ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа№ 927/478/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі ГуцалО.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 24.02.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2020 року

у справі № 927/478/20 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС"

до Приватного акціонерного товариства

"ЧЕРНІГІВАВТОСЕРВІС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів

акціонерів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранс» (надалі - ТОВ «Автотранс», позивач), яке є акціонером та власником 16820 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» (надалі - ПрАТ «Чернігівавтосервіс», відповідач), що становить 0,5597 % статутного капіталу цього товариства, звернулося до Господарського суду Чернігівської області із позовом до ПрАТ «Чернігівавтосервіс» про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 24 від 01 листопада 2018 року, з питання № 4 порядку денного, яким було змінено тип акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, та про визнання недійсним рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 26 від 17 березня 2020 року, в частині пункту 3.1. даного протоколу, яким було скасовано рішення Наглядової Ради ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформлене протоколом від 06 листопада 2018 року, про затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства «Чернігіватосервіс» у розмірі 0 (нуль) гривень 74 копійки.

Позовні вимоги було обґрунтовано порушенням порядку проведення зборів, положень частини 2 статті 50, частини 1 статті 68, частини 4 статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки оспорюваним рішенням позачергових Загальних зборів, оформленим протоколом № 24 від 01 листопада 2018 року, в частині питання № 4 порядку денного, було змінено тип акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство без дотримання у подальшому передбаченого законом порядку реалізації права акціонера вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами відповідного рішення. Відповідач не викупив належні позивачу акції та не направив останньому проект договору про обов`язковий викуп товариством акцій, що стало підставою для звернення до суду.

Оскарження рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 26 від 17 березня 2020 року, в частині пункту 3.1. даного протоколу, яким було скасовано рішення Наглядової Ради ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформлене протоколом від 06 листопада 2018 року, про затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства «Чернігіватосервіс» у розмірі 0,74 грн. обґрунтоване позивачем відсутністю у Загальних Зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс» наданих законом та/або Статутом даного акціонерного товариства повноважень як щодо самостійного затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства «Чернігіватосервіс», так і щодо скасування рішень Наглядової Ради даного акціонерного товариства.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 липня 2020 року було задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чередніченка Максима Миколайовича від 01 липня 2020 року та залучено до участі у справі акціонера ПрАТ «Чернігівавтосервіс» ОСОБА_1. (надалі - ОСОБА_1., третя особа) в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки рішення по суті спору може вплинути на його права та обов`язки щодо відповідача.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позов він не визнає. 01 листопада 2018 року на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс» позивач голосував проти зміни типу товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, в зв`язку з чим мав право вимагати здійснення обов`язкового викупу акцій ПрАТ «Чернігівавтосервіс», належних позивачу. Протоколом засідання наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 06 листопада 2018 року було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Чернігівавтосервіс» в розмірі 0,74 грн, а протоколом засідання наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 08 листопада 2018 року - перелік акціонерів-юридичних осіб, які мають право на обов`язковий викуп акцій. До цього переліку було включено і позивача. У відповідь на вимогу позивача про обов`язковий викуп акцій, відповідач дійсно надав письмову відповідь, що не заперечує проти цього та здійснить такий викуп після викупу акцій у акціонерів-фізичних осіб.

З огляду на ухилення ОСОБА_1 від укладення договору про обов`язковий викуп акцій, відповідач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до вказаної фізичної особи про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп акцій ПрАТ «Чернігівавтосервіс» між ОСОБА_1 та ПрАТ «Чернігівавтосервіс» (справа № 927/14/19, розгляд якої було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 927/229/19). В межах даної справи ОСОБА_1 звернувся з зустрічною позовною заявою до ПрАТ «Чернігівавтосервіс» про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп акцій, але за ціною 30,00 грн. З урахуванням постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 927/229/19, 17 березня 2020 року рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс» було скасовано рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 06 листопада 2018 року, яким затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції в розмірі 0,74 грн. В зв`язку з цим, позивачу було відмовлено в укладенні договору про обов`язковий викуп акцій за ціною 0,74 грн., і така відмова, на думку відповідача, не порушила права позивача як акціонера, який був і залишається власником акцій ПрАТ «Чернігівавтосервіс»

Щодо другої позовної вимоги відповідач зазначив, що ані Законом України «Про акціонерні товариства», ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, ані Статутом відповідача не встановлено заборони Загальним Зборам акціонерів Товариства скасовувати рішення Наглядової Ради товариства, які прийняті з порушенням діючого законодавства, у рішенні позачергових Загальних Зборів акціонерів від 17 березня 2020 року не вирішувалися питання, віднесені до виключної компетенції Наглядової Ради, вказані збори були ініційовані самою Наглядовою Радою, порядок денний формувався також Наглядовою Радою, тому підстави для визнання недійсним рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів, оформленого Протоколом № 26 позачергових Загальних Зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 17 березня 2020 року, в частині скасування рішення засідання Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року, відсутні.

22 липня 2020 року третьою особою було надано пояснення на позов, в яких ОСОБА_1 просив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів, оформленого Протоколом № 24 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс» від 01 листопада 2018 року, в частині зміни типу Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство відмовити, та вказав, що спір має очевидно штучний характер, оскільки Позивач та Відповідач є взаємопов`язаними особами та за взаємною змовою підробили документи і ініціювали спір по цій справі з тією метою, щоб уникнути сплати Третій особі 13 695 614,80 грн. Позивач не голосував проти прийняття загальними зборами акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс» рішення про зміну типу ПАТ «Чернігівавтосервіс» з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а отже в силу статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» не має правових підстав для звернення з позовом щодо оскарження рішення загальних зборів з передбачених частиною 1 статті 68 цього Закону питань. Якщо навіть позивач і голосував би проти прийняття Рішення загальних зборів, то у будь-якому разі право позивача Рішенням загальних зборів не було б порушено, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Якщо навіть позивач і голосував би проти прийняття Рішення загальних зборів, то у будь-якому разі позов подано з порушенням строків, визначених статтею 50 Закону України «Про акціонерні товариства», що також є самостійної підставою для задоволення позову. Якщо навіть позивач і голосував би проти прийняття Рішення загальних зборів, то у будь-якому разі позов в цілому є безпідставним та необгрунтованим, що обґрунтовується нижченаведеним. У поданих поясненнях третя особа також зазначила, що позивач пропустив строк на звернення з позовом про визнання недійсним Рішення загальних зборів, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просив застосувати статтю 50 ЗУ «Про акціонерні товариства» та відмовити у позові, в тому числі по причині пропуску строку на звернення з позовом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту свого права - визнання недійсними рішень Загальних Зборів від 01 листопада 2018 року в частині зміни типу товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство - не є ефективним, оскільки не поновлює прав позивача, якому належить лише 0,5597 відсотків акцій відповідача, і позивач не звертався з вимогами до відповідача про спонукання до укладення договору про обов`язковий викуп акцій; з моменту прийняття оспорюваних рішень пройшов значний проміжок час - більше ніж півтора року, що робить питання втручання суду в діяльність відповідача і повернення його до попереднього стану після вчинення порушення ще більш чутливими. У Загальних Зборах 01 листопада 2018 року приймали участь акціонери, яким належить 2 727 816 простих іменних акцій відповідача, що становить 100% від загальної кількості голосуючих акцій, а позивачу належить лише 16820 акцій, 0,5597 відсотків, і задоволення позову в частині визнання недійсними рішень Загальних Зборів від 01 листопада 2018 року не може в такому випадку бути ефективним та виправданим захист прав позивача, виходячи з розумного співвідношення між пропорційністю втручання в права інших акціонерів та діяльність самого ПрАТ «Чернігівавтосервіс».

Суд також зазначив, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично призведе до порушення прав третьої особи, якій належить 15,2107 відсотка акцій відповідача загальною номінальною вартістю 114 282,50 грн. При цьому третьою особою заявлено позов до відповідача про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій ПрАТ "Чернігівавтосервіс" за ціною однієї акції в розмірі 30,00 грн., даний спір на даний час вирішується у судовому порядку.

При вирішенні другої за ліком з числа заявлених позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що ані Законом України «Про акціонерні товариства», ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, ані Статутом відповідача дійсно не встановлено заборони Загальним Зборам акціонерів Товариства скасовувати рішення Наглядової Ради товариства, які прийняті з порушенням діючого законодавства; рішенням позачергових Загальних Зборів акціонерів від 17 березня 2020 року не вирішувалися питання, віднесені до виключної компетенції Наглядової Ради; вказані збори були ініційовані самою Наглядовою Радою; порядок денний формувався також Наглядовою Радою; підстави для визнання недійсним рішення Загальних Зборів від 17 березня 2020 року в частині скасування рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року, відсутні.

Також суд вказав, що оскаржуване рішення позачергових Загальних зборів відповідача від 17 березня 2020 року жодним чином не порушує права позивача, який не звертався до відповідача з вимогою про спонукання до укладення договору про обов`язковий викуп акцій, та одночасно ставить питання про визнання недійсним рішення Загальних Зборів від 01 листопада 2018 року в частині зміни типу товариства, і в результаті задоволення такої вимоги сам позивач буде позбавлений права на обов`язковий викуп акцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариствоз обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2020 року у справі № 927/478/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, передбачених статтями 8, 33, 36, частиною 2 статті 50, статтею 52, частинами 3 та 4 статті 68, статтею 69 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2020 року у справі № 927/478/20, розгляд справи призначено на 13.01.2021 року.

10.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, наполягаючи на тому, що, відповідно до вимог статей 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", у акціонера, який голосував проти зміни типу акціонерного товариства, не виникає права вимагати від товариства викупу належних йому простих акцій.

29.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У власному відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечував щодо її задоволення в частині вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів відповідача від 01 листопада 2018 року в частині зміни типу товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство. В частині вирішення по суті позовної вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів відповідача від 17 березня 2020 року щодо скасування рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року, третя особа підтримала позов ТОВ «Автотранс», фактично визнавши відсутність у ОСОБА_1 заперечень щодо задоволення апеляційної скарги у відповідній частині.

13.01.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшло клопотання про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Розпорядження № 09.1-08/143/21 Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/478/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 р апеляційну скаргу у справі №927/478/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року прийнято справу №927/478/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Кропивна Л.В. Розгляд справи №927/478/20 призначено на 02.02.2021 року.

01.02. 2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 09.02.2021року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 15.02.2021року.

Розпорядження № 09.1-08/600/21 Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/478/19.

15.02.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про часткове визнання позову, а саме - щодо позовної вмоги про про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 24 від 01 листопада 2018 року, в частині зміни тпу акціонерного товарства з публічного на приватне.

15.02.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року справу №927/478/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року

оголошено перерву у судовому засіданні до 17.02.2021р.

16.02.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 року

оголошено перерву у судовому засіданні до 24.02.2021р.

24.02.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання мотивоване тим, що у представника підвищена температура, починаючи з 19.02.2021р.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача зазначив на розсуд суду.

Колегія суддів ухвалила відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Крім того, явка представників у судове засідання не визнана судом обов`язковою.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи предмет спору, подані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідача.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила таке.

01 листопада 2018 року відбулися позачергові Загальні Збори акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс»; рішення, прийняті на вказаних зборах, було оформлено протоколом № 24 позачергових Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс».

Згідно пункту 4.1 зазначеного протоколу, позачергові Загальні Збори, зокрема, ухвалили змінити тип Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство. В протоколі зафіксовано кількість голосів «проти» прийняття вказаного рішення - 473 956 голосів, що складає 17,37% голосів акціонерів, що приймають участь у зборах та є голосуючими з цього питання. Протокол було підписано головою позачергових загальних зборів та секретарем, а їх підписи засвідчені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.

Позивач на цих загальних зборах проголосував проти прийняття зборами акціонерів рішення про зміну типу товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

Протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «Чернігівавтосервіс» від 06 листопада 2018 року було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції публічного акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» у розмірі 0 (нуль) гривень 74 копійок, затверджено перелік акціонерів-фізичних осіб, які мають право обов`язкового викупу акцій та затверджено текст повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій. В сукупності переліченим вище акціонерам відповідача належить 473 956 акцій ПрАТ «Чернігівавтосервіс», що відповідає кількості голосів «проти» акціонерів, що голосували по четвертому питанню порядку денного, які зафіксовані протоколом лічильної комісії та протоколом Загальних Зборів від 01 листопада 2018 року.

07 листопада 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою від 07 листопада 2018 року вих. № 46 про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій ПрАТ «Чернігівавтосервіс», в якій з посиланням на статті 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства" просив товариство здійснити викуп, належних йому 16820 простих іменних акцій за ціною 0,74 грн. за одну просту акцію.

Протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 08 листопада 2018 року затверджено перелік акціонерів-юридичних осіб, які мають право обов`язкового викупу акцій. До даного переліку було включено товариство з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» та ТОВ «Автотранс».

Листом від 05 грудня 2018 року № 71 відповідач повідомив позивача, що не заперечує проти здійснення обов`язкового викупу акцій після викупу акцій у акціонерів-фізичних осіб.

19 березня 2020 року позивач направив відповідачу вимогу, в якій зазначив, що до цього часу відповідач не здійснив обов`язкового викупу акцій, загальними зборами акціонерів скасовано рішення Наглядової ради, яким було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Чернігівавтосервіс», та просив здійснити обов`язковий викуп акцій в кількості 16820 шт. за ціною 0,74 грн за одну просту акцію.

Листом № 20 від 01 квітня 2020 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні викупу акцій, посилаючись на скасування рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 17 березня 2020 року рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс» від 06 листопада 2018 року, яким було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Чернігівавтосервіс» у розмірі 0,74 грн.

Статтею 5 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства. Публічну пропозицію власних акцій може здійснювати виключно публічне акціонерне товариство. Якщо приватне акціонерне товариство має намір здійснити публічну пропозицію власних акцій, загальні збори такого товариства разом з прийняттям рішення про здійснення публічної пропозиції власних акцій повинні прийняти рішення про зміну типу товариства з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Згідно пункту 152 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства», публічне акціонерне товариство - акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру.

Законом України від 16 листопада 2017 року № 2210-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», пунктом 17 розділу ІІ якого було внесено зміни до ряду статей Закону України «Про акціонерні товариства», передбачено, що статути та внутрішні положення підлягають приведенню у відповідність із цим Законом: для публічних акціонерних товариств та банків до 1 січня 2019 року; для всіх інших акціонерних товариств до 1 січня 2020 року.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Абзаци перший, другий та шостий частини 2 статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлюють, що акціонерне товариство зобов`язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно абзацу першого частини 1 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Пунктом 2 частини 2 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що внесення змін до статуту товариства належить до виключної компетенції загальних зборів. Частиною 3 статті 33 цього ж Закону України передбачено, що повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

Згідно статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства», повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.

Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані:

1) повне найменування та місцезнаходження товариства;

2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;

3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

5) перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного;

51) адресу власного веб-сайту, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного, а також інформацію, зазначену в частині четвертій цієї статті;

6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

7) про права, надані акціонерам відповідно до вимог статей 36 та 38 цього Закону, якими вони можуть користуватися після отримання повідомлення про проведення загальних зборів, а також строк, протягом якого такі права можуть використовуватися;

8) порядок участі та голосування на загальних зборах за довіреністю.

У разі включення до порядку денного питання про зменшення статутного капіталу повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства також має містити дані про мету зменшення статутного капіталу та спосіб, у який буде проведено таку процедуру.

Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства затверджується наглядовою радою або виконавчим органом цього товариства, якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Не пізніше ніж за 30 днів (для позачергових загальних зборів, що скликаються відповідно до частини п`ятої статті 47 цього Закону, - не пізніше ніж за 15 днів) до дати проведення загальних зборів товариство має розмістити і до дня проведення загальних зборів включно забезпечувати наявність на власному веб-сайті такої інформації:

1) повідомлення про проведення загальних зборів;

2) інформацію про загальну кількість акцій та голосуючих акцій станом на дату складання переліку осіб, яким надсилається повідомлення про проведення загальних зборів (у тому числі загальну кількість окремо по кожному типу акцій у разі, якщо статутний капітал товариства представлений двома і більше типами акцій);

3) перелік документів, що має надати акціонер (представник акціонера) для його участі у загальних зборах;

4) проекти рішень з питань, включених до порядку денного загальних зборів, підготовлені наглядовою радою або у разі, якщо не запропоновано ухвалення жодного рішення, коментар органу управління товариства щодо кожного питання, включеного до порядку денного загальних зборів.

Проекти рішень з питань, включених до порядку денного загальних зборів, запропоновані акціонерами, які володіють більш як 5 відсотками акцій товариства, мають розміщуватися на власному веб-сайті товариства протягом двох робочих днів після їх отримання товариством.

Не пізніше 24 години останнього робочого дня, що передує дню проведення загальних зборів, товариство має розмістити на власному веб-сайті інформацію про загальну кількість акцій та голосуючих акцій станом на дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах (у тому числі загальну кількість окремо за кожним типом акцій у разі, якщо статутний капітал товариства представлений двома і більше типами акцій).

Повідомлення про скликання на 01 листопада 2018 року позачергових Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосерсів» було розміщено відповідачем 25 вересня 2018 року.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про акціонерні товариства», проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів акціонерного товариства затверджуються наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Акціонер до проведення зборів за запитом має можливість в порядку, визначеному статтею 36 цього Закону, ознайомитися з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного.

Частинами 1, 3 та 4 статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;

2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів;

21) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;

3) зміну розміру статутного капіталу;

4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.

Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» викуп акцій визначається як придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій; пунктом 11 частини 1 цієї ж статті цього ж Закону України обов`язковий викуп акцій - як обов`язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.

Згідно статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства», ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням:

1) ціни викупу акцій;

2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;

3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;

4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства», ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування пункту другого цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65-653 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.

Частинами 3 та 4 статті 9 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна. Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, передбачено, що вартістю є еквівалент цінності об`єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей; ймовірною сумою грошей - найбільша сума грошей, яку може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець; ринковою вартістю - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», затвердження ринкової вартості майна належить до виключної компетенції наглядової ради.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

У разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

На виконання вимог статті 8 Закону України „Про акціонерні товариства" від 1. вересня 2008 року № 514-УІ Товариством було замовлено оцінку простих іменних акцій ПАТ «Чернігівавтосервіс» та відповідно до звіту № И-864 про оцінку однієї простої іменної акції Публічоного акціонерного товарства «Чернігівавтосервіс» станом на 24.09.2018 року вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігівавтосервіс» становить 0 (нуль) гривень 74 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України „Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VІ наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Протоколом засідання Наглядової ради ПРАТ «Чернігівавтосервіс» від 06.11.2018 року було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції Публічоного акціонерного товарства «Чернігівавтосервіс» у розмірі 0 (нуль) гривень 74 копійок, затверджено перелік акціонерів, які мають право обов`язкового викупу акцій та затверджено текст повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій.

Тобто, протокол засідання Наглядової ради Товариства про затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції Публічоного акціонерного товарства «Чернігівавтосервіс» у розмірі 0 (нуль) гривень 74 копійок дійсно було прийнято Товариством вже після проведення загальних зборів акціонерів Товариства, що є порушенням ст. 36 Закону України «Про акціонерні товариства».

Вказана правова позиція була висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року по справі № 910/8705/18.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 910/8705/18, стаття 36 Закону України "Про акціонерні товариства» має назву: «Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів». Тобто, всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов`язує акціонерне товариство надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.

Належне виконання цього обов`язку акціонерним товариством передбачає сукупність послідовних дій: по-перше - це виготовлення належного проекту договору, а по-друге - надання акціонеру фізичної можливості з ним ознайомитись.

В статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства», визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець вказав, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій носять індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індівідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп.

Верховний Суд констатує, що частина 2 статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства» передбачає, що в повідомленні акціонера про право на викуп акцій товариство повинно зазначити 1) ціну викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальну вартість у разі викупу акцій товариством; 4) строк здійснення товариством укладення договору та оплати вартості акцій. Таким чином, загальна вартість акцій, в тому сенсі, який вживається законодавцем в статтях 36 та 69 вищевказаного закону, є добутком ціни викупу однієї акції та загальної кількості акцій, що належать акціонеру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в пункті 10 Роз`яснень від 10 серпня 2010 року №7 «Про порядок застосування розділу XII Закону України «Про акціонерні товариства» щодо здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій», зазначає, що ціна викупу акцій, яка є обов`язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору про обов`язковий викуп акцій.

У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що інформація про загальну вартість акцій, викладена в проекті договору про їх викуп, потрібна акціонеру саме на Зборах для того щоб приймати виважені рішення щодо результатів власного голосування по тих питаннях порядку денного, які визначені статтею 68 вказаного Закону.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом при розгляді справи № 925/1224/18 у постанові від 21 серпня 2019 року, частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 ЦК України).

Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, у частині 2 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, чинне законодавство прямо передбачає, що акціонер, якому відмовлено в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, вправі захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом оскарження рішення загальних зборів.

У справі, що розглядається, захист вищевказаного права акціонера у взаємовідносинах із акціонерним товариством полягає у праві акціонера, якому було відмовлено або не надано у передбачений законом строк відповіді на пред`явлену вимогу щодо здійснення обов`язкового викупу акцій, вимагати, внаслідок визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів, повернення до попереднього стану взаємовідносин між собою як акціонером та товариством - тобто, до такого стану, що існував до прийняття загальними зборами товариства рішення за одним з питань, передбачених частиною 1 статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства», проти прийняття якого голосував акціонер. Саме можливість визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів на підставі частини 2 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» має спонукати акціонерне товариство до своєчасного вчинення передбачених законом дій, спрямованих на забезпечення реалізації права на обов`язковий викуп акцій акціонером, який зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття рішення за одним з питань, передбачених частиною 1 статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства».

Наявність у акціонера, який голосував проти прийняття рішення за одним з питань, передбачених частиною 1 статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства», права на оскарження рішення загальних зборів акціонерів на підставі частини 2 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі відмови такому акціонеру у реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, є механізмом компенсації меншого обсягу пакету акцій, належного певному акціонеру, порівняно із сукупною кількістю акцій, власник (власники) яких проголосував (-ли) за прийняття загальними зборами акціонерів рішення з відповідного питання порядку денного, та одночасно засобом захисту права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних акціонеру голосуючих акцій.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи при вирішенні по суті вимоги щодо визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 24 від 01 листопада 2018 року, в частині питання № 4 порядку денного, що визнання даного рішення недійсним не призведе до відновлення права позивача на обов`язковий викуп акцій, неправильно застосовував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини - зокрема, норму частини 2 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства", яка навпаки, передбачає можливість звернення акціонера до суду з позовом про оскарження рішення загальних зборів із заявлених позивачем підстав. Наявність у акціонера права на примусовий викуп акцій товариства жодним чином не перешкоджає реалізації його права на оскарження цього рішення.

Висновок суду першої інстанції про те, що звернення позивача з вимогами до відповідача про спонукання до укладення договору про обов`язковий викуп акцій є більш ефективним способом захисту права позивача вимагати здійснення обов`язкового викупу відповідачем належних позивачу голосуючих акцій, є помилковим. Так, з достовірно встановлених судом обставин справи вбачається, що ринкова вартість однієї простої акції ПАТ «Чернігівавтосервіс» була затверджена рішенням Наглядової Ради ПАТ від 06 листопада 2018 року з порушенням вимог статей 36 та 69 Закону України «Про акціонерні товариства». Ці порушення призвели до відсутності належно виготовленого відповідачем проекту договору про викуп акцій у визначений законом період часу - від дати надіслання акціонеру повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення позачергових загальних зборів, та до порушення прав позивача на отримання передбаченої вищевказаним Законом інформації до моменту його голосування на позачергових Загальних Зборах.

Окрім того, рішенням позачергових Загальних Зборів акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленим протоколом № 26 від 17 березня 2020 року, рішення Наглядової Ради ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформлене протоколом від 06 листопада 2018 року, про затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігіватосервіс» у розмірі 0,74 грн. було скасовано, що також свідчить про відсутність у будь-якого можливого договору про обов`язковий викуп акцій вказаного ПАТ у акціонерів, які голосували проти зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне, такої істотної умови, як ціна, визначена у передбаченому законом порядку.

Частиною 4 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В ході розгляду справи знайшли своє підтвердження факти неправильного застосування судом першої інстанції норм статей 8, 36, 50, 68 та 69 Закону України «Про акціонерні товариства», що визначається судом апеляційної інстанції у якості підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Автотранс», скасування оскаржуваного судового рішення у відповідній частині та ухвалення у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

15 лютого 2021 року відповідачем було подано заяву про визнання ним позову в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 24 від 01 листопада 2018 року, в частині питання № 4 порядку денного, яким було змінено тип акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частини 1 статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 статті 191 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Задоволення позову внаслідок його визнання щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом № 24 від 01 листопада 2018 року, в частині зміни типу товариства, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб - зокрема, інших акціонерів ПАТ «Чернігівавтосервіс», які голосували проти вказаного рішення в ході зазначених вище позачергових Загальних зборів акціонерів.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів відповідача від 17 березня 2020 року про скасування рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

17 березня 2020 року відбулися позачергові Загальні Збори акціонерів ПрАТ «Чернігівавтосервіс» в ході яких було ухвалено рішення скасувати рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року. Підставою для скасування рішення засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року було наступне: «По третьому питанню порядку денного: виступив Голова Наглядової ради Вакуленко О.О., який запропонував, в зв`язку з порушенням Наглядовою радою Товариства приписів статті 36 Закону України «Про акціонерні товариства» під час прийняття Наглядовою радою Товариства рішень, оформлених протоколом засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» від 06 листопада 2018 року, яким було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» у розмірі 0,74 грн., внаслідок підписання вказаного протоколу після проведення Загальних Зборів акціонерів Товариства (01 листопада 2018 року), а не 25 вересня 2018 року, щоб Загальні Збори Акціонерів вирішили - скасувати рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року, в повному обсязі.»

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

До виключної компетенції Наглядової Ради, згідно пункту 7 частини 2 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», належить затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом.

Рішення Загальних Зборів від 17 березня 2020 року не стосувалося затвердження ринкової вартості майна товариства, в даному випадку - акцій. Будь-яка ринкова вартість акцій відповідача Загальними Зборами 17 березня 2020 року не затверджувалась.

Більш того, позачергові Загальні Збори акціонерів від 17 березня 2020 скликалися самою Наглядовою Радою відповідача, та, відповідно, саме Наглядова Рада виносила на порядок денний питання для вирішення Загальними Зборами.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Таким чином, враховуючи те, що ані Законом України «Про акціонерні товариства», ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, ані Статутом відповідача не встановлено заборони Загальним Зборам акціонерів Товариства скасовувати рішення Наглядової Ради товариства, які прийняті з порушенням діючого законодавства рішенням позачергових Загальних Зборів акціонерів від 17 березня 2020 року не вирішувалися питання, віднесені до виключної компетенції Наглядової Ради, вказані збори були ініційовані самою Наглядовою Радою, порядок денний формувався також Наглядовою Радою, законні підстави для визнання недійсним рішення Загальних Зборів від 17 березня 2020 року в частині скасування рішення засідання Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року, відсутні

При цьому, апеляційний суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_1 , включену до поданого ним відзиву на апеляційну скаргу позивача, щодо фактичної підтримки позову ТОВ «Автотранс» в частині вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів відповідача від 17 березня 2020 року про скасування рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність відмови ТОВ «Автотранс» у задоволенні позову в частині вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів відповідача від 17 березня 2020 року про скасування рішення Наглядової ради ПрАТ «Чернігівавтосервіс», оформленого протоколом від 06 листопада 2018 року. Апеляційна скарга у відповідній частині має бути залишена без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 277 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2020 року у справі № 927/478/20 скасувати в частині відмови у позові про визнання недійсним рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів оформлене Протоколом № 24 позачергових Загальних Зборів акціонерів ПАТ «ЧЕРНІГІВАВТОСЕРВІС» код ЄДРПОУ 031197724 від 01.11.2018 року в частині зміни типу Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс» задовольнити.

4. Викласти резолютивну частину в такій редакції:

«Визнати недійсним рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів оформлене Протоколом № 24 позачергових Загальних Зборів акціонерів ПАТ «ЧЕРНІГІВАВТОСЕРВІС» код ЄДРПОУ 031197724 від 01.11.2018 року в частині зміни типу Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

В іншій частині в позові відмовити.»

5. Стягнути з ПрАТ «ЧЕРНІГІВАВТОСЕВІС» (вул. Громадська, 39, м. Чернігів, Чернігівська обл., Україна, 14037, код ЄДРПОУ: 03119724) на користь ТОВ «АВТОТРАНС» (вул. Громадська, 60, м. Чернігів, Чернігівська обл., Україна, 14037, код ЄДРПОУ: 32284373) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 102,00 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153,00 грн.

6. Стягнути з ТОВ «АВТОТРАНС» (вул. Громадська, 60, м. Чернігів, Чернігівська обл., Україна, 14037, код ЄДРПОУ: 32284373) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.03.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова