П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1618/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

02 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Романюка Валерія Миколайовича,

представника відповідача: Траськовської Сюзанни Василівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (прийнятого в м.Хмельницький, повний текст складено 27.11.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Подільська Агрохімкомпанія" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Подільська Агрохімкомпанія" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 20.02.2019 р. № 0001221404 на суму 375063,00 грн., форми "Р" від 20.02.2019 року № 0001231404 на суму 332312,50 грн. та форми "ПН" від 20.02.2019 року № 0001241404 на суму 90000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішеннями відповідача, вважаючи, що податковий орган належним чином не дослідив зміст відповідних господарських операцій, прийшов до передчасних і протиправних висновків щодо відсутності реального характеру взаємовідносин сторін відповідних договорів, неправильний податковий облік позивача, що призвів до порушення ним вимог податкового законодавства, заниження податкових зобов`язань.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області: форми "Р" № 0001221404 від 20.02.2019 року; форми "ПН" № 0001241404 від 20.02.2019 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Р" № 0001231404 від 20.02.2019 року в частині збільшення ТОВ "Торговий дім "Подільська Агрохімкомпанія" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 225000 грн.

У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що на його думку, позивачем порушено вимоги п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну №1307 від 31.12.2015 року, позивачем 30.06.2018 року не складено податкову накладну на обсяг постачання та в порушення вимог п.201.10 ст.201 ПКУ таку податкову накладну не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в справі матеріалами, з 04.01.2019 року по 24.01.2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Торговий Дім Подільська Агрохімкомпанія" з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р.

Результати перевірки оформлені актом №0054/22-01-14-04/39319779 від 31.01.2019 р.

За результатами перевірки прийняті спірні повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0001221404 від 20.02.2019 р. на суму 375 063 грн. з податку на прибуток (в т.ч. податкове зобов`язання 300 376 грн., штрафна санкція 74 687 грн.)

- форми «Р» №0001231404 від 20.02.2019 р. на суму 332 312,50 грн. з податку на додану вартість (у т.ч. податкове зобов`язання 265 850 грн. , штрафна санкція 66 462,50 грн.)

- форми «ПН» №0001241404 від 20.02.19 на суму 90 000 грн. (штраф 50% за нескладання та нереєстрацію податкової накладної на суму ПДВ 180 000 грн. протягом граничного строку, передбаченого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України)

1. Податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0001221404 від 20.02.2019 р. на суму 375 063 грн. з податку на прибуток.

Дане податкове рішення прийняте у зв`язку з виявленим заниженням податку на прибуток за 1 півріччя 2018 року на 298 748 грн. у зв`язку з заниженням платником "інших" доходів на суму 1 659 710 грн.

Як вбачається з акту перевірки, платником порушені вимоги п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання» та п.5 П(С)БО 5 «Дохід» (с.14 акту перевірки), в результаті чого занижені інші доходи (рядок 2240 Звіту про фінансові результати) за 1 півріччя 2018 року на 1 659 710 грн. Цими «іншими доходами» є кошти, отримані як безготівкова виручка від реалізації товару, стосовно якого не підтверджена реалізація його на адресу ТОВ «Траст-Фонд «Капітал».

Як встановлено зі змісту акту та первинних документів, у лютому-березні 2018 року позивач здійснив реалізацію тканини трикотажної на адресу покупця ТОВ «Траст-Фонд «Капітал» згідно з договором купівлі-продажу №1 від 17.01.18 р.

Факт реалізації цього товару цьому покупцю підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 17.01.2018 р. на суму 286 425 грн. (ПДВ 57 285 грн.), видатковою накладною №РН-0000016 від 19.03.2018 р. на суму 1 096 666,67 грн. (ПДВ 219 333,33 грн.)

Загальна сума поставки складає 1 659 710 грн., у т.ч. ПДВ 276 618,33 грн.

Розрахунки за товар проведені у безготівковій формі, відтак на рахунок позивача надійшли кошти від покупця ТОВ «Траст-Фонд «Капітал»:

17.01.2018 р. - в сумі 343 710 грн.,

12.03.2018 р. - в сумі 600 000 грн.,

16.03.2018 р. - в сумі 716 000 грн. ( загальна сума 1 659 710 грн.)

ТОВ «ТД «Подільська Агрохімкомпанія» полотно трикотажне придбало у Вінницького учбово-виробничого підприємства УТОГ відповідно до договору купівлі-продажу № 64 від 06.11.2017р. Вказаний товар був переданий на відповідальне зберігання Вінницькому учбово-виробничому підприємству УТОГ згідно з договором відповідального зберігання майна від 09/11/17/ВЗ. Подальше відвантаження товару TOB «Траст-Фонд «Капітал» здійснювалося зі складу відповідального зберігання за адресою м. Вінниця, вул. Привокзальна,34.

Із акту перевірки (с.11) вбачається те, що перевіркою не заперечується, що полотно трикотажне на загальну суму 1 659 710 грн., у т.ч. ПДВ 276 618,33 грн. було реалізоване позивачем, враховуючи його відсутність за даними бухгалтерського обліку на балансі, а також оскільки у підприємства виникли відповідні податкові зобов`язання з ПДВ та податковий кредит при їх придбанні у Вінницького УТОГ (постачальник), доходи та витрати.

Таким чином, перевіркою визнано, що платник правомірно сформував по даній операції доходи, витрати, податкові зобов`язання і податковий кредит з ПДВ, податкові зобов`язання виконав.

Під час розгляду справи представники податкового органу не довели, що зазначений товар насправді був реалізований не ТОВ «Траст-Фонд «Капітал», а будь - якому іншому суб`єкту.

У той же час, висновки акту, які фактично ставлять платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, за який платник відповідати не може і не повинен, не можна вважати обґрунтованими. Та обставина, що покупець ТОВ «Траст-Фонд «Капітал» протягом певного часу після придбання товару з необмеженим терміном зберігання (полотно трикотажне) не реалізував його і не використав, не свідчить про непідтвердження факту його постачання продавцем, яким є позивач.

Крім того, з копій товарно-транспортних накладних від 17.01.2018 р., від 19.01.2018 р., від 19.03.2018 р., від 21.03.2018 р. та від 26.03.2018 р., вбачається факт перевезення товару до ТОВ «Траст-Фонд «Капітал». Ці накладні під час перевірки податковому органу надані не були, однак за наявності інших доказів, які доводять реальний характер взаємовідносин, ця обставина не спростовує того, що господарська операція відбулась.

Відтак, операція з поставки полотна трикотажного ТОВ «Траст-Фонд «Капітал» правомірно відображена у бухгалтерському, фінансовому та податковому обліку платника, а висновки акту перевірки щодо необхідності обліку коштів у розмірі 1 659 710 грн., отриманих від даної операції, як «інших дохід», є неправомірними.

Враховуючи це, рішення форми «Р» №0001221404 від 20.02.2019 р. на суму 375 063 грн. з податку на прибуток є протиправним і підлягає скасуванню.

За наслідком прийнятого податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0001231404 від 20.02.2019 р. на суму 332 312,50 грн. з податку на додану вартість встановлено за результатами перевірки заниження податкових зобов`язань в сумі 265 850 грн., в тому числі:

- не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 19 225 грн. по операції з безоплатної передачі будівельних матеріалів для ЖБК «Молодіжний XXI»;

- не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 66 625 грн. по операції з реалізації аміачної селітри в біг-бегах ТОВ «Лампка Агро»;

- не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 180 000 грн. за товарами (соя), при придбанні якої був сформований податковий кредит, та яка не використана в операціях, в межах господарської діяльності Позивача.

а) господарська операція з ЖБК «Молодіжний XXI»

Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був зобов`язаний складати податкову накладну на обсяг постачання 900 000 грн. на суму ПДВ 180 000 грн. з типом причини «Складена у зв`язку із використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» та відповідно реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому до нього не можуть застосовуватися зазначені вимоги ПКУ.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, в частині спростування зазначених висновків Відповідача, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її наданням також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з нормами п. 185.1 ст.185 ПКУ об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також з повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику.

Так, з матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки встановлено, що до перевірки наданий Додаток №1 до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК «Молодіжний XXI» від 30 липня 2015р. Відповідно до даного додатку внесення пайового внеску здійснюється шляхом перерахування Членом ЖБК коштів в національній валюті України на поточний рахунок ЖБК (або іншими не забороненими чинним законодавством України способом) згідно наступного графіку: 30.07.2015 р. в сумі 137 500 грн., 23.09.2015 р. в сумі 50 000 грн., всього - 187 500 грн. Відповідно до наданих банківських документів за 2015 рік позивачем перераховано кошти в сумі 187 500 грн. на розрахунковий рахунок ЖБК «Молодіжний XXI». Згідно з вимогами пп. 196.1.4 п. 196.1 ст.196 ПКУ операція з перерахування коштів в сумі 187 500 грн. ЖБК «Молодіжний XXI», не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до інших наданих для перевірки бухгалтерських документів позивач 31 жовтня 2016 року передав ЖБК «Молодіжний XXI» будівельні матеріали на суму 96 126,70 грн. Операція була оформлена як безоплатна передача ТМЦ, відтак така операція для цілей оподаткування ПДВ є постачанням товарів.

Крім того, позивачем зазначено, що 01.01.2016 року ним був укладений із контрагентом ЖБК «Молодіжний XXI» Договір відповідального зберігання майна №01/01/16/БМ від 01.01.2016 р., згідно з яким ЖБК «Молодіжний XXI» виступає зберігачем, а ТОВ «Торговий Дім «Подільська Агрохімкомпанія» поклажодавцем. За цим договором позивачем було передано ТМЦ (будівельні матеріали) на відповідальне зберігання згідно з актом №1/а від 31.10.2016 р. Враховуючи це, спірна операція, що відображена у жовтні 2016 року проводкою Д-т 151 «Капітальне будівництво» К-т «Будівельні матеріали» на суму 96126,67грн., не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки позивач не передавав ЖБК «Молодіжний XXI» права на розпоряджання будматеріалами на суму 96126,70 грн. як власнику. Також позивач покликається на бухгалтерську довідку від 16.01.2019, якою платником виправлено помилкове проведення по бухгалтерському обліку вказаної операції.

Судом першої інстанції встановлено, та не спростовано сторонами, що до перевірки ця довідка не надавалась, та була сформована у 2019 році, тоді як період перевірки був з 01.01.2015 по 31.06.2018. Отже, станом на дату перевірки у податковому та бухгалтерському обліку дана операція відображалась саме як безоплатна передача будівельних матеріалів та прав на розпорядження ними, а не як відповідальне зберігання. Крім того, передача на відповідальне зберігання не передбачає відображення за кредитним рахунком 205 витрачання матеріалів, оскільки за цим кредитним рахунком відображаються витрачання на виробництво, переробку та інше.

З висновку судово-економічної експертизи, відображення цієї операції станом на час її здійснення відбувалось саме як безоплатна передача прав на ТМЦ до ЖБК «Молодіжний XXI», а не як передача на зберігання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки перевірки ТОВ «Торговий дім «Подільська Агрохімкомпанія» не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 19 225 грн. по операції з безоплатної передачі будівельних матеріалів для ЖБК «Молодіжний XXI» на суму 96 126,70 гривень - є вірними.

Щодо операції з реалізації аміачної селітри в біг-бегах ТОВ «Лампка Агро» колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 рік за даними бухгалтерського обліку позивачем відображені господарські операції з ТОВ «Лампка Агро»:

- 02.11.2016р. на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ «Лампка Агро» надійшли кошти в сумі 50 000 грн., призначення «поворотна фінансова допомога відповідно до договору №01/11/2016 від 01.11.2016», кореспонденцією рахунків Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - К-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

- 02.11.2016р. відображено реалізацію аміачної селітри в біг-бегах на суму 399 750 грн. кореспонденцією рахунків Д-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - К-т 702 «Дохід від реалізації товарів»;

07.11.2016р. на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ «Лампка Агро» надійшли кошти в сумі 350 000 грн., призначення «поворотна фінансова допомога відповідно до договору №01/11/2016 від 01.11.2016», кореспонденцією рахунків Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - К-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами».

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України №291 від 30.11.1999р., для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначений рахунок 90 «Собівартість реалізації».

Перевіркою встановлено, що позивач самостійно відобразив реалізацію аміачної селітри в біг-бегах на суму 399 750 грн. на адресу ТОВ «Лампка Агро» (Д-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - К-т 702 «Дохід від реалізації товарів») Дохід від реалізації аміачної селітри в біг-бегах на суму 399 750 грн. був включений платником до рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (форма №2) за 2016 рік та відображений в рядку 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку Декларації з податку на прибуток за 2016 рік.

Згідно з положеннями пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Водночас, позивачем не були нараховані податкові зобов`язання з ПДВ за листопад 2016 року в сумі 66 625 грн. по операції з реалізації аміачної селітри в біг-бегах на загальну суму 399 750 грн., податкова накладна на постачання не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Під час перевірки позивачу направлений запит про надання пояснень щодо ненарахування податкових зобов`язань з ПДВ по даній господарській операції.

ТОВ Торговий дім "Подільська Агрохімкомпанія" надана відповідь від 23.01.2019 року про те, що позивачем було помилково виписано розхідну накладну № РН-0000073 на суму 399 750 грн. і відображено кореспонденцією рахунків Д-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами», К-т 702 «Дохід від реалізації товарів». По даній операції не нараховано податкових зобов`язань з ПДВ, так як фактично це була не реалізація, а передача аміачної селітри в біг-бегах в кількості 61,5 тон на суму 399 750 грн. на відповідальне зберігання ТОВ «Лампка Агро», що засвідчує акт прийому-передачі № 11/6 від 02.11.2016 року».

Так, статтею 50 ПКУ визначений порядок внесення змін до податкової звітності. Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи встановлено, що 08.10.2018 року на адресу ГУ ДФС у Хмельницькій області надійшов лист Позивача за № 11918 від 08.10.2018 року про втрату більшості документів, які підтверджують дані бухгалтерського та податкового обліку. Згодом також наданий акт про втрату первинних документів та наказ про відновлення даних бухгалтерського обліку.

З огляду на неможливістю проведення перевірки та необхідністю відновлення електронних регістрів бухгалтерського обліку, визначених пунктом 44.1 та пунктом 44.3 статті 44 ПКУ, наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 05.11.2018 року № 3125, термін проведення перевірки перенесений до дати відновлення документів, але не пізніше 04.01.2019 року.

Однак, в подальшому позивачем не було виконано вимоги п.50.1 ст.50 ПКУ щодо подання уточнюючого розрахунку, уточнюючого звіту та Декларації з податку на прибуток за 2016 рік, відтак перевіркою не було враховане його пояснення про помилкове складання первинних документів та помилкове відображення їх в обліку.

Крім того, у разі помилкового складання розхідної накладної №РН-0000073 на суму 399 750 грн. у позивача за даними обліку станом на 01.01.2017 та 30.06.2018 перед ТОВ «Лампка Агро» повинна була рахуватись кредиторська заборгованість в сумі 400 000 грн. (поворотні фінансові допомоги від 02.11.2016 - 50 000 грн., від 07.11.2016 - 350 000 грн.). Натомість, згідно з даними бухгалтерського обліку (рахунок 6851 ««Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту ТОВ «Лампка Агро», баланс на 01.01.2017, на 30.06.2018 «Інші зобов`язання») кредиторська заборгованість в сумі 400 000 грн. перед ТОВ «Лампка Агро» відсутня.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що висновком судово-економічної експертизи висновки податкового органу в частині вказаного порушення документально підтверджені. У той же час, посилання експерта у висновку на те, що облікові регістри не можуть бути доказом господарської операції без її підтвердження первинними документами, суд відхиляє, оскільки дані облікових регістрів формуються саме на підставі первинних документів, зокрема видаткової накладної, на підставі якої платник самостійно вчинив ряд дій, які свідчать про відображення спірної операції саме як реалізації з віднесенням доходу від цієї операції до фінансового звіту та декларації з податку на прибуток за 2016 рік.

Тому, з огляду на зазначене висновки податкового органу в цій частині є правомірними.

Щодо ненарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 180 000 грн. за товарами (соя), при придбанні якої був сформований податковий кредит, яка не використана в операціях, в межах господарської діяльності Позивача, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, перевіркою був встановлений факт відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліках операції з придбання сої у ТОВ «Лампка Агро» на загальну суму 1 080 000 грн., у т.ч. ПДВ 180 000 грн. До перевірки надано видаткову накладну №РН-0000026 від 30.06.2015 року на загальну суму 1 080 000 грн., у т.ч. ПДВ 180 000 грн., номенклатура: соя в кількості 72 тони.

Відповідно до додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року позивач сформував податковий кредит у червні 2015 року, за даними бухгалтерського обліку станом на 30.06.2018 року зерно сої не реалізоване. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено реалізацію позивачем сої в кількості 72 тони також у періоді з 01.07.2018р. по дату написання акту перевірки.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку про те, що соя, придбана у ТОВ «Лампка Агро», не використана позивачем в операціях в межах господарської діяльності, відтак платником занижені податкові зобов`язання за червень 2018 року на суму 180 000 грн. за рахунок не нарахування податкових зобов`язань за товарами (соя), при придбанні яких був сформований податковий кредит та які не використані в операціях в межах господарської діяльності платника.

Згідно з положеннями п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Водночас, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається того, що вищевказаний товар (соя) придбавався для його використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування, в операціях, звільнених від оподаткування, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, або такий товар починав використовуватись в таких операціях. Та обставина, що товар протягом тривалого часу не був реалізований або те, що податковий орган ставить під сумнів його зберігання відповідною особою, не призводить до висновку про те, що стосовно цієї операції слід застосовувати вимоги п. 198.5 ст. 198 ПКУ щодо складання зведеної податкової накладної.

Матеріали справи не містять докази, які безпосередньо та однозначно вказують на те, що товар ( соя) придбавався позивачем для використання його у вище перерахованих операціях, у тому числі з метою використання його не в господарській діяльності, а судом ні першої, ані апеляційної інстанції не встановлений, а відповідачем не доведений факт використання товарів платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю.

Таким чином, зазначене свідчить про непідтвердженість висновку податкового органу про заниження податкових зобов`язань з ПДВ у даному періоді в сумі 180 000 грн.

В силу вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено недоведеність податковим органом порушенням платником вимог п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну №1307 від 31.12.2015 в частині не складення податкової накладної на обсяг постачання 900 000 грн., на суму ПДВ 180 000 грн., з типом причини 13 «Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» та вимог п.201.10 ст.201 ПКУ щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «ПН» №0001241404 від 20.02.19 на суму 90 000 грн. (штраф 50% за нескладання та нереєстрацію податкової накладної на суму ПДВ 180 000 грн. протягом граничного строку, передбаченого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України), то колегія суддів також вважає його протиправним.

Так, згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У акті перевірки зазначено, що в порушення вимог п.11 наказу Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 р. №1307 платником не складено податкову накладну на обсяг постачання 900 000 грн. на суму ПДВ 180 000 грн. з типом причини «Складена у зв`язку із використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» та в порушення вимог п.201.10 ст.201 ПКУ таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано.

Згідно з нормами Податкового кодексу України відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати складання, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, враховуючи, що позивач не був зобов`язаний складати вказану податкову накладну, до нього не можуть застосовуватися зазначені вимоги ПКУ.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02.03.2021 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.