Постанова

Іменем України

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа №628/1980/16

провадження № 61-3307св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача- ОСОБА_2 ,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій»,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів Коваленко І.П., Овсяннікової А.І., Сащенка І.С., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання поруки припиненою та зобов`язання виключити відомості з кредитної історії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «Українське бюро кредитних історій»), третя особа - ОСОБА_3 , про визнання поруки припиненою та зобов`язання виключити відомості з кредитної історії.

З урахуванням уточнень до позовної заяви в її обґрунтування позивач посилався на те, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кредитним договором, він надав особисту поруку шляхом укладання з ПАТ КБ «ПриватБанк» договору поруки від 30 листопада 2007 року № HAR0GK01270044/1. За умовами кредитного договору позичальник отримав кредитні кошти, зобов`язався повернути їх банку до 30 листопада 2017 року та щомісячно сплачувати кредит і проценти за користування ним. 02 вересня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслав ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, внаслідок чого було змінено строк виконання основного зобов`язання і згідно з частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У травні 2012 року сплив шестимісячний строк для звернення з вимогою до поручителя. Порука є припиненою також з підстав, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України, оскільки в жовтні 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку підвищило відсоткову ставку за кредитним договором, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу відповідальності поручителя, згоди на яке він не давав.

У вересні 2016 року позивачу стало відомо, що ТОВ «Українське бюро кредитних історій» веде кредитну історію щодо нього та 10 вересня 2016 року до цієї кредитної історії було включено відомості щодо наявності в нього зобов`язань за кредитним договором, укладеним 30 листопада 2007 року. Внесення таких відомостей є незаконним, оскільки він не надавав згоди на формування та збір інформації, що складає кредитну історію.

Враховуючи викладене, позивач остаточно просив суд ( том 1, а.с.104-112):

- визнати припиненою з травня 2012 року поруку за договором поруки від 30 листопада 2007 року № HAR0GK01270044/1;

- зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» виключити відомості з кредитної історії на його ім`я про договір поруки за кредитним договором від 30 листопада 2007 року, внесеної до кредитної історії 10 вересня 2016 року.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2017 року у складі судді Литвинова А. В. в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволені позову з інших підстав.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року постанову Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судове рішення Верховного Суду було мотивоване тим, що при розгляді цієї справи апеляційний суд не визначився з правовими підставами заявленого позову, не встановив дійсні обставини справи та не перевірив належним чином доводів позивача про припинення поруки у зв`язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, не дослідив та не дав правової оцінки зібраним доказам, що підтверджують вказані обставини. Також судом апеляційної інстанції не було надано висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про зобов`язання виключити відомості з кредитної історії.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2017 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», третя особа: ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою та зобов`язання виключити відомості з кредитної історії задоволено частково.

Визнано поруку за договором поруки №HAR0GK01270044/1 від 30 листопада 2007 року припиненою.

В іншій частині позову відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що Банк збільшивши без згоди поручителя розмір процентної ставки, змінив обсяг зобов`язання поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, що суперечить положенням ч.1 ст.559 ЦК України, тому порука ОСОБА_1 є припиненою, в порядку ч.1 ст.559 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання виключити відомості з кредитної історії, суд виходив з того, що позивачем не було доведено, що оспорювана інформація з кредитної історії стосується договору поруки, який у судовому порядку було визнано припиненим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15 лютого 2020 року представник ОСОБА_2 , діюча в інтересах ОСОБА_1 , подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

У серпні 2020 року справа № 628/1980/16 надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просить суд оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким позовну вимогу про зобов`язання виключити відомості з кредитної справи задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду про те, що після визнання поруки припиненою не позбавляє позивача звернутись до суду з рішенням суду з метою виключити відповідну інформацію ґрунтується на припущеннях існування правового регулювання даного питання в майбутньому, оскільки ТОВ « Українське бюро кредитних історій» не бажає узгоджувати відповідне питання у позасудовому порядку, про що свідчить відповідне листування між позивачем та ТОВ «УБКІ».

Окрім того, зазначав, що позивач своєї письмової згоди, як суб`єкт кредитної історії, на формування кредитної історії за договором поруки від 30 листопада 2007 року не надавав, що підтверджує протиправність дій АТ КБ «ПриватБанк» з передачі інформації про кредитну заборгованість за вказаним правочином та формування на підставі неї кредитної історії ТОВ «Українське бюро кредитних історій».

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Українське бюро кредитних історій» виключити відомості з кредитної історії на його ім`я про договір поруки за кредитним договором від 30 листопада 2007 року, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 травня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: а саме неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке полягало в порушенні та неправильному застосуванні статей 7, 10, частини одинадцятої статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року №2704-IV «Про організацію формування та обігу кредитних історій» за відсутності правового висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).