ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2021р. справа № 914/3151/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт, Львівська область м.Миколаїв

про стягнення неустойки.

Ціна позову 63087,03грн.

За участю представників:

від позивача: Савко Наталія Володимирівна представник;

від відповідача: не викликався.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт про стягнення неустойки в розмірі 63087,03грн.

Ухвалою суду від 08.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 15.12.2020р. Ухвалою суду від 15.12.2020р. відкладено розгляд справи на 02.02.2021р. Ухвалою суду від 02.02.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 02.03.2021р.

04.02.2021р. від позивача подано пояснення за вх.№2713/21 від 04.02.2021р. з доданими до них документами згідно додатків.

В судове засідання 02.03.2021р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, правової позиції по суті спору суду не надано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, надісланням ухвал поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413616940, №7901413648680, №7901413717348.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження юридичної особи відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Тобто, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання. Отже, враховуючи вимоги ч.7 ст.120 ГПК України, відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судових засідань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач зазначає, що 25.12.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Злата-продукт» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №187. Позивач стверджує, що термін дії договору закінчився 23.12.2015р. Позивач зазначає, що 15.10.2020 державним виконавцем Сихівського відділу ДВС у м. Львові Бойчуком І.О. складено акт державного виконавця, в якому вказано, що ТзОВ "Злата-продукт" не перебуває в орендованих приміщеннях за адресою м. Львів, вул. Луганська, З та не виявлено майна, яке належить на праві власності орендарю. Розмір неустойки, як зазначає позивач, нарахованої в порядку, визначеному ст. 785 ЦК України, згідно розрахунку за період 01.07.2020р. по 15.10.2020р. становить 63087,03грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

Згідно із пунктом 1 наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 р. № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

Пунктом 2 наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 р. №232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» встановлено, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна по Волинській області.

Пунктом 1 наказу Фонду державного майна України від 15.05.2019 р. №459 «Про визначення дня початку роботи Регіонального Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях» визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 15.05.2019р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

25.12.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступник регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (орендар) укладено договір №187 оренди нерухомого державного майна.

Відповідно до п.1.1. договору №187 від 25.12.2012р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 1074,21 м2, а саме: приміщення, які розташовані в двохповерховій побутовій будівлі (літ.3-2) на першому поверсі площею 64,01 м2, на другому поверсі площею 311,4 м2 та приміщення оздоблювального цеху (літ.В-1) площею 698,8 м2, за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3 (майно), що перебуває на балансі ДП «Львівський військовий лісокомбінат» (балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 31.08.2012 р. і становить за незалежною оцінкою 1951000,00грн. без ПДВ.

Згідно із п.1.2. договору №187 від 25.12.2012р., майно передається в оренду з метою розміщення: - фірмового магазину вітчизняного підприємства виробника, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи 470,50 м2; - провадження виробничої діяльності юридичною особою, що є суб`єктом малого підприємництва безпосередньо на орендованих площах (виробництво, фільтрація соняшникової олії, виробництво майонезу) 603,71 м2.

Відповідно до п.2.1. договору №187 від 25.12.2012р., орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

торонами складено Акт приймання-передачі нерухомого державного майна згідно договору від 25.12.2012р. №187 позивач передав, а відповідач прийняв майно за договором №187 від 25.12.2012р. Вказаний Акт підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Положеннями пунктів 3.1. 3.2., 3.3. договору №187 від 25.12.2012р. встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку за листопад 2012 року 17975,24 грн. Для суб`єкта малого підприємництва, що провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих площинах орендна плата визначена на підставі Методики становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2012 13864,2грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди грудень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місць оренди листопад 2012 року на індекс інфляції за грудень 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.5, 3.6 Договору №187 від 25.12.2012р. сторонами погоджено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж,у наступному співвідношенні: 70% до Державного Бюджету на рахунок визначений Державною казначейською службою України, а саме: Одержувач коштів Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300); 30% на рахунок Балансоутримувача.

Пунктом 3.7. Договору №187 від 25.12.2012р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно пункту 3.11. договору №187 від 25.12.2012р. у разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного Бюджету та Балансоутримувачу.

За умовами п. 5.3. договору №187 від 25.12.2012р. орендар зобов`язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 10.1., 10.4. договору №187 від 25.12.2012р. сторони погодили, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 364 дні, що діє з 25 грудня 2012 р. по 23 грудня 2015 р. включно. Договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за умови відсутності заяви органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне майно для власних потреб (ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

За умовами п. 10.7. договору №187 від 25.12.2012р. чинність цього договору припиняється зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. п. 10.9.-10.11. договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язок щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 р. у справі №914/2721/17, від 01.04.2019 р. у справі №914/2397/18, від 12.09.2019 р. у справі №914/1376/19, від 23.09.2020р. у справі №914/2766/19, від 21.10.2020р. у справі №914/2143/20, які набрали законної сили встановлено, що договір діяв до 23.12.2015р.

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 у справі № 914/2721/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Продукт» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 314 595,50 грн. неустойки за період з 29.12.2015 по 31.10.2017; рішенням Господарського суду Львівської області від 01.04.2019 у справі № 914/2397/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Продукт» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 211 187,34 грн. неустойки за період з 01.11.2017 по 30.11.2018; рішенням Господарського суду Львівської області від 12.09.2019 у справі № 914/1376/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Продукт» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 104 906,75 грн. неустойки за період з 01.12.2018 по 31.05.2019; рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі № 914/2766/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-Продукт» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 106397,83грн. неустойки за період з 01.06.2019 по 30.11.2019; рішенням Господарського суду Львівської області від 21.10.2020р. у справі №914/2143/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата-продукт» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 125 837,98 грн. неустойки за період з 01.12.2019 р. по 30.06.2020 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2020 р. у справі №914/2487/19 виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Злата-Продукт» з орендованих приміщень загальною площею 1 074,21 м2, а саме: приміщень, розташованих в двоповерховій побутовій будівлі (літ. 3-2) на першому поверсі площею 64,01 м2, на другому поверсі площею 311,4 м2 та приміщення оздоблювального цеху (літ. В-1) площею 698,8 м2 за адресою: місто Львів, вулиця Луганська, 3.

З листа №674 від 12.12.2018р. та акту від 11.12.2018р. ДП «Львівський військовий лісокомбінат», вбачається, що в спірному приміщенні зберігається майно та обладнання ТОВ «Злата-продукт».

15.10.2020р. головним державним виконавцем Сихівського відділу ДВС у м.Львові при примусовому виконанні наказу №914/2487/19, встановлено, що ТОВ «Злата-продукт» не перебуває за адресою м.Львів, вул.Луганська, 3, майно яке належить на праві власності ТОВ «Злата-продукт» за даною адресою не виявлено, про що складено акт державного виконавця ВП№62364095 від 15.10.2020р.

У позовній заяві позивач зазначає, що розмір неустойки, нарахованої в порядку, визначеному ст. 785 ЦК України, згідно розрахунку за період 01.07.2020р. по 15.10.2020р. становить 63087,03грн., вказану суму позивач просить стягнути з відповідача. Розрахунок проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 789 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За умовами ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Станом на день прийняття рішення, жодних заяв, заперечень на позов не поступало, доказів оплати неустойки суду не представлено, доводів у спростування вище наведеного суду не надано. Відтак, підставними є вимоги позивача щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 63087,03грн.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (81600, Львівська область, м.Миколаїв, проспект Грушевського, буд.1, корпус А, ідентифікаційний код 37983796) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, буд.3, ідентифікаційний код 42899921) 63087,03грн. неустойки та 2102,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 03.03.2021р.

Суддя С.В. Іванчук