Номер провадження: 33/813/207/21
Номер справи місцевого суду: 521/8021/20
Головуючий у першій інстанції Гранін В.Л.
Доповідач Кравець Ю. І.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційнийсуд вособі суддіКравця Ю.І.,з участюсекретаря судовогозасідання УзунН.Д.,представника Одеськоїмитниці ДФС БурчоІрини Йосипівни,захисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 Ткаченка Олександра Володимировича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду міста Одеси Граніна В.Л. від 01.12.2020 року,
установив
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 01.12.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «Ерида люкс» (ЄДРПОУ 4287056), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 тисяч гривень.
Згідно оскаржуваної постанови суду, 23.11.2019 року до Одеського морського торгівельного порту в зону діяльності Одеської митниці ДФС на судні закордонного плавання «HAMMONIA BALTICA» за коносаментом №ZIMUXNG1156285 у контейнері ZCSU7127960 під митним контролем надійшов товар «чемодани, сумки, рюкзаки».
Відповідно до коносаменту та інших документів, вищевказаний контейнер ZCSU7127960 з товаром надійшов до України з Китаю від компанії «Xi miao Baoding trading company» (No.79 Chaoyang north road. Baoding City Hebei China), за дорученням компанії «Dowchart commercial» (50th Street, Global Plaza Tower, 19th Floor, Suite H, Republic of Panama, Panama City) на адресу ТОВ «Еріда люкс» (65045, Україна, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 76, оф.5). В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення директором ТОВ «Еріда люкс» ОСОБА_1 митному органу були надані наступні документи: коносамент № ZIMUXNG1156285 від 04.10.2019 року, інвойс №00508-19EL від 04.10.2019 року, пакувальний лист до інвойсу від 04.10.2019 року, контракт №EL0319 від 20.03.2019 року, наряд №CGA8528 від 21.11.2019 року та інші товаросупровідні і комерційні документи.
28.11.2019 року ОСОБА_1 на доглядовій рампі відділу митного оформлення №1 м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС було проведено фізичний огляд товарів (відповідно акту фізичного огляду б/н від 28.11.2019 року), під час якого було встановлено найменування товару: вироби з лицьовою поверхнею з текстильного матеріалу: рюкзак. ТМ HONGYUNDA, Jiliping, Jiaze, Boboxiuxian; вироби з лицьовою поверхнею з текстильного матеріалу: сумка дорожня, ТМ Jiliping, HONGYUNDA; вироби з лицьовою поверхнею з текстильного матеріалу: сумка дорожня; сумка чоловіча з лицьовою поверхнею з полімерного матеріалу, TM GULENMEN; сумка чоловіча з лицьовою поверхнею з комбінованого матеріалу (текстиль/полімер), TM GULENMEN.
Під час здійснення перевірки законності ввезення та знаходження на території України вищевказаного товару, спільно з працівниками ГУ БКОЗ СБУ в Одеській області (згідно доручення від 20.12.2019 року №14/24787), були виявлені товари, які ймовірно переміщуються через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, а саме: рюкзаки з нанесенням знаком для товарів і послуг «SWISSGEAR» в кількості 40 місць.
29.01.2020 року для встановлення належності до контрафактних товарів митницею, відповідно рішення та акту про взяття проб (зразків) товару Одеської митниці Держмитслужби, були відібрані зразки товарів з метою проведення відповідних експертних досліджень. Згідно висновку експерта Науково-дослідного інституту судової експертизи та оцінки від 17.02.2020 року №245 встановлено, що нанесені товарні знаки на досліджуваному товарі, якій був ввезений на митну територію України у контейнері ZCSU7127960, може бути схожим до сплутування знаків «SWISSGEAR», свідоцтво України на знаки для товарів і послуг від 20.08.2008 року №978731, правовласник Wenger S.A.
Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 ввезено на митну територію України товар «рюкзаки» (40 місць) із зображенням знаків для товарів і послуг «SWISSGEAR», що внесено в реєстр інтелектуальної власності, майнові права на який, відповідно до свідоцтва про міжнародну реєстрацію знаку №978731, належать компанії «Wenger S.A.», (Switzerland), з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 476 МК України.
На підставі вищевказаних обставин, посадовою особою митниці було складено протокол про порушення митних правил за ст. 476 МК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що дана постанова є незаконною та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права, мотивуючи апеляційну скаргу тим, що митниця, обмежуючи його права до моменту завершення 90-денного терміну тимчасового зберігання товарів, 04.03.2020 року склали відносно нього протокол про порушення митних правил, яким товари тимчасово були вилучено в порядку ст.511 МК України, що вказує на неправомірність та передчасність складання цього протоколу. Крім того вважає, що митницею в порушення вимог ст.399 МК України, порядку самостійно без повідомлення правовласника, затримано митне оформлення, відібрано зразки, проведено експертизу та складено протокол про порушення митних правил. Також ОСОБА_1 звертає увагу на те, що висновок експерта є неконкретним та не доводить, що товари є контрафактними. Крім того зазначає, що судом не доведено в його діях наявність суб`єктивної сторони правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просить постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 01.12.2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, повернути вилучений товар після належного оформлення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - Ткаченко О.В., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника Одеської митниці ДФС, яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.245 КУпАП та ст.486 МК України, завданням провадження при розгляді справ про адміністративні правопорушення (порушення митних правил) є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону та у точній з ним відповідності.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, та накладаючи на нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатом розгляду справи встановлено, що особою переміщувався товар, дозвіл на переміщення якого через митний кордон України власником права інтелектуальної власності на зображення знаку для товарів і послуг не надавалися та цей товар переміщується з порушенням прав інтелектуальної власності.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Диспозиція ст.476 МК України, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 ,передбачає адміністративну відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, а саме: ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2019 року до Одеського морського торгівельного порту в зону діяльності Одеської митниці ДФС на судні закордонного плавання «HAMMONIA BALTICA» за коносаментом №ZIMUXNG1156285 у контейнері ZCSU7127960 під митним контролем надійшов товар «чемодани, сумки, рюкзаки».
Відповідно до коносаменту та інших документів, вищевказаний контейнер ZCSU7127960 з товаром надійшов до України з Китаю від компанії «Xi miao Baoding trading company» (No.79 Chaoyang north road. Baoding City Hebei China), за дорученням компанії «Dowchart commercial» (50th Street, Global Plaza Tower, 19th Floor, Suite H, Republic of Panama, Panama City) на адресу ТОВ «Еріда люкс» (65045, Україна, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 76, оф.5). В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення директором ТОВ «Еріда люкс» ОСОБА_1 митному органу були надані наступні документи: коносамент № ZIMUXNG1156285 від 04.10.2019 року, інвойс №00508-19EL від 04.10.2019 року, пакувальний лист до інвойсу від 04.10.2019 року, контракт №EL0319 від 20.03.2019 року, наряд №CGA8528 від 21.11.2019 року та інші товаросупровідні і комерційні документи.
Під час здійснення перевірки законності ввезення та знаходження на території України вищевказаного товару, спільно з працівниками ГУ БКОЗ СБУ в Одеській області (згідно доручення від 20.12.2019 року №14/24787), були виявлені товари, які ймовірно переміщуються через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, а саме: рюкзаки з нанесенням знаком для товарів і послуг «SWISSGEAR» в кількості 40 місць.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що митним органом було порушено процедуру проведення досліджень, встановлену Митним кодексом України.
Статтями 397-403 МК України передбачено порядок проведення митними органами заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.399 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або його заступник.
Частиною 3 статті 399 МК України визначено, що у день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв`язку повідомляє правовласника про факт пред`явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
Разом з тим, в порушенні імперативних вимог ст.399 МК України, митний орган рішень про призупинення митного оформлення товарів або про продовження строку призупинення митного оформлення товарів за вказаною митною декларацією не приймалось, правонаступнику торгівельної марки «SWISSGEAR» про можливе порушення прав інтелектуальної власності, згідно вимог ч.3 ст.399 МК України, повідомлення не направлялось, що підтверджується листом від 21.09.2020 року (а.с.45).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції були встановлені зазначені порушення вимог законодавства з боку митного органу та постановою суду від 15.07.2020 року матеріали адміністративної справи було повернуто до Одеської митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки (а.с.39-40).
Разом з тим, незважаючи на отриману відповідь митного органу стосовно нездійснення передбачених ст.399 МК України дій щодо зупинення митного оформлення та повідомлення правонаступника про можливе порушення прав інтелектуальної власності, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду справи представник митного органу підтвердив порушення службовими особами митного органу процедури проведення досліджень, встановленої Митним кодексом України.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил, 29.01.2020 року для встановлення належності до контрафактних товарів митницею, відповідно рішення та акту про взяття проб (зразків) товару Одеської митниці Держмитслужби, були відібрані зразки товарів з метою проведення відповідних експертних досліджень.
Разом з тим, порядок відбирання проб (зразків товарів) встановлений ч.12, 13 ст.399 МК України, згідно яких правовласник та/абодекларант можутьз дозволумитного органубрати проби(зразки)товарів,щодо якихприйнято рішенняпро призупиненнямитного оформлення,і передаватиїх наекспертизу.Один примірниквисновку,отриманого зарезультатами експертизи,подається митномуоргану. Зразки товарів разом із примірником висновку їх експертизи повинні бути повернені митному органу до завершення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник зобов`язаний забезпечити проведення такої експертизи.
Тобто митний орган, в порушення вимог ч.12, 13 ст.399 МК України, самостійно, без повідомлення правовласника, відібрано зразки та проведено експертизу.
Згідно висновку експерта Науково-дослідного інституту судової експертизи та оцінки від 17.02.2020 року №245 встановлено, що нанесені товарні знаки на досліджуваному товарі, якій був ввезений на митну територію України у контейнері ZCSU7127960, може бути схожим до сплутування знаків «SWISSGEAR», свідоцтво України на знаки для товарів і послуг від 20.08.2008 року №978731, правовласник Wenger S.A.
Однак, апеляційний суд вважає, що зазначений експертний висновок є не конкретним, не доводить те, що вилучені товари є контрафактними та базується лише на припущеннях, а тому, на переконання апеляційного суду, не може бути належним доказом порушення ОСОБА_1 прав інтелектуальноївласності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що товар 21.12.2019 року за погодженням з митним органом був розміщений на склад тимчасового зберігання ТОВ «Євротермінал» (а.с.16,.17), на якому, у відповідності до положень ст.204 МК України ОСОБА_1 мав право його зберігати протягом 90 днів (тобто до 23.03.2020 року) для здійснення дій з таким товаром, які дозволені та передбачені діючим законодавством.
Разом з тим, митним органом до моменту завершення встановленого ст.204 МК України 90-денного терміну тимчасового зберігання товарів, 04.03.2020 року було складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил, яким товари було тимчасово вилучено в порядку ст.511 МК України, що, на переконання апеляційного суду, свідчить про неправомірність та передчасність складання цього протоколу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що митним органом порушено право апелянта на зберігання товарів, було складено протокол з порушенням вимог Митного кодексу України, про що в судовому засіданні не заперечувала представник митниці Бурчо І.Й.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема і за порушення митних правил (див. рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Як вже зазначалось, відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Тому апеляційний суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст.62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність не доведена.
Згідно ч.2 ст.528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.1 ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд, враховуючи вищенаведені норми, зокрема, європейського права, вважає, що митним органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними даними, тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за недоведеністю вини особи.
З урахуванням наведеного, наявними доказами не доведена вина ОСОБА_1 в скоєні порушення митних правил за ст.476 МК України та судом не встановлено наявності об`єктивної сторони складу правопорушення, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 Митного кодексу України.
За вказаних підстав, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова суду як необґрунтована підлягає скасуванню, а провадження в справі, з-за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.293, 294 КУпАП, ст. 467 МК України, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
ПостановуМалиновського районного суду міста Одеси від 01.12.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України, та на нього накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець
