Провадження № 2/225/24/2021
Єдиний унікальний номер № 225/3883/2021
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25 лютого 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Соляник А.В.,
за участю
секретаря Черникової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкоди в користуванні та повернення автомобіля,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року до суду звернулася позивачка з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкоди в користуванні та повернення автомобіля, в якому ставить питання про зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди в користуванні майном - автомобілем RENAULT LOGAN, загальний легковий універсал -В, 2009 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 168100грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто гривен 00 копійок), який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , яким вона володіє на праві власності, шляхом передачі їй зазначеного автомобіля та ключу від замка запалення. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати в сумі 1681 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що позивачка на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 володіє на праві власності автомобілем RENAULT LOGAN, загальний легковий універсал -В, 2009 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .
Зазначений автомобіль було придбано під час знаходження в шлюбі з відповідачем, тому він відповідно є спільною сумісною власністю позивача та відповідача.
До вересня 2019 року сторони разом проживали у м. Донецьку за місцем реєстрації відповідача та відповідно спільно користувалися автомобілем.
У вересні 2019 року, у зв`язку із розлученням, позивачка з дитиною вимушена була поїхати до м. Волновахи Волноваського району Донецької області, де вона має житло.
На той час автомобіль знаходився у не справному стані, тому позивачка не мала змоги забрати його. Більш того на КПВВ «Новотроїцьке» вимагають щоб автомобіль перетинав лінію розмежування своїм ходом, що було не можливо на той час.
Позивачка забрала Свідоцтво про реєстрацію транспортного заходу та ключі від замка запалювання.
З вересня 2019 року позивачка не має можливості користуватися автомобілем.
Позивачці відомо, що відповідач по справі шляхом демонтування скла двері автомобіля проник до автомобіля виламав замок запалювання, встановив новий замок та почав користуватися автомобілем.
Крім того, він здійснив незаконну реєстрацію транспортного засобу на території тимчасово непідконтрольній владі України.
Таким чином, на теперішній час позивачка позбавлена можливості в повній мірі реалізовувати своє право власності на автомобіль, а саме відсутня можливість володіння та користування автомобілем, як складових права власності.
Даний факт підтверджується актом від 22 червня 2020 року складеному сусідами
У зв`язку з викладеним, вона змушена була звернутися до суду.
Позивачка в судове засідання не прибула, надала до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутністю, заявлені вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не прибув з невідомої суду причини, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа розглядається на підставі ст. 280 ЦПК України заочно.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , яку було здійснено 12.12.2017 року належить автомобіль RENAULT LOGAN загальний легковий універсал -В, 2009 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 (а.с.)
У зареєстрованому шлюбі позивач з відповідачем знаходились з 23.08.2014 року, що підтверджується копіями паспорта позивача і відповідача
В позовній заяві позивачем було зазначено, що у вересні 2019 у зв`язку із розлученням, позивачка з дитиною вимушена була поїхати до м. Волновахи Волноваського району Донецької області, де вона має житло. Проте копії судового рішення до матеріалів позовної заяви долучено не було.
Позивачка некористується автомобілем RENAULT LOGAN загальний легковий універсал -В, 2009 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується актом від 22 червня 2020 року складений сусідами будинку в якому вона мешкає.(а.с.7)
Доказів того, що автомобіль перебуває в користуванні відповідача і що він вчинив демонтаж скла дверей автомобіля, проник до автомобіля виламав замок запалювання, встановив новий замок і перешкоджає позивачці користуватися вказаним автомобілем суду не надано.
Згідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яві вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть учать у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Частина 1 ст. 70 СК України зазначає, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21 грудня 2007 року, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-71 СК України.
Відповідно до п.24 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України: до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те що знаходиться у третіх осіб.
Стаття 81 ЦПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказів того що було здійснено поділ майна суду не надавалось.
Стаття 358 ЦК України передбачає, що співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. ст. 66, 71 Сімейного кодексу України, подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі роз`яснив, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
Отже вимога зобов`язати відповідача, усунути перешкоди в користуванні автомобілем, шляхом передачі їй зазначеного автомобіля та ключу від замка запалення не ґрунтується на законі, оскільки не доведено, що автомобіль на даний час перебуває у володінні відповідача і він перешкоджає позивачу у здійсненні права володіння і користування.
При цьому суд враховує, що свої права співвласника автомобіля позивач може захистити іншим способом, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України вимагати грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки або відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України вимагати припинення права відповідачки на частку у спільному майні.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81 ЦПК України, ст.60, 66, 69, 71 СК України, ст.. 358, 364, 365 ЦК України, п.22, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21 грудня 2007 року, п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року „ Про судове рішення у цивільній справі,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкоди в користуванні та повернення автомобіля , - відмовити
Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя: А.В.Соляник
