Провадження номер № 2/0186/141/21
Справа № 186/118/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2021 року м. Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
26 січня 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9572315187 від 18 грудня 2017 року.
09 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20191209, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЦФР» передає ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Згідно п.1.2 Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває права грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами - Додатку №1 до договору відступлення права вимоги №20191209 від 09 грудня 2019 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 108 429,51 грн., з яких:
-59 040,65 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-9,09 грн. - сума заборгованості за процентами;
-33 258,87 грн. - сума заборгованості за платою за управління кредитом;
-16 120,90 грн. - сума заборгованості за пенею.
На виконання п.6.6 Договору відступлення права вимоги №20191209 від 09 грудня 2019 року, на адресу відповідача зазначену у кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення "Укрпошти" від імені ТОВ «ФК «ЦФР», направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №9572315187 від 18 грудня 2017 року в розмірі 108 429,51 грн., та судовий збір в розмірі 2 270 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнав частково, не згоден з позовними вимогами в частині стягнення з нього процентів 33 258,37 гривень та пені 16 120,90 гривень.
Суд, вивчивши матеріалах справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 18 грудня 2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9572315187, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 62 605,72 грн. шляхом перерахування на його рахунок, на строк 36 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі: початковий процент 0,00%, щомісячні проценти 2,80% від суми кредиту, річні проценти 0,01 від суми боргу за договором, реальна річна процентна ставка - 66,01% річних, а відповідач зобов`язався повернути кредит та внести плату за кредитом, шляхом перерахування на рахунок ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» щомісячного платежу в розмірі 3 492,30 грн.
22 березня 2018 року між сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору, укладеного шляхом підписання позичальником заяви від 18 грудня 2017 року №9572315187 на отримання кредиту, згідно якого сторони узгодили, що строк, на який надано кредит - 39 місяців, також узгоджено розмір загального щомісячного платежу, починаючи з 25 січня 2018 року - 3 492,30 грн.
Відповідно п. 6 кредитного договору №9572315187 від 18 грудня 2017 року до складу плати за кредитом (сукупної вартості кредиту) входять плата за річною відсотковою ставкою, разова плата та щомісячна плата за кредитом. Плата за кредитом нараховується з моменту надання кредиту; щомісячна плата за кредитом входить до складу щомісячного платежу відповідно до графіку платежів; разова плата за кредитом, справляється за рахунок наданого кредиту, відразу після його надання.
За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, а саме: за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або внесення плати за кредитом, відповідач зобов`язався сплатити пеню в розмірі 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення.
ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» повністю виконала свої зобов`язання за кредитним договором №9572315187 від 18 грудня 2017 року та надала відповідачу кредит на умовах передбачених договором, відповідач кредит отримав, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, в результаті чого виникла заборгованості за кредитним договором, згідно розрахунку позивача у сумі 108 429,51 грн., з яких:
- 59 040,65 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 9,09 грн. сума заборгованості за відсотками;
- 33 258,87 грн. сума заборгованості за платою за управління кредитом;
- 16 120,90 грн. сума заборгованості за пенею.
Також судом встановлено, що 09 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20191209, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЦФР» передає ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Згідно п.1.2 Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває права грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами - Додатку №1 до договору відступлення права вимоги №20191209 від 09 грудня 2019 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 108 429,51 грн.
На адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі, від імені ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Крім того, на адресу відповідача було направлено повідомлення про зміну умов Кредитного договору №9572315187 від 18 грудня 2017 року та включення його персональних даних до бази персональних даних з вимогою сплатити загальну суму заборгованості у розмірі 108 429,51 грн. за реквізитами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме: з 09 грудня 2019 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов`язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами впродовж 39 місяців до 25 березня 2021 року включно.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 59 040,65 гривень та 9,09 гривень - суму заборгованості за відсотками.
Щодо вимог про стягнення плати за щомісячними процентами (плата за управління кредитом) в розмірі 33 258,87 гривень, суд зазначає наступне.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені також і Законом України «Про захист прав споживачів».
За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до частини восьмої статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Тому, хоча умовами договору і передбачено щомісячну плату за кредитом, однак позивачем не зазначено, які саме послуги за кредитом надавалися відповідачу.
При цьому позивач, нараховував щомісячні відсотки за послуги, що супроводжують кредит, за рахунок відповідача, що є незаконним.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми за платою за управління кредитом в розмірі 33 258,87 гривень.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3,4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Умовами кредитного договору, а саме: п. 4 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого, нарахування банком пені відбувається в розмірі 0,3 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 16 120,90 гривень є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 270 гривень, сплачений позивачем при пред`явленні позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, - суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором №9572315187 від 18 грудня 2017 року в сумі 75 170 (сімдесят п`ять тисяч сто сімдесят) гривень 64 копійки, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 59 040,65 гривень, заборгованості за процентами - 9,09 гривень та заборгованості за пенею - 16 120,90 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2 270 (двох тисяч двохста сімдесяти) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: С.А.Янжула.
