ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 року Справа № 904/6160/17

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників:

від позивача: Чабарай К.В., довіреність №17/26/1269 від 29.12.2020, представник;

від позивача: Скляр Н.М., довіреність №17/26/1259 від 29.12.2020, представник;

від відповідача: Штефан В.О., паспорт НОМЕР_1 від 04.07.1997, представник;

від відповідача: Лісовий Д.О., ордер серії АЕ№ 1014194 від 01.01.2020, адвокат;

від третьої особи: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у справі №904/6160/17 (головуючий суддя Кеся Н.Б., судді: Петрова В.І., Красота О.І., повне рішення складено 23.02.2018)

за позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до: Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У травні 2017 року Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якому просила зобов`язати ФОП Штефана В.О. усунути перешкоди у користуванні Криворізькою міською радою власністю, а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, загальною площею 0,2991 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож, також зобов`язати звільнити вказану ділянку.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач всупереч рішення Криворізької міської ради №1634 від 28.12.2012 та умовам договору оренди земельної ділянки, продовжує користуватись об`єктом оренди після закінчення терміну дії договору.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки на спірній земельній ділянці перебуває тимчасова споруда КПП, яка належить на праві власності відповідачу, тому позивач не має права вимагати знести усі споруди, які знаходяться на орендованій земельній ділянці (а.с. 120, том 1). Також заявив клопотання про застосування до позовних вимог позовної давності, бо договір оренди земельної ділянки закінчив свою дію 23.03.2013 та трирічний термін спливає 23.03.2016, проте із позовом до суду позивач звернувся лише 24.05.2017 (а.с. 170-171, том 1).

Третя особа із позовними вимогами погодилася у повному обсязі. Надала письмові пояснення від 29.06.2017, в яких зазначила, що рішенням Криворізької міської ради №1634 від 28.12.2012 було відмовлено відповідачу в поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006 та зобов`язано у двомісячний термін звільнити земельну ділянку від тимчасових споруд, привести її у стан, придатний для подальшого використання. Однак, всупереч цьому та вимогам діючого законодавства, земельна ділянка відповідачем позивачу повернута не була та відповідач продовжує використовувати її в комерційних цілях під розміщення відкритої автостоянки без правовстановлюючих документів (а.с. 74-75, том 1).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 (головуючий суддя - Кеся Н.Б., судді: Петрова В.І., Красота О.І.) позовні вимоги задоволені.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Штефана Владислава Олександровича усунути перешкоди у користуванні Криворізькою міською радою власністю, а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, загальною площею 0,2 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож, також зобов`язано звільнити вказану ділянку. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на користь Криворізької міської ради 1600,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи доведений факт неправомірного користування відповідачем спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, тому позовні вимоги визнані правомірними.

Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення у справі скасувати, у задоволенні позову відмовити. Також просив задовольнити клопотання відповідача, що було подане 30.11.2017 та залишилося судом першої інстанції не розглянутим, зупинити провадження у справі до вирішення пов`язаної справи №904/9718/13; застосувати позовну давність.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд безпідставно відмовив у зупиненні провадженні у справі, не врахував, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості з орендної плати;

- суд залишив поза увагою заперечення відповідача щодо прав власності на тимчасові споруди КПП, не врахував положення ст. ст. 316, 139, 321 ЦК України щодо непорушності права власності;

- позивач не має права вимагати знести споруди, на які зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації;

- позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав, бо у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку;

- суд прийняв недопустимі докази: акти обстеження, які складені тільки за участю позивача та невідомими особами;

- суд не навів висновків з приводу строків позовної давності, відповідач заявляв таке клопотання, але суд його не розглянув.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу від 10.04.2018, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- відповідачем допущено зловживання своїми процесуальними правами, що виявилося у завідомо безпідставному затягуванні та перешкоджанні розгляду справи;

- підстави для зупинення провадження у суду першої інстанції були відсутні;

- постановою Верховного Суду у справі №904/6928/17 підтверджено правомірність і відповідність вимогам закону рішення Криворізької міської ради №1634 від 28.12.2012;

- земельна ділянка була надана відповідачу для розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП, а не для будівництва або розміщення об`єктів нерухомості;

- тимчасова споруда не може належати до об`єктів нерухомості і виключає можливість проведення державної реєстрації права власності на неї;

- акти обстеження спірної земельної ділянки від 27.05.2013, 07.05.2014, 13.07.2016, 12.12.2016 складені посадовими особами управління земельних ресурсів в межах повноважень, установлених законом; відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції ці акти під сумнів не ставилися;

- на спірні вимоги позовна давність не поширюється.

