Справа № 431/203/21
Провадження № 33/810/34/21
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Руденко В.В., за участю представника Східної митниці Держмитслужби - Волошка О.О.,
розглянувши «05»березня2021року у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Сєвєродонецьк Луганської області апеляційну скаргу захисника Алєксандрової Анастасії Євгенівни, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,не працюючого,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,на постановусудді Старобільськогорайонного судуЛуганської областівід 10лютого 2021року посправі проадміністративне правопорушення,передбаченогоч.1ст.483Митного кодексуУкраїни (далі- МК),-
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Старобільського районного суду Луганської області від 10 лютого 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 5480 грн. 00 коп., з конфіскацією товару та транспортного засобу автомобіля VOLKSWAGEN CADDY реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, синього кольору. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання вилученого автомобіля та товару у загальному розмірі - 14703 грн. 42 коп. Одночасно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. 00 коп.
У постанові місцевого суду зазначено, що 29.12.2020 року о 08 годині 27 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску «Мілове - Чорткове» Східної митниці Держмитслужби у напрямку руху виїзд з України до Російської Федерації по смузі руху «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Разом з водієм в якості пасажирів слідували чотири громадянина, прізвища яких водієві не знайомі та які заявили, що не мають ніякого відношення до виявлених товарів. При усному декларуванні гр. України ОСОБА_1 заявив, що не переміщує товари або предмети, які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, а також грошових коштів, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню у разі їх переміщення. Під час проведення спільного з прикордонниками поглибленого митного огляду транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в зоні митного контролю митного поста «Мілове» після демонтажу обшивок, що закривають бокові та дверні порожнини в салоні автомобілю, в конструктивних ємностях автомобілю було виявлено товари народного вжитку, а саме: вилка електрична - 20 штук, ножовий блок для електробритви - 5 штук, клеєвий пістолет - 3 штуки, спіраль для побутових електроплит - 2 упаковки по 10 штук, розгалужувач потрійний - 10 штук, електробритва «Харків» НХ8523 - 2 штуки, електробритва «Харків» 6500 - 2 штуки, ліхтар YJ-227 - 5 штук, ліхтар YJ - 0918 - 5 штук, ліхтар YJ - 0929 - 5 штук, елементи живлення АА 1,5V GP Super - 80 штук, елементи живлення AAA 1,5V GP Super - 80 штук, радіоприймач COLONRX - А07АС - 3 штуки, електрокип`ятильник гост 14705-83 - 5 штук. Зазначені товари переміщувались громадянином ОСОБА_1 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способу, що утруднює виявлення, а саме використання конструктивних ємностей автомобіля, що піддавалися попередньому демонтажу та не призначені для переміщення вантажу. Місце знаходження товарів значно утруднювало їх виявлення при митному огляді.
Зазначені товари належать ОСОБА_1 та були поміщені ним з метою приховування та переміщення через митний кордон України.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані місцевим судом як порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК, а саме: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції захисником Александровою А.Є. подана апеляційна скарга, в якій вона просить змінити оскаржувану постанову суду, повернути вилучений автомобіль VOLKSWAGEN CADDY реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, що зберігається Східною митницею Держмитслужби, та свідоцтво про його реєстрацію, що зберігається в матеріалах справи, володільцю ОСОБА_1 без стягнення витрат за зберігання вилученого автомобіля. В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін.
Вважає зазначену постанову незаконною та необгрунтованою, оскільки, на думку захисника, суд підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необгрунтоване стягнення, не сприяв повному, всебічному та неупередженому розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду щодо обсягу конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів, співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався.
Посилаючись на рішення ЄСПЛ вказує, що конфіскація транспортного засобу порушує права власника щодо вільного володіння своїм майном та є неспівмірною із тяжкістю вчиненого правопорушення. Звертає увагу, що ОСОБА_1 має захворювання, яке передбачає необхідність використання автомобіля для пересування у повсякденному житті.
Вважає, що за цих обставин суд прийшов до необгрунтованого висновку про наявність підстав для конфіскації транспортного засобу, так як таке додаткове стягнення є не пропорційним, не сприяє досягненню справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і захистом фундаментальних прав особи, оскільки наслідки від вчиненого не завдали значної шкоди суспільним чи державним інтересам та не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, а вжиті до ОСОБА_1 заходи є надмірним для нього тягарем.
На апеляційну скаргу представником Східної митниці Держмитслужби України Волошком О.О. подані заперечення, в яких наводяться аргументи на спростування доводів поданої апеляційної скарги, просить залишити її без завдоволення, а рішення місцевого суду без змін.
В судовезасідання апеляційногосуду ОСОБА_1 та йогозахисник АлєксандроваА.Є. не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду. Від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі, в якій він підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні у повному обсязі. У сврою чергу захисник про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
Отже за навежених обставин неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд, вислухавши пояснення представника Східної митниці Держмитслужби Волошка О.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав безпідставним посилання захисника в апеляційній скарзі на відповідне рішення ЄСПЛ, в якому мова йшла про інші обставини справи, які не можна вважати аналогічними до обставин нашої справи, та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Згідно зположеннями статті 486 МК,завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.
За приписами статті 487МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У відповідності до положень статті 489МК та статей 252, 280КУпАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При цьомузгідно ч.1ст.495МК доказами усправі пропорушення митнихправил єбудь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: протоколомпро порушеннямитних правил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; поясненнямисвідків; поясненнямиособи,яка притягуєтьсядо відповідальності; висновкомексперта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Оскільки фактичні обставини справи про порушення митних правил, а також доведеність вини ОСОБА_1 за ч.1ст.483 МКу поданій апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюються, висновки суду першої інстанції у цій частині апеляційним судом не перевіряються.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо необгрунтованості судового рішення в частині застосування додаткового адміністративного стягнення - конфіскації транспортного засобу, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Санкцієюч.1ст.483МК передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Порушенням митних правил,за якепередбачена адміністративнавідповідальність зач.1 ст.483 МК, визнаються переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Санкція цієї правової норми, окрім штрафу та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, передбачає також конфіскацію товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно з п.53 ч.1ст.4МК спеціально виготовлене сховище (тайник) - це сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.
Судом першої інстанції встановлено, що товари народного вжитку за обставин, встановлених судовим рішенням, були поміщені ОСОБА_1 в конструктивних ємностях автомобілю, тобто з використанням способу, що утруднює їх виявлення, піддавалися попередньому демонтажу та не призначені для переміщення товару. В цій частині висновки суду стороною захисту в апеляційній скарзі не оспорюються.
Отже, на переконання апеляційного суду, зазначені в автомобілі ОСОБА_1 місця для переміщення товарів охоплюються визначенням «спеціально виготовлене сховище (тайник)», наведеним у п.53 ст.4 МК. А тому місцевий суд правомірно застосував до винної особи обов`язкове додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів, яким є автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
Разом з цим суд апеляційної інстанції вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги сторони захисту та посиланням апелянта на рішення Європейського суду з прав людини від 06.11.2018 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації», як аргумент необхідності повернення ОСОБА_1 конфіскованого судом автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , оскільки у наведеному рішенні ЄСПЛ мова йде про інші обставини справи, які не є аналогічними з нашою справою, про що слушно зазначив у судовому засіданні представник Східної митниці, а тому висновки Суду не можуть бути застосовані при розгляді даної справи.
Зокрема, у цьому рішенні ЄСПЛ розглядав справу щодо «майна» грошей (доларів США), конфіскованих у заявника згідно з судовим рішенням, які він не зазначив у митній декларації, та вказав, що загальна вимогащодо декларуваннятоварів,що переміщуютьсячерез митнийкордон,яка поширюєтьсяна кожнуособу,котра перетинаєдержавний кордон,запобігає неконтрольованомуввезенню готівкив державучи їївивезенню знеї,тому конфіскаціяу випадкунедекларування готівкипід часпроходження митногоконтролю єчастиною регуляторногомеханізму,який відповідаєзагальним інтересамсуспільства.Також урішенні Судомбуло зазначено,що судповинен проаналізувати,чи дотрималиоргани владирозумний балансміж заходами,вжитими длязабезпечення загальнихінтересів суспільства,та потребоюзахищати правоособи намирне володіннясвоїм майном,тобто,чи нестали вжитізаходи особистимта надмірнимтягарем дляособи.Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб`єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з`ясованих обставин і фактів (п.29,30,33,34).
Таким чином зміст наведеного рішення ЄСПЛ стосувався предмету правопорушення, яким виявилися незадекларовані грошові кошти заявника. Натомість в нашій справі вилучений та конфіскований за рішенням місцевого суду автомобіль VOLKSWAGENCADDY,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,VIN: НОМЕР_2 ,що належитьправопорушнику ОСОБА_1 ,є засобомвчинення правопорушеннящодо незаконногопереміщення товарівчерез митнийкордон Україниз приховуваннямвід митногоконтролю.
Згідно статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на вищенаведене апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави, які б надавали можливість суду не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення за ч.1ст.483МК у вигляді конфіскації належного йому автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів, тобто з порушення митних правил, через митний кордон України.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційна скарга захисника Алєксандрової А.Є. є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова судді Старобільського районного суду Луганської області від 10.02.2021 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу захисника Алєксандрової А.Є. - залишити без задоволення, а постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 10.02.2021 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.483 МК - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ ЛУГАНСЬКОГО
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО
