-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа №346/1680/19
провадження № 61-4505св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Висоцької В. С.,
суддів - Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Фонд державного майна України,
відповідач - відкрите акціонерне товариство «Коломиясільмаш»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Калинюка О. П., та на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів Василишин Л. В., Матківського Р.Й., Горейко М.Д., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним і скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України (далі ФДМУ), відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» (далі ВАТ «Коломиясільмаш») про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним і скасування наказу.
З урахуванням збільшення позовних вимог в обґрунтування позову позивач посилався на те, що 20 травня 2003 року між ним та Фондом державного майна було укладено контракт №559 про його призначення головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» з 20 травня 2003 року до загальних зборів акціонерів ВАТ «Коломиясільмаш».
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2003 року порушено справу про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою від 04 грудня 2003 року введено процедуру санації цього товариства строком на 6 місяців та призначено його керуючим санацією, як голову правління. В подальшому строк санації продовжувався.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою від 06 червня 2017 року покладено обов`язки керуючого санацією на розпорядника майна ВАТ «Коломиясільмаш», арбітражного керуючого ОСОБА_2
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року позивача усунуто від виконання обов`язків керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою від 17 січня 2019 року провадження в справі про банкрутство цього товариства припинено. Однак, звільнивши та усунувши його від виконання обов`язків керуючого санацією, Господарський суд Івано-Франківської області не звільнив його з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш». Фонд державного майна України також не звільнив його з цієї посади.
Тому вважає, що контракт №559 від 20 травня 2003 року, укладений ФДМУ з ним як з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на вищевказаний строк є чинним i підлягає належному виконанню його сторонами, у тому числі i в частині оплати праці. З жовтня 2017 року нарахована йому заробітна плата не виплачувалась. Так, за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року відповідачем нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 228 028, 64 грн, за період з 01 січня 2019 року по 01 липня 2019 року в розмірі 89 737,46 грн.
У процесі розгляду справи ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що ОСОБА_2 підписаний наказ від 10 травня 2019 року № 12 «Про скасування табелів обліку робочого часу» за період з 01 жовтня 2017 року по 17 січня 2019 року в частинні, що стосується його, оскільки для скасування таких табелів не було фактичних i юридичних підстав, адже наказ ФДМУ від 22 травня 2003 року № 838 «Щодо заміни голови правління ВАТ «Коломиясільмаш», яким його призначено головою правління цього товариства, діє у його первісній редакції, оскільки не змінювався, не скасовувався i не припиняв чинності.
У зв`язку з вищенаведеним позивач остаточно просив суд ( том 1, а.с.132,133):
- визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» ОСОБА_2 «Про скасування табелів робочого часу» № 12 від 10 травня 2019 року;
- стягнути з ВАТ «Коломиясільмаш» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року в сумі 228 028,64 грн, а також за період з 01 січня 2019 року по 01 липня 2019 року в сумі 89 737,46 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року, яке залишене без змінпостановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час провадження санації у справі про банкрутство орган правління припинив свої повноваження, тому відповідно ОСОБА_1 не міг виконувати функції голови правління товариства в процедурі санації, яка не передбачає існування на час здійснення вказаної процедури такої посади як голова правління. За вказаних обставин, підстави для нарахування зарплати були відсутні відповідно і підстав стягнення заборгованості по зарплаті немає, оскільки функцій голови правління в спірний період позивач не виконував. Відповідно оспорюваним наказом скасовано табелі обліку робочого часу ВАТ «Коломиясільмаш» за період з 01 жовтня 2017 року до 17 січня 2019 року на виконання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її рух у суді касаційної інстанції
06 березня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року та на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребуваноіз Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи №346/1680/19.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що протиправне скасування табелів обліку використання робочого часу після їх практичного застосування в обліку й звітності не змінює розміру нарахованої зарплати, зазначеної у довідці про заборгованість по заробітній платі, яка є у справі.
Суди не витлумачили на користь ОСОБА_1 факт виконання позивачем обов`язків голови правління ВАТ «Коломиясільмаш», що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, сформованою 18 березня 2019 року, де у відомостях про органи управління ВАТ «Коломиясільмаш» ОСОБА_1 , зазначено в якості підписанта. Про факт виконання позивачем обов`язків голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» свідчать досліджені у судовому засіданні, підписані ним внутрішні та вихідні документи, в тому числі у період з 01 жовтня 2017 року по 17 січня 2019 року.
Судами не надано жодної оцінки показанням свідків, які в судовому засіданні підтвердили факт реальної роботи на ВАТ «Коломиясільмаш», у тому числі і після припинення його повноважень керуючого санацією.
Доводи інших учасників справи
Відзив ВАТ «Коломиясільмаш» на касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 вважався відстороненим від посади голови правління на час провадження у справі про банкрутство та не міг виконувати функції голови правління товариства у процедурі санації яка не передбачає існування на час здійснення процедури санації боржника такої посади як голова правління.
Окрім того, пункт 2 наказу ФМД України від 24 вересня 2009 року яким «контракт від 20 травня 2003 року № 559 з головою правління ВАТ Коломиясільмаш» вважати таким, що втратив чинність» є чинним та ніким не скасовано.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктом 3 частиною другою статті 389 ЦПК України, а саме: суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, неправильно застосував положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки для правильного вирішення даного спору на думку скаржника слід застосовувати статті 21, 47, 94, 97, 115 КЗпП та статті 1, 21-24 Закону України «Про оплату праці», а правовий висновок Верховного Суду щодо застосування вищевказаних норм права у подібних правовідносинах відсутній (пункт третій частини другої статті 389 ЦПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 12 лютого 2003 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області було порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ «Коломиясільмаш» за заявою Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за ст.ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( том 1, а.с. 31).
20 травня 2003 року Фондом державного майна України (далі ФДМУ) із ОСОБА_1 було укладено контракт № 559, як з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на строк з 20 травня 2003 року до загальних зборів акціонерів ВАТ «Коломиясільмаш».
Відповідно до наказу ФДМУ № 838 від 22 травня 2003 року ОСОБА_1 з 20 травня 2003 року призначено головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі вищевказаного контракту, його заяви, листів Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства промислової політики України відповідно від 22 квітня 2003 року № 567/16-118/031 та 23 квітня 2003 року № 14/2-5-867 ( том 1, а.с. 8, 9).
Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що він є трудовим договором, на його підставі виникають трудові відносини між керівником та вищим органом товариства, які з боку останнього реалізуються виконавчим органом товариства (правлінням). Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом. Пунктом 3 контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених ним, керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів товариства (том 1, а.с. 4-7).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2003 року на підставі ст.ст. 17, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було затверджено рішення комітету кредиторів боржника ВАТ «Коломиясільмаш» від 21 листопада 2003 року, введено процедуру санації з 04 грудня 2003 року строком на 6 місяців. (том 1, а.с. 32)
Наказом ФДМУ від 24 вересня 2009 року № 1500 ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі п. 6.3 контракту № 559 від 20 травня 2003 року; Згідно даного наказу контракт з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» вирішено вважати таким, що втратив чинність (том 1, а.с. 72).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2010 року, визнано незаконним та скасовано наказ ФДМУ № 1500 від 24 вересня 2009 року в частині звільнення позивача з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш». В решті вимог відмовлено ( том 1, а.с. 73-76)
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш» ОСОБА_1 звільнено від виконання цих обов`язків.
В ухвалі зазначено, що 18 травня 2017 року розпорядник майна ОСОБА_2 подав суду подання про звільнення керуючого санацією цього товариства від виконання повноважень у зв`язку із систематичним невиконанням обов`язків, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про оренду державного та комунального майна», оскільки ОСОБА_4 без відповідної згоди розпорядника майна і без дотримання порядку укладення таких угод уклав договори оренди майна ВАТ «Коломиясільмаш», а кошти, отримані від реалізації майна боржника, спрямував не на погашення вимог конкурсних кредиторів, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, про що господарський суд повідомив правоохоронні органи в порядку статті 90 ГПК України. За результатами такого повідомлення прокуратурою Івано-Франківської області порушено кримінальне провадження № 42017090000000067 ( том 1, а.с. 33-36).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області суду від 06 червня 2017 року продовжено строк процедури санації зазначеного товариства (том 1, а.с. 37-41).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року ОСОБА_1 усунуто від виконання обов`язків керуючого санацією зазначеного товариства. (том 1, а.с. 42-47).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2019 року затверджено звіт керуючого ОСОБА_2 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за здійснення повноважень у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» за період з 15 червня 2016 року по 17 січня 2019 року; провадження у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» закрито/припинено. ( том 1, а.с. 48-54)
Листом № 10-17-15489 ФДМУ від 23 жовтня 2019 року повідомлено комітет кредиторів ВАТ «Коломиясільмаш» та Державний департамент з питань банкрутства про те, що наказом Фонду від 24 вересня 2009 року № 1500 ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління цього товариства та наказом Фонду від 29 вересня 2009 року № 1529 виконуючим обов`язки голови правління призначено ОСОБА_5 у зв`язку з чим Фонд пропонував розглянути питання про заміну керуючого санацією у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» (том 1, а.с. 140).
Наказом ВАТ «Коломиясільмаш» від 10 травня 2019 року № 12 скасовано табелі обліку робочого часу в частині ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2017 року по 17 січня 2019 року у зв`язку з невідповідністю їх нормам чинного законодавства, зокрема ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (том 1, а.с. 77).
Судом було оглянуто трудову книжку ОСОБА_1 . На стор. 8-9 зроблено запис № 13 про призначення ОСОБА_1 головою правління ВАТ «Коломиясiльмаш» - та запис № 14 про призначення ОСОБА_1 керуючим санацією ВАТ «Коломиясiльмаш». Запис про звільнення з жодної з цих посад відсутній.
ОСОБА_1 з часу призначення і до 17 травня 2017року виконував обов`язки керуючого санацією та отримував відповідну винагороду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час провадження санації у справі про банкрутство орган правління припинив свої повноваження, тому відповідно ОСОБА_1 не міг виконувати функції голови правління товариства в процедурі санації, яка не передбачає існування на час здійснення вказаної процедури такої посади як голова правління. За вказаних обставин, підстави для нарахування зарплати були відсутні відповідно і підстав стягнення заборгованості по зарплаті немає, оскільки функцій голови правління в спірний період позивач не виконував. Відповідно оспорюваним наказом скасовано табелі обліку робочого часу ВАТ «Коломиясільмаш» за період з 01 жовтня 2017 року до 17 січня 2019 року на виконання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконним і скасування наказу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки табель обліку робочого часу не відповідав дійсності , так як ОСОБА_1 не виконував роботу на посаді голови правління товариства. За таких обставин, табелі обліку робочого часу ВАТ «Коломиясільмаш» за період з 01 жовтня 2017 року до 17 січня 2019 року не відповідають вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Щодо підсудності вказаного спору суду цивільного юрисдикції колегія суддів зазначає наступне
Критерієм розмежування справ цивільного судочинства від справ господарського судочинства є одночасно як суб`єктивний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.
Вказаний спір виник з підстав порушення на думку позивача його права на виплату заробітної плати під час виконання трудових обов`язків голови правління товариства та скасування наказу про скасування табелів робочого часу , тобто трудових прав керівника товариства.
Позовних вимог про оскарження наказів чи рішень товариства щодо звільнення чи інших питань пов`язаних з діяльністю товариства ОСОБА_1 не оскаржує.
За таких обставин даний спір, незважаючи на його суб`єктний склад, за своєю правовою природою та правовими наслідками є трудовими, а не корпоративними.
Окрім того, враховуючи те що справа про банкрутство боржника порушена господарським судом 12 лютого 2003 року, тобто до 19 січня 2013 року, тому відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 333/2242/16-ц даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне
Згідно із статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Зміст даного спору полягає у тому, що ОСОБА_1 , вважає, що у відповідача ВАТ «Коломиясільмаш» перед ним утворилась заборгованість по заробітній платі за виконання ним обов`язків голови правління товариства за період 01 жовтня 2017 з 01 липня 2019 року, тобто після припинення ним виконання обов`язків керуючого санацією.
Судом встановлено, що 12 лютого 2003 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області було порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ «Коломиясільмаш» за заявою Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за ст.ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
20 травня 2003 року Фондом державного майна України (далі ФДМУ) із ОСОБА_1 було укладено контракт № 559, як з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на строк з 20 травня 2003 року до загальних зборів акціонерів ВАТ «Коломиясільмаш».
Відповідно до наказу ФДМУ № 838 від 22 травня 2003 року ОСОБА_1 з 20 травня 2003 року призначено головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі вищевказаного контракту, його заяви, листів Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства промислової політики України відповідно від 22 квітня 2003 року № 567/16-118/031 та 23 квітня 2003 року № 14/2-5-867.
Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що він є трудовим договором, на його підставі виникають трудові відносини між керівником та вищим органом товариства, які з боку останнього реалізуються виконавчим органом товариства (правлінням). Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом. Пунктом 3 контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених ним, керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів товариства .
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2003 року на підставі ст. ст. 17, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було затверджено рішення комітету кредиторів боржника ВАТ «Коломиясільмаш» від 21 листопада 2003 року, введено процедуру санації з 04 грудня 2003 року строком на 6 місяців; керуючим санацією призначено голову правління ОСОБА_1, якого зобов`язано подати суду на затвердження погоджений комітетом кредиторів план санації .
Наказом ФДМУ від 24 вересня 2009 року № 1500 ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі п. 6.3 контракту № 559 від 20 травня 2003 року; Згідно даного наказу контракт з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» вирішено вважати таким, що втратив чинність .
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2010 року, визнано незаконним та скасовано наказ ФДМУ № 1500 від 24 вересня 2009 року в частині звільнення позивача з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш». В решті вимог відмовлено.
Разом з тим, відповідно до п. 9 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави визначені іншими законами.
Так, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2003 року порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою цього ж суду 04 грудня 2003 року введено процедуру санації i призначено керуючим санацією голову правління ВАТ «Коломиясiльмаш» - ОСОБА_1 на підставі ст. 17, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .
Згідно з частинами першою-третьою статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом. Ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов`язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.
Відповідно до ст. 23 Закону України « Про господарські товариства», чинного на дату введення санації управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу.
За таких обставин оскільки під час процедури санації у справі про банкрутство припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи відповідно трудові правовідносини посадових осіб теж припиняються на підставі п. 9 ч.1 ст. 36 КЗпП України.
Таким чином, голова виконавчого органу ( у даному випадку керуючий правління товариства) є складовою частиною органів управління товариством, повноваження якого припинились з дати введення процедури санації боржника - 04 грудня 2003 року в силу Закону.
Судами було встановлено, що процедура санації у справі про банкрутство тривала до 17 січня 2019 року та була припинена ухвалою суду ( том 1, а.с.48-54).
Судами не було встановлено , що після закінчення процедури банкрутства ОСОБА_1 було обрано головою правління товариства та укладено трудовий контракт.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку, що оскільки ОСОБА_1 не виконував обов`язки голови правління товариства, тобто фактично роботу не виконував, відповідно підстав для нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не було.
Враховуючи вищевикладене, суди дійшли правильних висновків відносно того, що у ОСОБА_1 за спірний період відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» були відсутні підстави виконувати повноваження керівника правління товариства, що свідчить про фактичне припинення трудових правовідносин в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно підстав для нарахування заробітної плати ОСОБА_1 як голові правління товариством не було.
Таким чином, суди дійшли правильних висновків, що з моменту призначення судом процедури санації у справі про банкрутство, повноваження органів управління боржника підлягали припиненню, тобто виконання ОСОБА_1 повноважень керуючим правління товариства унеможливлювалось триваючою процедурою санації, а доказів того, що після припинення процедури банкрутства ОСОБА_1 було обрано головою правління товариством, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ про скасування табелів обліку робочого часу за період з 01 жовтня 2017 року по 01 липня 2019 року відповідає вимогам законодавства, а підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за посадою керівника правління товариства відсутні.
Таким чином, доводи касаційної скарги відносно того, що наявна довідка про заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2017 року по 01 липня 2019 року засвідчує існування заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки сама її наявність не спростовує наведені вище обставини.
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України (у редакції станом на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 409, 410, 416 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук
скопійовано
-
скопійовано
-
