг, суд вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу, при цьому, пропорційно задоволеним вимогам, тобто в сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень (ЄДРПОУ 14282798, адреса: м.Київ, вул. Пирогова,7-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок.

Інші вимоги заяви залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 24 лютого 2021 року

Суддя: Н.Г.Притула