Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1224/18

номер провадження 1-кп/323/17/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2021 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді - Гуцал О.П.

при секретарі - Чубир Ю.О.

за участю прокурора - Ромащенка М.О.

захисника - Войтовича Є.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12018080310000143 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який на день вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, на день постановлення вироку працюючого електромонтажником в ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2017 року у відповідності до наказу № 117 командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», на посаду водія 2 відділення 1 патрульного взводу на автомобілях патрульної роти на автомобілях військової частини НОМЕР_1 , строком до 17 листопада 2017 року.

17 листопада 2017 року наказом № 35 о/с командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з солдатом ОСОБА_1 укладено новий контракт, строком на 3 роки.

Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_1 , зобов`язаний додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, 19 листопада 2017 року ОСОБА_1 , в порушення зазначених норм Конституції України та Законів України вчинив умисний злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Так, відповідно до умов контракту, з понеділка до п`ятниці робочий час у військовій частині НОМЕР_1 встановлено з 08-00 години до 17-00 години, у зв`язку з чим, 19 листопада 2017 року, солдат ОСОБА_1 мав вихідний день та до служби не залучався.

19 листопада 2017 року приблизно о 02-00 годині ОСОБА_1 знаходився біля кафе-бару «У Альони», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд із товаришем ОСОБА_2 та став очевидцем спричинення ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 не менше 13 ударів кулаками лівої та правої руки в область голови, обличчя та не менше 4 ударів в область тулуба.

Вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.01.2018 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України за фактом спричинення ОСОБА_2 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Після цього, того ж дня, у період часу з 02-05 години до 02-15 години, у ОСОБА_1 , виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 з мотиву помсти та останній вибув з території кафе-бару «У Альони».

Так, 19 листопада 2017 року, у період часу з 02-05 години до 02-15 години, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , підшукав знаряддя вчиненого злочину, а саме невстановлений під час досудового розслідування тупий твердий предмет.

У подальшому, ОСОБА_1 , вказаного дня, приблизно о 02-15 годині, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , до кінця, прибув до кафе-бару «У Альони», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де раніше підшуканим невстановленим під час досудового розслідування тупим твердим предметом, наніс потерпілому один удар у ліву частину голови, чим спричинив останньому закритий перелом лівих скроневої, лобної та тім`яної кісток черепа, забій головного мозку тяжкого ступеня, з утворенням субдуральної (під твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівих лобній та тім`яній долях, епідуральної (над твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівій лобній долі, з локалізацією множинних вогнищ забою головного мозку в лівих лобній, тім`яній, скроневій та потиличній долях, забій м`яких тканин та садна в лобній області зліва, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, та рану у внутрішнього кута лівого ока, гематому з набряком м`яких тканин на верхньому повіці лівого ока, крововилив у зовнішнього кута лівого ока, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.121 КК України, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно в ніч з 18.11.2017 року на 19.11.2017 року він відпочивав в кафе «У Альони», яке розташоване в смт. Комишуваха. Під час відпочинку в зазначеному кафе ОСОБА_3 наніс його другу ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Після цього він із ОСОБА_2 залишили територію кафе. Повертаючись туди через деякий час, він знав, що у ОСОБА_3 знову виникнуть якісь питання до них, тому взяв із собою для самозахисту гумову палицю. Під час розмови із дружиною ОСОБА_3 ОСОБА_4 , до них підбіг ОСОБА_3 , який почав знову вести себе неадекватно, тому він з метою помсти за свого друга вдарив його гумовою палицею в область голови та в плече. Після цього палку викинув. У скоєному щиро кається, жаліє, що так сталося. Цивільний позов не визнає, оскільки матеріальна шкода вже була стягнута судом із ОСОБА_2 , а розмір моральної шкоди є явно завищеним. Крім цього вказав, що конфлікт між ним та ОСОБА_3 стався через неправильні дії ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_3 під час його допиту суду пояснив, що в ніч з 18.11.2017 року на 19.11.2017 року відпочивав в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване в смт. Комишуваха. Спочатку виник конфлікт із ОСОБА_2 та він його вдарив. Через деякий час він побачив, що обвинувачений стоїть біля його дружини та розмахує руками. Підійшовши до них, відразу отримав удар в потилицю. Впавши від цього удару, він побачив, як ОСОБА_1 вдарив його гумовою палкою в область лівого ока. Скільки було ударів точно вже не пам`ятає. Внаслідок цього він 10 днів лежав в реанімації та близько одного місяця в лікарні. Просив суворо покарати обвинуваченого. Цивільний позов підтримав. Подальший судовий розгляд просив проводити без його участі.

Показання обвинуваченого та потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та дослідженням наступних письмових доказів:

- протоколу про прийняття від ОСОБА_3 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.11.2017 року;

- протоколом огляду місця події від 19.11.2017 року, згідно до якого оглянуто ділянку території, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

- висновку експерта №156 від 15.01.2018 року, згідно до якого при огляді ОСОБА_3 26.12.2017 року виявлено два рубці потиличної ділянки та бровної ділянки зліва, які могли бути наслідками загоювання забійних ран. Забійні рани утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею в термін, що не суперечить, вказаному оглянутим. Згідно об`єктивних медичних даних, при надходженні до стаціонару у потерпілого було діагностовано: перелом кісток склепіння черепу та множинні забої головного мозку середнього ступеня важкості з крововиливами під оболонки головного мозку, виявлені садна та синець обличчя зліва, які могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів в термін, що не суперечить вказаному у медичній документації. Забійні рани, садна та синець волосистої частини голови і обличчя у сукупності з черепно-мозковою травмою кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Виявлені сліди не менше чотирьох травматичних впливів;

- висновку експерта № 47/к від 02.02.2018 року, згідно до якого закритий перелом лівих скроневої, лобної та тім`яної кісток черепа, забій головного мозку тяжкого ступеня, з утворенням субдуральної (під твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівих лобній та тім`яній долях, епідуральної (над твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівій лобній долі, з локалізацією множинних вогнищ забою головного мозку в лівих лобній, тім`яній, скроневій та потиличній долях, забій м`яких тканин та садна в лобній області зліва у ОСОБА_3 в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів;

- протоколу огляду речей від 23.11.2017 року, в ході якого було оглянуто диск для лазерних систем зчитування, який містить запис з камер відеоспостереження, розташованих поблизу кафе-бару «У Альони» в смт. Комишуваха, в момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ;

- протоколу огляду речей від 26.12.2017 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого було оглянуто диск для лазерних систем зчитування, який містить запис з камер відеоспостереження, розташованих поблизу кафе-бару «У Альони» в смт. Комишуваха, в момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 ідентифікував осіб, які зображені на вказаному відеозаписі;

- вироку Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.01.2018 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.125 КК України за фактом спричинення ним ОСОБА_2 тілесних ушкоджень;

- протоколу слідчого експерименту від 15.03.2018 року з відеозаписом до нього, проведеного з участі потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого ОСОБА_3 вказав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень;

- протоколу слідчого експерименту від 15.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_4 показала, що в ході розмови з ОСОБА_1 , до них підійшов її чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наніс потерпілому декілька ударів чорною палицею;

- протоколу слідчого експерименту від 15.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_5 показала, що бачила як в ході розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , до них підійшов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наніс потерпілому удар предметом, схожим на палицю, в область обличчя;

- протоколу слідчого експерименту від 15.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_6 показала, що бачила як в ході розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , до них підбіг ОСОБА_3 , який почав з`ясовувати стосунки з ОСОБА_1 ;

- протоколу слідчого експерименту від 16.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_7 показав, що бачив як ОСОБА_1 з ОСОБА_2 наносили удари потерпілому, однак точно механізм описати не може;

- протоколу слідчого експерименту від 16.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_8 показала, що бачила як в ході розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , до них підбіг ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наніс потерпілому один удар предметом, схожим на палицю;

- протоколу слідчого експерименту від 16.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_9 показав, що бачив як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удари предметом, схожим на палицю;

- протоколу слідчого експерименту від 17.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_10 показав, що в ході розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , до них підбіг ОСОБА_3 , скинувши з себе по дорозі куртку, та він бачив, як ОСОБА_1 замахнувся для удару потерпілому, однак самого удару він не бачив;

- протоколу слідчого експерименту від 17.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_11 показав, що бачив як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 два удари предметом, схожим на палицю один удар в ліву частину голови, а другий в ліве плече;

- протоколу слідчого експерименту від 19.03.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_12 показав, що в ході розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , до них підбіг ОСОБА_3 , який почав голосно кричати та висловлюватись нецензурною лайкою, та він бачив, як ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_3 ;

- протоколу слідчого експерименту від 20.04.2018 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_13 показав, що здалеку бачив, як ОСОБА_1 наніс удар потерпілому;

- протоколу огляду речей від 27.03.2018 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_4 , в ході якого було оглянуто диск для лазерних систем зчитування, який містить запис з камер відеоспостереження, розташованих поблизу кафе-бару «У Альони» в смт. Комишуваха, в момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ідентифікувала осіб, які зображені на вказаному відеозаписі;

- протоколу огляду речей від 11.04.2018 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого було оглянуто диск для лазерних систем зчитування, який містить запис з камер відеоспостереження, розташованих поблизу кафе-бару «У Альони» в смт. Комишуваха, в момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 ідентифікував осіб, які зображені на вказаному відеозаписі;

- відеозапису з камер відеоспостереження, розташованих поблизу кафе-бару «У Альони» в смт. Комишуваха, на якому зафіксовано момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ;

- висновку експерта №198/к від 17.04.2018 року, згідно до якого закритий перелом лівих скроневої, лобної та тім`яної кісток черепа, забій мозку тяжкого ступеня, з утворенням субдуральної (під твердою оболонкою мозку) гематоми в лівих лобній та тім`яній долях, епідуральної (над твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівій лобній долі, з локалізацією множинних забою головного мозку в лівих лобній, тім`яній, скроневій та потиличній долях, забій м`яких тканин та садна в лобній області зліва у ОСОБА_3 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Рана у внутрішнього кута лівого ока, гематома з набряком м`яких тканин на верхньому повіці лівого ока, крововилив у зовнішнього кута лівого ока у ОСОБА_3 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів. Враховуючи взаєморозташування травмованих ділянок і дані обставин справи не виключається можливість їх утворення внаслідок не менш як двох ударів тупими предметами довгастої форми. Другий травматичний вплив тупим предметом з обмеженою травматичною поверхнею, ймовірніше, був спричинений в область лівої половини голови та лівого плеча. Даний травматичний вплив спричинив до утворення закритого перелому лівих скроневої, лобної та тім`яної кісток черепа, забій головного мозку тяжкого ступеня, субдуральної гематоми в лобній та тім`яній долях, епідуральної гематоми в лівій лобній долі, з локалізацією множинних вогнищ забою головного мозку в лівих лобній, тім`яній, скроневій та потиличній долях, забій м`яких тканин та садна в лобній області зліва, рани у внутрішнього кута лівого ока, гематоми з набряком м`яких тканин на верхньому повіці лівого ока, крововиливу у зовнішнього кута лівого ока, забою м`яких тканин в області лівого плечового суглоба, наявність якого підтверджується набряком м`яких тканин в зазначеній області;

- вироку Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.09.2018 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.122 КК України за фактом спричинення ним ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Затаких обставинсуд вважаєдоведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення такваліфікує діїостаннього зач.1ст.121КК України,як умиснетяжке тілеснеушкодження,небезпечне дляжиття вмомент заподіяння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином;

-характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння;

-дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працевлаштований, має міцні соціальні зв`язки, проживає разом із батьками та братом, брав участь у проведенні антитерористичної операції;

-обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття та визнання вини, наявність статусу учасника бойових дій;

-обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

Відповідно до вимогст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.

Частиною 1 статті 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Отже, підставами застосуванняст. 69 КК Українивизнані дві групи чинників, які характеризують як вчинене кримінальне правопорушення, так і особу винного, та мають враховуватися в їх сукупності, а саме:а) наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, які певним чином характеризують особу винного.

Згідно до складеної у справі досудової доповіді, обвинувачений не становить високої небезпеки для суспільства, тому його виправлення можливе без обмеження або позбавлення волі, та застосування до нього альтернативного покарання.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , а також дані про особу винного, зокрема, що він є працевлаштованим, брав участь у проведенні антитерористичної операції та має статус учасника бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має молодий вік, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає, що вказане істотно знижує ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання із застосуваннямст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.121 КК України, у вигляді виправних робіт, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Згідно до матеріалів справи, відносно обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період з 29.03.2018 року по 23.04.2018 року.

Частиною 5 ст.72 КК України визначено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Відповідно до ч.1 ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають три дні виправних робіт.

У зв`язку із зазначеним до періоду відбування призначеного покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення за правилами статті 72 КК України.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн., матеріальну шкоду в розмірі 37489,63 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14935,20 грн.

Обвинувачений та захисник заперечували проти цивільного позову з тих підстав, що потерпілим повторно заявлено до стягнення суму матеріальної шкоди, яка заявлялася в межах іншого кримінального провадження, та яка стягнута за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.09.2018 року із ОСОБА_2 .

Статтею81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

Згідно до ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно до виписок із медичної карти потерпілого, йому призначалося медикаментозне лікування та зазначені лікарські засоби, які йому призначені.

В обґрунтування заявленої суми матеріальних збитків потерпілим надано квитанції на придбання лікарських засобів. Однак суд, звіривши вказані квитанції та виписки із медичної карти потерпілого із призначеними лікарськими препаратами, вважає підтвердженими витрати на лікування в розмірі 8552,15 грн.

Інші лікарські препарати були придбані або до 19.11.2017 року, або відсутні в переліку призначених ліків в виписці з медичної карти.

Однак, вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.09.2018 року матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування за тими ж квитанціями, які додав до цивільного позову потерпілий, вже стягнута на користь потерпілого з ОСОБА_2 .

Тому, з урахуванням зазначеного в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Щодо вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Ч.3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 була спричинена моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях, пов`язаних із отриманими травмами, в зв`язку з якими він змушений був звертатися за медичною допомогою до лікарів.

Такі обставини свідчать про завдання потерпілому моральної шкоди в розумінні положень ст.23 ЦК України та згідно до вказаної норми матеріального права та ст.1168 ЦК України заслуговує відшкодування грішми за рахунок обвинуваченого.

При цьому слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступінь та глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_3 , яких він зазнав внаслідок отриманих травм, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, а також поведінку потерпілого в день вчинення відносно нього кримінального правопорушення, яка виразилася у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , суд знаходить можливим стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в якості компенсації за заподіяну йому моральну шкоду суму в розмірі 15000 грн., що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Щодо заявлених потерпілим витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених витрат на правову допомогу потерпілим надано розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу в розмірі 14935,20 грн. та договір № 28-11-17 від 28.11.2017 року про надання правової допомоги.

Згідно до п.3.1 договору про надання правової допомоги, клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід`ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.

Всупереч вимогам ст..137 ЦПК України, потерпілим не надано до цивільного позову додаткових угод до договору про надання правової допомоги, в яких би вказувалася вартість наданих послуг адвоката, виставлених адвокатом рахунків за послуги, а також квитанцій про сплату вартості таких послуг.

Наданий розрахунок та договір не є належними доказами понесених витрат на правову допомогу. У зв`язку із зазначеним, в задоволенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу слід відмовити за недоведеністю.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід по справі на даний час відсутній.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у виді виправних робіт строком на 2 роки, з відрахуванням в дохід держави 15 відсотків із суми заробітку.

Зарахувати до строку відбування покарання згідно до ст.72 КК України 26 днів попереднього ув`язнення, що в перерахунку складає 2 місяці 18 днів виправних робіт.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Речовий доказ: диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом з камер спостереження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.П. Гуцал