ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5735/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Волошка О.Л.

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В., Халимон С.В.,

від відповідача (апелянта): Смикалов В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 резолютивної частини Постанови від 06.09.2019 № 1849 в частині зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатами діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі 206 497,3 тис. грн. (без податку на додану вартість).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено вичерпний перелік санкцій, які регулятор може застосовувати до суб`єкта господарювання за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, перелік яких продубльовано в ч. 3 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії". В свою чергу, державний контроль у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється шляхом проведення перевірок, за результатами яких складаються акти, на підставі яких до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані визначені санкції.

Відповідно, у постанові від 06.09.2019 № 1849 "Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" може бути викладене лише рішення регулятора про накладення конкретних, передбачених законодавством, санкцій.

В даному випадку оскаржуване положення п. 3 постанови містить санкцію - зобов`язання врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік певних складових, і така санкція не передбачена чинним законодавством.

Також, позивач посилається на те, що Порядком розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955, визначено повноваження регулятора з вказаного питання, і вони зводяться до схвалення інвестиційної програми, тоді як розробляє її та визначає обсяги інвестицій ліцензіат.

Зобов`язання врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік певних складових позивач вважає втручанням у його господарську діяльність та право власності на належні йому активи.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що оскаржуване рішення в оскаржуваній частині було прийнято відповідачем, відповідно до вимог Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 та Методичних рекомендацій № 306, у межах здійснення заходів державного регулювання, визначених п. 1 ч.1 та п. 1 ч.2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" і є способом виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто, є заходом державного регулювання.

Разом з цим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги постанову Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 826/14482/17.

За наведених в апеляційній скарзі обставин, апелянт вважає, що судом першої інстанції було прийнято незаконне рішення, яке відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Позивачем, було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

З огляду на викладені у відзиві обставини, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 р., затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1584, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2019 №917 "Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІІ кварталі 2019 р.", посвідчення на проведення виїзної перевірки від 10.07.2019 №288, 289, у період з 02.08.2019 по 15.08.2019 проведено -плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, про що складено акт від 15.08.2019 р.; плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" як суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, про що складено акт від 15.08.2019.

Період ліцензованої діяльності, що перевірялася - з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Згідно з висновками актів перевірки встановлено наступні порушення:

1) Ліцензійних умов з постачання електричної енергії:

- пп. 5 п. 2.4 щодо обов`язку ліцензіата виконувати схвалену інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та об`єктів фінансування у вартісному вираженні;

- п. 2.2 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії відповідно до Законів України "Про електроенергетику", «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема, Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955, а саме:

п. 4.1. р. 4 у частині обов`язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні;

п. 4.4 р. 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків (п. 4, стор. 42-52 акту перевірки вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії);

2) Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії

- пп. 12 п. 2.3 щодо обов`язку ліцензіата виконувати схвалену інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні; п. 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з розподілу електричної енергії відповідно до Законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема, Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 р. №955, а саме:

п. 4.1. р. 4 у частині обов`язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні;

п. 4.4 р. 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків (п. 4.4 стор. 49-58 акту перевірки вимог законодавства та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії).

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

На підставі ліцензії з постачання електричної енергії за регульованим тарифом серії АЕ №575956, виданої ПАТ "Київенерго" відповідно до рішення НКРЕКП від 25.06.2015 №1844, протягом січня-лютого 2018 р. постачання електричної енергії здійснювало ПАТ "Київенерго", а в період з 01 березня по 16 серпня 2018 р. - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі".

На підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами серії АЕ №575955, виданої ПАТ "Київенерго" відповідно до рішення НКРЕКП від 25.06.2015 №1844, протягом січня-лютого 2018 р. постачання електричної енергії здійснювало ПАТ "Київенерго", а в період з 01 березня по 16 серпня 2018 р. - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі".

Листами від 20.02.2018 № 01/1-1, від 23.03.2018 № 42АУ/47/924 ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" повідомило контролюючий орган про свою державну реєстрацію шляхом виділу з ПАТ "Київенерго", наявність відносин правонаступництва в частині всіх прав та обов`язків, пов`язаних з провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадження діяльності з розподілу електричної енергії, передачу як правонаступнику електроенергетичного та іншого майна, необхідного для здійснення діяльності з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Починаючи з 17.08.2018 ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" здійснювало діяльність з постачання електричної енергії на підставі відповідної ліцензії, виданої на підставі рішення НКРЕКП від 26.06.2018 №558, з розподілу електричної енергії на підставі відповідної ліцензії, виданої на підставі рішення НКРЕКП від 26.06.2018 №557.

Інвестиційна програма з розподілу та постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на 2018 р. та джерела її фінансування схвалена постановою НКРЕКП від 26.06.2018 №615.

Відповідно до Детального звіту щодо виконання ІП ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на 2018 р. фактично фінансування ІП на 2018 рік в цілому становило 460237,91 грн. (без ПДВ) (або 91,8% від загальної схваленої суми ІП 501212 тис.грн. (без ПДВ).

В цілому по ІП 2018 р. факти виконання заходів із перевищенням обсягу фінансованих витрат понад 5% до 10% зафіксовано на загальну суму 23,07 тис.грн. (без ПДВ): факти виконання заходів із перевищення обсягу фінансових витрат понад 10% зафіксовано на загальну суму 4,8 тис.грн. (без ПДВ), а також до 5% на загальну суму 1427,96 грн. (без ПДВ).

Вказане, за висновком контролюючого органу свідчить про порушення ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" пп. 5 п. 2.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, п. 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, пп. 12 п. 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, п. 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Підсумкова сума необґрунтованого недовиконання Інвестиційної програми, програми ремонтів на звітний рік та/або надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному періоді становить 156191,87 грн. (без ПДВ).

З урахуванням індексу споживчих цін позитивна сума необґрунтованого недовиконання становить 171498,76 грн. (без ПДВ).

Листом від 22.08.2019 № 01/1/11/15540 ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" подано заперечення та пояснення на акти, зокрема, і щодо виконання Інвестиційної програми з розподілу та постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на 2018 р. та джерела її фінансування, схваленої постановою НКРЕКП від 26.06.2018 №615.

06.09.2019 НКРЕКП винесено постанову №1849 "Про накладення штрафу на ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", згідно з якою зазначено про виявлені порушення п. 2.2, пп. 5 п. 2.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, п. 2.2, пп. 12 п. 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, відповідно до п. 11, 12 ч. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" накладено штраф у розмірі 255000 грн.

Згідно з п. 3 постанови відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання зобов`язано ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955, врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі 206497, 3 грн. (без ПДВ, врахувавши: економію коштів, що склалася при виконанні заходів ІП 2018 року, у розмірі 39090,87 грн. (без ПДВ); позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 167406, 43 грн. (без ПДВ).

У вказаній частині ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" оскаржувану постанову виконано, і постановою НКРЕКП від 11.03.2020 р. №597 схвалено Інвестиційну програму ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на 2020 рік".

Однак, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" вважає п. 3 резолютивної частини постанови від 06.09.2019 № 1849 в частині зобов`язання ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатами діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі 206 497,3 грн. (без ПДВ) протиправним, а тому звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язуючи ліцензіата врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 р. певні дані у вигляді обов`язкового до виконання рішення, відповідач фактично обходить розгляд цього питання відповідно до Порядку згідно з передбаченою ним процедурою, і ліцензіат, виконуючи таке рішення, позбавлений можливості подати ІП без врахування такого зобов`язання. Вказані дії відповідача не можуть бути визнані правомірними.

З огляду на зазначене, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав обґрунтованими доводи позивача та дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 р. № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

В силу ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 19 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.

План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п`ять днів до початку відповідного планового періоду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону № 1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України, що регулюють відповідні відносини.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законом України "Про ринок електричної енергії" тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Матеріали справи свідчать, що планові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, проведено згідно з Планом здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 р., затвердженим постановою НКРЕКП від 30.11.2018 №1584, постановою НКРЕКП від 31.05.2019 №917 "Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІІ кварталі 2019 р.", у відповідності до вимог ст. 19 Закону №1540-VIII, про що 15.08.2019 складено акти.

Разом з цим, пунктом 3 оскаржуваної постанови зобов`язано ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955, врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 р. статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі 206497,30 грн. (без ПДВ, врахувавши: економію коштів, що склалася при виконанні заходів ІП 2018 року, у розмірі 39090,87 грн. (без ПДВ); позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 167406, 43 грн. (без ПДВ).

Тобто, НКРЕКП визначило додатковий дохід за результатами діяльності ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" 2018 року та зобов`язано позивача врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 206497, 3 тис. грн., та зазначено, що у разі неврахування ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" в Інвестиційній програмі на 2020 рік підготувати та винести на засідання НКРЕКП, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що п. 3 рішення в оскаржуваній частині про зобов`язання позивача вчинити певні дії не є санкцією та відповідно іншим прямо передбаченим законодавством заходом, які відповідач наділений повноваженнями вживати, а тому вказаний пункт рішення в оскаржуваній частині прийнято відповідачем поза межами його компетенції.

Колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Передбачені з п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1540-VIII повноваження приймати обов`язкові до виконання рішення обмежено виключно рішеннями, прямо віднесеними до компетенції відповідача.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 50 Закону № 2019-VIII, оператор системи розподілу розробляє інвестиційну програму з урахуванням плану розвитку системи розподілу та подає її Регулятору разом із розрахунком тарифу на послуги з розподілу. Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм затверджується Регулятором.

Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 (далі Порядок № 955).

У свою чергу, колегія суддів зауважує, що вказаний Порядок не містить повноважень Регулятора щодо зобов`язань суб`єкта господарювання вчиняти дії щодо врахування в Інвестиційній програмі вимог НКРЕКП, щодо джерел її фінансування. Проте, цей Порядок містить норми, які чітко визначають, що саме ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму та визначає джерела її фінансування (п. 1.2, 2.2, 2.3.)

Згідно із п. 2.3 Порядку № 955 джерела фінансування ІП формуються ліцензіатом з таких статей: амортизаційні відрахування; прибуток на виробничі інвестиції, передбачений структурою тарифів; запланований обсяг надходжень за перетоки реактивної електричної енергії.

Додатковими джерелами фінансування ІП можуть бути кредити, плата за приєднання, будь-яка фінансова допомога, кошти, отримані від здійснення діяльності, пов`язаної та не пов`язаної з розподілом електричної енергії, та інші джерела відповідно до вимог чинного законодавства.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що виключно ліцензіат (в даному випадку позивач) формує джерела фінансування ІП. Водночас, як правильно було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи НКРЕКП, зобов`язує Позивача передбачити джерелом фінансування ІП на 2020 рік додатковий отриманий дохід за 2018 рік в розмірі 206497,3 грн., що не узгоджується з вимогами вказаного Порядку.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що як вже зазначалось, будь-які дії апелянта, щодо прийняття рішень в т. ч. і пов`язаних з державним регулюванням повинні ґрунтуватись на положеннях Закону. Проте, жодний Закон не передбачає прав НКРЕКП зобов`язувати суб`єктів господарювання враховувати в Інвестиційній програмі статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності без додаткових джерел фінансування та відповідно не передбачено підстав для встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі "шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті п. 3 Постанови від 06.09.2019 № 1849, відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченні чинним законодавством.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на Методичні рекомендації № 306, оскільки, як вбачається з п. 1.1 даних рекомендацій, вони розроблені з метою надання методологічної допомоги територіальним органам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, під час проведення планових перевірок ліцензіатів НКРЕКП з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ліцензіати). Разом з тим, наведені Методичні рекомендації не є нормативно - правовим актом, тому ними не може бути розширено повноваження відповідача, в тому числі, щодо повноважень на вилучення зі структури тарифів коштів необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.06.2019 по справі № 804/7661/17.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 826/14482/17, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що даним судовим рішенням не надавалась правова оцінка щодо відсутності у відповідача повноважень на вилучення зі структури тарифів коштів. Натомість, враховуючи фактичні обставини по справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, не є рішенням, яке безпосередньо порушує права позивача, оскільки, на підставі п. 2 оскаржуваного рішення прийнятті інші постанови комісії, якими відбулось корегування витрат позивача і настали негативні наслідки для позивача.

Отже, судом першої інстанції було правильно встановлено, що пункт 3 резолютивної частини Постанови від 06.09.2019 № 1849 в частині зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатами діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі 206497,30 грн. (без податку на додану вартість) є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення у межах спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача в оскаржуваній позивачем частині, не відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень у відповідній частині є протиправним та таким, що прийняте відповідачем необґрунтовано.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані представником відповідача в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 313, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О.Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2021 року