ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 808/1581/18

адміністративне провадження № К/9901/68007/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонська В. Е.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 808/1581/18

за позовом ОСОБА_1

до Аудиторської палати України

про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я. В., суддів: Бишевської Н. А., Добродняк І. Ю.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Аудиторської палати України (далі - відповідач, АПУ), в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22 лютого 2018 року № 355/6.5 "Про застосування стягнення", яким за неналежне виконання професійних обов`язків з боку аудиторської фірми ТОВ "АФ "СТИМУЛ" (код ЄДРПОУ 39051995), а саме: порушення статті 19 Закону України "Про аудиторську діяльність" та недотримання вимог рішення АПУ від 27 вересня 2007 року № 182/4 (зі змінами), застосовано до директора ТОВ "АФ "СТИМУЛ" аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора № 007077, виданий рішенням АПУ від 19 липня 2013 року № 274, чинний до 19.07.2018 р.) стягнення у вигляді анулювання сертифіката;

1.2. визнати протиправним та скасувати підпункт 3.2. пункту 3 рішення відповідача від 29 березня 2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів", яким, згідно з підпунктом 3.1.2. пункту 3.1. Порядку через невідповідність правового статусу юридичної особи вимогам статті 5 Закону України "Про аудиторську діяльність": ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СТИМУЛ" (м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 39051995) виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а Свідоцтво № 4605, видане рішенням АПУ від 30 січня 2014 року № 288/3, анульовано;

1.3. зобов`язати відповідача включити до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора № 007077, виданий рішенням АПУ від 19 липня 2013 р. № 274, чинний до 19 липня 2018 року).

2. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем шляхом затягування включення до Плану зовнішніх перевірок ТОВ «АФ «Стимул» штучно була створена ситуація, при якій ТОВ «АФ «Стимул» не мало можливості пройти зовнішню перевірку з 2014 року по кінець 2017 року. Позивач також зазначала, що відповідачем розглянуто дисциплінарну справу без її участі та без розгляду її пояснень. ОСОБА_1 вважає, що відповідачем порушено строки притягнення її до відповідальності та неправомірно притягнуто до відповідальності двічі за одне й те саме порушення.

3. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що у зв`язку із тим, що позивачем не було спростовано факту порушення рішення Аудиторської палати України від 27 вересня 2007 року №182/4 в частині виконання ТОВ «АФ «СТИМУЛ» у 2016 році завдань з обов`язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг, АПУ оскаржуваним рішенням застосовано до позивача стягнення. У свою чергу Рішення АПУ про виключення аудиторської фірми ТОВ «АФ «СТИМУЛ» з Реєстру приймалося відповідачем згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 Порядку № 184/4 від 15 листопада 2007 року через невідповідність правового статусу юридичної особи вимогам статті 5 Закону України «Про аудиторську діяльність», якою встановлено, що директором та засновником аудиторської фірми може бути лише аудитор. Відповідач також уважає, що застосування аналогії закону в цих правовідносинах в частині строку накладення на аудиторів стягнень є безпідставним, оскільки зазначені правовідносини врегульовано нормами Порядку застосування стягнень, зокрема, пунктом 3.7. Відповідач стверджує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем протягом розумного спору, а твердження позивача про застосування до нього двох стягнень за одне й те ж порушення вважає помилковим, оскільки рішення АПУ про застосування до позивача стягнення приймалося як міра юридичної відповідальності у зв`язку з виявленням факту неналежного виконання професійних обов`язків, про що зазначено у самому рішенні, а рішення про виключення аудиторської фірми ТОВ «АФ «Стимул» з Реєстру приймалося у зв`язку із невідповідністю правового статусу аудиторської фірми Закону України «Про аудиторську діяльність», статтею 5 якого визначено, що директором засновником аудиторської фірми може бути лише аудитор.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Рішенням Аудиторської палати України від 19 липня 2013 року № 274 ОСОБА_1 - директору та одному із засновників ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СТИМУЛ" присвоєна кваліфікація аудитора.

5. Позивач звернулася до АПУ з листом вих. № 1 від 22 січня 2014 року на підставі пункту 2.5.4. Концепції системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні, затвердженої рішенням АПУ від 26 вересня 2013 року № 279/7 (далі - Концепція) з пропозицією розглянути питання щодо проведення в аудиторській фірмі ТОВ «АФ «СТИМУЛ» зовнішньої перевірки системи контролю якості.

6. ТОВ «АФ «СТИМУЛ» жодного разу не зверталася до АПУ із зверненням саме про включення її Плану до зовнішніх перевірок.

7. У відповідь на цей лист позивача вих. № 1 від 22 січня 2014 року, Секретаріатом АПУ листом вих. № 01-01-25/81 від 24 січня 2014 року було повідомлено позивача про можливість проведення такої перевірки лише після внесення змін у Положення про зовнішні перевірки системи контролю аудиторських послуг.

8. Оскільки аудиторська фірма ТОВ «АФ «СТИМУЛ» у 2014 році виконала лише одне завдання із трьох необхідних, тому у План зовнішніх перевірок на 2014 та 2015 роки зазначена аудиторська фірма не потрапила. Відсутність виконаних аудиторською фірмою ТОВ АФ «СТИМУЛ» достатньої кількості завдань у вказаний період підтверджується поданими нею до АПУ звітами про виконані роботи (надані послуги) (форма N 1-аудит) (а.с. 112-117).

9. У План зовнішніх перевірок на 2017 рік ТОВ «АФ «СТИМУЛ» було включено лише за даними Реєстру з урахуванням аналітичної інформації, отриманої за результатами аналізу звітів аудиторських фірм (аудиторів) про виконані роботи (надані послуги) (форма N 1-аудит) за попередній рік.

10. У період з 13 грудня 2017 року по 14 грудня 2017 року, відповідно до Плану зовнішніх перевірок на 2017 рік та на підставі направлення № 144-к, посадовими особами АПУ проведено планову зовнішню перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, створених ТОВ «АФ «Стимул», за наслідками якої складено звіт.

11. Результати планової зовнішньої перевірки систему контролю якості аудиторських послуг, створених ТОВ «АФ «Стимул», було розглянуто на засіданні Комісії АПУ з контролю якості та професійної етики, що підтверджується протоколом № 97 від 11.01.2018 - 16.01.2018, на якому встановлено факти недотримання ТОВ «АФ «СТИМУЛ», директором якого є позивач, вимог рішення АПУ від 27 вересня 2007 року №182/4 (зі змінами), що і стало підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо директора ТОВ «АФ «СТИМУЛ» ОСОБА_1 .

12. Факт вчинення дисциплінарного порушення обґрунтовується відповідачем на підставі того, що у 2014, 2015 та 2016 роках ТОВ «АФ «СТИМУЛ» виконувало завдання з обов`язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг.

13. Розпорядженням Голови АПУ від 31 січня 2018 року № - ДК щодо позивача відкрито дисциплінарне провадження та включено до порядку денного засідання Дисциплінарної комісії, проведення якого було заплановано на 08 лютого 2018 року, питання: «Про порушення аудиторською фірмою ТОВ «АФ «СТИМУЛ» рішення АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4 в частині виконання в 2014, 2015, 2016 році завдань з обов`язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи якості аудиторських послуг».

14. Листом від 31 січня 2018 року №01-01-25/108 запрошено ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної комісії, яке було призначено на 08 лютого 2018 року, в яке позивачка не з`явилася.

15. При цьому листом від 06 лютого 2018 року №1-06.02.18 ОСОБА_1 повідомила АПУ про неможливість взяти участь у засіданні через певні причини.

16. 08 лютого 2018 року на засіданні Дисциплінарної комісії Аудиторської палати України серед іншого розглянуто питання про порушення аудиторською фірмою ТОВ «АФ «Стимул» рішення АПУ від 27 вересня 2007 року №182/4 в частині виконання в 2016 році завдань з обов`язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг, у зв`язку з чим членом комісії - ОСОБА_3 запропоновано АПУ за неналежно виконання професійних обов`язків з боку аудиторської фірми ТОВ «АФ Стимул», а саме: порушення статті 19 Закону України «Про аудиторську діяльність» та недотримання вимог рішення АПУ від 27 вересня 2007 року №182/4 (зі змінами), застосувати до директора ТОВ «АФ «Стимул» аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора № 007077, виданий рішенням АПУ від 19 липня 2013 року № 274, чинний до 19 липня 2018 року) стягнення у вигляді анулювання сертифіката.

17. Листом Аудиторської палати України від 15 лютого 2018 року № 01-01-25/128 позивача було запрошено на засідання АПУ 22 лютого 2018 року.

18. У засіданні комісії АПУ від 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 особисто взяла участь та надала відповідні пояснення, що підтверджується протоколом засідання АПУ від 22 лютого 2018 року № 355.

19. У відповідності до протоколу засідання АПУ від 22 лютого 2018 року № 355 комісією АПУ було враховано, що наслідками порушення є надання позивачем неякісних аудиторських послуг, що підтверджується звітом за результатами перевірки системи контролю якості ТОВ ЛФ «СТИМУЛ» від 14 грудня 2017 року № 144-К та рішенням АПУ від 25 січня 2018 року № 354/3, яким визнано аудиторську фірму ТОВ АФ «СТИМУЛ» такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості.

20. Крім того, під час розгляду вказаного питання позивач визнала, що вона як аудитор розуміла, що аудиторська фірма не має свідоцтва про проходження системи контролю якості та, відповідно, не мала права на здійснення обов`язкового аудиту.

21. Рішенням від 29 березня 2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів" ТОВ "АФ "СТИМУЛ" через невідповідність правового статусу - юридичної особи вимогам статті 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а Свідоцтво №4605, видане рішенням АПУ від 30.01.2014 № 288/3, визнано анульованим (підпункт 3.2. пункту 3 Рішення).

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

22. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

23. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем доведено факт вчинення правопорушення, яке стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень. При цьому відповідачем враховано суттєвість порушення, що підтверджується протоколом засідання Дисциплінарної комісії АПУ від 08 лютого 2018 року № 1 та протоколом засідання АПУ від 22 лютого 2018 року № 355. Суд апеляційної інстанції погодився з тим, що у спірному випадку таке порушення відповідачем кваліфіковано як суттєве, оскільки воно мало місце неодноразово та позивач усвідомлювала неправомірність своїх дій, але свідомо порушувала рішення АПУ від 27 вересня 2007 року №182/4.

24. Щодо доводів позивача про порушення строків застосування стягнення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до пункту 3.7. Порядку застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов`язків (далі - Порядок №184/4) стягнення застосовується до аудитора (аудиторської фірми) не пізніше п`яти років від дати аудиторського звіту з надання впевненості (в тому числі звіту незалежного аудитора, звіту з надання супутніх послуг тощо) або, у випадку перешкоджання проведенню перевірки, дати направлення аудитору (аудиторській фірмі) повідомлення про проведення перевірки/запиту про надання інформації чи документів (в редакції Рішення Аудиторської палати № 342/9 від 31 березня 2017 року). За висновками судів попередніх інстанцій, застосування аналогії закону в цих правовідносинах, в частині строку застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень, є безпідставним, оскільки зазначені правовідносини врегулювано нормами Порядку застосування стягнень, зокрема пунктом 3.7 зазначеного Порядку. Таким чином, оскаржуване рішення прийняте АПУ протягом розумного строку.

25. Спростовуючи доводи позивача щодо застосування до неї двох стягнень за одне і те ж порушення, суди першої та апеляційної інстанцій зауважили, що оскаржуване рішення відповідача про застосування до позивача стягнення приймалося як міра юридичної відповідальності, у зв`язку із виявленням факту неналежного виконання професійних обов`язків, а рішення, яким ТОВ «АФ «Стимул» виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, приймалося не як міра відповідальності, а у зв`язку з невідповідністю його правового статусу Закону України «Про аудиторську діяльність».

ІV Касаційне оскарження

26. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, яку 14 грудня 2018 року зареєстровано у Верховному Суді.

27. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

28. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що судами не надано належної оцінки оскаржуваним рішенням відповідача щодо суттєвості порушень. Також позивач зауважує, що вона не вчиняла порушень рішення АПУ № 182/4, оскільки щодо неї не проводилася повторна перевірка. Позивач уважає, що відповідачем було порушено порядок накладення стягнення, оскільки, незважаючи на її звернення, ТОВ «АФ «СТИМУЛ» було включено до Плану зовнішніх перевірок лише у 2017 році, що сталося з вини відповідача. Крім того, на переконання позивача, рішенням від 25 січня 2018 року № 353/3 «Про результати зовнішніх перевірок систем контролю якості, створених аудиторськими фірмами та аудиторами» було встановлено термін в 6 місяців для вжиття заходів з метою усунення недоліків системи контролю якості, проте ще до спливу цього строку та до проведення повторної перевірки, до неї будо дисциплінарне стягнення.

28.1. Позивач також зазначає, що вона була позбавлена можливості приїхати на засідання АПУ від 08 лютого 2018 року, оскільки вчасно не була повідомлена про нього, а, отже, відповідне рішення приймалося без врахування її пояснень.

28.2. За доводами позивача, судами попередніх інстанцій не враховано норми щодо строків застосування дисциплінарного стягнення, а також правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року в справі № К/800/33693/16.

28.3. На думку позивача, до неї застосовано два стягнення за одне і те саме правопорушення: анулювання сертифіката та виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

29. Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участю учасників справи.

30. 20 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/1581/18 (суддя-доповідач: Гімон М. М., судді: Анцупова Т. О., Мороз Л. Л.).

31. 08 січня 2019 року справа № 808/1581/18 надійшла до Верховного Суду.

32. 21 січня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовував її доводи, просив касаційну залишити без задоволення, в оскаржувані судові рішення - без змін.

33. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить розглядати справу за участі його представника.

34. 01 липня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 874/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

35. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 01 липня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Стрелець Т. Г., суддів: Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

36. 22 жовтня 2020 року суддями Стрелець Т. Г., Стеценко С. Г., Тацій Л. В., до початку розгляду справи по суті, заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.

37. 04 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяви суддів Стрелець Т. Г., Стеценко С. Г., Тацій Л. В. про самовідвід.

38. 05 лютого 2021 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 219/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали № К/9901/68007/18 про відведення судді-доповідача Стрелець Т. Г., суддів: Стеценко С. Г., Тацій Л. В. від розгляду матеріалів цієї касаційної скарги.

39. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 лютого 2021 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Мацедонську В. Е.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

40. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

41. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

42. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

44. Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні, на час виникнення спірних правовідносин, визначалися Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року № 3125-XII (далі - Закон № 3125 -).

45. Частиною четвертою статті 3 Закону № 3125 -визначено, що аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб`єктами господарювання на його проведення.

46. Аудит може проводитися з ініціативи суб`єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов`язковий аудит) (частина п`ята статті 3 Закону № 3125 -).

47. Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 4 Закону № 3125 -аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

47.1. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

47.2. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

48. Статтею 5 Закону № 3125 -установлено, що аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

48.1. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

48.2. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

48.3. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

49. Статтею 8 Закону № 3125 -визначено випадки обов`язкового проведення аудиту.

50. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 3125 -сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.

51. Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 3125 -реєстр аудиторських фірм та аудиторів - це база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці (далі - Реєстр).

52. За приписами частин четвертої та п`ятої статті 11 Закону № 3125 -аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру.

52.1. Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка.

53. Пунктами 5 - 7 частини третьої статті 12 Закону № 3125 -визначено, що Аудиторська палата України здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення.

54. Пунктом 1 частини першої статті 19 Закону № 3125 -установлено, що аудитори і аудиторські фірми зобов`язані: в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону, Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України.

55. Відповідно до частин першої - другої статті 22 Закону № 3125 -за неналежне виконання професійних обов`язків до аудитора (аудиторської фірми) Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

56. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов`язків затверджено рішенням Аудиторської палати України від 15 листопада 2007 року № 184/4 (далі - Порядок № 184/4, у редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

57. У пункті 1.3 Порядку № 184/4 визначено, що аудитор - це фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України; аудиторська фірма - це юридична особа, створена відповідно до законодавства та включена до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; неналежне виконання професійних обов`язків - порушення аудиторами (аудиторськими фірмами) професійних обов`язків; стягнення - це захід впливу як міра юридичної відповідальності, що застосовується АПУ до аудитора (аудиторської фірми) в разі неналежного виконання професійних обов`язків.

58. Відповідно до пункт 2.1 розділу 2 Порядку № 184/4 дисциплінарне провадження здійснюється Дисциплінарною комісією АПУ згідно із вимогами цього Порядку.

59. На підставі пункту 2.5 розділу 2 Порядку № 184/4 Секретаріат АПУ рекомендованим листом інформує аудитора (аудиторську фірму) про відкриття щодо них дисциплінарного провадження та дату засідання Дисциплінарної комісії АПУ з одночасною пропозицією надання додаткових письмових вмотивованих зауважень та/або пояснень.

60. Дисциплінарне провадження здійснюється Дисциплінарною комісією АПУ через вивчення, перевірку та обговорення матеріалів дисциплінарного провадження (результатів перевірки фактів неналежного виконання професійних обов`язків, пояснень осіб (за їх наявності), щодо яких порушено дисциплінарне провадження, висновків експертів тощо) та прийняття відповідного рішення (пункт 2.8 розділу 2 Порядку № 184/4).

61. Під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія АПУ заслуховує повідомлення голови Комітету з контролю якості аудиторських послуг про результати перевірки, пояснення (у випадку їх наявності) аудитора (аудиторської фірми), стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, особи, яка повідомила АПУ про неналежне виконання професійних обов`язків аудитора, та пояснення інших осіб (пункт 2.10 розділу 2 Порядку № 184/4).

62. Згідно з пунктом 2.11 розділу 2 Порядку № 184/4 аудитор (аудиторська фірма), стосовно яких порушено дисциплінарне провадження, повідомляються Секретаріатом АПУ про проведення засідання Дисциплінарної комісії АПУ не пізніше як за п`ять днів до дня її проведення та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, висловлювати заперечення, подавати докази.

63. Неявка аудитора на засідання Дисциплінарної комісії АПУ без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначеної особи про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарного провадження по суті. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні Дисциплінарної комісії АПУ аудитор, стосовно якого розглядається дисциплінарне провадження, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи (пункти 2.12, 2.13 розділу 2 Порядку № 184/4)

64. Згідно із пунктами 2.14., 2.15. розділу 2 Порядку № 184/4 під час засідання Дисциплінарної комісії АПУ ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів Дисциплінарної комісії АПУ та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

65. За наслідками дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія АПУ виносить на розгляд АПУ відповідний проект рішення, який містить мотивований висновок та аргументовані пропозиції щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність".

66. Строк розгляду матеріалів дисциплінарного провадження не повинен перевищувати трьох місяців. У окремих випадках (у зв`язку із необхідністю витребування додаткової інформації чи документів, проведенням додаткової перевірки та з інших підстав) за рішенням Голови АПУ зазначений строк може бути продовжений. Матеріали дисциплінарного провадження після їх розгляду передаються до Секретаріату АПУ (пункт 2.18 розділу 2 Порядку № 184/4).

67. Розгляд на засіданні АПУ питань про застосування стягнень до аудиторів (аудиторських фірм) здійснюється на підставі подання відповідного проекту рішення Дисциплінарною комісією АПУ (Пункт 3.1 розділу 3 Порядку № 184/4).

68. За неналежне виконання професійних обов`язків до аудиторів (аудиторських фірм) АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення терміну чинності сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката або виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів (пункт 3.2 розділу 3 Порядку № 184/4)

69. Згідно із пунктом 3.3 розділу 3 Порядку № 184/4 при застосуванні до аудитора (аудиторської фірми) стягнення враховується суттєвість порушення професійних обов`язків, їхні наслідки, ступінь вини аудитора (аудиторської фірми) та інші обставини, що впливають на обрання міри відповідальності. Суттєвість порушень визначає Дисциплінарна комісія АПУ при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження.

70. За порушення не суттєвого характеру до аудитора (аудиторської фірми) АПУ застосовуються стягнення у вигляді: попередження або зупинення терміну чинності сертифіката аудитора на строк до 6 місяців. За суттєві порушення до аудитора (аудиторської фірми) АПУ застосовуються стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката на строк від 6 місяців до одного року, анулювання сертифіката або виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів (пункти 3.4, 3.5 розділу 3 Порядку № 184/4).

71. У разі виключення аудиторської фірми, щодо якої АПУ прийнято рішення про здійснення позапланової перевірки, з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів за заявою аудиторської фірми або на підставі невідповідності її правового статусу вимогам статті 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", за рішенням АПУ стягнення може бути застосовано до аудитора, який займав посаду керівника аудиторської фірми на момент прийняття АПУ рішення про здійснення її позапланової перевірки (пункт 3.6 розділу 3 Порядку № 184/4).

72. Стягнення застосовується до аудитора (аудиторської фірми) не пізніше п`яти років від дати аудиторського звіту з надання впевненості (в тому числі звіту незалежного аудитора, звіту з надання супутніх послуг тощо) або, у випадку перешкоджання проведенню перевірки, дати направлення аудитору (аудиторській фірмі) повідомлення про проведення перевірки/запиту про надання інформації чи документів. Не може бути одночасно накладено на аудитора (аудиторську фірму) два та більше видів стягнень за одне і те ж порушення (пункт 3.7 розділу 3 Порядку № 184/4 в редакції Рішення Аудиторської палати України від 31 березня 2017 року № 342/9).

73. Частиною четвертою статті 3 КАС України встановлено, що закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

74. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування (частина шоста статті 7 КАС України).

75. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 "Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг" (далі - Положення № 182/4), затверджене Рішенням Аудиторської палати України від 27 вересня 2007 року № 182/4 на виконання статті 12 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року № 3125-XII (в редакції Закону від 14.09.2006 № 140-V, а також відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, які застосовуються в Україні в якості національних.

76. Пунктом 3 Положення № 182/4 установлено, що для виконання завдань з обов`язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за звітні періоди з 1 січня 2013 року, аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці (далі - суб`єкти аудиторської діяльності), зобов`язані отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам цього Положення.

77. Суб`єкти аудиторської діяльності, які за наслідками повторної перевірки на предмет усунення недоліків системи контролю якості не отримали підтвердження Аудиторською палатою України відповідності створеної системи контролю якості аудиторських послуг, з 1 січня 2013 року не мають права виконувати завдання з обов`язкового аудиту фінансової звітності.

78. Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг затверджене Рішенням Аудиторської палати України від 30 жовтня 2014 року № 182/4 та набрало чинності з 01 січня 2015 року (далі - Положення про зовнішні перевірки).

79. Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення про зовнішні перевірки у редакції, чинній на момент прийняття, новостворені аудиторські фірми та аудитори, які розпочинають діяльність фізичної особи - підприємця, а також аудиторські фірми та аудитори, які не надавали до 01.01.2014 р. послуги з обов`язкового аудиту та/або до 01.01.2016 р. - не виконували інших завдань з надання впевненості, і мають наміри надавати за періоди з 01.01.2014 р. послуги з обов`язкового аудиту та/або з 01.01.2016 р. - з виконання інших завдань із надання впевненості, до початку надання таких послуг мають отримати підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг за винятком елемента "Виконання завдання". Строк чинності Свідоцтв про відповідність системи контролю якості, отриманих такими аудиторськими фірмами та аудиторами, становить два роки (вказаний пункт виключено на підставі Рішення Аудиторської палати № 325/13 від 26 травня 2016 року).

80. Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 Положення про зовнішні перевірки (у редакції, чинній на момент прийняття) зовнішні перевірки системи контролю якості суб`єктів аудиторської діяльності проводяться відповідно до Плану зовнішніх перевірок системи контролю якості, затвердженого АПУ (далі - План перевірок).

81. План перевірок на наступний рік формується в поточному році за даними Реєстру з урахуванням аналітичної інформації, отриманої за результатами аналізу звітів аудиторських фірм (аудиторів) про виконані роботи (надані послуги) (форма № 1-аудит) за попередній рік (пункт 2.1. розділу 2 Положення про зовнішні перевірки).

82. Пунктами 2.3, 2.4 розділу 2 Положення про зовнішні перевірки (у редакції, чинній на момент прийняття) визначено, що до Плану перевірок включаються суб`єкти аудиторської діяльності на підставі аналізу значень інтегрального коефіцієнта в порядку зменшення відповідно до додатка 1 до цього Положення з урахуванням періодичності перевірок суб`єктів аудиторської діяльності згідно з пунктом 3.4 цього Положення.

83. До Плану перевірок на додаток до суб`єктів, визначених із урахуванням пункту 2.3, включаються такі суб`єкти аудиторської діяльності:

- які були включені до Плану перевірок у минулому році, але із незалежних від них причин не були перевірені;

- щодо яких АПУ було прийнято рішення про усунення недоліків системи контролю якості;

- за їх власною ініціативою суб`єкти аудиторської діяльності, зазначені у пункті 1.6 цього Положення.

84. Відповідно до пункту 2.4 розділу 2 Положення про зовнішні перевірки (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) до Плану перевірок на додаток до суб`єктів, визначених із урахуванням пункту 2.3, включаються такі суб`єкти аудиторської діяльності:

- які були включені до Плану перевірок у минулому році, але із незалежних від них причин не були перевірені;

- щодо яких АПУ було прийнято рішення про усунення недоліків системи контролю якості;

- суб`єкти аудиторської діяльності за їх власною ініціативою.

VI. Позиція Верховного Суду

85. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

86. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

87. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

88. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач у цій справі оскаржує 1) рішення відповідача від 22 лютого 2018 року № 355/6.5 "Про застосування стягнення"; 2) підпункт 3.2. пункту 3 рішення відповідача від 29 березня 2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а також просить 3) зобов`язати відповідача включити до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора № 007077, виданий рішенням АПУ від 19 липня 2013 р. № 274, чинний до 19 липня 2018 року).

89. Підставами позовних вимог, так само як і касаційної скарги, позивачем визначено, зокрема, такі групи обставин: 1) ненадання належної оцінки відповідачем «суттєвості порушення»; 2) відсутність порушення як такого; 3) порушення порядку застосування стягнення; 4) порушення строків застосування дисциплінарного стягнення; 5) застосування двох стягнень за одне і те саме порушення.

Щодо відсутності порушення як такого.

90. Спростовуючи факт порушення, що стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень, позивач зазначає, що відповідно до абзацу другого пункту 3 Положення № 182/4 з 1 січня 2013 року встановлено заборону на виконання завдань з обов`язкового аудиту лише для аудиторів, які за наслідками повторної перевірки на предмет усунення недоліків системи контролю якості не отримали підтвердження АПУ відповідності створеної системи контролю якості аудиторських послуг. Оскільки щодо позивача повторна перевірка не проводилася, позивач уважає, що на неї така заборона не поширюється.

91. Проте, як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для застосування до позивача стягнення та прийняття спірних рішень відповідачем визначено «виконання в 2016 році завдань з обов`язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг», що відповідає вимогам абзацу першого пункту 3 Положення № 182/4, який визначає, що для виконання завдань з обов`язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за звітні періоди з 1 січня 2013 року, аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці, зобов`язані отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам цього Положення.

92. Тобто, вимоги абзацу першого пункту 3 Положення № 182/4 покладають на аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці, обов`язок отримати підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг у разі виконання завдань з обов`язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за звітні періоди з 1 січня 2013 року.

93. У цій справі судами установлено, що ТОВ «АФ «СТИМУЛ» виконувалися завдання з обов`язкового аудиту, зокрема, у 2016 році, але без отримання підтвердження АПУ. Зазначені обставини сторонами не спростовуються.

94. За установлених обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо доведення відповідачем факту вчинення позивачем як директором ТОВ «АФ «СТИМУЛ» порушення вимог статті 19 Закону України "Про аудиторську діяльність" та недотримання вимог рішення АПУ від 27 вересня 2007 року № 182/4 (зі змінами).

Щодо неврахування відповідачем суттєвості порушення.

95. За змістом пунктом 3.3 розділу 3 Порядку № 184/4 суттєвість порушень визначає Дисциплінарна комісія АПУ при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження, отже, це є дискреційними повноваженнями відповідача.

96. Судами попередніх інстанцій досліджено протокол засідання Дисциплінарної комісії АПУ від 08 лютого 2018 року № 1 та протокол засідання АПУ від 22 лютого 2018 року № 355 та установлено, що у спірному випадку таке порушення відповідачем кваліфіковано як суттєве, оскільки воно мало місце неодноразово та позивач усвідомлювала неправомірність своїх дій, але свідомо порушувала рішення АПУ від 27 вересня 2007 року №182/4.

97. Відповідачем також ураховано, що наслідками порушення є надання позивачем неякісних аудиторських послуг, що підтверджується звітом за результатами перевірки системи контролю якості ТОВ ЛФ «СТИМУЛ» від 14 грудня 2017 року № 144-К та рішенням АПУ від 25 січня 2018 року № 354/3, яким визнано аудиторську фірму ТОВ АФ «СТИМУЛ» такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості.

98. Крім того, під час розгляду вказаного питання позивач визнала, що вона як аудитор розуміла, що аудиторська фірма не має свідоцтва про проходження системи контролю якості та, відповідно, не мала права на здійснення обов`язкового аудиту.

99. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлені обставини справи свідчать про те, що питання суттєвості допущеного позивачем порушення були предметом розгляду як Дисциплінарною комісією АПУ, так і Аудиторською палатою України, під час прийняття рішення щодо позивача.

Щодо порядку застосування стягнення

100. Позивач у касаційній скарзі зазначає про такі порушення процедури: вина відповідача у непроведенні перевірки; надання строку для усунення недоліків за результатами перевірки терміном в 6 місяців і одночасне застосування дисциплінарного стягнення до спливу цього строку; неповідомлення позивача належним чином про час та місце проведення засідання Дисциплінарної палати АПУ.

101. Щодо вини відповідача, то колегія суддів звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності за вчинення дій у 2016 році. У 2016 році вже було запроваджено механізм підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг з метою виконання завдань з обов`язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за звітні періоди з 1 січня 2013 року, проте позивач ним не скористався.

102. Поряд з цим Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що відсутність підтвердження Аудиторською палатою України можливості здійснення своїх повноважень щодо проведення обов`язкового аудиту, у будь-якому випадку не дозволяло позивачу здійснювати обов`язковий аудит, незалежно від того, з чиєї вини ТОВ "АФ "Стимул" не проходило відповідну перевірку, оскільки законодавчо було встановлено заборону здійснювати діяльність, застереження щодо якої міститься у пункті 3 Рішення Аудиторської палати України №182/4 від 27 вересня 2007 року.

103. Доводи касаційної скарги в частині наявності процедурних порушень внаслідок застосування відповідачем 6 - місячного строку, наданого за результатами перевірки для усунення недоліків в діяльності ТОВ «АФ «СТИМУЛ» є помилковими, виходячи з такого.

104. Як установлено судами попередніх інстанцій, дисциплінарне стягнення застосовано до позивача як до аудитора і директора ТОВ «АФ «СТИМУЛ» за порушення статті 19 Закону України «Про аудиторська діяльність» та недотримання вимог рішення АПУ від 27 вересня 2007 року, а не за порушення, виявлені у результаті проведення зовнішньої перевірки системи контролю якості ТОВ «АФ «СТИМУЛ», на усунення яких суб`єкту перевірки і надавався 6-місячний строк.

105. Аргументи позивача щодо недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження та порушення прав позивача в частині її особистої участі, не впливають на правильне вирішення цього спору, оскільки позивача було повідомлено про час та місце розгляду справи про дисциплінарне порушення (08 лютого 2018 року), а також забезпечено участь позивача і можливість надання нею пояснень на засіданні Аудиторської палати України (22 лютого 2018 року), якою і було прийнято рішення про застосування стягнення у вигляді анулювання сертифікату.

Щодо порушення строків застосування дисциплінарного стягнення

106. До березня 2017 року у Законі України «Про аудиторську діяльність» та Порядку №184/4 була відсутня норма, якою визначалися строки застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов`язків. Тому рішенням Аудиторської палати України від 31 березня 2017 року № 342/9 внесено зміни до пункту 3.7 розділу 3 Порядку № 184/4, зокрема, абзац 1 цього пункту викладено у такій редакції: стягнення застосовується до аудитора (аудиторської фірми) не пізніше п`яти років від дати аудиторського звіту з надання впевненості (в тому числі звіту незалежного аудитора, звіту з надання супутніх послуг тощо) або, у випадку перешкоджання проведенню перевірки, дати направлення аудитору (аудиторській фірмі) повідомлення про проведення перевірки/запиту про надання інформації чи документів.

107. Таким чином, станом на момент проведення перевірки у грудні 2017 року, а також на момент прийняття рішень, що оскаржуються в цій справі, законодавцем усунуто прогалину законодавчого регулювання в частині строків застосування стягнень, а, отже, відсутні будь-які підстави для застосування аналогії закону.

108. Посилання позивача у касаційній скарзі на ухвалу ВАСУ від 18 жовтня 2017 року в справі № К/800/33693/16 є помилковим, оскільки правові позиції ВАСУ не мають преюдиційного значення та не враховуються під час розгляду справ Верховним Судом.

Щодо застосування двох стягнень за одне і те саме порушення

109. За доводами позивача, відповідач, приймаючи рішення про виключення ТОВ «АФ «СТИМУЛ» з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а також про анулювання його свідоцтва, порушив вимоги статті 61 Конституції України.

110. Колегія суддів зазначає, що Закон № 3125 - розмежовує поняття «аудитор» та «аудиторська фірма». При цьому відповідно до статті 5 Закону № 3125 - керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор, а загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

111. У цій справі, як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням відповідача від 29 березня 2018 року № 356/3 (підпункт 3.2 пункт 3) було анульовано Свідоцтво ТОВ «АФ «СТИМУЛ» № 4605 з підстав того, що після анулювання сертифіката ОСОБА_1 , яка є його засновником і директором, правовий статус ТОВ АФ «СТИМУЛ» не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про аудиторську діяльність».

112. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуване рішення відповідача про застосування до позивача стягнення у вигляді анулювання сертифіката є мірою її особистої юридичної відповідальності, у зв`язку із виявленням факту неналежного виконання нею своїх професійних обов`язків, а рішення, яким ТОВ "АФ Стимул" виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, приймалося не як міра відповідальності позивача, а у зв`язку з невідповідністю правового статусу цієї аудиторської фірми вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність».

113. Таким чином, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для задоволення позову.

114. Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

115. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

116. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

117. Ураховуючи наведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1 Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року в справі №808/1581/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська