Провадження №2/760/1857/21

Справа №760/22741/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі: головуючого Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа Солом`янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2020 року мати відмовилась забирати свою новонароджену доньку з КНП «Київський міський пологовий будинок №3» виконавчого органу КМР (КМДА), про що 30.04.2020 року було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я.

В акті зазначено, що мати не забрала дитину з пологового будинку у зв`язку з важким матеріальним становищем та станом здоров`я.

Оскільки ОСОБА_1 не вжила заходів щодо реєстрації народження доньки, реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була проведена співробітниками служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

15.06.2020 року ОСОБА_3 , 28.04.2020 року була поставлена на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

ОСОБА_1 , неодноразово була запрошена на прийом до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації з метою вирішення питання про подальшу долю її доньки, проте жодного раз на прийом не з`явилась.

З 04.05.2020 року по теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховується в КМБД «Берізка», де перебуває на повному державному утриманні. За період перебування дівчинки в закладі мати дитини ОСОБА_1 свою доньку не відвідувала та не цікавилась.

За весь час перебування ОСОБА_3 , на обліку в службі у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації мати дитини до служби не зверталась із заявами щодо побачення з донькою щодо участі в матеріальному утриманні доньки, а також щодо повернення доньки на виховання в свою сім`ю.

На підставі викладеного позивач просив позов задовольнити.

Представник позивача надала висновок про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 від 13.10.2020 року №108-13027.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 цієї ж статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник Солом`янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2020 року мати відмовилась забрати свою новонароджену доньку з КНП «Київський міський пологовий будинок №3» виконавчого органу КМР (КМДА) про що 30.04.2020 року було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я.

В акті про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я зазначено, що матір не забрала доньку з пологового будинку у зв`язку з важким матеріальним становищем та станом здоров`я.

ОСОБА_1 в шлюбі не перебуває.

Оскільки ОСОБА_1 не вжила заходів щодо реєстрації народження доньки, реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була проведена співробітником служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

15.06.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була поставлена на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в службі у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.

ОСОБА_1 неодноразово була запрошена на прийом до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації з метою вирішення питання про подальшу долю її доньки, проте, жодного разу на прийом не з`явилась.

Службою у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації неодноразово здійснювався вихід за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , проте потрапити до помешкання не виявилось можливим.

ОСОБА_1 була запрошена на засідання комісії з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в м. Києві державній адміністрації, яке відбулося 17.09.2020 року з метою розгляду питання про доцільність (недоцільність) позбавлення її батьківських прав відносно дитини, на засідання не з`явилась.

04.05.2020 року по теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховується в Київському міському будинку дитини «Берізка», де перебуває на повному державному утриманні. За період перебування дівчинки в закладі мати дитини ОСОБА_1 свою доньку не відвідувала та нею не цікавилась, що підтверджується копією листа Київського міського будинку «Берізка» від 28.08.2020 року №061/150-842).

За весь час перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у службі в службі у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації мати дитини до служби не зверталась з заявами щодо побачення з донькою, щодо участі у матеріальному утриманні доньки а також, щодо повернення доньки на виховання в свою сім`ю.

Позивач просив позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що слід зазначити наступне.

Пункт 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 визначає, що органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленого батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координації діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на службу у справах дітей та сім`ї районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських. Селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», п. 10 ч. 5 Типового положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року № 1068, служби у справах дітей мають право представляти у разі необхідності інтереси дітей в судах.

У ч. 5 ст. 23 1 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що у разі, якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.10.2020 року за №108-13027 вбачається, що ОСОБА_1 не забрала доньку з пологового будинку без поважної причини, не виявила щодо неї батьківського піклування, повністю усунулась від виконання своїх батьківських обв`язків по відношенню до неї, у зв`язку з чим Орган вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, відповідач не піклується про свою малолітню доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Як встановлено вище, відповідач по справі ОСОБА_4 не займається вихованням доньки, повністю усунулась та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до неї будь-якої батьківської уваги та турботи.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з ч. 1 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому вона повинна бути позбавлена батьківських прав відносно неї.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, то слід зазначити наступне.

Як встановлено вище, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання своєї доньки не надає.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 зі ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 193 СК України за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ч. 3 вказаної статті при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи те, що відповідач зобов`язана утримувати дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя, а також передбачені законом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь дитини аліменти в розмірі 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дитини.

При цьому, суд враховує, що відповідач фізично здорова, працездатна, може працювати та сплачувати аліменти на її утримання.

Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164, 165, 166, 180, 182, 184, 191, 243, 244 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №2265 від 12.06.2020 року у книзі реєстрації народжень, зроблений Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № карткового рахунку НОМЕР_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 , код банку 0, відкритий у Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_3 , в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 19.10.2020 року до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя