ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24452/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолій І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року (розглянута у судовому засіданні у письмовому провадженні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККСУ), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Голови ВККСУ від 06.11.2019 №575-к/тр про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади інспектора служби інспекторів секретаріату ВККСУ 07.11.2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п.2 ст.36 КЗпП України;

поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора служби інспекторів секретаріату ВККСУ;

допустити до негайного виконання рішення суд в частині поновлення ОСОБА_1 інспектора служби інспекторів секретаріату ВККСУ.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу, грубо порушено положення ч.3 ст.184 КЗпП України, що є підставою для його скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року закрито провадження у справі №640/24452/19 з підстав не належності її розгляду за правилами адміністративного судочинства та роз`яснено позивачці, що справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, що наказом Голови ВККСУ від 10.09.2015 року №392-к/тр позивача призначено на посаду інспектора служби інспекторів ВККСУ та присвоєно 7 ранг держслужбовця.

Наказом Голови ВККСУ від 25.04.2016 року №32 службу інспекторів введено до складу секретаріату Комісії. З 01.06.2017 позивач вважається такою, що погодилась зі зміною істотних умов праці та продовжує роботу на посаді інспектора служби інспекторів секретаріату ВККСУ на умовах патронатної служби на строк повноважень члена Комісії ОСОБА_2 .

Наказом Голови Комісії від 05.04.2019 року №100-к/тр позивачу надана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 к.д. з 27.03. по 30.07.2019 на підставі листа непрацездатності серії АДХ №027017, виданого 27.03.2019 ДНК «НПЦПКМ» ДУС.

Наказом Голови ВККСУ від 25.07.2019 року №364-к/тр позивачу надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31.07.2019 по 28.05.2022 на підставі заяви останньої від 22.07.2019, а також свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого Подільським районним у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ у м. Києві 30.05.2019 а також погодження в установленому порядку.

У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-9 членами ВККСУ припинено свої повноваження.

06.11.2019 року позивача повідомлено про те, що у зв`язку з припиненням повноважень членів ВККСУ 07.11.2019 року буде видано наказ про її звільнення із займаної посади та про необхідність подачі електронної декларації перед звільненням. Наказ буде вислано поштою, а трудову книжку можна буде отримати у зручний час.

21.11.2019 року позивач була ознайомлена із наказом Голови Комісії від 06.11.2019 №575-к/тр про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади інспектора служби інспекторів секретаріату Комісії 07.11.2019 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, про що свідчить особистий підпис. Також нею було отримано трудову книжку.

Не погоджуючись із прийнятим наказом №575-к/тр, позивач звернулась до суду з адміністративним позов про його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Отже, зазначеними положеннями КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

При віднесенні спору до тієї чи іншої юрисдикції важливо враховувати, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

При цьому КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» (далі - Закон № 889), відповідно до преамбули якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 3 вказаного Закону України «Про державну службу» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.

Особливості патронатної служби визначено статтею 92 Закону України «Про державну службу».

Згідно з частиною 1 вказаної статті до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та Інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Єдині засади діяльності, правовий статус і умови діяльності особи, яка займає посаду інспектора служби інспекторів секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на якій перебувала позивач та з якої її було звільнено на підставі оскаржуваного наказу Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 листопада 2019 року № 575-к/тр у період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31 липня 2019 року по 28 травня 2022 року, визначаються статтями 102, 103 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402), а також Положенням про службу Інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого наказом Голови Комісії 07 квітня 2017 року № 25 та Положенням про інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 квітня 2017 року № 30/зп-17.

Зазначеними Положенням про службу інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Положенням про інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посади інспектора віднесено до патронатної служби.

Відповідно до частини 3 статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїх повноважень у складі секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діє служба інспекторів у кількості сорока восьми інспекторів,

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, який набрав чинності з 05 січня 2017 року, доповнено статтею 103 Закон України «Про судоустрій і статус суддів», якою встановлено, що інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є державними службовцями.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, згідно з положеннями пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України займана посада, тобто посада інспектора служби інспекторів - посада патронатної служби, відноситься до поняття публічної служби та спори щодо проходження якої, у тому числі й спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження і звільнення з неї згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Щодо правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 800/227/17, колегія суддів зазначає наступне.

Так, предметом розгляду даної справи була ухвала члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В. К. від 03 квітня 2017 року № 625/0/18-17 про залишення без розгляду та повернення скарги ОСОБА_3 про відкриття дисциплінарного провадження відносно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_3 .

Тобто, позивачем оскаржувалося рішення Вищої ради правосуддя, як органу суддівського самоврядування.

Таким чином, застосування вказаної правової позиції є недоцільним та непрофесійним, оскільки мною не оскаржується рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як органу суддівського самоврядування.

Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем оскаржується незаконний наказ Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення мене з займаної посади.

На підставі вище зазначеного, колгія суддів зазначає, що даний спір є публічно-правовим спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, та звільнення з публічної служби, на який відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 КАС України поширюється юрисдикція адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №368/561/19.

Так, Велика палата Верховного Суду під час розгляду справи № 368/561/19 дійшла висновку, що до набрання 1 травня 2016 року чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» помічник судді був державним службовцем. Тому згідно з приписами КАС України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, ініційовані до 30 квітня 2016 року включно спори щодо призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї належали до юрисдикції адміністративного суду.

Із 1 травня 2016 року посада помічника судді перестала належати до посад державної служби, тоді КАС України в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, для визначення юрисдикції адміністративного суду не поширював поняття публічної служби на службу патронатну. Тому ініційовані з 1 травня 2016 року до 14 грудня 2017 року включно спори щодо призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї слід розглядати за правилами цивільного судочинства (аналогічні висновки Велика Палата ВС сформулювала у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 308/4431/17 і від 13 березня 2019 року у справі № 815/2546/17).

З огляду на зміни до КАС України, що набрали чинності 15 грудня 2017 року, спори про призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї, розгляд яких ініційований із 15 грудня 2017 року, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. У юрисдикції адміністративного суду залишився розгляд спорів про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини 1 статті 19). Однак перелік видів діяльності, які охоплюються поняттям публічної служби, був розширеним, зокрема, за рахунок патронатної служби в державних органах (пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України). (Аналогічні висновки Велика Палата ВС виклала в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 640/293/19).

Для забезпечення єдності судової практики у зазначеній категорії спорів Велика Палата ВС відступила від викладеного нею у постанові від 02.10. 2019 року у справі № 815/1594/17 висновку щодо юрисдикції адміністративного суду (у тій справі позов був поданий у березні 2017 року та стосувався накладення на помічника судді дисциплінарного стягнення у листопаді 2016 року, тобто після набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що посада інспектора служби інспекторів ВККС України з 01 травня 2016 року, як і посада помічника судді, відноситься до посад патронатної служби, з урахуванням зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду, на даний спір поширюється юрисдикція адміністративного суду.

Таким чином суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції належним чином наведені обставини не досліджено, відповідної оцінки їм не надано, у зв`язку з чим безпідставно закрито провадження у справі №640/24452/19 з підстав не належності її розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, чим порушив норми процесуального права.

За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Л.В. Губська,

М.І. Кобаль