Справа № 541/2280/20

Номер провадження 2/541/225/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 лютого 2021 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Куцин В. М.

секретаря судових засідань Байва Т. В.

представник позивача, адвоката Педорича В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального провадження в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на будинок з надвірними побудовами,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2020 року ОСОБА_1 звенулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на будинок з надвірними побудовами.

Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_5 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/12 часток будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_6 .

Мотивуючи позовні вимоги, тим що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_5 .

Внаслідок його смерті відкрилась спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями якого були: дружина померлого ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав; дочка померлого ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав і позивач, на той час неповнолітня, на частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_6 , яка, своїм нотаріально посвідченим заповітом від 10.01.2019 року, все належне майно на випадок своєї смерті заповідала їй.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, приватним нотаріусом Пазинич Р.В. проведено реєстрацію спадкової справи.

Нотаріусом позивачу було роз`яснено про необхідність подання правовстановлювальних документів про належність будинку спадкодавцеві для отримання свідоцтва про право на спадщину (п. п. 4.15 та 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за реєстровим № 41 в реєстровій книзі 11 за ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.1981 року, виданого Хорольською ДНК за р. № 1615.

Згідно технічного паспорта від 28 серпня 2020 року та довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 28.08.2020 р. загальна вартість будинковолодіння складає 269186 грн.

Постановою Пазинич Р.В., приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області від 10 листопада 2020 року відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документи на будинок.

Постановою ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області від 10 листопада 2020 року відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок та відсутністю довідки про зареєстрованих осіб на день смерті з померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 (що унеможливлює встановлення частки у спадщині, яка належала померлій ОСОБА_6 , оскільки вона прийняла спадщину після смерті доньки).

Таким чином, оформити право на спадщину на будинок шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату позивач не може, оскільки для цього необхідно подати правовстановлюючий документ та витяг з Реєстру прав власності, які відсутні (п. п. 4.15 та 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5).

В зв`язку з наведеним відсутні умови для одержання позивачем в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину і вона змушена ставити вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку.

Відповідно до ухвали судді від 27 листопада 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених упозові.

Відповідачі позовні вимоги визнали, не заперечували щодо права позивача на спадщину в розмірі передбаченому законом.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а. с. 8) та свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_8 (а .с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2010 року (а.с. 9).

Внаслідок його смерті відкрилась спадщина, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Русланом Вікторовичем відкрито 27.12.2010 року спадкову справу № 55/2010 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслана Вікторовича від 01.12.2020 року № 410/01-16 (а. с. 73) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 :

-27 грудня 2010 року подала заяву про прийняття спадщини за законом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

-дружина померлого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадщину прийняла згідно п. 3. ст. 1268 Цивільного кодексу України так як являється спадкоємцем, яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини і вважається такою, що прийняла спадщину, так як протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України вона не заявила про відмову від неї, її постійне проживання із спадкодавцем на момент смерті підтверджується Довідкою, виданою Миргородським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням Полтавської області 27 липня 2012 року за вихідним № 5219;

-рідна внучкапомерлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є спадкоємцем згідно із статтею 1266 Цивільного кодексу України, на частку спадкового майна, яке належало б за законом її батьку, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 прийняла спадщину відповідно до п. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України так як: малолітня, неповнолітня, недієздатна особи, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Вказані обставини підтверджуються копією матеріалів спадкової справи № 55/2010 (а. с. 75- 83).

Отже, спадщину за законом після ОСОБА_5 прийняли дочка ОСОБА_7 , дружина ОСОБА_6 та неповнолітня онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на долю померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.07.2012 року (а. с. 10).

Приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Русланом Вікторовичем відкрито 12.07.2012 року спадкову справу № 25/2012 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслана Вікторовича від 01.12.2020 року № 415/01-16 (а. с. 63) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , яка проживала

на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 :

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 :

-12 липня 2012 року подав заяву про відмову від спадщини за законом на користь сина померлої, ОСОБА_3 ;

-21 листопада 2012 року подав заяву про прийняття спадщини за законом, в якій відізвав заяву про відмову від спадщини від 12 липня 2012 року;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 :

-12 липня 2012 року подав заяву про відмову від спадщини за законом на користь сина померлої ОСОБА_3 ;

-21 листопада 2012 року подав заяву про прийняття спадщини за законом, в якій відізвав заяву про відмову від спадщини від 12 липня 2012 року;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 20 листопада 2012 року подала заяву про прийняття спадщини за законом.

Вказані обставини підтверджуються копією матеріалів спадкової справи № 25/2012 (а.с. 65- 72).

Отже, спадщину за законом після ОСОБА_7 прийняли ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04.02.2019 року (а.с. 11).

Спадкодавцем ОСОБА_6 за життя був складений заповіт від 10.01.2019 року за реєстровим № 32,33, відповідно до якого все належне майно на випадок своєї смерті вона заповідала ОСОБА_10 (а. с. 14).

Приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Русланом Вікторовичем відкрито 26.02.2019 року спадкову справу № 16/2019 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслана Вікторовича від 01.12.2020 року № 409/01-16 (а. с. 45) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , яка проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 :

-26 лютого 2019 року подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, онука

померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-27 березня 2019 року подав заяву про прийняття спадщини за законом, на долю померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_7 , онук померлої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-27 березня 2019 року подав заяву про прийняття спадщини за законом, на долю померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_7 онук померлої, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються копією матеріалів спадкової справи № 25/2012 (а.с. 47- 62).

Отже, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітомпісля ОСОБА_6 .

Постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. від 10 листопада 2020 року № 392/02-31 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок (а. с. 20).

Постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. від 10 листопада 2020 року № 393/02-31 відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_6 на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на частку житлового будинку, не зареєстрованим правом власності на частку житлового будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відсутністю довідки про зареєстрованих осіб на день смерті з померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 (що унеможливлює встановлення частки у спадщині, яка належала померлій ОСОБА_6 , оскільки вона прийняла спадщину після смерті доньки) (а. с. 21).

Спадкове майно, що залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 складається зокрема з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Дочірнього комунального підприємства «Миргородтехінвентаризація» від 28.08.2020 року № 710-Т станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в ДКП «Миргородтехінвентаризація» за реєстровим № 41 в реєстровій книзі 11 за ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.1981 року, виданого Хорольською ДНК за р. № 1615, 28.08.2020 року було проведено інвентаризацію та оцінку будинковолодіння (а. с. 15).

Відповідно до технічного паспорта від 28.08.2020 року на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16-19) житловий будинок та надвірні споруди були побудовані в 1970-1987 роках та частина надвірних споруд в 1995 році.

Згідно з ст. 24 ЗК Української PCP землекористувачі, зокрема мали право будувати житлові, виробничі, культурно-побутові і інші будівлі.

Статтею 12 Закону України «Про власність» передбачалося, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності; громадянин набуває права власності на майно одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Згідно із статтею 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності і інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовим актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (постанова ВСУ від 13 червня 2012 р. справа № 6-54цс12).

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до розділу 2 п. 2.2. вказаної інструкції, житловий будинок складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Характерними допоміжними приміщеннями будинків є: передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, тощо.

На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї), літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні, тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, тощо).

Розділом 3 п. 3.2. зазначеної вище Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна передбачено, що виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), тощо, підлягають технічній інвентаризації з включенням їх у планові та інші матеріали.

У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка. (Техпаспорт на будинок не містить штампу про самочинне будівництво житлового будинку).

При виявленні об`єктів, які відповідно до цієї Інструкції вважаються об`єктами самочинного будівництва, суб`єкт господарювання зобов`язаний повідомити про це органи державного архітектурно-будівельного контролю.

Розділом 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна визначено, що не належать до самочинного будівництва: для одноквартирних (садибних-). дачних та садових будинків: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд, тощо; улаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, збільшення або зменшення житлової або допоміжної площі за рахунок демонтування або влаштування перегородок (без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; зміна призначення господарських будівель; індивідуальні (садибніїжитлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року.

Аналогічна позиція викладена і у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», де зазначено, що громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Згідно прикінцевих положень ЦК України, щодо цивільних відносин, як виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього кодекс застосовується до тих норм прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Питання введення в експлуатацію будівель та споруд вперше було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 05серпня 1992року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» і тому будівлі і споруди збудовані до зазначеної дати не підлягали прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року): Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2)документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси».

Таким чином, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Зареєструвати право власності на нерухомість в порядку визначеному ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивач не може у зв`язку з тим, що цивільна правоздатність особи, на ім`я якої необхідно провести реєстрацію права, припинилася в момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Будівництво будинку та надвірних побудов здійснювалося на підставі рішення виконкому Миргородської міськради народних депутатів від 16 червня 1982 року № 404 «Про дозвіл на ремонт та будівництво будівель», дозволу № 59 від 22 липня 1982 року на проведення робіт для будівництва нового будинку замість старого, плану земельної ділянки і червоних ліній забудов від 29 липня 1982 року, рішення виконкому Миргородської міської Ради народних депутатів від 17 липня 1985 року № 339 «Про продовження чинності дії рішення міськвиконкому та терміну індивідуального будівництва».

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом та заповітом, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно.

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про визнання права власності на майно.

Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності житлового будинкуз надвірнимипобудовами,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 , підтверджений, зокрема вказаний факт підтверджується довідкою Дочірнього комунального підприємства «Миргородтехінвентаризація» від 28.08.2020 року № 710-Т станом на 31 грудня 2012 року відповідно до якої право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в ДКП «Миргородтехінвентаризація» за реєстровим № 41 в реєстровій книзі 11 за ОСОБА_5 , а тому зазначений житловий будинокз надвірнимипобудовами входить до складу спадщини після смерті останнього.

Позивач є спадкоємцем за законом 1/3 майна, яке належало померлому ОСОБА_5 та вчинила дії по прийняттю спадщини, тому вона набула в порядку спадкування право на це майно: 1/3 (одну третю) частку будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , після смерті діда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це право відповідачами визнається та не оспорюється.

Також, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування на інші 2/3 частки будинкуз надвірнимипобудовами,що розташованийза адресою АДРЕСА_1 набули право в порядку спадкування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на 1/3 частки кожна, так як вони вчини дії по прийняттю спадщини.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , спадщину за законом після ОСОБА_7 прийняли ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а тому вони є спадкоємцями і вони набули право на майно померлої в тому числі 1/3 (одну третю) частку будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 на яку набули право в порядку спадкування ОСОБА_7 після ОСОБА_5 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітомпісля останньої та набула право на майно померлої в порядку спадкування за заповітом на 5/12 (4/12+1/12) часток будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 з врахуванням часток будинку на які набула право ОСОБА_6 в порядку спадкування після ОСОБА_5 та після ОСОБА_7 . Це право відповідачами визнається та не оспорюється.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки право позивача на оформлення його спадкових прав на частину житлового будинку померлих порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Позовні вимоги позивача не суперечить закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, і тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

В зв`язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264,265,266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 (одну третю) частку будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , після смерті діда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/12 (п`ять дванадцятих) часток будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 після смерті баби ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасники справи:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 уродженка міста Миргород Полтавської області рнокпп НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець міста Миргород Полтавської області, рнокпп не встановлений, адреса: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженець міста Миргород Полтавської області, рнокпп НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_5 .

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженець міста Миргород Полтавської області, рнокпп не встановлений, адреса: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено 26 лютого 2021 року.

Суддя: В. М. Куцин