Справа № 591/8800/15-к

Провадження № 1-кп/591/37/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року м.Суми

Зарічний райсуд м. Суми в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

з участю обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює ТОВ «Промінвестбуд», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст.191 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

ОСОБА_5 , працюючи згідно рішення Центральної виборчої комісії № 118 від 13.10.2011 головою Сумської обласної виборчої комісії, обіймаючи при цьому посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем розтратив бюджетні кошти в розмірі 85 000 гривень та заволодів бюджетними коштами в розмірі 76 500 гривень за наступних обставин:

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про місцеві вибори» за своїм статусом територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Територіальна виборча комісія є юридичною особою, має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про місцеві вибори», одним з повноважень територіальної виборчої комісії є вирішення питань щодо використання коштів на проведення виборів депутатів Верховної Ради, Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради. Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про місцеві вибори», фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових та перших місцевих виборів, позачергових виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів, відповідно до затвердженого нею кошторису доходів та видатків.

В липні 2015 року до ОСОБА_5 як до голови Сумської ОВК звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_6 з приводу можливості виконання ним робіт та надання послуг, пов`язаних із діяльністю Сумської обласної виборчої комісії по забезпеченню підготовки та проведення місцевих виборів, що були призначені на 25 жовтня 2015 року. В подальшому ОСОБА_5 під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , яка відбулась біля будівлі Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, вул. Незалежності, буд. 2, з метою незаконного збагачення, повідомив останньому, що зможе укласти з ОСОБА_6 як фізичною особою- підприємцем, від імені Сумської обласної виборчої комісії договори про виконання робіт та надання послуг (ремонт оргтехніки, тиражування чи друк продукції, надання послуг з перевезення) лише в разі сплати йому особисто 90 відсотків грошових коштів від загальної суми вказаних договорів. При цьому ОСОБА_6 не потрібно буде виконувати умови договорів про надання послуг. Також під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що в разі неприйняття ОСОБА_6 таких умов, договори про надання послуг з ним укладені не будуть. На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився.

Під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 10.08.2015 в приміщенні Сумської обласної державної адміністрації, розташованої за вказаною вище адресою ОСОБА_5 , з метою досягнення раніше виниклого умислу, спрямованого на заволодіння та розтрату бюджетних кошів, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що послуги з боку ФОП ОСОБА_6 на користь Сумської обласної виборчої комісії надаватись не будуть, підписав як голова та скріпив відтиском мокрої печатки Сумської ТВК ряд договорів про надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 на користь Сумської обласної виборчої комісії послуг, а саме: договір № 06/08 від 10.08.2015 щодо оренди автомобільного транспорту на суму 40 000 гривень, договір № 06/09 від 10.08.2015 про надання послуг з тиражування документації Сумської виборчої комісії на суму 30 000 гривень та договір № 06/10 від 10.08.2015 про надання послуг з поточного ремонту комп`ютерної техніки та заправки картриджів на суму 15 000 гривень, всього на загальну суму 85 000 гривень.

Відповідно до п. 3.2 кожного з вказаних договорів замовник, тобто Сумська ОВК, зобов`язаний сплатити вартість по договору протягом 7 банківських днів після надання вказаних в договорах послуг. В цей же день 10.08.2015 ОСОБА_7 підписано рахунки № СЧ-06/08 від 10.08.2015, № СЧ-06/09 від 10.08.2015 та № СЧ-06/10 від 10.08.2015 про сплату грошових коштів на банківський рахунок фізичної особи- підприємця ОСОБА_6 в сумі 85 000 гривень за нібито надані послуги.

Всі зазначені вище договори 11.08.2015 були зареєстровані та взяті на облік Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області. За наслідками укладання вказаних вище договорів 15.09.2015 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 , у ПАТ КБ «Приват Банк» були перераховані бюджетні кошти загальною сумою 85 000 гривень за послуги, які фактично надані не були.

24.09.2015 року 12 хв. 30 хв. ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні літнього кафе розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від останнього обумовлені раніше грошові кошти в сумі 76 500 гривень, що становить 90 % від 85 000 грн., після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав частково, суду пояснив, що дійсно згідно рішення Центральної виборчої комісії № 118 від 13.10.2011 його призначено головою Сумської обласної виборчої комісії, обіймаючи при цьому вказану посаду, він не виконував роботу пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, оскільки всі рішення комісія приймала колегіально, він не був службовою особою і ніяким чином шляхом зловживання своїм службовим становищем не здійснював розтрату бюджетних коштів у вказаному в обвинувальному акті розмірі. Дійсно до нього звертався ФОП ОСОБА_6 і під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , була досягнуто домовленість, про надання послуг в роботі комісії, це копіювання документів, транспортні перевезення, обслуговування оргтехніки, за що було прийнято колегіальне рішення комісією про перерахування коштів на рахунок ФОП ОСОБА_6 , однак в подальшому останньму, не належним чином виконував умови договорів в зв`язку з чим 24.09.2015 року грошові кошти ОСОБА_6 , повернув йому близько 13:00 годин в приміщенні літнього кафе розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Також суду пояснив, що винним себе визнає в тому, що підписав акти виконаних робіт з ОСОБА_6 , в подальшому розуміючи, що останній не в змозі виконати роботи, а також, що кошти були перераховані не після виконання робіт і прийняття їх виконання.

Часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 розцінюється судом як спосіб захисту, але його вина повністю підтверджується проаналізованими доказами, а саме:

Свідок ОСОБА_6 , суду пояснив, що приблизно в липні 2015 року він познайомився особисто чи через знайомих точно не пам`ятає з ОСОБА_5 і в липні 2015 року звернувся до нього як до голови Сумської ОВК з приводу можливості виконання ним робіт та надання послуг, пов`язаних із діяльністю Сумської обласної виборчої комісії по забезпеченню підготовки та проведення місцевих виборів, що були призначені на 25 жовтня 2015 року. Як з ОСОБА_5 , так із бухгалтером Сумської обласної ради, відбувались зустрічі, складалися, коригувалися і підписувалися необхідні для цього документи, під час однієї з особистої зустрічі з ОСОБА_5 , яка відбулась біля будівлі Сумської обласної державної адміністрації , ОСОБА_5 , повідомив його, що зможе укласти з ним договори як фізичною особою- підприємцем від імені Сумської обласної виборчої комісії про виконання робіт та надання послуг, лише в разі сплати йому особисто 90 відсотків грошових коштів від загальної суми вказаних договорів, також ОСОБА_5 повідомив його, що йому не потрібно буде виконувати умови договорів про надання послуг. Також під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що в разі неприйняття ним таких умов, договори про надання послуг з ним укладені не будуть. На вказану пропозицію він погодився і повідомив про протиправність дій ОСОБА_5 , правоохоронні органи.

Під час особистої зустрічі з ним 10.08.2015 в приміщенні Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 , як голова Сумської ТВК, підписав ряд договорів про надання ним послуг, а саме: договір щодо оренди автомобільного транспорту на суму 40 000 гривень, договір про надання послуг з тиражування документації Сумської виборчої комісії на суму 30 000 гривень та договір про надання послуг з поточного ремонту комп`ютерної техніки та заправки картриджів на суму 15 000 гривень, всього на загальну суму 85 000 гривень. 10.08.2015 року вказані кошти перераховані на його рахунок і 24.09.2015 року в обідній час він перебуваючи в приміщенні літнього кафе розташованого за адресою: м. Суми, площа Покровська, буд. З, передав ОСОБА_5 , за домовленістю раніше, грошові кошти в сумі 76 500 гривень, що відбулося далі він не знає, після передачі грошових коштів працівники правоохоронних органів його повідомили, що ОСОБА_5 , був затриманий.

Свідок ОСОБА_8 , суду пояснила, що працює головним бухгалтером Сумської обласної ради, дійсно в липні 2015 року до неї приходив ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , які готували документи про укладення договорів про надання послуг при роботі Сумської ТВК, це стосувалось, транспортних послуг, копіювання документів, обслуговування оргтехніки.

Вона особисто як бухгалтер коригувала деякі документи, це акти виконаних робіт, здійснювала роздруківку деяких документів. Про умови оплати і суму оплати за надані послуги їй взагалі нічого не відомо.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, а саме:

Протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 09.11.2015 року який є належним і допустимим доказом, підстав для визнання його як здобутим з порушенням вимог КПК України не вбачається. Даним протоколом підтверджується, Зміст інформації, отриманої в ході проведення заходу, а саме:Розмов-0.08.215,12.08.2015,13.08.2015,14.08.2015,17.08.2015,18.08.2015,19.08.2015,20.08.2015,22.08.2015, між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , яка зводилась до того, що тривав процес підготовки і підписання договорів про надання послуг, розмови 11.09.2015,09.09.2015,10.09.2015,11.09.2015, 14.09.2015, з жінкою яка повідомила ОСОБА_5 , що деякі документи для підписання договорів необхідно коригувати, що було зроблено разом з головним бухгалтером ОСОБА_8 , що вона підтвердила особисто під час судового розгляду, розмови з ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , яка зводилась до підготовки і підписання договорів з ОСОБА_6 , а також перерахування коштів.

Також вина ОСОБА_5 , підтверджується носіями аудіо відео інформації досліджених судом під час судового розгляду з яких вбачається, що саме ОСОБА_5 , 24.09.2015 року 12 хв. 30 хвилин за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні літнього кафе розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від останнього обумовлені раніше грошові кошти в сумі 76 500 гривень, що становить 90 % від 85 000 грн., після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 , під час судового розгляду повністю знайшла своє підтвердження і його дії слід кваліфікувати за ст.191 ч.2 КК України, оскільки ОСОБА_5 шляхом зловживання своїм службовим становищем, розтратив бюджетні кошти на користь ОСОБА_6 в сумі 85000 гривень та заволодів бюджетними коштами в розмірі 76 500 гривень.

Не визнання своєї вини ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення суд розцінює як обраний засіб захисту, один із способів уникнути відповідальності, не заслуговують на увагу пояснення самого обвинуваченого і доводи його захисника, що ОСОБА_5 не був службовою особою, оскільки вказані висновки не узгоджуються з приписами ст.364 КК України де зазначено, що службовими особами є особи які постійно чи тимчасово, чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають тимчасово чи постійно в органах державно влади чи місцевого самоврядування, на державних підприємствах, в установах чи організаціях посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій , або виконують такі функції. ОСОБА_5 , працюючи згідно рішення Центральної виборчої комісії № 118 від 13.10.2011 головою Сумської обласної виборчої комісії, яка відповідно до ст. 20 Закону України «Про місцеві вибори» за своїм статусом є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Від імені комісії ОСОБА_5 , підписував договори з ОСОБА_6 , на вказані суми. Не являються по даному кримінальному провадженні доказами, які як обвинувачують так і виправдовують обвинуваченого ОСОБА_5 пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки вони характеризують обвинуваченого як особистість його професійні і ділові якості, також вказані свідки свідчать, що ОСОБА_5 не був службовою особою, однак свідчення в цій частині нічим не підтверджуються.

28.12.2015 р . обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42015000000001635 від 23.12.2015 р. надійшов до Зарічного районного суду м. Суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 191 КК України кримінально караною є розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем. Під розтратою майна розуміється незаконне і безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

Аналізуючи отримані докази як у ході проведення досудового слідства, так і під час судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України знайшла своє підтвердження.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заявили клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор та потерпіла сторона проти закриття справи не заперечували.

Вислухавши думку сторін, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, яка згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним злочину та до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років при вчиненні злочину середньої тяжкості.

Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На час заявлення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності закінчився строк давності притягнення ОСОБА_5 за ч.2 ст.191 КК України. ОСОБА_5 у розшуку не перебував.

Верховний суд як суд касаційної інстанції зазначив, що не можна звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України, якщо сама особа заперечує проти закриття справи та вимагає виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання. (Постанова ВС від 09.04.2019 у справі №760/18016/15-к).

Таким чином, при вирішенні питання про закриття справи Верховний суд визначає головним волевиявлення обвинуваченого про закриття справи, тому у разі наявності клопотання обвинуваченого про закриття справи, він повинен бути звільнений судом від кримінальної відповідальності безумовно, тому суд вважає, що звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Запобіжних захід не обирався, та суд не вбачає підстав для його обрання.

Крім того, Сумською обласною радою по справі заявлено позов про відшкодування збитків завданих злочином на суму 85000 грн., даний цивільний позов відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України не підлягає задоволенню за необгрунтованістю, оскільки вказані грошові кошти є речовим доказом у справі. Питання долі речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 288 КПК України, ст.49 КК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42015000000001635 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

В задоволенні позову Сумської обласної ради про відшкодування збитків завданих злочином на суму 85000 грн., відмовити в зв`язку з необґрунтованістю вимог.

Речові докази : грошові кошти у розмірі 76500 грн. (постанова ст.слідчого ВРЗ у сфері службової діяльності СУ УМВС України в Чернігівській області від 02.11.2015 року, що зберігаються у уповноваженому банку, який обслуговує орган, у складі якого працює слідчий підрозділ повернути власнику коштів, а саме Сумській обласній раді на рахунок: ГУК у Сумській області(Сумська область) 24060300, банк ДКСУ м.Київ, код одержувача 37970404, МФО 899998, рахунок UA558999980314050544000018001, призначення платежу 24060300 інші доходи; чоловічу барсетку темного кольору, в які на момент вилучення грошових котів у розмірі 76500 грн. , що зберігається у камері схову речових доказів згідно квитанції 018330 повернути ОСОБА_5 .

На ухвалу протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя ОСОБА_13 -Когер