Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 лютого 2021 р. № 520/9541/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Трушкевич В.В.,

представника відповідачів - Крюкової А.О.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання дій протиправними, визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії Держпродспоживслужби і ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області щодо видання наказу №155-к від 19.06.2020 року "Про поновлення ОСОБА_1 " і наказу №322-к від 23.06.2020 року "Про поновлення ОСОБА_1 " про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області за відсутності такої посади у структурі ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області;

- зобов`язати Держпродспоживслужбу і ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області утриматися від поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області або на іншій посаді за відсутності такої посади у структурі ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області;

- визнати протиправним і скасувати наказ Держпродспоживслужби №161-к від 22.06.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23.06.2020 року "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області або заступника начальника Головного управління - начальника Управління фітосанітарної безпеки, або іншій рівнозначній посаді ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області категорії Б, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , без обмеження строку дії трудового договору, з 22.06.2020 року;

- стягнути з ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі посадового окладу 9690,00 гривень щомісяця, без утримання податків та зборів, починаючи з 22.06.2020 року і до дня поновлення на посаді;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць і поновлення ОСОБА_1 на посаді.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.03.2016 №212-к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за результатами успішного стажування. 16 грудня 2019 року Держпродспоживслужбою видано наказ №577-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", за яким у зв`язку із отриманням негативної оцінки результатів службової діяльності, позивача звільнено з посади заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" з 18 грудня 2019 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року по справі №520/510/2020 позивача було поновлено на посаді. 02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області із заявою про поновлення на посаді. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.06.2020 №322-к "Про поновлення ОСОБА_1 " оголошено наказ Держпродспожислужби від 19 червня 2020 року №155-к "Про поновлення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 , 19 червня 2019 року на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. В подальшому Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів прийняла наказ від 22 червня 2020 року №161-к "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури державного орану, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23 червня 2020 року №323-к "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 ", звільнено з займаної посади ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, 23 червня 2020 року у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури державного органу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Позивач вважає дані накази протиправними та незаконними, у зв`язку із чим просив суд їх скасувати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача, Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області надано через канцелярію суду відзив на позов, в якому останній зазначив, що 02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області із заявою про поновлення на посаді. Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2020 про поновлення на посаді, повідомило заявника листом №9.2-057/2/6355-20 від 03.06.2020 про те, що питання щодо негайного поновлення його на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області віднесено до компетенції Голови Держпродспоживслужби. У вказаному листі також зазначено, що Головним управлінням повідомлено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про наявність вступної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №520/510/20. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом №24.3-6/2/9300 від 23.06.2020 надіслала копії наказів Держпродспоживслужби: від 19.06.2020 №155 к "Про поновлення ОСОБА_1 " та від 22.06.2020 №161-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". 24 червня 2020 року ОСОБА_1 прибув до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та був ознайомлений із наказами від 19.06.2020 №155 к "Про поновлення ОСОБА_1 " та від 22.06.2020 №161-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Разом з тим, вказав, що позивач помилково вважає, що його було поновлено на посаді не з дати звільнення, а з 19.06.2020, оскільки даною датою 19.06.2020 у наказі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.06.2020 №322-к оголошено наказ Держпродспоживслужби від 19.06.2020 №155-к "Про поновлення ОСОБА_1 ", у якому міститься вказівка на дату прийняття Держпродспоживслужбою рішення про таке поновлення. У зв`язку із чим, просив у позові відмовити.

Представник відповідача, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому зазначив, що на виконання рішення суду Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом №24.3-6/2/9300 від 23.06.2020 надіслала копії наказів Держпродспоживслужби від 19.06.2020 №155- к "Про поновлення ОСОБА_1 ", від 22.06.2020 №161-к "Про звільнення ОСОБА_1 " до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області. 24 червня 2020 року ОСОБА_1 прибув до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та був ознайомлений з наказами. Факт поновлення позивача на підставі наказу Держпродспоживслужби від 19.06.2020 №155-к "Про поновлення ОСОБА_1 " та Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області свідчить про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №520/510/20 було виконано, а тому звернення позивача із даною заявою є необґрунтованим та безпідставним. Посилання ОСОБА_1 на його поновлення на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області без включення такої посади до структури Головного управління як на обґрунтування протиправності дій суб`єктів владних повноважень є безпідставним, оскільки є по суті втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, уповноваженого визначати та затверджувати таку структуру, адже йдеться про повноваження, які здійснюються з свободою розсуду відносно штатних одиниць у структурі органу. Крім того, постановою 09.07.2020 року ВП №62312563 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. виконавче провадження закінчено у зв`язку із фактичним виконання рішення згідно з виконавчим документом. Таким чином, Держпродспоживслужба здійснювала свої повноваження в межах та на підставі чинного законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач надав до канцелярії суду відповіді на відзиви відповідачей, в яких зазначив, що наказ №161-к від 22.06.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " не був погоджений із Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, як того вимагає чинне законодавством, що свідчить про відсутність у відповідачів правових підстав для звільнення позивача із займаної посади. Разом з тим, вказав, що відповідачі не повідомили позивача про наступне вивільнення у порядку та строки, встановлені законодавством, не запропонували йому всіх наявних посад відповідно до статей 43, 87 Закону України "Про державну службу", статей 40, 49-2 Кодексу законів про працю, що свідчить про порушення відповідачами норм діючого трудового законодавства.

Представником відповідача, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області подано через канцелярію суду заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких останній зазначив, що інша робота пропонувалася позивачу, про що свідчить повідомлення про зміну істотних умов державної служби та акт від 18.10.2019. Жодну з посад, що пропонувалися позивачем обрано не було. Отже, позивач не може бути поновлений на посаді, що скорочена. Позивач вважає, що зазначений наказ прийнятий з порушенням порядку звільнення, а саме звільнення позивача не було погоджено з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, проте твердження позивача є помилковими. Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, начальник Головного управління має заступників, які призначаються на посаду Головою Держпродспоживслужби відповідно до Закону України "Про державну службу". Отже, питання щодо негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області віднесено до компетенції Голови Держпродспоживслужби, окрім того, даною нормою права не передбачено погодження на призначення та звільнення заступника начальника Головного управління. Також, відповідач вказав, що посада, на якій позивач просить суд поновити його згідно структури Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженої Головою Держпродспоживслужби 30.07.2019 та погодженої в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України 14.08.2019 не передбачена (скорочена), натомість наявна посада "заступник начальника Головного управління - начальник Управління фітосанітарної безпеки". У відповідності до абзаців 2, 3 пункту 12 Положення про управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області 18.08.2017 №909, на посаду начальника Управління призначається особа, яка має вищу освіту в галузі знань "аграрні науки та продовольство" за освітньо - кваліфікаційним рівнем магістра та досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільно володіє державною мовою. Начальник управління є за посадою Головним державним фітосанітарним інспектором Харківської області. Даний факт слугує безумовною підставою для відмови позивачу у задоволенні його вимог щодо поновлення на посаді, оскільки ОСОБА_1 не відповідає наведеним кваліфікаційним вимогам до даної посади, адже не має вищої освіти в галузі знань "аграрні науки та продовольство" за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра.

Представником відповідача, Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області надано через канцелярію суду пояснення, в яких останній зазначив, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №520/510/20 задоволено апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та Держпродспоживслужби на рішення Харківського окружного адміністративного від 01.06.2020, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у даній справі, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування висновку про результати оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б", "В", затвердженого наказом Держпродспоживслужби "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році" №569-к від 11.12.2019 року, в частині, що стосується результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 ; щодо визнання протиправним та скасування наказу Держпродспоживслужби №577-к від 16.12.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття у відповідності до частини 1 статті 325 КАС України. Таким чином, на даний час є чинним наказ Держпродспоживслужби №577-к від 16.12.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Головного управління Дєржпродспоживслужби в Харківській області на підставі наказу Дєржпродспоживслужби №161-к від 22.06.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " без погодження з міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вважаємо за необхідне зазначити, що отримання такого погодження не передбачено чинним законодавством, із чим погодився Другий апеляційний адміністративний суд у справі №520/510/20 з огляду на таке. Абзацом 1 частиною 5 статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" №3166-VI визначено, що керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади відповідно до законодавства про державну службу. Вищевказана норма права викладена зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (у тому числі і на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 14 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" передбачено такі зміни до абзацу 1 частини 5 статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади": "в абзаці першому частини п`ятої статті 21 слова "за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади" замінити словами "відповідно до законодавства про державну службу". Тобто, на момент видання Держпродспоживслужбою наказу №577-к від 16.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 " застосуванню підлягав абзац 1 частини 5 статті 21 Закону №3166-VI у редакції Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, яким не передбачено погодження звільнення заступника керівника територіального органу з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Отже, Законом України "Про державну службу" не передбачено погодження звільнення заступника керівника територіального органу з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. У зв`язку із чим, просив у позові відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи №520/9541/2020 по суті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року зупинено провадження по справі №520/9541/20 - до 12 лютого 2021 року, у зв`язку із хворобою позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали доводи заявленого позову з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідачів проти вимог заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих додаткових письмових поясненнях та заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.03.2016 року №212-к ОСОБА_1 , призначено на посаду заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

16 грудня 2019 року Держпродспоживслужбою за підписом т.в.о. Голови Шевченко О.П. прийнято наказ № 577-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", за яким у зв`язку із отриманням негативної оцінки результатів службової діяльності, позивача звільнено з посади заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року по справі №520/510/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (61166, Харківська область, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, 6 пов., код ЄДРПОУ 40324829), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та поновлення на посаді - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б", "В", який затверджений Наказом Держпродспоживслужби "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році" №569-к від 11.12.2019 року, в частині, що стосується результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасовано наказ Держпродспоживслужби №577-к від 16.12.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

Звернуто рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області до негайного виконання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (61166, Харківська область, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, 6 пов., код ЄДРПОУ 40324829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області із заявою про поновлення на посаді (вх.-057/01-05/9450-20), в якій просив негайно поновити його на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області з дати звільнення на підставі рішення суду, а також вчинити усі необхідні дії для поновлення його на посаді, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2020 про поновлення його на посаді, повідомило заявника листом №9.2-057/2/6355-20 від 03.06.2020 про те, що питання щодо негайного поновлення його на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області віднесено до компетенції Голови Держпродспоживслужби. У вказаному листі також зазначено, що Головним управлінням повідомлено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про наявність вступної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №520/510/20.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом №24.3-6/2/9300 від 23.06.2020 надіслала копії наказів Держпродспоживслужби: від 19.06.2020 №155 к "Про поновлення ОСОБА_1 " та від 22.06.2020 №161-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

На виконання вступної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року по справі №520/510/2020 та заяви позивача від 02.06.2020, ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19 червня 2020 року №155-к.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.06.2020 №322-к "Про поновлення ОСОБА_1 " оголошено наказ Держпродспожислужби від 19 червня 2020 року №155-к "Про поновлення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 , 19 червня 2019 року на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області; скасовано п.2 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 18.12.2019 №651-к "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 ".

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23 червня 2020 року №323-к "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 ", керуючись підпунктом 11 пункту 11 Положення про Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, на підставі наказу Держпродспоживслужби від 22 червня 2020 року №161-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", звільнено з займаної посади ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, 23 червня 2020 року у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури державного органу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційні скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області - задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі №520/510/20 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенню позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №520/510/20 набрала законної сили 28 жовтня 2020 року.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не погоджуючись з вище зазначеними наказами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 №209 затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, відповідно до присів пункту 1 якого Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачі споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно приписів пункту 2 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами міністерств, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Підпунктом 2 пункту 11 вищевказаного Положення передбачено, що начальник Головного управління: організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, наказів міністерств, доручень Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказів Держпродспоживслужби, доручень Голови Держпродспоживслужби та його заступників.

Відповідно до приписів пункту 14 вищевказаного Положення структура Головного управління затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджуються Головою Держпродспоживслужби.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи штатного розпису від 30.07.2019, затвердженого Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, погодженого 14 серпня 2019 року в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України, що введений в дію 01.10.2019, судом встановлено, що до структури Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області не входить штатна одиниця "заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області".

Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №9.0-057/2/15067-19, посада заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області не передбачена (скорочена).

Таким чином, суд доходить висновку, що 01 жовтня 2019 року така посада як заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області в структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області не передбачена, та є скороченою.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що наведені в цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (п.3); посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону (п.4); рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу (п.6).

Судом встановлено, що посада, з якої звільнено позивача у розумінні вищенаведеної норми права була посадою державної служби, а позивач - посадовою особою в державному органі (Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області).

Згідно з частинами 1-2 статті 21 Закону України "Про державну службу" вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

У частині першій статті 83 Закону України "Про державну службу" №889-VIII наведені підстави припинення державної служби. Зокрема, державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Як свідчить зміст оскаржуваних наказів: №161-к від 22.06.2020 та №323-к від 23.06.2020, державна служба ОСОБА_1 припинилася за ініціативою суб`єкта призначення, що відповідає пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" №889-VIII.

Поряд із тим, суд зауважує, що в матеріалах справи наявне повідомлення про зміну істотних умов державної служби стосовно ОСОБА_1 , з якого встановлено, що позивачу згідно вимог статі 49-2 Кодексу законів про працю запропоновано наступні посади: начальник Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (на період перебування основного працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку); начальник відділу робот з персоналом Управління роботи з персоналом Головного управління Держпродспоживсдужби в Харківській області; головний спеціаліст відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживсдужби в Харківській області; головний спеціаліст Сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

У вищевказаному повідомленні також зазначено, що згідно із статтею 43 Закону України "Про державну службу" позивачу необхідно подати заяву про переведення на одну із запропонованих посад або заяву про звільнення на підставі пункту 6 частин 1 статті 83 цього Закону не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з цим повідомленням.

Однак, суд звертає увагу, що повідомлення про зміну істотних умов державної служби не містить дати складання даного документу, а лише зазначено рік складання.

Поряд із тим, суд зазначає, що вищевказане повідомлення не містить підпису ОСОБА_1 про його ознайомлення зі змістом даного повідомлення.

Також, в матеріалах справи наявний акт Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 18 жовтня 2019 року, з якого судом встановлено, що начальник Управління кадрового забезпечення, в присутності: Семенчук О.С., Даниленка О.М., Білоуса М.В., Саєнка А.М., Шпиля В.Є. ознайомила ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. Проте, ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби відмовився. Акт підписано начальником Управління кадрового забезпечення та присутніми: Семенчук О.С., Даниленка О.М., Білоуса М.В., Саєнка А.М., Шпиля В.Є.

Судовим розглядом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 02 вересня 2019 року по 27 вересня 2019 року перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серія АДР №505457. Згідно листка непрацездатності позивач повинен був стати до роботи 28 вересня 2019 року.

В період з 30 вересня 2019 року по 23 жовтня 2019 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серія АДР №704247 та довідкою Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана" від 13 грудня 2019 року №800. Згідно довідки Міської клінічної лікарні №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана, позивач дійсно з 30 вересня 2019 року по 23 жовтня 2019 року знаходився на лікуванні з приводу увеїту правового ока (історія хвороби №9040).

Також, в період з 24 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серія АДР №534683, згідно якого позивач повинен приступити до роботи 09 листопада 2019 року.

В період з 11 листопада 2019 року по 22 листопада 2019 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серія АДР №560526, згідно якого позивач повинен приступити до роботи 23 листопада 2019 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області безпідставно зазначає про ознайомлення позивача із внесенням відповідних змін до структури Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, оскільки в період складання акту Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 18 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в підписані повідомлення про зміну істотних умов державної служби, позивач перебував на лікарняному, що підтверджується відповідними листками непрацездатності. А тому дані обставини спростовують факт належного повідомлення позивача про зміну істотних умов державної служби.

Згідно приписів статті 49-2 Кодексу законів про працю (в редакції чинній на момент введення в дію нового штатного розпису 01.10.2019) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 43 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент винесення спірних наказів про звільнення) врегульовано зміни істотних умов державної служби.

Так, згідно приписів вищевказаної статті про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

За правилами приписів статті 9-1 Закону України "Про державну службу" доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу вищевказаних норм права, суд доходить висновку, що належних та допустимих доказів щодо письмового повідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов служби, як то передбачено законом, відповідачем, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області надано не було.

Поряд із тим, підпису ОСОБА_1 про ознайомлення зі зміною істотних умов державної служби, повідомлення датоване 2019 роком також не містить.

Окрім того, у судовому засіданні представником відповідача, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області не зазначено суду чи здійснювались заходи повідомлення позивача про зміну істотних умов служби у відповідності до приписів статей 9-1, 43 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (в редакції чинній на момент винесення спірних наказів про звільнення) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є у тому числі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент винесення спірних наказів про звільнення) визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що позивача не було завчасно повідомлено про зміну істотних умов державної служби ні в межах строків визначених приписами статті 49-2 Кодексу законів про працю, ні в межах строків визначених статтею 43 Закону України "Про державну службу", тоді як фактично позивача повідомлено про зміну істотних умов державної служби лише після їх настання.

Верховний суд України в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначив, що при змінах в організації виробництва і праці власник повинен додержуватися такого порядку. Спочатку видається наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці. У ньому розкривається зміст цих змін, даються відповідні доручення посадовим особам для здійснення таких змін.

Так, матеріали справи містять лист Держпродспоживслужби №24-9/13-586 від 03.12.2019, зі змістом якого позивач ознайомлений, де позивачу роз`яснено, що Харківська область, на території якої розташовано Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, має спільний кордон з Російською Федерацією. Через пункти пропуску на державному кордоні ввозиться продукція з Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Грузії, Російської Федерації, яка підлягає ветеринарному та фітосанітарному контролю. Належна безпека вантажів, які ввозяться на територію України, гарантує належний епізоотичний та фітосанітарний стани держави та забезпечує можливість експорту сільськогосподарської продукції. У зв`язку із вищезазначеним, зміни в структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області здійснено з метою забезпечення організації роботи щодо реалізації державної політики у галузі ветеринарної медицини, у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин, належного ветеринарного та фітосанітарного контролю на цій території та з метою оптимізації та ефективного використання кадрового потенціалу.

Проте, суд не приймає лист Держпродспоживслужби №24-9/13-586 від 03.12.2019, як належний та допустимий доказ по справі, оскільки зміст даного листа не розкриває доцільності змін в структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Враховуючи вище викладене, а саме: відсутність доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов державної служби, складання акту про відмову ОСОБА_1 у підписані повідомлення про зміну істотних умов державної служби після спливу 18 днів з моменту внесення змін в структуру ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області та враховуючи позбавлення права позивача на погодження або непогодження переведення його на одну із запропонованих посад в повідомленні, системно аналізуючи вищевказані норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачами порушено процедуру повідомлення державного службовця про зміну істотних умов праці, що призвело до порушення права позивача на працю.

Законом України від 14.09.2006 року №137-V ратифіковано Європейську соціальну хартію (переглянуту). Відповідно до пункту 1 частини 1 Хартії, кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що відповідачі не попередивши позивача про зміну істотних умов державної служби не дотримались законодавчо встановлених вимог щодо одночасного повідомлення працівника (державного службовця) про наявність всіх наявних вакантних посад, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, та як наслідок отримання від державного службовця згоди/відмови на переведення на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що наказ Держпродспоживслужби №161-к від 22.06.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та наказ ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23.06.2020 року "Про звільнення з посади ОСОБА_1 " не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, винесені поза межами та не у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому підлягають скасуванню як незаконні, а позов в цій частині задоволенню.

Щодо твердження позивача щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді не з дати звільнення, а 19.06.2020, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Питання, пов`язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника.

Судом зі спірного наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.06.2020 №322-к "Про поновлення ОСОБА_1 " вбачається, що пунктом 2 даного наказу поновлено ОСОБА_1 , 19 червня 2019 року на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Поряд із тим, з копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області 19.06.2020 вчинено запис про поновлення позивача на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

Разом з тим, запису про визнання недійсним запису, зробленого відповідно до наказів №577-к від 16.12.2019, №651-к від 18.12.2019, що скасовані судом у справі №520/510/20, яке в частині поновлення позивача підлягає негайному виконанню, відповідачем, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області не внесено.

Відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, у такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Отже, поновлення позивача на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до рішення суду визнається недійсною.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області порушено умови заповнення трудової книжки, працівника ОСОБА_1 .

Стосовно посилань позивача на той факт, що його звільнення є незаконним, оскільки наказ №161-к від 22.06.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " не було погоджено із Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, як то передбачено чинним законодавством України, суд зазначає наступне.

Згідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному цим Законом та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністр: погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.

За правилами пункту 17 частини 4 статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.

За приписами підпункту 6 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 №667, голова Держпродспоживслужби: призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства заступників керівників територіальних органів Держпродспоживслужби.

З огляду на встановлене вище, суд доходить висновку, що керівнику державної служби надано право призначати та звільняти громадян України з посад категорії "Б" та "В", а Міністру надано повноваження в частині погодження такого призначення на посаду та звільнення.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів порушено процедуру погодження звільнення заступника керівника територіальних органів центрального органу виконавчої влади, ОСОБА_1 .

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду викладеними у постанові від 30.04.2020 у справі №809/23/18 .

Посилання представника відповідачів на той факт, що абзацом 1 частиною 5 статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" №3166-VI визначено, що керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади відповідно до законодавства про державну службу, тобто не передбачено звільнення заступника керівника за погодженням Міністра, а тому спірний наказ про звільнення ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, суд до уваги не бере, оскільки приписи статті 21 Закону №3166-VI є загальною нормою, що регулює прийняття, проходження та поновлення на державній службі, тоді як постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 №667 є спеціальною нормою, що регулює вцілому діяльність Держпродспоживслужби України, в тому числі звільнення осіб начальницького складу територіальних органів центрального органу Держпродспоживслужби.

Поряд із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що посилання відповідачів на неможливість поновити позивача на підставі відсутності посади заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області з підстав її скорочення є безпідставними, оскільки в період з 25 листопада 2019 року по 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області та отримував заробітну плату, що підтверджується довідкою, що містить інформацію про розмір нарахованої і виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, та був звільнений з 18 грудня 2019 року за висновком про результати оцінювання службової діяльності державного службовця.

Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області або заступника начальника Головного управління - начальника Управління фітосанітарної безпеки, або іншій рівнозначній посаді ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області категорії Б, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , без обмеження строку дії трудового договору, з 22.06.2020 року, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення або дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося би примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини (далі - "ЄСПЛ"), відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) ЄСПЛ зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 вказаної Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Надаючи оцінку діям відповідачів щодо поновлення позивача на неіснуючій посаді в структурі ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, суд доходить висновку, відповідні органи державної влади продовжують протиправну поведінку по відношенню до ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про межі дискреційних повноважень у кожному окремому випадку необхідно аналізувати відповідні повноваження державного органу з огляду на обставини конкретної справи, можливі варіанту вибору рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі, повторюваність протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень з метою пошуку ефективного способу захисту порушених прав позивача.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 22.01.2019 у справі №912/1856/16.

Отже ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача на працю є поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області категорії Б, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 22.06.2020 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Держпродспоживслужбу і ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області утриматися від поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області або на іншій посаді за відсутності такої посади у структурі ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналізуючи вищевказану норму права, суд доходить висновку, що Кодексом адміністративного судочинства не передбачено відновлення порушених прав позивача шляхом утримання суб`єкта владних повноважень, Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, від вчинення будь - яких дій, а тому суд доходить висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення з ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі посадового окладу 9690,00 гривень щомісяця, без утримання податків та зборів, починаючи з 22.06.2020 року і до дня поновлення на посаді, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абз. 1, 3 та 4 п. 2 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

При цьому, у випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, а працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (передостанній абзац пункту 4 Порядку №100).

Абзацом 3 п. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Крім того, за змістом пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Відповідно до інформації про розмір нарахованої і виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, судом встановлено, що згідно штатного розпису затвердженого на 2019 рік посадовий оклад за посадою заступник начальника Головного управління становив 9690,00 грн.

На виконання пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України №100, судом здійснено розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу наступним чином.

Так, судом встановлено, що кількість днів вимушеного прогулу становить 171 (з 22.06.2020 (з дня звільнення) по 23.02.2021 (день винесення рішення у справі)).

Таким чином, середньоденний заробіток позивача, обчислений виходячи з розміру його посадового окладу за два календарні місяці, що передували місяцю, в якому позивача звільнено, дорівнює 472,68 грн. (9690,00 грн.+ 9690,00 грн.) / (21 робочий день + 20 робочих днів).

Таким чином, суд доходить висновку, що грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить: 472,68 грн * 171 (днів) = 80828,28 (вісімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 28 коп.) грн.

Згідно пункту 10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

З огляду на наведене з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 80828,28 (вісімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 28 коп.) грн.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач надав до суду достатні беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідачами не доведено суду законність та обґрунтованість вчинених ними дій по відношенню до позивача.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

За правилами частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (проспект Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39924774) про визнання дій протиправними, визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Держпродспоживслужби і ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області щодо видання наказу №155-к від 19.06.2020 року "Про поновлення ОСОБА_1 " і наказу №322-к від 23.06.2020 року "Про поновлення ОСОБА_1 " про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області за відсутності такої посади у структурі ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

Визнати протиправним і скасувати наказ Держпродспоживслужби №161-к від 22.06.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Визнати протиправним і скасувати наказ ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23.06.2020 року "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області категорії Б, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 22.06.2020 року.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (проспект Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 80828,28 (вісімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 28 коп.) грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області категорії Б та в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1261,20 (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (проспект Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1261,20 (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39924774).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року.

Суддя О.М. Шляхова