Справа №: 200/18330/18
провадження №: 2/398/66/21
РІШЕННЯ
Іменем України
"16" лютого 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
представника позивача - Пренко А.В.,
представника відповідача та третьої особи - адвоката Ковальова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрії в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головний редактор інтернет-видання «Бюро UA» ОСОБА_2 , про захист гідності та честі, а також ділової репутації
В С Т А Н О В И В:
Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головний редактор інтернет-видання «Бюро UA» ОСОБА_2, в якому просить визнати недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Дніпровської міської ради інформацію, яка була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті інтернет-видання «Бюро UA» у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » наступного змісту:
- «...учитывая то, как и за сколько была приобретена первая партия мусорных контейнеров, выбор пластика наводит на мысль о коррупционной продуманности этого шага...13 февраля 2018 года КП «УРЭА» провело первый тендер на закупку мусорных контейнеров, 26 февраля - второй. В обоих случаях ожидаемая стоимость закупки составила 25 миллионов гривен. И первый, и второй тендер выиграло ООО «Сучасні вантажівки»... Итак , возьмем выставленную нам максимальную цену за польский контейнер (при условии оптовой закупки) - 7027 гривен. И примем к сведению, что 3 тысячи этих контейнеров, закупи их наша мэрия у любого из прямых поставщиков по самой высокой (акцентируем на этом моменте внимание) рыночной цене, стоили бы городу 21 081 000 гривен. А эта цифра на 2 121 000 гривен меньше, чем цена предложения ООО «Сучасні вантажівки», у которого днепровское КП и совершило закупку»;
- «...за год контейнерный пластиковый парк теряет до 20% баков... стенки пластиковых баков трескаются... их регулярно забавы ради поджигает молодежь...безответственные граждане бросают в них потушенные сигареты... Поэтому у нас выбор мэрией именно пластиковых баков вызывает сомнение своей разумностью. Такой выбор скорее приведет к необходимости докупать как минимум по тысяче контейнеров каждый год взамен вышедших из строя»;
- «Все ли контейнеры, закупленные УРЭА, укомплектованы педалями? Если да, то почему во дворах стоят, в том числе и контейнеры без педалей? Укомплектуют позже? Допускаем. Хотя логика не понятна. Зачем вначале развозить баки по дворам, а после ездить бригадой по этим же дворам, поглаживая педальные конструкции? Если же часть баков «Сучасні вантажівки» поставило без педалей по согласованию с заказчиком, то где дополнительное соглашение, которым стоимость договора снижена? Если вы думаете, что это вопрос непринципиальный, то ошибаетесь. Цена этой дополнительной опции для каждого бака у поставщиков в среднем составляет 1500 гривен»;
- «При закупке мусорных контейнеров власть свой выбор сделала в пользу пластиковых. Почему не выбрали оцинкованную сталь - загадка...Поэтому у нас выбор мэрией именно пластиковых баков вызывает сомнение своей разумностью....».
Позов обґрунтовано тим, що протиправними діями відповідача була розповсюджена недостовірна та неправдива, на думку позивача, інформація, внаслідок розповсюдження якої у читачів - невизначеного кола осіб, склалося враження та сформувалась думка негативного характеру, що, нібито, вказує на протиправну та злочинну діяльність посадових осіб Дніпровської міської ради щодо доцільності використання бюджетних коштів на закупівлю пластикових сміттєвих контейнерів та необґрунтованих висновків, щодо корупційних діянь посадових осіб Дніпровської міської ради. Інформація поширена відповідачем відносно позивача ґрунтується виключно на припущеннях, належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної інформації відповідачем не надано. Зазначає, що інформація є недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, негативно впливає на соціальне ставлення суспільства, знижує авторитет позивача серед суспільства, підриває довіру до нього з боку суспільства та знаходиться у відкритому доступі. З урахуванням викладеного просив визнати вказану інформацію недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та зобов`язати автора статті ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію, шляхом опублікування в інтернет-виданні «Бюро UA» у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, повідомлення про ухвалене судове рішення у даній справі із викладенням резолютивної частини рішення суду, із обов`язковим зазначенням крупним шрифтом на головній сторінці інтернет сайту про факт такої публікації, та сама публікація повинна бути опублікована шрифтом, не менш ніж опублікована недостовірна інформація.
Відповідач у своєму відзиві заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що тези, які просять визнати недостовірними та спростувати вирвані із контексту та не відображають змісту статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зазначила, що інформація, поширена у статті не містить конкретних фактів, а є оціночними судженнями, критичною оцінкою певних фактів та висловлює суб`єктивну думку відповідачів щодо таких фактів.
Третя особа щодо позову своїх письмових пояснень не надала.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позові. Додатково пояснила, що інформація розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки відсутні відомості про вчинення кримінальних правопорушень міською радою в ЄРДР, тобто читачів введено в оману щодо злочинної діяльності міської ради. Поширенням недостовірної інформації негативно вплинула на авторитет міської ради, в результаті чого міська рада зазнала майнових витрат. В публікації йдеться про мера м. Дніпро та діяльність інших посадових осіб, а назва статті прямо вказує на діяльність міської ради. Просить задовольнити позовні вимоги та визнати недостовірною інформацію у публікації щодо придбання сміттєвих пластикових контейнерів та зобов`язати автора спростувати недостовірну інформацію.
В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи - адвокат Ковальов А.І. заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки спірна публікація містить оціночні судження, але вони можуть бути доведені фотознімками долученими до публікації і не оспорюються позивачем. Крім того, позивачем не оспорюється, що КП «УРЕА» було проведено тендер на закупівлю сміттєвих контейнерів, що також можливо перевірити на сайті «Прозоро». З фотознімків, долучених до публікації вбачається, що не всі контейнери обладнані педалями. Щодо оціночних суджень автора про виготовлення контейнерів з пластика, а не заліза, то це особиста критика відповідача, яка може подобатися або не подобатися міській раді і КП «УРЕА», але це думка автора щодо витрачених бюджетних коштів на закупівлю сміттєвих контейнерів. Закупівля контейнерів була проведена комунальним підприємством, яке є юридичною особою, має повну цивільну правосуб`єктність, тому може самостійно представляти свої інтереси в судах. Вважає, що дана стаття не порушує права міської ради. В прохальній частині позову йдеться про спростування інформації щодо закупівлі сміттєвих контейнерів КП «УРЕА», а не інформації щодо діяльності Дніпровської міської ради.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті інтернет-видання «Бюро UA» опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Аналогічні положення містяться в ст. 1 Закону України «Про інформацію».
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації (п. 12 Постанови ВСУ № 1).
В ході судового розгляду встановлено та не оспорюється учасниками справи, що автором статті є відповідач ОСОБА_1 , а власником веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_5» - ОСОБА_2 , що також підтверджується сертифікатом доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Позивач просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності частину інформації, яка стосується Дніпровської міської ради та її посадових осіб, та яка була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті інтернет-видання «Бюро UA» у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » наступного змісту:
- «...учитывая то, как и за сколько была приобретена первая партия мусорных контейнеров, выбор пластика наводит на мысль о коррупционной продуманности этого шага...13 февраля 2018 года КП «УРЭА» провело первый тендер на закупку мусорных контейнеров, 26 февраля - второй. В обоих случаях ожидаемая стоимость закупки составила 25 миллионов гривен. И первый, и второй тендер выиграло ООО «Сучасні вантажівки»... Итак , возьмем выставленную нам максимальную цену за польский контейнер (при условии оптовой закупки) - 7027 гривен. И примем к сведению, что 3 тысячи этих контейнеров, закупи их наша мэрия у любого из прямых поставщиков по самой высокой (акцентируем на этом моменте внимание) рыночной цене, стоили бы городу 21 081 000 гривен. А эта цифра на 2 121 000 гривен меньше, чем цена предложения ООО «Сучасні вантажівки», у которого днепровское КП и совершило закупку»;
- «...за год контейнерный пластиковый парк теряет до 20% баков... стенки пластиковых баков трескаются... их регулярно забавы ради поджигает молодежь...безответственные граждане бросают в них потушенные сигареты... Поэтому у нас выбор мэрией именно пластиковых баков вызывает сомнение своей разумностью. Такой выбор скорее приведет к необходимости докупать как минимум по тысяче контейнеров каждый год взамен вышедших из строя»;
- «Все ли контейнеры, закупленные УРЭА, укомплектованы педалями? Если да, то почему во дворах стоят, в том числе и контейнеры без педалей? Укомплектуют позже? Допускаем. Хотя логика не понятна. Зачем вначале развозить баки по дворам, а после ездить бригадой по этим же дворам, поглаживая педальные конструкции? Если же часть баков «Сучасні вантажівки» поставило без педалей по согласованию с заказчиком, то где дополнительное соглашение, которым стоимость договора снижена? Если вы думаете, что это вопрос непринципиальный, то ошибаетесь. Цена этой дополнительной опции для каждого бака у поставщиков в среднем составляет 1500 гривен»;
- «При закупке мусорных контейнеров власть свой выбор сделала в пользу пластиковых. Почему не выбрали оцинкованную сталь - загадка...Поэтому у нас выбор мэрией именно пластиковых баков вызывает сомнение своей разумностью....».
Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
За змістом ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку.
Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).
Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.
Такі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №398/3481/18 (провадження №61-14029св19), від 20 березня 2019 року у справі №758/14324/15-ц (провадження №61-19478св18), 24 квітня 2019 року у справі №569/5269/16-ц (провадження № 61-508св17), від 20 травня 2019 року у справі №591/7099/16-ц (провадження №61-34159св18) та від 19 червня 2019 року у справі №380/951/17 (провадження №61-31057св18).
У тезах, які позивач просить визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, відповідач повідомляє про проведення тендеру на закупівлю сміттєвих контейнерів та зазначає про те, хто проводив тендер, технічні умови, переможця тендера та вартість закупівлі.
Зазначена інформація відповідає дійсності, що не оспорюється учасниками справи та підтверджується, зокрема роздруківкою з електронної системи «Прозоро», в якій зазначено про реєстр пропозицій, учасників тендеру, переможця тендеру та вартість пропозиції. Крім того, безпосередньо у самій статті містяться скріншоти специфікацій на придбані сміттєві контейнери.
В подальшому, у статті автор запитує «Соответствует ли цена закупки рыночной?». Даючи відповіді на це питання автор статті зазначає, що нею проведено моніторинг більше двадцяти інтернет-ресурсів, які пропонують до продажу аналогічні сміттєві контейнери та їй такі контейнери були запропоновані по ціні 6 400,00 - 6 500,00 грн., що на 1 200,00 - 1 300,00 грн. менше, ніж вартість одного контейнеру, придбаного на тендері. З урахування того, що згідно зі специфікацією до договору про закуплю від 28 лютого 2018 року, вартість одного контейнера складає 7 734,00 грн., то зазначена у статті різниця в розмірі 1 200,00 - 1 300,00 грн. відповідає дійсності, так само як загальна різниця при закупівлі контейнерів в кількості 3 000,00 грн.
Також автор статті висловлює свою думку, що металеві контейнери є більш довговічними, ніж закуплені на тендері пластикові контейнери, що в подальшому може призвести до необхідності знову здійснювати закупівлю сміттєвих контейнерів, тобто необхідно знову буде витрачати кошти громади, що в сукупності може свідчити про корупційну продуманість закупівлі саме пластикових контейнерів.
З огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, які використала відповідач у своїй статті щодо недоцільності закупівлі пластикових контейнерів, зазначене судження має оціночний характер та виражає ставлення автора статті до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
Щодо тези, в якій автор статті стверджує про поставку частини контейнерів без додаткової опції (спеціальної педалі), то безпосередньо у самій оспорюваній статті містяться фото із зображенням сміттєвих контейнерів, які такою педаллю не обладнані. При цьому, у тій же тезі автор статті висловлює припущення, що можливо в подальшому такі контейнери будуть доукомплектовані педаллю.
У позовній заяві зазначено, що фактично контейнери були закуплені за загальною ціною 19 994 603,40 грн., а не за первиною ціною 23 202 000,00 грн. Однак, суд звертає увагу, що зменшення ціни закупівлі відбулося внаслідок зміни курсу гривні до Євро у червні 2018 року, тобто після опублікування ІНФОРМАЦІЯ_1 спірної статті, а відтак не впливає на суть оспорюваних тез.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (справа від 06 жовтня 2015 року «Карпюк та інші проти України» (Karpyuk and others v. Ukraine).
Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, однак її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (справа «Газета «Україна -центр» проти України» від 15 липня 2010 року (Gazeta Ukraine-tsentr v. Ukraine)).
Політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Зазначені особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Такі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №127/24530/16-ц (провадження №61-41071св18), від 14 лютого 2018 року у справі №646/1266/16-ц (провадження № 61-661св18) та від 27 березня 2019 року у справі №344/16715/15-ц (провадження №61-13667св18).
Суд враховує, що позивач є органом місцевого самоврядування та відповідно підлягає ретельному громадському контролю і потенційно може зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELS v. BELGIUM, параграф 47).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оспорювана інформація в частині оголошення тендеру, його проведення, визначення переможця та вартості закупівлі, а також поставлення контейнерів, які на момент опублікування статті не були обладнанні педаллю, є фактичними даними та відповідає дійсності. В той же час, інша частина тез, які просить спростувати позивач, щодо можливої ринкової вартості та доцільності придбання пластикових контейнерів, їх довговічності, тощо, є оціночними судженнями відповідача, що висвітлює власні погляди автора статті, містить критичні висловлювання та припущення, а також з огляду на статус органу місцевого самоврядування, оспорювана інформація входить до предмету суспільного інтересу, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно позивача, а тому суд вважає, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню на користь позивачів понесені ними витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 82, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову Дніпровської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код за ЄДРПОУ 26510514) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головний редактор інтернет-видання «Бюро UA» ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про захист гідності та честі, а також ділової репутації.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26 лютого 2021 року.
Суддя О.В.Авраменко
