МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2021 р. Справа № 370/914/20

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області кримінальне провадження №12019110000000644 від 01.09.2019 року, за яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Богданівка Броварського району Київської області, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, працює на посаді електромонтера у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», одруженого, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненнізлочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

в с т а н о в и в :

01.09.2019 року близько 16 години 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в межах 50 км + 100 м автодороги сполученням «Київ-Чоп», що у Макарівському районі Київської області, в напрямку до м. Чоп, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР України), відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не дотримавшись вимог п. 12.1 ПДР України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, рухаючись у світлу пору доби, у правій смузі руху, не був уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку та, не обравши безпечну швидкість руху транспортного засобу, змінив напрямок руху та здійснив виїзд праворуч, відносно його напрямку руху, на асфальтоване узбіччя, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від множинної травми тіла з розвитком гострої крововтрати, про що свідчать виявлені тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті. Враховуючи об`єм, характер та особливості отриманої травми, у вигляді ушкоджень, смерть могла настати за короткий проміжок часу, до десятка хвилин.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 , вимог пунктів 2.3 б), 12.1 ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_4 , 01.09.2019 року близько 16 години 20 хвилин, після наїзду на пішохода ОСОБА_8 , автомобілем ««RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він керував, проїжджаючи на 50 км+100 м автодороги сполученням «Київ-Чоп» в межах Макарівського району Київської області, усвідомлюючи те, що своїми протиправними діями поставив потерпілого в небезпечний для життя та здоров`я стан, оскільки останній в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи змогу надати потерпілому ОСОБА_8 , допомогу, ОСОБА_4 , не виконав свого громадського обов`язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі: не переконався чи потерпілий ОСОБА_8 , потребує допомоги, байдуже поставився до наслідків для останнього, не зупинив негайно транспортний засіб і не залишився на місці пригоди, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не доставив потерпілого до медичного закладу охорони здоров`я, ніяких заходів по наданню допомоги не вжив, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, не записав прізвища та адреси очевидців не зачекав прибуття поліцейських, натомість, з метою уникнення відповідальності, залишив місце пригоди, хоча мав можливість і повинен був прийняти міри по наданню допомоги потерпілому ОСОБА_8 , чим пору пив вимоги п.п. 2.10 а), г), д) ПДР України, в яких зазначено, що в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а у разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , вину у інкримінованих їй діяннях визнав у повному обсязі, розкаявся у скоєному і дав показання, які повністю відповідають обставинам, що встановлені досудовим розслідуванням.

Так, ОСОБА_4 , дав суду покази, що у встановлений досудовим розслідуванням день та час, він разом з дружиною на власному автомобілі їхали автодорогою Київ-Чоп у напрямку смт. Макарів Київської області. У той час було нормальна погода, видимість була нормальною, дещо заважав захід сонця. Дружина сиділа на задньому сидінні автомобіля і оскільки вона мала проблеми зі здоров`ям та нещодавно їй була проведена операція, він постійно слідкував за її станом. У с. Калинівка Макарівського району, після проїзду пішохідного мосту, після заправки «ОККО», він помітив, що дружині стало зле, він почав гальмувати і приймати вправо, аби зупинитися на узбіччі. При цьому, відволікаючись від керування автомобілем для того, щоб слідкувати за станом дружини, він допустив зіткнення з відбійником боковою частиною автомобіля, та й далі продовжував зупинку автомобіля. В цей час відбувся сильний удар у переднє скло автомобіля з боку пасажира і скло потріскалось. Чи це була людина він не бачив, бачив лише щось чорне та як після удару піднялася пилюка. Після цього він не зупинив автомобіль, а проїхав ще близько 400 м і зупинився на автозаправці, мав намір повернутися і подивитися що сталося, але не повернувся і поїхав далі до родичів у смт. Макарів Київської області. Пізніше, біля двору родичів, оглянув автомобіль і виявив пошкодження автомобіля, характерні для ДТП. На склі автомобіля на рівні двірників була кров та волосся, і тоді він зрозумів, що збив людину. Після цього він зателефонував сину, і попросив його поїхати на місце ДТП та подивитися, що там відбувається. Як приїхав його син, то повідомив, що на місці події поліція, декілька машин, труп людини, і вони з сином поїхали на місце ДТП. По приїзду він повідомив працівникам поліції, що це він збив потерпілого. Намагався відшкодувати брату потерпілого шкоду у розмірі 20000 грн., які відправив поштовим переказом, але останній цих коштів не отримав. Шкоду намагався відшкодувати саме у такому розмірі, оскільки не було можливості відшкодувати більшу суму, що пов`язано з хворобами дружини та високою вартістю її лікування, для чого він навіть отримував кредити. У скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов визнав частково, зокрема, матеріальну шкоду у межах наявних фактичних витрат на поховання потерпілого, що підтверджуються документами. Моральну шкоду не визнав, вважає, що ОСОБА_6 , не має права на відшкодування такого виду шкоди відповідно до законодавства. Також повідомив, що має стаж керування автомобілем з 1997 року та до відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався. В момент скоєння ДТП був тверезий, будь-яких ліків не приймав.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 , який вказаний у обвинувальному акті як потерпілий, дав суду покази, що загиблий у ДТП ОСОБА_8 , є його двоюрідним братом по батьковій лінії споріднення. Проживав померлий ОСОБА_8 , у якоїсь жінки у с. Калинівка Макарівського району Київської області, бо його будинок згорів. ОСОБА_8 , не працював, бо ніби-то у ньго була група інвалідності. Чи отримував він пенсію ОСОБА_6 , не знає. Не знає достовірно він також і того, чи хворів ОСОБА_8 , чимось, чи притягувався до кримінальної відповідальності, чим він займався. Дружини, дітей та батьків у ОСОБА_8 , не було. На слідчому експерименті він дізнався, що ОСОБА_4 , здійснив на його ім`я грошовий переказ, однак, порадившись із адвокатом, він його не отримував.

Також ОСОБА_6 , та його представник просили задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 , на його користь 500000 грн., на відшкодування шкоди, з яких 250000 грн., матеріальної шкоди і 250000 грн., моральної шкоди, на обґрунтування чого подали відповідні докази.

Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №112 від 01.09.2019 року, у ОСОБА_4 , ознак сп`яніння не виявлено.

Як вбачається із висновку СМЕ експерта №15/493 від 20.03.2020 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено тілесні ушкодження: а) забиті рани (дві), садна, крововиливи в м`які тканини голови, крововиливи під м`які оболонки головного мозку; б) численні садна, крововиливи в м`які тканини тулуба, множинні переломи ребер по декількох лініях з ушкодженням пристінкової плеври, перелом 10-го грудного хребця з ушкодженням спинного мозку та крововиливами під його оболонки, забої легенів, множинні ушкодженням легенів, двобічний гемоторакс загальним об`ємом 700 мл, розрив селезінки, крововиливи в черевну порожнину та за очеревинну жирову клітковину справа; в) численні садна та синці нижніх кінцівок, крововиливи в м`які тканини підколінних ямок та в порожнину колінних суглобів, закриті переломи кісток гомілки, колінного суглобу, стегна зліва, з ушкодженням зв`язкового апарату, менісків колінного суглобу; г) множинні садна верхніх кінцівок. Всі вище описані ушкодження в сукупності, утворилися від дії тупого (их) предмету (ів), по механізму удару, удару-тертя, можливо 01.09.2019 близько 16 год. 20 хв., в результаті наїзду легкового автомобіля на пішохода; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя на час заподіяння. Смерть гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала від множинної травми тіла з розвитком гострої крововтрати, про що свідчать виявлені тілесні ушкодження та які знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті. Потерпілий ОСОБА_8 , в момент спричинення йому тілесних ушкоджень, міг перебувати у вертикальному або наближеному до нього положенню, повернутий задньою поверхнею тіла до транспортного засобу. В крові трупа гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено 1,75 проміле етилового спирту, результат не підлягає судово-медичній оцінці «через гнильні зміни трупа», а лише може свідчити про вживання алкоголю незадовго до настання смерті. Враховуючи об`єм, характер та особливості отриманої травми, у вигляді вказаних ушкоджень, смерть могла настати за короткий проміжок часу до десятка хвилин.

Як вбачається із досудової доповіді Макарівського районного відділу філії «Центр пробації» в м. Києві та Київській області, згідно довідки від 03.09.2020 року, отриманої з КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» за місцем реєстрації, обвинувачений ОСОБА_4 , під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.

Органом пробації також встановлено, що ОСОБА_4 , проживає у власній квартирі зі своєю сім`єю, а саме: дружиною 1967 р.н., сином та його сім`єю. Також, обвинувачений має ще одного сина, який проживає окремо із своєю сім`єю. Зі слів обвинуваченого, стосунки в родині позитивні, насильства немає. Серед рідних та близьких, а також серед друзів та знайомих до кримінальної відповідальності ніхто раніше не притягувався. Дружина обвинуваченого тяжко хвора, має інвалідність та потребує постійної допомоги, що підтверджується випискою із медичної карти від 14.02.2012 р. За освітою обвинувачений ОСОБА_4 , - електромонтер, в 1986 році закінчив СПТУ-4 у м. Бровари Київської області. По закінченню навчального закладу тривалий час працював електромонтером. З 2010 року працював в компанії «Укрстальмонтаж» на посаді електромонтера, з 2011 року по теперішній час працює в КП Святошинського району з обслуговування житлового фонду. Коштів загалом вистачає. Має кредити, які пов`язані з придбанням великих покупок. В азартні ігри не грає, наркотичні речовини не приймає та ніколи не приймав. Алкогольні напої вживає лише на свята. У лікарів психіатра та нарколога під диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. Обвинувачений ОСОБА_4 , шкодує з приводу вчиненого правопорушення, усвідомлює всю серйозність наслідків та стверджує, що вчинив його не навмисно. Зі слів обвинуваченого, під час перебування в автомобілі разом з ним знаходилась його дружина, яка важко хвора. Раптом вона почала втрачати свідомість, що буває часто, та в цей момент він відволікся та перестав слідкувати за дорогою, і все сталось дуже швидко та несподівано. Обвинувачений має плани на майбутнє, які пов`язані з дружиною, вихованням дітей та онуків.

Згідно характеристики з місця роботи обвинуваченого, ОСОБА_4 , є працівником Житлово-експлуатаційної дільниці №8-9 «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» з 2011 року. За час роботи проявив себе як працелюбний і відповідальний співробітник. У спілкуванні з колегами завжди доброзичливий, ввічливий і чемний, у скрутних ситуаціях завжди націлений на знаходження компромісних рішень, до вирішення задач підходить творчо. Дотримується норм поведінки, прийнятих на підприємстві. Уважний до людей, тактовний. Має навички ділового спілкування. Працьовитий, має високу працездатність, всіляко підтримує роботу підприємства в складні моменти, в тому числі в позаурочний час. Володіє хорошими діловими навичками, а саме: сумлінним ставленням до роботи, прагненням до підвищення кваліфікації та професійного зростання, аналітичним мисленням. Претензій та зауважень з боку керівництва до роботи співробітника не було. За місцем проживання зі сторони рідних, сусідів, дільничного інспектора скарг, нарікань на його негативну поведінку в житлово-експлуатаційну дільницю № 8-9 КП «ККОЖФ» Святошинського району м. Києва не надходило. Станом на 01.08.2020 року заборгованість по квартирній платі відсутня.

Як вбачається з вимоги про судимості ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у скоєному, визнання ним обставин вчинення інкримінованих діянь, встановлених органом досудового розслідування, відповідності його показань цим обставинам, визнання кваліфікації його дій, відповідно до ч. 3 ст. 349КПК України інші докази, зібрані органом досудового розслідування, за згодою учасників процесу судом не досліджувалися.

Враховуючи викладене, суд визнає, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому діянь доведена у судовому засіданні повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст.286КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 , та за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.

ОСОБА_4 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався. Працює електромонтером у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», де отримує дохід, має відмінну характеристику за місцем проживання та роботи, за останні 5 років за амбулаторною допомогою лікаря нарколога та психіатра не звертався. Має на утриманні хвору дружину, яка має інвалідність та потребує постійної допомоги.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненому, оскільки це проявляється у визнання особою факту вчинення протиправних дій, дійсне й відверте визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що виражалося у визнанні негативних наслідків злочину, намаганні відшкодувати завдану злочином шкоду. Також пом`якшуючою покарання обставиною суд визнає наявність на утриманні ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_9 , яка є інвалідом ІІ групи. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 , слід призначити основне покарання у межах санкції ч. 2ст.286КК України у виді позбавлення волі, оскільки інших основних покарань санкція вказаної частини статті не передбачає. При цьому, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 , додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що сприятиме досягненню мети такого покарання. Також ОСОБА_4 , слід призначити покарання у межах санкції ч. 1ст.135КК України у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_4 , слід призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш судового покарання більш суворим, та на підставі ч. 3 ст. 70 КК України приєднати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Водночас, приймаючи до уваги те, що обвинувачений щиро розкаявся, намагався частково відшкодувати завдану шкоду, що йому не вдалося, є раніше несудимим та до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, де отримує дохід, з місця проживання та роботи характеризується виключно позитивно, на момент вчинення злочину не перебував у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, злочин вчинений з необережності, а також наявність на утриманні дружини, яка є інвалідом ІІ групи та висновок органу пробації, який вважає за можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд вважає, що в даному випадку визначена у ст. 50КК України мета покарання буде досягнута і без реального застосування до ОСОБА_4 , покарання, а тому суд вважає за можливе на підставі ст. 75КК України звільнити його від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76КК України обов`язки.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України. Арешт, накладений на транспортний засіб за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2019 року №761/35183/19 (Провадження №1-кс/761/24169/2019), слід скасувати. Судові витрати за проведення експертиз у сумі 4710,30 грн., слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Щодо цивільного позову ОСОБА_6 , до ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст.1187ЦК Україниджерелом підвищеноїнебезпеки єдіяльність,пов`язаназ використанням,зберіганням абоутриманням транспортнихзасобів,механізмів таобладнання,використанням,зберіганням хімічних,радіоактивних,вибухо-і вогненебезпечнихта іншихречовин,утриманням дикихзвірів,службових собакта собакбійцівських порідтощо,що створюєпідвищену небезпекудля особи,яка цюдіяльність здійснює,та іншихосіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується,зокрема,батькам,які досяглипенсійного віку,встановленого законом,-довічно.Особам,визначеним упунктах 1-5частини першоїцієї статті,шкода відшкодовуєтьсяу розмірісередньомісячного заробітку(доходу)потерпілого звирахуванням частки,яка припадалана ньогосамого тапрацездатних осіб,які перебувалина йогоутриманні,але немають правана відшкодуванняшкоди.До складудоходів потерпілоготакож включаютьсяпенсія,суми,що належалийому задоговором довічногоутримання (догляду),та іншіаналогічні виплати,які вінодержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

За змістом абз. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» непрацездатні члени сім`ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи.

Для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць, що має бути підтверджене належними і допустимими засобами доказування, як-то довідка про розмір пенсії, довідка про доходи тощо.

Якщо предметом позову є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й факт перебування на утриманні померлого та потреба у матеріальній допомозі.

Вказана правова позиція висловлена у постанові КЦС/ВС від 18.04.2018 року у справі№ 165/325/17.

Як встановлено судом, померлий ОСОБА_8 , є двоюрідним братом ОСОБА_6 , по батьковій лінії споріднення, і будь-яких доказів перебування останнього на утриманні померлого суду не надано. Крім того, ОСОБА_6 , не надано будь-яких належних чи допустимих доказів на підтвердження розміру матеріальної шкоди.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_6 , матеріальної шкоди.

Крім того, суд визнає слушними доводи захисника щодо неправомірного залучення органом досудового розслідування у якості потерпілої від злочину особи ОСОБА_6 , з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Водночас, відповідно до ч. 6 вказаної статті, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положеннячастин першої - третьоїцієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим у такому разі визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Таким чином, оскільки кримінальним правопорушенням заподіяно смерть ОСОБА_8 , із заявою про визнання потерпілою особою могли звернутися лише особи, які є близькими родичами та членами його сім`ї, визначення яких містить ст. 3 КПК України, однак ОСОБА_6 , до них не належить, слідчий необґрунтовано залучив ОСОБА_6 , до участі у кримінальному провадженні як потерпілого.

Із вказаних мотивів суд вважає за неможливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 , як позивача у кримінальному провадженні про відшкодування витрат на поховання на підставі ст. 1201 ЦК України, оскільки він не позбавлений можливості звернутися до суду із такими вимогами на загальних підставах у порядку цивільного судочинства. Визнання ОСОБА_4 , позову в цій частині суперечить закону, а тому не може бути прийняте судом.

Що ж до вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Як встановлено ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Оскільки, як вже було зазначено судом, ОСОБА_6 , не відноситься до кола осіб, які можуть бути потерпілими у даному кримінальному провадженні, не є особою, визначеною ч. 2 ст. 1186 ЦК України, яким відшкодовується моральна шкода, завдана смертю потерпілого, а також враховуючи відсутність будь-яких доказів та обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди, позовні вимоги в цій частині слід залишити також без задоволення.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

Остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, приєднавши додаткове покарання, у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбуванняпризначеного судомосновного покаранняз випробуваннямз іспитовимстроком 3(три)роки,поклавши нанього обов`язкивідповідно доп.1,2ч.1ст.76КК України,а саме:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у справі:

- автомобіль марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Дружня, вул. Ковпака, 5, - повернути ОСОБА_4 ;

- номерний знак НОМЕР_1 у спец.пакеті №4516234, що переданий на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_4 ;

- уламок пластику чорного кольору, зіскоб лакофарбової речовини з відбійника, два уламки пластику, уламок пластику, у спец.пакеті з пояснювальними написами знищити.

Арешт за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2019 року №761/35183/19 (Провадження №1-кс/761/24169/2019), на автомобіль марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (відшкодування вартості витрат на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні, ДКСУ, код доходів 24060300 «Інші надходження», МФО 899998) 4710,30 грн., витрат на проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди залишити без задоволення.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.

Вирок набирає законної сили по закінченню строку на його апеляційне оскарження, якщо він не був оскаржений. В інакшому випадку після його перегляду апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1