23.04.2018 відповідачем до суду була подана відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій він зазначив наступне:

- процесуальним законом не заборонено можливості повторного подання клопотання про зупинення провадження у справі та це на може розцінюватися зловживанням процесуальними правами;

- позивачем так і не надано належного та допустимого доказу, що спірна земельна ділянка перебуває саме в його власності, а не державній чи приватній;

- між сторонами не виникало правовідносин на підставі рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010;

- заявлена позовна вимога не входить до переліку вимог, на які позовна давність не поширюється;

- позивачем пропущені строки позовної давності для звернення до суду та наявне необґрунтоване втручання у мирне володіння майном ФОП Штефана В.О.;

- позивачем не доведено, що втручання у мирне володіння майном відповідає інтересам суспільства;

- рішенням №1634 від 28.12.2012 позивач фактично позбавив відповідача можливості дооформити у встановленому законодавством порядку право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

У поясненнях від 21.05.2018 апелянтом окрім наведеного також зазначено, що йому було надано дозвіл на виконання будівельних робіт №230 від 17.11.2009 та збудовано капітальну споруду, яка згідно декларації від 21.03.2013 про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 141130800592 введена в експлуатацію та видано відповідний технічний паспорт, що свідчить про наявність у відповідача майнових прав на дану новобудову.

Третя особа пояснення на апеляційну скаргу не надавала. Згідно заявленого клопотання від 15.02.2017 просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

08.02.2021 відповідачем були подані письмові пояснення, в яких він зазначив, що рішення суду у цій справі не може бути виконано, бо на спірній земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди автостоянки, які складаються з літ. А-2-будівля сторожки загальною площею 21,0 кв.м, зі сходами літ. а, з прибудовою літ.а1; літ.Б-вбиральня; поз. №1, №3 - огорожа; поз. №2-ворота, право власності на які зареєстровано за іншою особою, що призведе до порушення права власності цієї особи, яка взагалі не є стороною у даному спорі.

Процедура.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 26.03.2018 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., Чимбар Л.О., Вечірко І.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 зазначеною колегію суддів відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 провадження у справі за клопотанням ФОП Штефан В.О. було зупинено до набрання законної сили рішенням про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі №904/6928/17.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 904/6160/17 залишено без змін.

Указом Президента України від 29.12.2017р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 припинив здійснення правосуддя у зв`язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2018 справа прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

17.12.2020 від Криворізької міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі №904/6160/17 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

17.12.2020 року суддя Кощеєв І.М. подав заяву про самовідвід у справі №904/6160/17, яка ухвалою суду від 17.12.2020 була задоволена.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.12.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М., якою було прийнято до свого провадження апеляційну скаргу та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2021 на 14.00 год.

08.02.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної адміністративної справи №212/2276/16-а, яка перебуває у провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, до набрання законної сили судовим рішенням.

У судовому засіданні 08.02.2021 по справі оголошено перерву до 24.02.2021 - 10.00 год.

24.02.2021 позивачем було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , за яким зареєстровано на праві власності будівлі та споруди автостоянки, а також заява про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо державної реєстрації права власності на будь-які об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 0,2991 га, з кадастровим номером 1211000000:04:223:0192, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

24.02.2021 від позивача до суду надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі, в яких він просив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити.

У судовому засіданні 24.02.2021 повноважний представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач та його повноважний представник у судовому засіданні 24.02.2021 підтримали апеляційну скаргу та заявлені клопотання, просили рішення у справі скасувати, у задоволенні позову відмовити, заперечили проти клопотань позивача.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,

Рішенням Криворізької міської ради від 27.09.2006 року №347 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, вилучення та передачу її в оренду для розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП" Фізичній особі-підприємцю Штефану В.О. передано в оренду терміном на три роки земельну ділянку, кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991 га для розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП на АДРЕСА_1 за рахунок земель, вилучених із землекористування управління житлово-комунального господарства виконкому міської ради.

На підставі вищезазначеного рішення, 25.12.2006 року між Криворізькою міською радою, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем, як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі -договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 27.09.2006 №347 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП, яка знаходиться на АДРЕСА_1 (п. 1 договору).

Відповідно до п.п.2-4 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,2991 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:223:0192. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 5 договору).

Відповідно до п. 16 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами.

Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (п. 17 договору).

Згідно з п. 18 Договору орендар зобов`язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки при необхідності і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

Рішенням міської ради від 25.11.2009 за №3611 термін дії вказаного договору оренди було продовжено на три роки та 24.02.2010 укладено додаткову угоду про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006 №040610801406 та внесення змін до нього, яку 23.03.2010р. за №041010800232 було зареєстровано у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис (арк.с. 17-20, 23, т.1).

На підтвердження своїх вимог позивач надав акти обстеження земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1, від 27.05.2013 року, 07.05.2014 року, 13.07.2016 року, 12.12.2016 року (арк.с. 26-33, т.1) в яких вказано, що на момент обстеження земельна ділянка використовувалась відповідачем в комерційних цілях, під розміщення відкритої платної автостоянці без правовстановлюючих документів. На момент обстеження на стоянці знаходились індивідуальні транспортні засоби. Автостоянка огороджена частково бетонним парканом, частково металевою сіткою по всьому периметру.

Криворізькою міською радою також було прийнято рішення від 28.12.2012 за №1634 "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006 №040610801406" під розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП у Жовтневому районі міста», яке оскаржувалося ФОП Штефан Владиславом Олександровичем в судовому порядку, та заявлялася вимога про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017р. у справі №904/6928/17 в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича до Криворізької міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача №1634 від 28.12.2012р. «Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006р. №040610801406 під розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП в Жовтневому районі міста»; зобов`язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991га, під розміщення автостоянки та споруди КПП, яка розташована на АДРЕСА_1 від 25.12.2006р. і зареєстрованого в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006р. за №040610801406, строком на 6 років і на тих самих умовах - відмовлено.

Зазначене рішення суду залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. та Постановою Верховного Суду від 15.03.2018 та набрало законної сили. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020, яка залишена без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду, відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017р. у справі №904/6928/17 за нововиявленими обставинами, рішення суду залишено в силі.

У матеріалах справи наявний Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 04.08.2016, який містить відомості про те, що земельна ділянка відноситься до комунальної форми власності.

На стадії апеляційного провадження 23.04.2018 року відповідач долучив до справи:

- дозвіл на виконання будівельних робіт №230 від 17.11.2009, виданий Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (Криворізький регіональний відділ),

-Декларацію від 21.03.2013 про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 141130800592, а саме відкритої автостоянки із сторожкою,

- Висновок №09-13 від 13.02.2013 з оцінки технічного стану конструкцій будівлі сторожки «А-2» на АДРЕСА_1.

Також на стадії апеляційного провадження сторони надали Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, з якого вбачається, що на нерухоме майно: літ. А-2-будівля сторожки загальною площею 21,0 кв.м, зі сходами літ. а, з прибудовою літ.а1; літ.Б-вбиральня; поз. №1, №3 - огорожа; поз. №2-ворота, розміщене буд. АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991га було зареєстровано 14.08.2018 право власності за Штефан В.О. (підстава - Декларація про готовність об`єкта до експлуатації ДП 141130800592, видана 21.03.2013, видавник Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; Технічний паспорт, виданий 01.02.2013, видавник Криворізьке БТІ; витяг з Рішення про присвоєння поштової адреси №134 від 20.03.2013, видавник Жовтнева районна у місті рада, виконавчий комітет),

20.08.2018 року право власності на вище зазначене майно було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування №1210 від 20.08.2018.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Суд встановив, що відповідач на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.12.2006 року, укладеного з Криворізькою міською радою, був орендарем земельної ділянки площею 0,2991 га, кадастровий номер 1211000000:04:223:0192 для розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Строк дії договору, з врахуванням умов додаткової угоди від 24.02.2010 щодо продовження його дії, сплив 23.03.2013 року.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що була чинною на час закінчення строку дії договору та час звернення позивача з цим позовом) про поновлення дії договору сторони в обов`язковому порядку в місячний термін повинні укласти додаткову угоду.

Вказана угода на даний час сторонами не укладена, що ними і не оспорюється. Криворізькою міською радою було прийнято Рішення №1634 від 28.12.2012р. «Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006р. №040610801406 під розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП в Жовтневому районі міста». Судовими актами у справі №904/6928/17 встановлена правомірність цього рішення та відмовлено ФОП Штефан В.О. у поновленні договору оренди землі.

Відтак, спірний договір оренди земельної ділянки від 25.12.2006 року є припиненим 23.03.2013 року в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Вказаний обов`язок орендаря передбачено і умовами договору, зокрема у п. 16 договору зазначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (п. 17 договору).

Згідно з п. 18 Договору орендар зобов`язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки при необхідності і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

Відповідач не передав позивачу за актом приймання-передачі спірну земельну ділянку, втім позовна заява і не містить такої вимоги, як передача земельної ділянки за актом приймання-передачі.

Позивач просив зобов`язати ФОП Штефана В.О. усунути перешкоди у користуванні Криворізькою міською радою власністю, а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, загальною площею 0,2991 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож, також зобов`язати звільнити вказану ділянку.

У відповідності до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд враховує, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції 15.02.2018 року право власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці не було зареєстровано.

В матеріалах справи були наявні тільки Дозвіл на виконання будівельних робіт №230 від 17.11.2009, виданий Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (Криворізький регіональний відділ), Декларація від 21.03.2013 про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 141130800592, а саме відкритої автостоянки із сторожкою, Висновок №09-13 від 13.02.2013 з оцінки технічного стану конструкцій будівлі сторожки «А-2» на АДРЕСА_1. Тобто, дозвільні документи, надані відповідачу до закінчення дії договору, недійсність яких позивач не доводив суду.

20.08.2018 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування №1210 від 20.08.2018 року за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: літ. А-2 - будівля сторожки загальною площею 21,0 кв.м, зі сходами літ.а, з прибудовою літ.а1; літ.Б-вбиральня; поз. №1, №3 - огорожа; поз. №2 - ворота, розміщене буд. АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991га.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа не може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК).

На час розгляду справи в апеляційному суді позивачем не надано доказів визнання незаконним рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, спочатку за відповідачем, а потім за іншою особою - ОСОБА_1 , та визнання недійсними інших правочинів щодо набуття права власності. Позивач подав скаргу №22 від 22.05.2020 до Міністерства юстиції на рішення державних реєстраторів щодо реєстрації права власності на спірне майно, але на цей час вказана реєстрація прав власності не скасована, тому в силу наведених положень ст. 328 ЦК є правомірною.

В межах спірних позовних вимог суд не може самостійно надавати оцінку вище наведеним фактам щодо законності/незаконності набуття права власності на вказане нерухоме майно, що може бути предметом окремого спору, зокрема і доводам позивача, що спірна реєстрація прав власності здійснена під час дії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у цій справі щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Криворізької міської ради реєструвати право власності за ФОП Штефан В.О. об`єктів нерухомості на земельній ділянці за кадастровим номером 1211000000:04:223:0192, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

За вказаних обставин, не можуть бути задоволені вимоги Криворізької міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож і звільнення вказаної ділянки, оскільки їх власником є інша особа, ніж відповідач, вимоги до якої не заявлені, права власності якої на спірні споруди не спростоване в установленому порядку.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині визнаються апеляційним судом обгрунтованими.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити і оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Предметом спору у даній справі є усунення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою орендодавцю після закінчення дії договору оренди землі. Встановлення наявності/відсутності у орендаря заборгованості з орендної плати не входить у предмет доказування в цій справі, оскільки факт неукладення додаткової угоди про поновлення дії договору, як це було передбачено ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», доведено матеріалами справи.

За вказаних підстав відхиляється клопотання апелянта про зупинення апеляційного провадження до вирішення спору у адміністративної справи №212/2276/16-а, яка перебуває у провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Як встановлено судом вище, в матеріалах справи наявні докази, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності, згідно умов договору її орендодавцем є Криворізька міська рада, тому доводи апелянта про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав із-за відсутності правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку є безпідставними.

Апелянт вірно зазначає, що в рішенні суду першої інстанції відсутні висновки щодо розгляду його заяви від 23.01.2018 про застосування позовної давності, що не відповідає положенням ст. 236 ГПК України.

Позовна давність застосовується судом за заявою сторони, в разі якщо суд дійде висновку про обгрунтованість позовних вимог. Втім у справі, що розглядається, апеляційний суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог до ФОП Штефан В.О., тому відсутні підстави досліджувати сплив позовної давності за спірними вимогами.

Власник майна (орендодавець) має право контролювати використання його майна орендарем відповідно до умов договору, тому позивач правомірно склав акти обстеження спірної земельної ділянки від 27.05.2013, 07.05.2014, 13.07.2016, 12.12.2016. Викладені в них обставини щодо розміщення на земельній ділянці будівель, споруд та іншого майна, і використання для розміщення автостоянки відповідачем не спростовані, а, навпаки, підтверджені наданими доказами щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. Тому в цій частині доводи апеляційної скарги суд відхиляє.

Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо державної реєстрації права власності на будь-які об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 0,2991 га, з кадастровим номером 1211000000:04:223:0192, яка знаходиться на АДРЕСА_1 апеляційним судом відхиляються з огляду на таке.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 з 20.08.2018 вже набув права власності на спірне майно, тому вимоги про звільнення земельної ділянки при наявності фактичних та правових підстав повинні бути заявлені до нього. Залучення його до участі у даній справі не вплине на суть рішення суду про відмову у позові до ФОП Штефан В.О., а лише призведе до збільшення строків розгляду спору, який вже розглядається протягом тривалого часу.

Відповідно до ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов`язані з предметом позову. Зважаючи на те, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, не пов`язані з цим предметом спору (у даній справі не розглядається спір щодо правомірності набуття права власності на спірне майно), суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, тому відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 пункту 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 280, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у справі №904/6160/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у справі №904/6160/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича ( АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 2400,00 грн (дві тисячі чотириста грн), про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 02.03.2021.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд