Провадження №1-кп/311/14/2021

02.03.21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Задорожка Д.А.

за участі секретаря судового засідання Осінцевої Л.А.

прокурора Циганія О.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника адвоката Духонченка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42014080000000428 за обвинуваченням:

ОСОБА _1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Василівка Запорізької області, українця, громадянина України, українця, має вищу освіту, працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 308 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2015, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого СКР Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись поряд із домоволодінням АДРЕСА_2 , збув ОСОБА_2 за 2 500 грн. речовину темно-коричневого кольору об`ємом 51,4 мл., що знаходилась в прозорій полімерній пляшці з написом на етикетці «CocaСоlа», яка, відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС в Харківській області № 459 від 23.03.2015, є особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломи, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,4968г.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, яке кваліфікується як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Крім цього 25.03.2015, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, маючи злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись поряд із домоволодінням АДРЕСА_2 , збув ОСОБА_2 за 2 500 грн. речовину темно-коричневого кольору об`ємом 50 мл., що знаходилась в прозорій полімерній пляшці з написом на етикетці «Одеколон тройной», яка, відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС в Харківській області № 670 від 28.04.2015, є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,3800 г. та відповідно до таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є великим розміром.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, яке кваліфікується як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах, вчинений повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав та зазначив, що в березні 2015 року він обіймав посаду старшого оперуповноваженого СКР Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Приблизно з жовтня-листопада 2014 року ОСОБА_2 почав звертатися до нього, спочатку намагаючись надати йому грошові кошти в якості неправомірної вигоди, однак він відмовився. ОСОБА_2 також просив дістати йому наркотичний засіб - опій ацетильований. Погодившись на вмовляння ОСОБА_2 , він особисто виготовив двічі наркотичний засіб, який в подальшому передав ОСОБА_2 . З ОСОБА_2 він познайомився під час виконання своїх службових обов`язків, пов`язаних з фіксацією протиправної діяльності ОСОБА_2 . Під час першої передачі ОСОБА_2 наркотичного засобу він отримав від нього 2 500 грн. Вимог про отримання грошей ОСОБА_2 він не пред`являв. Збував наркотичний засіб ОСОБА_2 , оскільки йому стало жалко ОСОБА_2 . Вважав, що з боку правоохоронних органів мала місце провокація вчинення злочину.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, його винуватість знайшла своє повне підтвердження в досліджених в ході судового розгляду доказах, зокрема:

- показаннях свідка ОСОБА_2 , який пояснив суду, що через ОСОБА_12, який займався незаконним продажем наркотичних засобів, він познайомився з обвинуваченим ОСОБА_1 . При цьому, Болховітін повідомив йому, що буде продавати наркотичні засоби, а ОСОБА_1 , як співробітник правоохоронного органу, «покривати» вказані незаконні дії. В 2015 році він вживав наркотичні засоби, будучи наркозалежною особою. Через деякий час ОСОБА_1 звернувся до нього та запропонував продавати наркотичний засіб «ширку» - опій ацетильований, після чого він звернувся до правоохоронних органів (прокуратури Запорізької області) із відповідною заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки знав, що ОСОБА_1 хотів його заарештувати. Через деякий час ОСОБА_1 приїхав на автомобілі ВАЗ-2109 білого кольору за місцем його мешкання та передав наркотичний засіб - «ширку», який знаходився в пляшці об`ємом приблизно 50 мл. За наркотичний засіб він передав ОСОБА_1 грошові кошти, які були передані йому співробітниками СБУ. В подальшому пляшку з наркотичною речовиною він передав співробітникам СБУ. На той час ОСОБА_1 був співробітником поліції. З ОСОБА_1 він зустрічався 2-3 рази. Вказані події відбувалися весною 2015 року. Крім того, ОСОБА_1 вимагав у нього неправомірну вигоду за звільнення від кримінальної відповідальності. Обидва рази грошові кошти на закупівлю наркотичних засобів у ОСОБА_1 видавали йому співробітники СБУ;

- показаннях свідка ОСОБА_4 , який пояснив суду, що декілька років тому, приблизно в 2014-2015 роках, навесні, він брав участь в якості понятого під час проведення слідчої дії в смт. Михайлівка Запорізької області. Бути понятим йому запропонував співробітник СБУ ОСОБА_5 . При ньому відбувалося помічення грошових коштів. Коли він приїхав в смт. Михайлівка, то ОСОБА_1 вже був затриманий. На місці події знаходився автомобіль ВАЗ-21099 із «синіми» службовими номерами, ОСОБА_1 стояв поблизу вказаного автомобіля. При ньому (свідкові) проводився огляд (обшук) ОСОБА_1 та вилучалися в нього грошові кошти в національній валюті, оглядали автомобіль, просвічували спеціальним приладом руки ОСОБА_1 . Крім нього понятим був ОСОБА_6 . До цього, участі в слідчих діях він не приймав;

- показаннях свідка ОСОБА_6 , який пояснив суду, що декілька років тому, приблизно в 2014-2015 роках, в холодну пору року, в кінці зими на початку весни, він брав участь в якості понятого під час проведення слідчої дії в смт. Михайлівка Запорізької області. Коли він приїхав в смт. Михайлівка, то ОСОБА_1 вже був затриманий та лежав на землі. На місці події знаходився автомобіль ВАЗ-21099 білого кольору із «синіми» службовими номерами, ОСОБА_1 лежав поблизу вказаного автомобіля. При ньому (свідкові) руки ОСОБА_1 просвічували спеціальним приладом, при цьому було помітне відсвічування рук синім чи зеленим кольором. На місці події співробітники СБУ вилучали якісь предмети та опечатували. Крім нього понятим був ОСОБА_4 . До цього, участі в слідчих діях він не приймав;

- протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2014, в якому зафіксовано заяву ОСОБА_2 про вимагання грошових коштів співробітником Михайлівського РВ (т.1 а.с.202-204);

- витязі з кримінального провадження № 42014080000000428 від 11.12.2014, в якому містяться відомості про внесення до ЄРДР повідомлення про вимагання працівником правоохоронного органу грошових коштів. Правова кваліфікація ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.с.205);

- клопотанні слідчого від 16.12.2014 про надання дозволу на проведення спостереження за особою - ОСОБА_2 (т.1 а.с.206 - 207);

- клопотанні слідчого від 16.12.2014 про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператору мобільного зв`язку, які використовує ОСОБА_2 (т.1 а.с.208 - 209);

- клопотанні слідчого від 16.12.2014 про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператору мобільного зв`язку, які використовує ОСОБА_1 (т.1 а.с.214 - 215);

- клопотанні слідчого від 16.12.2014 про надання дозволу на спостереження за особою - ОСОБА_1 (т.1 а.с.216 - 217);

- клопотанні слідчого від 16.12.2014 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контроль особи ОСОБА_1 (т.1 а.с.218 - 219);

- дорученні слідчого від 17.12.2014 на проведення слідчих дій на підставі ухвал слідчого судді (т.1 а.с.220 - 221);

- постанові прокурора від 17.12.2014 про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_1 (т.1 а.с.222 - 223);

- рапорті слідчого від 04.03.2015, в якому міститься повідомлення, що під час допиту ОСОБА_2 , було отримано інформацію, що співробітник Михайлівського РВ ОСОБА_1 пропонував придбати в нього наркотичний засіб (т.1 а.с.224);

- витязі з кримінального провадження № 42015080000000092 від 04.03.2015 року, в якому містяться відомості про внесення до ЄРДР відомостей про збут наркотичних засобів співробітником правоохоронного органу. Правова кваліфікація ч.2 ст.307 КК України (т.1 а.с.225);

- клопотанні слідчого від 12.03.2015 про надання дозволу на спостереження за особою - ОСОБА_2 (т.1 а.с.226 - 227);

- клопотанні слідчого від 12.03.2015 про спостереження за особою - ОСОБА_1 (т.1 а.с.228 - 229);

- клопотанні слідчого від 12.03.2015 про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператору мобільного зв`язку, які використовує ОСОБА_1 (т.1 а.с.230 - 231);

- клопотанні слідчого від 12.03.2015 про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператору мобільного зв`язку, які використовує ОСОБА_2 (т.1 а.с.232 - 233);

- клопотанні слідчого від 12.03.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контроль особи ОСОБА_1 (т.1 а.с.234 - 235);

- ухвалі слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 12.03.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператору мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_1 , які використовує ОСОБА_1 (т.с. № 6, а.с. 198);

- ухвалі слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 12.03.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії, а саме, спостереження за особою - ОСОБА_1 (т.с. № 6, а.с. 199);

- ухвалі слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 12.03.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператору мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_2 , які використовує ОСОБА_2 (т.с. № 6, а.с. 200);

- ухвалі слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 12.03.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контроль особи ОСОБА_1 (т.с. № 6, а.с. 201);

- ухвалі слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 12.03.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії, а саме, спостереження за особою - ОСОБА_2 (т.с. № 6, а.с. 202);

- дорученні слідчого від 12.03.2015 на проведення слідчих дій на підставі ухвал слідчого судді (т.1 а.с.236);

- постанові прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_1 (т.1 а.с.237 - 238);

- постанові начальника слідчого відділу від 18.03.2015 про використання заздалегідь ідентифікованих засобів для використання під час контролю за вчиненням злочину та вручення ОСОБА_2 грошових купюр (т.1 а.с.239 - 240);

- постанові начальника слідчого відділу від 19.03.2015 про використання заздалегідь ідентифікованих засобів для використання під час контролю за вчиненням злочину та вручення ОСОБА_2 грошових купюр (т.1 а.с.241 - 242);

- постанові прокурора від 20.03.2015 про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки за участі ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с.243 - 244);

- протоколі огляду та ідентифікації грошових коштів для здійснення оперативної закупки від 21.03.2015, в якому містяться відомості про огляд грошових купюр на загальну суму 2 500 грн. перед використанням під час оперативної закупки за участю ОСОБА_2 (т.2 а.с.1 - 2);

- копіях грошових купюр, завірених понятими та старшим оперуповноваженим (т.2 а.с.3-6);

- протоколі огляду особи та вручення предмету для здійснення оперативної закупки від 21.03.2015, в якому зафіксовано вручення ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 2 500 грн. для здійснення оперативної закупки наркотичних засобів в ОСОБА_1 (т.2 а.с.7 - 8);

- дорученні слідчого від 21.03.2015 на проведення огляду речовини темно коричневого кольору з характерним запахом ацетильованого опію у кількості близько 50 мл (т.2 а.с.9);

- протоколі огляду від 21.03.2015, в якому зафіксовано результати огляду полімерної прозорої пляшки з червоною наклейкою з рідиною темного кольору та характерним запахом ацетильованого опію, ємністю близько 50 мл. та пояснення ОСОБА_2 про придбання вказаної рідини в ОСОБА_1 за 2 500 грн. (т.2 а.с.10-12);

- висновку експерта № 459 від 23.03.2015, складеного за результатами судової експертизи наркотичних засобів, згідно якого, рідина об`ємом 51,4 мл., що знаходилася в прозорій полімерній пляшці з написом на етикетці «Coca-Cola», містить особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,4968 грама (т.2 а.с.13-14);

- протоколі огляду та ідентифікації грошових коштів для здійснення оперативної закупівлі від 25.03.2015, в якому зафіксовано огляд грошових коштів у сумі 2 500 грн. перед видачею ОСОБА_2 для здійснення оперативної закупівлі (т.2 а.с.16 - 17);

- копіях грошових купюр, на яких зафіксовано грошові купюри, які були оглянуті 25.03.2015 (т.2 а.с.18-23);

- протоколі огляду особи та вручення предмету для здійснення оперативної закупки від 21.03.2015, в якому зафіксовано вручення ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 2 500 грн. для здійснення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_1 (т.2 а.с.24-25);

- дорученні слідчого на проведення огляду речовини темно-коричневого кольору з характерним запахом ацетильованого опію у кількості близько 50 мл. (т.2 а.с.26);

- протоколі огляду від 25.03.2015, в якому зафіксовано добровільна видача ОСОБА_2 пляшки темного кольору зі скла об`ємом 0,33л. з наклейкою «Одеколон тройной» з речовиною темно-коричневого кольору з характерним запахом ацетильованого опія (т.2 а.с.27- 29);

- протоколі огляду від 25.03.2015, в якому зафіксовано результати огляду кримінального провадження за ч.1 ст.309 КК України, які серед інших матеріалів, містять в собі обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 (т.2 а.с.30);

- протоколі огляду від 25.03.2015, в якому зафіксовано результати огляду прозорого поліетиленового пакету в якому зберігався мобільний телефон та службове посвідчення ОСОБА_1 (т.2 а.с.31-32);

- протоколі затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину о 14-55 год. 25.03.2015 - ОСОБА_1 після вчинення злочину (т.2 а.с.33-40);

- супровідному листі від 26.03.2015 за підписом слідчого прокуратури на адресу УКЗ ГУМВС України в Запорізькій області, додатком до якого є вилучене службове посвідчення ОСОБА_1 (т.2 а.с.41), копія службового посвідчення (т.2 а.с.42);

- висновку експерта № 163 від 30.03.2015, складеного за результатами судової хімічної експертизи, відповідно до якого на грошових коштах (купюрах) на загальну суму 2 500 грн. (п.3 висновку), виявлено присутність спеціальної хімічної речовини. На марлевих тампонах, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_1 , виявлено присутність спеціальної хімічної речовини. На фрагменті підкладочної частини кишені з тканини сірого кольору, встановлено присутність спеціальної хімічної речовини. Перелічені вище виявлені спеціальні хімічні речовини мають загальну родову належність та могли складати раніше єдину масу з наданим контрольним зразком спецзасобу (т.2 а.с.43-47);

- протоколі про результати контролю за вчиненим злочином від 03.04.2015, в якому зафіксовано здобуття відомостей про збут старшим оперуповноваженим ОСОБА_1 21.03.2015 та 25.03.2015 наркотичних засобів ОСОБА_2 (т.2 а.с.49-51);

- протоколі про результати контролю за вчиненим злочином від 03.04.2015, в якому зафіксовано здобуття відомостей про отримання старшим оперуповноваженим ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 2 500 грн. від ОСОБА_2 (т.2 а.с.52-53);

- протоколі від 06.04.2015 за результатами проведення 21.03.2015 негласної слідчої дії - аудіо-відео контролю особи - ОСОБА_9 , який містить в собі роздруківку перемовин ОСОБА_1 з ОСОБА_2 щодо передачі останнім грошових кошів (т.2 а.с.54-56);

- протоколі від 06.04.2015 за результатами проведення 25.03.2015 негласної слідчої дії - аудіо-відео контролю особи - ОСОБА_9 , який містить в собі роздруківку перемовин ОСОБА_1 з ОСОБА_2 щодо обставин передачі рідини (т.2 а.с.57-59);

- протоколі від 07.04.2015 за результатами проведення 21.03.2015, 25.03.2015 негласної слідчої дії - спостереження за особою - ОСОБА_2 , в якому зафіксовано обставини зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , серед яких й отримання ОСОБА_2 пляшки з рідиною темно коричневого кольору (т.2 а.с.60-61);

- протоколі від 08.04.2015 за результатами проведення в період з 20.03.2015 до 25.03.2015 негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, який містить в собі фіксацію отримання ОСОБА_1 грошових коштів від ОСОБА_2 , й отримання останнім від ОСОБА_1 пляшки з речовиною темно-коричневого кольору (т.2 а.с.62-67);

- протоколі від 08.04.2015 за результатами проведення з 17.03.2015 до 25.03.2015 негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 , який містить в собі фіксацію телефонних розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_2 (т.2 а.с.68-73);

- протоколі від 08.04.2015 за результатами проведення з 17.03.2015 до 25.03.2015 негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_2 , який містить в собі фіксацію телефонних розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_1 (т.2 а.с.74-77);

- постанові прокурора від 17.04.2015, про розсекречення негласних слідчих дій вчинених по відношенню ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.2 а.с.78-79);

- висновку експерта № 670 від 28.04.2015, складеного за результатами судової експертизи наркотичних засобів, відповідно до якого, рідина, яка знаходиться в скляній пляшці з етикеткою «Одеколон тройной» містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,3800 грами (т.2 а.с.80-82);

- постанові слідчого від 28.04.2015, з доданими копіями матеріалів про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме, копій матеріалів кримінального провадження за фактом вилучення у ОСОБА_2 наркотичних засобів за ч.1 ст.309 КК України (т.2 а.с.84-85, 86-134);

- постанові слідчого від 07.05.2015 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме, мобільного телефону «Samsung Duos GT-E1202i», в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар» № НОМЕР_1 (т.2 а.с.134-136);

- протоколі огляду від 13.05.2015, в якому зафіксовано огляд вилучених під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 , грошових коштів (т.2 а.с.138-139);

- постанові слідчого від 14.05.2015 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме, грошових коштів у сумі 3 000 грн., вилучених під час обшуку ОСОБА_1 (т.2 а.с.140-142);

- протоколі огляду від 19.05.2015, в якому зафіксовано результати огляду вилучених наркотичних засобів, які зберігалися у пляшці з етикеткою «Coca-Cola», ємністю один літр (т.2 а.с.148);

- постанові слідчого від 19.05.2015 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме, пляшки з написом на етикетці «Coca-Cola» з особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом з макової соломи, масою в перерахунку на суху речовину 1,4968 гр., та пляшки з написом на етикетці «Одеколон тройной» з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 1,3800 гр., які були вилучені в процесі проведення оперативних закупок ОСОБА_2 в ОСОБА_1 , який збув зазначену наркотичну речовину (т.2 а.с.149-151);

- протоколі оперуповноваженого від 07.04.2015, про проведення 21.03.2015 та 25.03.2015 негласних слідчих дій з спостереження за особою - ОСОБА_1 , під час яких було зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та отримання ОСОБА_2 пластикової пляшки (т.2 а.с.169-171);

- матеріалах особової справи оперуповноваженого СКР Михайлівського РВ ГУМВС України Запорізької області капітана міліції ОСОБА_1, які підтверджують перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого під час вчинення інкримінованих йому діянь (т.2 а.с.179-189);

- дисках з аудіо та відео записами, дослідженими в порядку ст.359 КПК України, на яких містяться аудіо та відео файли з записами, здійсненими під час проведення негласних слідчих дій та затримання ОСОБА_1 (т.6 а.с.161-165);

- відеокасеті з відеозаписами, затримання ОСОБА_1 , дослідженими в порядку ст.359 КПК України, на якій міститься відеозапис затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 (т.6 а.с.177).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що 21 березня 2015 року та 25 березня 2015 року, за встановленого вище формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обвинувачений ОСОБА_1 незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб та незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб у великих розмірах, вчинений повторно.

Суд критично відноситься як до пояснень обвинуваченого так і його захисника (т.с. № 7, а.с. 69-76), виходячи з наступного.

Захисник зазначав про неналежність показань допитаних судом свідків, наголошуючи на зацікавленості свідків з тих чи інших підстав в розгляді даного кримінального провадження.

Суд зазначає, що під час судового розгляду судом не встановлено обставин, а стороною захисту на надано належних доказів на підтвердження будь-якої заінтересованості свідків в створенні доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Зокрема, свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що, як на момент вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень так і на час допиту в суді, він був наркозалежною особою, при цьому, в 2015 році займався незаконним продажем наркотичних засобів через іншу особу. ОСОБА_1 звернувся до нього та запропонував продавати наркотичний засіб «ширку» - опій ацетильований, після чого він звернувся до правоохоронних органів (прокуратури Запорізької області) із відповідною заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

При цьому, з пояснень обвинуваченого встановлено, що з ОСОБА_2 він познайомився під час виконання своїх службових обов`язків, пов`язаних з фіксацією протиправної діяльності ОСОБА_2 , що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 , як співробітника правоохоронного органу, про схильність ОСОБА_2 до вживання наркотичних засобів.

При цьому, наявність угоди між прокурором та ОСОБА_2 про визнання винуватості за ч.2 ст. 307 КК України, не свідчить про заінтересованість останнього в розгляді іншого кримінального провадження, в якому він є свідком.

З показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також не встановлено їхньої заінтересованості в розгляді кримінального провадження. При цьому, дійсно, свідок ОСОБА_4 суду підтвердив, що є діючим співробітником СБУ, однак на момент допиту (25.10.2019) проходив службу у вказаному органі приблизно пів року, що об`єктивно унеможливлює наявність заінтересованості останнього в розгляді провадження за подіями, які мали місце в 2015 році.

Крім того, захисник вважав, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні після отримання відомостей про вчинення 25 березня 2015 року ОСОБА_1 кримінального правопорушення, слідчий повинен був внести окремі відомості до ЄРДР і тільки після внесення відповідних відомостей проводити досудове розслідування в кримінальному провадженні, чого, в даному випадку, слідчим зроблено не було.

Суд критично відноситься до вказаних пояснень, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 214 КПК України (в редакції чинній на час вчинення інкримінованих діянь), слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування… (частина 1); досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (абз. 1 частини 2); здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (абз. 1 частини 3).

З досліджених судом доказів встановлено, що після виявлення слідчим 04.03.2015 відомостей про можливе вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, пов`язаного зі збутом наркотичних засобів, ним подано відповідний рапорт, в якому міститься повідомлення, що під час допиту ОСОБА_2 , було отримано інформацію, що співробітник Михайлівського РВ ОСОБА_1 пропонував придбати в нього наркотичний засіб (т.1 а.с.224) та цього ж дня відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР, що підтверджено витягом з кримінального провадження № 42015080000000092 від 04.03.2015, в якому містяться відомості про внесення до ЄРДР відомостей про збут наркотичних засобів співробітником правоохоронного органу, попередня правова кваліфікація - ч.2 ст.307 КК України (т.1 а.с.225). В подальшому, згідно матеріалів справи, у вказаному кримінальному провадженні проводилися слідчі дії та фіксувалося вчинення ОСОБА_1 кримінально караних діянь та органом досудового розслідування ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України за двома епізодами протиправної діяльності (незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах вчиненого повторно). Враховуючи викладене, суд вважає, що фіксація та документування протиправної діяльності ОСОБА_1 , пов`язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, в тому числі вчиненого повторно, проводилася в межах одного кримінального провадження № 42015080000000092 від 04.03.2015, а внесення додаткових відомостей до ЄРДР після виявлення правоохоронними органами повторного вчинення ОСОБА_1 збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, в даному випадку, не було обов`язковим. З цих же підстав суд критично відноситься до посилань захисника на недопустимість висновку експерта № 459 від 23.03.2015 та висновку експерта № 670 від 28.04.2015

Щодо недопустимості доказів.

Посилання захисту на недопустимість постанови про проведення контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки від 20.03.2015, винесеної прокурором ОСОБА_13 через недотримання вимог КПК, зокрема, щодо викладення обставин, які свідчать про відсутність під час НСРД провокування особи на вчинення злочину, є формальними та не свідчать про недопустимість вказаного доказу, як і не впливають на спростування висновків, яких дійшов суд.

Неспроможними є посилання захисника на недопустимість доказу у вигляді протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів для здійснення оперативної закупівлі від 21.03.2015 через відсутність в матеріалах кримінального провадження постанови начальника СВ прокуратури Запорізької області про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, оскільки за положеннями КПК України, зокрема, ст..ст. 84, 99 КПК України, доказом у вказаному кримінальному провадженні є саме протокол відповідної слідчої дії, який оцінений судом та визнаний допустимим.

Відсутність в досліджених судом матеріалах кримінального провадження посилання на джерело отримання коштів, які видавалися ОСОБА_2 для подальшої передачі ОСОБА_1 за наркотичний засіб, не викликає у суду сумнівів та не спростовує встановлені обставини через те, що в даному кримінальному провадженні доказуванню, серед іншого, підлягала подія кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним збутом ОСОБА_1 наркотичних засобів, а не правомірність набуття співробітниками правоохоронних органів певних грошових коштів.

Крім того, стороною захисту наголошувалося на провокації вчинення злочину ОСОБА_1 з боку правоохоронних органів.

Суд зазначає, що доводи захисника щодо провокації злочину є безпідставними, оскільки такий факт не знайшов свого підтвердження у результаті перевірки обставин кримінального провадження та дослідження доказів у суді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у справах «Банніков проти Російської Федерації», «Веселов та інші проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви», застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Так, для встановлення факту провокації злочину ЄСПЛ вважає визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

І саме з огляду на вказані критерії та ознаки судом проведено перевірку відомостей про ймовірну провокацію злочину, вчиненого ОСОБА_1 .

При цьому суд наголошує на тому, що підставою для початку кримінального провадження за фактом збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів були матеріали правоохоронних органів про виявлення факту підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, відомості про можливу причетність ОСОБА_1 до збуту наркотичних речовин, що містились у цих матеріалах, стали підставою для окремої реєстрації відомостей в ЄРДР та початку досудового розслідування кримінального провадження щодо обвинуваченого за вказаним фактом.

За встановленими обставинами діяння, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 свідомо, без будь-якого стороннього впливу, в тому числі і без провокацій (умовлянь) з боку ОСОБА_2 продав (незаконно збув) останньому наркотичну речовину.

На думку суду, органи досудового розслідування, в даному випадку, діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину, а отже в їх діях відсутні ознаки, притаманні провокації злочину, відомості про збут обвинуваченим наркотичної речовини були відомі ще до початку негласних слідчих (розшукових) дій щодо нього і матеріалами провадження підтверджується наявність законних підстав для їх проведення.

З огляду на прецедентну практику ЄСПЛ стосовно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд також вважає, що у даному кримінальному провадженні дії органів розслідування не призвели до підбурювання обвинуваченого, а доводи захисника про провокацію злочину не знайшли свого підтвердження.

Посилання захисника на попереднє звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів 11.12.2014 із заявою про вимагання ОСОБА_1 у нього неправомірної вигоди, проведення певних слідчих дій у вказаному провадженні та його подальше закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, на думку суду, не свідчить про наміри співробітників СБУ та ОСОБА_2 на провокацію вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, оскільки є реалізацією наданих правоохоронним органам повноважень на викриття кримінальних правопорушень.

Суд звертає увагу, що на момент вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому діянь, останній був діючим співробітником правоохоронного органу, в посадові обов`язки якого входило, в тому числі, розкриття злочинів, що свідчіть про обізнаність обвинуваченого про неправомірність своїх дій, можливість настання негативних наслідків, а отже, умисному та цілеспрямованому характеру дій, пов`язаних з незаконним збутом наркотичних засобів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що повторна фіксація правоохоронним органами факту незаконного збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів не свідчить про провокацію вчинення злочину, а є підтвердженням продовження своєї протиправної діяльності обвинуваченим ОСОБА_1 .

Додатково суд зазначає, що дослідженими судом матеріалами кримінального провадження № 120140802900000640, відомості про яке внесено до ЄРДР 15.12.2014 за ч.1 ст. 309 КК України, за фактом незаконного зберігання ОСОБА_2 особливо небезпечного наркотичного засобу «ацетильований опій» (т.к.п. № 2, а.п. 86-134), встановлено, що відомості про подію внесено на підстав рапорту від 15.12.2014, згідно якого, цього ж дня о 13 год. 25 хв. до чергової частини Михайлівського РВ ГУМВС через о/у СКР Михайлівського РВ ГУМВС ОСОБА_1 надійшла письмова заява від ОСОБА_14 про вищевикладені факти, а саме, незаконного зберігання ОСОБА_2 особливо небезпечного наркотичного засобу «ацетильований опій» (т.к.п. № 2, а.п. 92). Крім того, протоколом прийняття заяви ОСОБА_14 від 15.12.2014 встановлено її прийняття о/у СКР Михайлівського РВ ГУМВС ОСОБА_1 (т.к.п. № 2, а.п. 93). Обшук за місцем мешкання ОСОБА_2 у вказаному кримінальному провадженні проведено також за участі ОСОБА_1 (т.к.п. № 2, а.п. 98-99).

Вказане, на думку суду, підтверджує обізнаність ОСОБА_1 про можливість притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за злочини в сфері незаконного обороту наркотичних засобів, його активну роль у вирішенні вказаного питання та, як наслідок, до відсутності провокації з боку ОСОБА_2 на вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, суд вважає, що з досліджених судом обставин об`єктивно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, встановлені обставини беззаперечно свідчать про наявність прямого умислу у обвинуваченого на незаконний збут наркотичних засобів.

Знаходячи обвинувачення доведеним, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 307 КК України, як, незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах, вчинений повторно.

Одночасно з цим, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 308 КК України, за наступних обставин.

Згідно з наказом МВС України № 256 о/с від 19.06.2013, капітана міліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого СКР Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, тобто він є особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Як особа, яка постійно здійснює функції представника влади, ОСОБА_1 03.03.2005 прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України та попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного закону, ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких, зобов`язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_1 є службовою особою правоохоронного органу.

До функціональних обов`язків оперуповноваженого СКР ОСОБА_1 входить: безпосередня участь у практичних заходах реагування на виявлення злочинної діяльності структурного підрозділу; здійснення розвідувальних заходів у кримінальному середовищі з виявлення діючих на території обслуговування злочинних елементів; накопичення інформації щодо виявлення злочинної діяльності за напрямкам роботи структурного підрозділу.

Так, у лютому 2015 року у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання своїм службовим становищем та подальшого їх збуту.

З метою реалізації вказаного наміру, старший оперуповноважений СКР Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 , володіючи інформацією щодо осіб, які вживають наркотичні засоби, діючи умисно, під час виконання своїх службових обов`язків, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, заволодів у невстановленої слідством особи особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломи, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,4968г, який він зберігав у службовому автомобілі ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_5 , з метою подальшого збуту особам, які вживають наркотичні засоби.

За вказаним епізодом дії обвинуваченого ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.2 ст.308 КК України, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, старший оперуповноважений СКР Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 , володіючи інформацією щодо осіб, які вживають наркотичні засоби, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, під час виконання своїх службових обов`язків, шляхом зловживання своїм службовим становищем, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, заволодів у невстановленої слідством особи особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,3800 г. та відповідно до таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром, який він зберігав у службовому автомобілі ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_6 , з метою подальшого збуту особам, які вживають наркотичні засоби.

За вказаним епізодом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані, за ч. 2 ст. 308 КК України, як заволодіння наркотичними засобами у великих розмірах, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

На думку суду, вказане обвинувачення ОСОБА_1 на знайшло свого об`єктивного підтвердження в суді, виходячи з наступного.

На доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення, крім вище досліджених судом доказів, надано витяг з кримінального провадження № 42015080000000188, який містить в собі відомості про внесення до ЄРДР відомості кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.308 КК України (т.2 а.с.154).

За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За правилами ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок …

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 (п. 18,19), при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч.1 ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з ч.3 зазначеної статті, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Судом, відповідно до положень ч.6 ст. 22 КПК України, створені необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Суд наголошує на тому, що з наданих стороною обвинувачення та досліджених судом доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 308 КК України, не вбачається вини ОСОБА_1 .

Допитані судом свідки не повідомляли про обізнаність підстав набуття ОСОБА_1 наркотичних засобів.

З досліджених судом письмових доказів, зокрема, матеріалів НСРД, також не встановлено обставин заволодіння (придбання) обвинуваченим наркотичних засобів шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Під час судового розгляду обвинувачений пояснив, що наркотичний засіб, який в подальшому передав ОСОБА_2 , він виготовлював особисто. Вказана версія обвинуваченого не спростована стороною обвинувачення.

Суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження вжиття кримінально-процесуальних заходів (слідчих та/або розшукових дій) для встановлення обставин заволодіння ОСОБА_1 шляхом зловживання своїм службовим становищем наркотичними засобами, особи, у якої, нібито, за версією обвинувачення, ОСОБА_1 заволодів наркотичним засобом, а також не розкрито суть обвинувачення, в чому саме полягало використання ОСОБА_1 , в даному випадку, свого службового становища, що, на думку суду, є неконкретним обвинуваченням.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 308 КК України, покладені лише докази на підтвердження винуватості останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, з яких не вбачається в діях обвинуваченого наявності складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 308 КК України, а сам факт наявності у ОСОБА_1 наркотичного засобу, не підтверджує та є недостатнім для наявності в його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 308 КК України, інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення злочину, стороною обвинувачення суду не надано, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 308 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, в зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, не одружений; суспільну небезпечність та наслідки вчинених кримінальних правопорушень, а саме, вчинення декількох кримінальних правопорушень у сфері незаконного обороту наркотичних засобів, які відносяться до тяжких та за які передбачене покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, з конфіскацією майна; перебування обвинуваченого на момент вчинення злочинів в якості працівника органів внутрішніх справ, на якого були покладені обов`язки з недопущення кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також мета покарання, визначена ч.2 ст. 50 КК України, буде досягнута при призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за потрібне, відповідно до вимог ст.54 КК України, позбавити обвинуваченого ОСОБА_1 спеціального звання «капітан міліції».

Крім того, суд вважає необхідним зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 , час перебування під вартою з 25.03.2015 до 31.03.2015, тобто час з моменту затримання до часу звільнення після внесення застави з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (т.к.п. № 1, а.п. 26, т.к.п. № 3, а.с. 89,90).

Також, враховуючи, що згідно матеріалів провадження, після набрання вироку суду від 05 липня 2016 року, який в подальшому скасований судом касаційної інстанції, ОСОБА_1 відбував покарання з моменту фактичного затримання до звільнення з місць позбавлення волі, з 30 вересня 2016 року до 28 квітня 2017 року, тобто 6 місяців і 29 днів (т.к.п. № 4, а.п. 212, 214, т.к.п № 5, а.п. 11), суд вважає необхідним зарахувати вказаний період перебування ОСОБА_1 під вартою до строку призначеного покарання.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів № 459 від 23.03.2015 (т.2 а.с.15), у сумі 460,80 грн.; судової хімічної експертизи № 163 від 30.03.2015 року (т.2 а.с.48), у сумі 460, 80 грн.; судової експертизи наркотичних засобів № 670 від 28.04.2015 року (т.2 а.с.83), у сумі 460,80 грн., суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Письмові докази у відповідності до положень ст.100 КПК України, підлягають збереженню в матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази у провадженні: мобільний телефон «Samsung Duos GT-E1202i», в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар» № НОМЕР_1 (т.2 а.с.134-136), переданий на збереження до камери схову речових доказів прокуратури області (т.2 а.с.137), з огляду на використання телефону у якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до положень ст.100 КПК України, підлягає конфіскації; грошові кошти у сумі 3 000 грн. визнані речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 14.05.2015 (т.2. а.с.140-142), передані на збереження до установи банку (т.2 а.с.143, 144-145, 146, 147), у відповідності до положень ст.100 КПК України, підлягають поверненню УСБУ; пляшки з написом на етикетці «Coca-Cola» з особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом з макової соломи, масою в перерахунку на суху речовину 1,4968 гр., та пляшка з написом на етикетці «Одеколон тройной» з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 1,3800 гр., які були вилучені в процесі проведення оперативних закупок ОСОБА_2 в ОСОБА_1 (т.2 а.с.149-151), які передані на зберігання до УСБУ Запорізької області (т.2 а.с.152-153), у відповідності до положень ст.100 КПК України, підлягають знищенню.

Враховуючи, що на момент розгляду кримінального провадження сума застави в розмірі 95 004 грн., внесена застоводавцем ОСОБА_15 , повернута останньому за ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2016 року (т.к.п № 4, а.п. 112), під час судового розгляду інший запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався, приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 під час судового розгляду, суд до набрання вироком законної сили вважає за можливе не обирати стосовно обвинуваченого запобіжний захід.

Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА _1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 308 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання у виді 6-ти (шести) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Відповідно до положень ст.54 КК України, ОСОБА_1 позбавити спеціального звання «капітан міліції».

Зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 , час перебування під вартою з 25.03.2015 до 31.03.2015, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.

Зарахувати у строк покарання призначеного ОСОБА_1 період перебування під вартою з 30 вересня 2016 року до 28 квітня 2017 року, тобто 6 місяців і 29 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів № 459 від 23.03.2015 у сумі 460,80 грн., судової хімічної експертизи № 163 від 30.03.2015 у сумі 460,80 грн., судової експертизи наркотичних засобів № 670 від 28.04.2015 у сумі 460,80 грн., а всього, 1 382 (одну тисячу триста вісімдесят дві) грн. 40 коп.

Письмові речові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у провадженні: мобільний телефон «Samsung Duos GT-E1202i», в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар» № НОМЕР_1 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів прокуратури області, конфіскувати; грошові кошти у сумі 3 000 грн., передані на зберігання до установи банку, повернути УСБУ в Запорізькій області; пляшку з написом на етикетці «Coca-Cola» з особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом з макової соломи, масою в перерахунку на суху речовину 1,4968 гр., та пляшку з написом на етикетці «Одеколон тройной» з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 1,3800 гр., які передані на зберігання до УСБУ Запорізької області, знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко