Справа № 740/1015/21

Провадження № 1-в/740/56/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю: засудженого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника Ніжинського міськрайонного відділу

філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про звільнення від покарання, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2019 року за ч.1 ст. 203-2 КК України, у виді невідбутої частини покарання штрафу,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від покарання, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2019 року за ч.1 ст. 203-2 КК України, у виді невідбутої частини покарання штрафу.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вищевказаним вироком суду його визнано винуватим за ч.1 ст.203-2 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень. Вирок набрав законної сили 08 січня 2020 року. За поданням Ніжинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ухвалою Прилуцького мiськрайонного суду розстрочено виплату несплаченої суми штрафу в розмірі 170 000 гривень строком на шість місяців, зобов`язавши сплачувати по 28 333,33 гривень.

Вказує на те, що на цей час ним вже сплачено 28 835,00 гривень штрафу. Його було засуджено за ч.1 ст.203-2 КК України, в редакції Закону, що передбачав відповідальність за зайняття гральним бізнесом, щодо якого діяла на той час кримінально-правова заборона згідно з Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» вiд 15.05.2009 №1334-VІ.

13.08.2020 набрав чинності Закон України «Про державне врегулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігop» № 768-ІХ вiд 14.07.2020, згідно з яким втратив чиннiсть Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та повністю змінено редакцію ст. 203-2 КК України.

Нова редакція ст. 203-2 КК України виключає можливість притягнення особи за дiяння, що вчинені пiд час дії безумовної заборони грального бізнесу, оскільки, по-перше, заборона на цей вид діяльності скасована, а по-друге, передбачено право отримання відповідного виду ліцензії, можливості для чого на день вчинення інкримінованих в провину дій не було.

В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, зазначивши, що стаття про кримінальну відповідальність на теперішній час діє, хоча і зазнала зміни, а тому підстави для закриття провадження відсутні.

Представник Ніжинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши засудженого, прокурора, представника органу пробації, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.1 ст.203-2 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень. Вирок набрав законної сили 08 січня 2020 року.

Ухвалою Прилуцького мiськрайонного суду від 23 червня 2020 року сплату штрафу в розмірі 170 000 гривень розстрочено на шість місяців, зобов`язавши засудженого сплачувати по 28 333,33 гривень. Ухвала набрала законної сили 18.11.2020.

ОСОБА_3 перебуває на обліку Ніжинського міськрайонного відділу філії «Центр пробації» та здійснив сплату штрафу в сумі 28835 грн.

За вказаним вироком ОСОБА_3 засуджений за те, що у грудні 2016 року у невстановлений судом час, діючи умисно, з метою отримання прибутку від забороненої в Україні Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009 року діяльності з організації та проведення азартних ігор, створив нелегальний клуб у нежитловій будівлі, а саме приміщенні з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де розмістив 12 персональних комп`ютерів, об`єднаних у локальну мережу з постійним доступом до мережі Інтернет, до 10 з яких були під`єднані флеш-накопичувачі з інстальованим програмним забезпеченням «iConnect», за допомогою яких став здійснювати діяльність, пов`язану з наданням послуг грального бізнесу у вигляді проведення азартних ігор.

У період часу з грудня 2016 року (точна дата судом не встановлена) по 28.02.2017 року достовірно знаючи про заборону грального бізнесу в Україні, маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов`язаної з зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), ОСОБА_3 виконував організаційні функції, пов`язані з діяльністю грального закладу, а саме забезпечував облік доходів та видатків від протиправної діяльності доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції організатора закладу для проведення азартних ігор, допустив до участі в азартній грі на встановлених комп`ютерах, розміщених в АДРЕСА_1 , осіб, сформувавши останнім віртуальний рахунок, за допомогою спеціальної комп`ютерної програми, до якої мали доступ найняті їм працівники - адміністратори, які надавали можливість особам здійснити азартну гру на комп`ютерному симуляторі грального автомату, з ймовірністю отримати виграш.

28.02.2017 об 18 годині, під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 12 системних блоків персональних комп`ютерів, 12 USB флеш накопичувачів, грошові кошти здобуті злочинним шляхом.

Згідно висновку експерта № 45 від 14.04.2017 під час проведення комп`ютерно-технічної експертизи на USB флеш накопичувачах, вилучених під час обшуку, виявлено програмне забезпечення «iConnect», під час здійснення запуску гри виявлено аналог ігрового барабану на якому знаходяться певні однотипні зображення, поля з зазначенням суми кредитів, поля виграшу, зображення клавіш вибору гри, мінімальної та максимальної ставок.

Вирішуючи питання про те, чи усунена караність діяння, за яке засуджений ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Кримінальна відповідальність за заняття гральним бізнесом введена з набранням чинності Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, яким було встановлено заборону грального бізнесу. Порушення цієї заборони кваліфікувалося спочатку за ст. 203 КК України, якою була встановлена кримінальна відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу. Однак Законом України від 22.12.2010 року № 2852- VI КК України був доповнений ст. 203-2 КК України і ця норма стала розглядатися як спеціальна по відношенню до ст. 203 КК України та мала перевагу в конкуренції з останньою при кваліфікації кримінального правопорушення. Законами України № 4025-VI від 15.11.2011, №1019-VIIIвід 18.02.2016 до ст. 203-2 КК України внесені зміни, що стосувалися покарання за скоєння вказаного кримінального правопорушення. Статтю 203 КК України виключено з КК України Законом України №4025-VI від 15.011.2011 року. Та із 17.01.2012 року зайняття забороненими видами господарської діяльності (за відсутності ознак діяння, передбаченого КК) тягне адміністративну відповідальність за ст. 164-16 КУпАП.

За ч. 1 ст. 203-2 КК України (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016) кримінальна відповідальність наступала за зайняття гральним бізнесом.

Диспозиція даної норми для з`ясування змісту цієї кримінально-правової заборони відсилала до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року № 1334-VI (далі Закон від 15.05.2009 № 1334-VI).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону від 15.05.2009 № 1334-VI гральним бізнесом визнавалась діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

За преамбулою Закону від 15.05.2009 № 1334-VI він запроваджував обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров`я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству, а згідно із ст. 2 цього Закону в Україні заборонявся гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Водночас Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX (далі Закон від 14.07.2020 №768-IX) визнано таким, що втратив чинність Закон від 15.05.2009 № 1334-VI, а ст. 203-2 КК України викладено у новій редакції.

Так, на сьогодні за ч.1 ст.203-2 КК України (в редакції Закону від 14.07.2020 №768-IX), передбачено кримінальну відповідальність за організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.

Відповідно до преамбули Закону від 14.07.2020 №768-IX цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.

Таким чином, відбулися зміни як тексту ст. 203-2 КК України, зокрема її диспозиції (форми закону), яка за технікою побудови і способом опису ознак кримінального правопорушення є бланкетною, так і законодавчого акту, до якого відсилає бланкетна диспозиція для встановлення змісту ознак кримінального правопорушення (змісту закону).

Для з`ясування того, чи скасовано Законом від 14.07.2020 №768-IX кримінальна відповідальність за діяння, вчинене ОСОБА_3 , необхідно співставити ознаки дій ОСОБА_3 , зазначені у вироку суду, з ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених діючими нормами закону України про кримінальну відповідальність.

Дії ОСОБА_3 , які на час їх вчинення містили склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016), полягали в організації з грудня 2016 року по 28.02.2017 грального закладу з 12 персональними комп`ютерами, об`єднаними у локальну мережу з постійним доступом до мережі Інтернет, до 10 з яких були під`єднані флеш-накопичувачі з інстальованим програмним забезпеченням «iConnect», з наданням можливості особам здійснити азартну гру на комп`ютерному симуляторі грального автомату, вчинені з метою отримання прибутку від забороненої Законом від 15.05.2009 № 1334-VI діяльності з організації та проведення азартних ігор. На USB флеш накопичувачах виявлено програмне забезпечення «iConnect», під час здійснення запуску гри виявлено аналог ігрового барабану на якому знаходяться певні однотипні зображення, поля з зазначенням суми кредитів, поля виграшу, зображення клавіш вибору гри, мінімальної та максимальної ставок.

Частиною 1 ст. 203-2 КК України в діючій на сьогодні редакції Закону від 14.07.2020 №768-IX кримінальна відповідальність встановлена за наступні альтернативні діяння:

- організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону;

- випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей;

- організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.

Вчинені ОСОБА_3 дії можуть мати ознаки як першого із наведених діянь - організацію або проведення азартних ігор без ліцензії, так і останнього - організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет.

Оскільки такі дії на сьогодні передбачені у диспозиції ч. 1 ст. 203-2 КК України і в її санкції передбачено покарання за їх вчинення, то можливо дійти висновку про те, що кримінальна протиправність та караність вчиненого ОСОБА_3 діяння не усунуті.

Однак, таке розуміння і застосування закону, на думку суду, не враховує дії принципу верховенства права і є помилковим з огляду на таке.

В контексті оцінки дій ОСОБА_3 на предмет наявності чи відсутності в них складу кримінального правопорушення, передбаченого діючою редакцією ч. 1 ст. 203-2 КК України, необхідно проаналізувати положення Закону від 14.07.2020 №768-IX, відповідно до якого наразі на території України запроваджено дозвільну процедуру щодо організації та проведення азартних ігор.

Організатором азартних ігор стали визначати лише юридичну особу - резидента України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону (п.37 ст. 1 Закону від 14.07.2020 №768-IX).

Відповідно доч.1,4,6ст.2Закону від14.07.2020№768-IXна територіїУкраїни дозволяєтьсяорганізовувати тапроводити виключнотакі видидіяльності усфері організаціїта проведенняазартних ігор: 1)організація тапроведення азартнихігор угральних закладахказино; 2)організація тапроведення азартнихігор казинов мережіІнтернет; 3)організація тапроведення букмекерськоїдіяльності вбукмекерських пунктахта вмережі Інтернет; 4)організація тапроведення азартнихігор узалах гральнихавтоматів; 5)організація тапроведення азартнихігор впокер вмережі Інтернет. Цівиди діяльностіможуть проводитисявиключно занаявності усуб`єкта господарюваннявідповідних передбаченихцим Закономліцензій ізвикористанням сертифікованоговідповідно доцього Законута підключеногодо Державноїсистеми онлайн-моніторингугрального обладнаннята онлайн-системорганізаторів азартнихігор. На територіїУкраїни забороняєтьсяпроводити будь-якіінші видидіяльності усфері організаціїта проведенняазартних ігор.В Українітакож забороняється: 1)проводити азартніігри тарозміщувати гральнізаклади натимчасово окупованійтериторії України; 2)організовувати тапроводити азартніігри особам,які неотримали вустановленому закономпорядку ліцензіїна провадженнявідповідного видугосподарської діяльностіу сферіорганізації тапроведення азартнихігор; 3)організовувати тапроводити азартніігри,що невідповідають вимогамцього Закону,а такожпоза межамигральних закладів(крімазартних ігор,що проводятьсяв мережіІнтернет); 4)проводити азартніігри безвикористання онлайн-системиорганізатора азартнихігор,що пов`язанаканалами зв`язкуіз Державноюсистемою онлайн-моніторингу,у випадках,коли використаннятакої системиє обов`язковимдля організатораазартних ігорвідповідно доцього Закону; 5) використовувати несертифіковане гральне обладнання для проведення азартних ігор, у випадках, коли Уповноваженим органом встановлена вимога щодо сертифікації такого обладнання.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону від 14.07.2020 №768-IX ігри на гральних автоматах відносяться до азартних ігор казино.

При цьому, Законом від 14.07.2020 №768-IX передбачено можливість і порядок організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет. Зокрема ст. 30 цього Закону визначено, що організація тапроведення азартнихігор казинов мережіІнтернет здійснюютьсяорганізатором азартнихігор казинов мережіІнтернет напідставі відповідноїліцензії відповіднодо вимогцього Законута законодавствапро азартніігри черезвебсайт,зазначений уреєстрі,з обов`язковимвикористанням онлайн-системиорганізатора азартнихігор. Оплатаставок,повернення коштів,внесених гравцямидля участів азартнихіграх казинов мережіІнтернет,та виплатавиграшів гравцямздійснюються убезготівковій форміз урахуваннямположень цьогоЗакону. Не допускається провадження організаторами азартних ігор казино в мережі Інтернет діяльності з надання телекомунікаційних послуг зв`язку та будь-якого обладнання для організації та надання обладнаних місць третім особам для доступу до мережі Інтернет (Інтернет-клубів, Інтернет-кафе тощо).

На час вчинення ОСОБА_3 дій, за які він засуджений, законом було встановлено повну заборону, без будь-яких умов, на здійснення грального бізнесу. За порушення заборони була передбачена тільки кримінальна відповідальність. Нормативно-правовими актами не було передбачено умови та порядок здійснення такої діяльності, зокрема не було визначено, що до азартних ігор казино належать ігри на гральних автоматах і їх організація та проведення можливі в мережі Інтернет за певних умов (одержання ліцензії відповідною юридичною особою, через визначений вебсайт, без права організаторів на надання обладнаних місць третім особам для доступу до мережі Інтернет та ін.).

Вищенаведене свідчить, що з 13.08.2020 запроваджено нове правове регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Змінилась мета і суттєві умови правового регулювання грального бізнесу від суцільної заборони до його ліцензування на міжнародно-правових засадах. За порушення найбільш важливих правил встановлена кримінальна відповідальність ст. 203-2 КК України (в редакції Закону № 768-IX від 14.07.2020), тоді як попередня редакція ст. 203-2 КК України відмінена разом із законодавчим актом, до якого відсилала, - Законом України «Про заборону грального бізнесу».

Згідно зі ст.147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України.

Виходячи з положень рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп/1997 щодо офіційного тлумачення ст. 58 Конституції України, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У абз.3 п.2, абз.4 п.3 мотивувальної частини рішення, Конституційний Суд України №6-рп/2000 від 19.04.2000 офіційно розтлумачив положення ст.58 Конституції України саме щодо зворотної дії в часі кримінально-правової норми, котра пом`якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це, зокрема, стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції (ніякого покарання без закону) є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону.

На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі „Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року, заява- № 10249/03).

Запровадження нових правил і правових дефініцій у правовідносинах в сфері азартних ігор, з огляду на засади дотримання юридичної визначеності як складової верховенства права (ст.8 Конституції України), за викладених вище обставин, при оцінці дій засудженого в контексті вирішення поданого ним клопотання суттєво поліпшує попереднє становище засудженого, тому ці норми мають ретроспективну дію.

У рішенні «S.W.проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказав, що будь-який злочин має бути чітко визначений у законі, при цьому необхідно, аби кожен міг зрозуміти з тексту відповідної статті, а якщо потрібно за допомогою судового тлумачення, за яку дію або бездіяльність передбачено кримінальну відповідальність.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах Олександр Волков проти України, C.G. та інші проти Болгарії та ін).

Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах Вєренцов проти України, Кантоні проти Франції).

За такого підходу, на думку суду, слідує, що коли після зміни кримінально-правових норм певне діяння залишилося кримінально протиправним та караним, суб`єктом правозастосування має бути чітко зазначено, якими саме новими положеннями кримінального закону це діяння передбачено як кримінальне правопорушення, а законодавчі приписи повинні бути на стількі чіткими, щоб не зумовлювали сумнівів у тому, що вчинене особою діяння залишилося кримінально караним а особа і надалі має відбувати покарання після змін законодавства .

Проте, зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що правовідносини в сфері азартних ігор в Україні з 13.08.2020 зазнали настільки істотної зміни в їх правовій регламентації, що ознаки діяння, яке вчинене ОСОБА_3 , не можливо співставити з ознаками діянь, передбачених діючою редакцією ст. 203-2 КК України, його дії не можливо ототожнювати з діяннями, які передбачені новою редакцією ст. 203-2 КК України з урахуванням положень Закону № 768-IX від 14.07.2020, до якого вона відсилає для визначення змісту кримінально-правової заборони, а тому неможливо чітко визначити діючі положення закону України про кримінальну відповідальність, якими встановлено кримінальну відповідальність за вчинені ОСОБА_3 дії, що в свою чергу і вказує на усунення караності діяння. При цьому, теперішня кримінально-правова заборона суттєво звузила коло суспільно-небезпечних посягань, зокрема, до діяльності без ліцензії, порядок та умови отримання якої почали визначатися новим базовим Законом № 768-IX від 14.07.2020, який набув чинності лише 13.08.2020. До цього така регламентація була апріорі відсутня.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (ч.1 ст.3 КК України).

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно зп.13.ч.1ст.537,ч.1,п.2ч.4ст.539КПК Україниу разінеобхідності вирішенняпитань прозвільнення відпокарання увипадках,передбачених ч.2ст.74КК України,клопотання (подання)про вирішенняпитання,пов`язаного ізвиконанням вироку,подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 58 Конституції України, ст. 3, 5, 74 КК України, ст. 537, 539, 369-372, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від покарання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від покарання, призначеного йому вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2019 року за ч.1 ст.203-2 КК України (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016), у виді невідбутої частини покарання штрафу в розмірі 141165 (сто сорок одна тисяча сто шістедсят п"ять) гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та оголошено 01 березня 2021 року.

Суддя ОСОБА_1