Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа№200/11425/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.12.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (код ЄДРПОУ: 25954290, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Г.Батюка, 40), у якій просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової соціальної матеріальної допомоги відповідно до Розпорядження голови обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради виплатити ОСОБА_1 одноразову соціальну матеріальну допомогу відповідно до Розпорядження голови обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20 в сумі 3250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку ОСОБА_2 в м. Слов`янську Донецької області. Одразу після народження доньки вона звернулася до медичного персоналу пологового відділення про видачу одноразової натуральної допомоги пакунок малюка, проте отримала відмову, яка була мотивована тимчасовим зупиненням реалізації пілотного проекту. Вказує на те, що на момент народження доньки вона як внутрішньо переміщена особа перебувала на обліку в м. Слов`янську Донецької області, а 20.11.2019 року вона змінила місце проживання на м. Павлоград Дніпропетровської області. Після цього розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20 затверджено Порядок використання субвенції з обласного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об`єднаних територіальних громад на виплату у 2020 році соціальної матеріальної допомоги особам, які проживають у Донецькій області та при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на ненатуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її або опікуну такої дитини.

З метою отримання належної їй допомоги вона звернулася на Урядову гарячу лінію. На це звернення 09.07.2020 року Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації повідомив, що вона не має права на соціальну матеріальну допомогу, оскільки не проживає у Донецькій області. Крім того, 10.07.2020 року вона отримала відповідь Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, якою її повідомили, що отримати допомогу пакунок малюка вона могла у пологовому будинку, а у разі відсутності за місцем фактичного проживання дитини, але не пізніше ніж через 30 днів з дня народження дитини. Оскільки після народження дитини минуло 30 днів, права на отримання допомоги вона не має.

Також, листом відповідача від 20.10.2020 року їй було повідомлено про відмову у виплаті зазначеної допомоги, оскільки вона зареєстрована в м. Вуглегірськ Донецької області, а станом на 01.09.2020 року фактично мешкає у м. Павлограді, а права на отримання допомоги у м. Слов`янську не має.

Вважає, що дії відповідача порушують її право на соціальне забезпечення та не відповідають вимогам Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, Закону Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20. Зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для припинення вказаного вище права та відмови у виплаті відповідної суми компенсації відповідачем.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

12.01.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа з 11.03.2015 року по 20.11.2019 року. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20 затверджено Порядок використання субвенції з обласного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об`єднаних територіальних громад на виплату у 2020 році соціальної матеріальної допомоги особам, які проживають у Донецькій області та при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на ненатуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її або опікуну такої дитини. На час прийняття вищевказаного розпорядження ОСОБА_1 фактично не проживала у Донецькій області. За таких обставин вона не має права на виплату соціальної матеріальної допомоги. Відповідно до постанови КМ України від 20.06.208 №512 у спірних правовідносинах відповідач здійснює виключно функції з моніторингу забезпечення допомогою пакунок малюка.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України та внутрішньо переміщеною особою. Зазначене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.11.2019 року № 1216-5000233812, де зазначено фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки КНП СМР Міська клінічна лікарня м. Слов`янська № 110 від 05.08.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину жіночої статті у КНП СМР Міська клінічна лікарня м. Слов`янська. Натуральну допомогу Пакунок малюка при виписці не отримала.

Факт народження позивачем дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Слов`янську підтверджується також свідоцтвом про народження ОСОБА_2 (серії НОМЕР_2 від 3.08.2019 року).

Листом від 10.07.2020 року №362/08 Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради за місцем фактичного проживання позивача повідомило їй, що отримати допомогу пакунок малюка вона могла у пологовому будинку, а у разі відсутності за місцем фактичного проживання дитини, але не пізніше ніж через 30 днів з дня народження дитини. Оскільки після народження дитини минуло 30 днів право на отримання допомоги вона не має.

Також у цьому листі зазначено, що виплата грошової компенсації за неотриману при народженні дитини одноразову натуральну допомогу пакунок малюка не передбачена.

Водночас, розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20 затверджено Порядок використання субвенції з обласного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об`єднаних територіальних громад на виплату у 2020 році соціальної матеріальної допомоги особам, які проживають у Донецькій області та при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на ненатуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її або опікуну такої дитини.

У листі Департамента соціального захисту населення облдержадміністрації від 09.07.2020 року №Г-1165-50-1.42-1269 позивачеві повідомлено, що її звернення позивача на урядову гарячу лінію з питання надання соціальної матеріальної допомоги особам, які при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на натуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її розглянуто. Зазначено, що субвенція спрямовується бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об`єднаних територіальних громад на виплату у 2020 році соціальної матеріальної допомоги особам, які проживають у Донецькій області та при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на натуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її, або опікуну такої дитини. Відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 наразі не проживає у Донецькій області, тому їй не може бути надано соціальну матеріальну допомогу.

13.10.2020 року позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради із заявою про отримання компенсації за пакунок малюка, до якої додала усі необхідні документи.

Листом відповідача від 20.10.2020 року позивачу було повідомлено про відмову у виплаті зазначеної допомоги, оскільки вона зареєстрована в м. Вуглегірськ Донецької області, а станом на 01.09.2020 року фактично мешкає у м. Павлограді, та право на отримання допомоги у м. Слов`янську не має.

Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Підставою виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами положень законодавства щодо виплати компенсації матеріальної допомоги пакунок малюка особі, у якій таке право виникло, однак не може бути реалізоване у зв`язку зі зміною фактичного місця проживання. При цьому неотримання допомоги у встановлені строки за місцем народження дитини пов`язане з відсутністю такої допомоги у натуральній формі, а не з відмовою чи бездіяльністю позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-XII (далі - Закон № 2811) громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 2 цього Закону (зі змінами, внесеними Законом №930-IX від 30.09.2020) передбачено, що одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" - одноразова натуральна допомога, що відноситься до допомоги при народженні дитини.

З метою забезпечення соціального захисту сімей з дітьми, підтримки розвитку відповідального батьківства постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 №427 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства шляхом запровадження:

з 1 вересня 2018 р. надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" в межах державної допомоги сім`ям з дітьми, але не пізніше ніж через 30 днів з дня народження дитини;

з 1 січня 2019 р. відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року.

20.06.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"», якою затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" (далі - Порядок №512) та Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" за рахунок субвенції з державного бюджету на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

Вказана постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №172 від 03.03.2020 року, проте дію Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", затвердженого пунктом 1 цієї Постанови, відновлено згідно з Постановою КМ № 744 від 29.07.2020 року.

Вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що надання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" за рахунок субвенції здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об`єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об`єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства та проектних угод, укладених між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій та Управлінням Організації Об`єднаних Націй з обслуговування проектів, на умовах співфінансування у межах та в строки реалізації проекту міжнародної технічної допомоги "Забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні".

У відповідності до пунктів 2-4 Порядку №512 одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" (далі - допомога "пакунок малюка") - набір необхідних речей для новонародженої дитини; отримувач допомоги "пакунок малюка" - мати, батько, родичі, патронатний вихователь новонародженої дитини.

Право на отримання допомоги "пакунок малюка" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Допомога "пакунок малюка" надається на кожну новонароджену дитину.

Аналогічні положення містились також у пунктах 2-4 Порядку забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою "пакунок малюка" за рахунок коштів державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року №172 «Деякі питання забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою "пакунок малюка», що діяла до 22.08.2020 року.

Як зазначено у адресованому позивачеві листі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації №Г-1165-50-1.42-1269 від 09.07.2020 у зв`язку з недостатністю підстав для підписання, наявності у Проектній угоді питань, що викликали сумніви щодо можливості їх вирішення у запропонований спосіб, Проектну Угоду із ЮНОПС не підписано. Тому реалізація пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги пакунок малюка була неможливою.

Враховуючи це, розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20 затверджено Порядок використання субвенції з обласного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об`єднаних територіальних громад на виплату у 2020 році соціальної матеріальної допомоги особам, які проживають у Донецькій області та при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на ненатуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її або опікуну такої дитини (далі - Порядок).

Суд зауважує, що розроблення зазначеного Порядку обумовлено метою надання соціальної підтримки розвитку відповідального батьківства, підтримки сім`ям з дітьми, в яких в період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дитина, а також покликано необхідністю забезпечення альтернативи реалізації саме у Донецькій області пілотного проекту щодо запровадження надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка".

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину у м.Слов`янську Донецької області, що підтверджується довідкою КНП СМР Міська клінічна лікарня м. Слов`янська № 110 від 05.08.2020 року та свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 від 31.08.2019 року.

У період з 11.03.2015 року по 20.11.2019 року позивач перебувала на обліку у відповідача, як внутрішньо переміщена особа. Зазначене не заперечується відповідачем та підтверджується викладеним у відзиві на позовну заяву.

Пунктом 6 Порядку передбачалось, що право на отримання соціальної матеріальної допомоги мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, які є батьками, патронатними вихователями або опікуном дитини, народженої у період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року у пологовому будинку, розташованому на території Донецької області, підконтрольній українській владі, та не отримали натуральну допомогу "пакунок малюка" на таку дитину відповідно до Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 (із змінами).

Суд звертає увагу, що положеннями цього пункту визначені підстави для виникнення саме права на отримання отримання соціальної матеріальної допомоги.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що соціальна матеріальна допомога є одноразовою виплатою, розмір якої складає 3250 грн. на кожну живонароджену з 01.09.2018 по 31.12.2019 року дитину.

Соціальна матеріальна допомога, як легітимне очікування у відповідності до рішення від 26 червня 2014 року Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10) становить право власності позивача, захист якого гарантується Протоколом 1 до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Виходячи з встановлених судом фактичних обставин позивач відповідала критеріям, визначеним необхідними пунктом 6 Порядку. Таке може вважатися підставою для виникнення у позивача легітимних очікувань, а отже майном, право власновті на яке підлягають захисту відповідно до статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Умови позбавлення позивача права власності, яким є легітимні очікування одержання спірної соціальної матеріальної допомоги наведені у п. 7 та абз. 2 п.15 Порядку.

Так, відповідно до пункту 7 Порядку соціальна допомога не виплачується у разі:

відмови від новородженої дитини у пологовому будинку (відділенні) усіх форм власності;

відбування матір`ю покарання у місцях позбавлення волі у період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року та подальшого перебування новонародженої дитини в будинку дитини при установі виконання покарань;

смерті дитини;

отримання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка".

Абзацом 2 пункту 15 Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів відмовляють у виплаті соціальної допомоги у разі:

якщо заявник (-ця) не належить до осіб, зазначених у п. 6 цього Порядку;

виявлення недостовірних відомостей, наданих заявником (-цею);

подання заявником (-цею) заяви та документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку після спливу терміну, зазначеного у пункті 11 цього Порядку (цим пунктом передбачено, що заява та документи до неї подаються в строк до 09.12.2020).

Законодавство не містить інших підстав для позбавлення позивача права власності на вказану соціальну матеріальну допомогу.

Судом наявність таких підстав у даній справі не встановлена.

Спосіб, у який спірна допомога має бути виплачена, не повинен створювати додаткові, неявні умови для її отримання, які б спотворювали та суттєво впливали на можливівсть реалізації права особи.

Відповідно до ч.1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У зв`язку з наведеним суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання зазначеної допомоги відповідно до Розпорядження голови обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 512 Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги пакунок малюка до повноважень управління належить лише здійснення моніторингу забезпечення допомогою пакунок малюка.

У пункті 3 Порядку зазначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів по видатках за рахунок Субвенції визначаються відповідними органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями, які забезпечують використання бюджетних коштів з дотриманням вимог, встановлених законодавством та цим Порядком, а також достовірність даних, на підставі яких здійснюється перерахування Субвенції.

Саме на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів та уповноважених ними осіб пунктом 15 Порядку покладені функції з розгляду заяв про виплату допомоги, прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті соціальної матеріальної допомоги за ними.

Крім того, Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради не вправі здійснити позивачу виплату зазначеної допомоги, оскільки розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20 передбачає виплату грошової компенсації за рахунок субвенції з обласного бюджету Донецькій області. Аналогічний порядок у Дніпропетровській області відсутній.

Суд вважає помилковим застосування відповідачем пунктів 9, 14 Порядку при розгляді звернення позивача. Цими пунктами визначений загальний порядок виплати допомоги у разі неспівпадання зареєстрованого місця проживання особи з фактичним місцем проживання.

Проте, Порядком не врегульований механізм здійснення виплат у разі, якщо право на одержання допомоги відповідно до пункту 6 у особи виникло, однак у подальшому вона змінила фактичне місце проживання у Донецькій області на місце проживання у іншій області.

Вирішуючи наслідки такого стану правового регулювання спірних правовідносин, суд виходить з приписів п.3 Порядку № 512, яким визначається, що допомога надається сім`ї з дитиною для її належного матеріального забезпечення. Відповідно, позов у даній справі також заявлений в інтересах сім`ї з дитиною.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дана одноразова соціальна матеріальна допомога за своєю природою є допомогою сім`ї з дитиною, а тому тлумачення законодавства має відбуватися з урахуванням наведених вище рекомендацій - максимально сприятливо для дитини.

Стосовно тверджень відповідача, що на час прийняття Порядку ОСОБА_1 не має права на зазначену виплату, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з 20.11.2019 року позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання/перебування на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за № 1216-5000233812.

Порядок затверджений розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівником обласної ВЦА 11.06.2020, тобто після того, як позивач змінила місце проживання у Донецькій області.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Суд зазначає, що Порядок використання субвенції на виплату у 2020 році соціальної матеріальної допомог стосується осіб, які проживають у Донецькій області та при народженні дитини у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року мали право на натуральну допомогу пакунок малюка та не отримали її. Заяви про отримання соціальної матеріальної допомоги приймалися до 09.12.2020.

Таким чином у даних правовідносинах передбачена ретроактивна дія Порядку, тобто він підлягає застосуванню до фактів, які виникли у минулому. Порядком прямо передбачена виникнення права на отримання допомоги у зв`язку з юридичними фактами, що виникли у минулому. Тому вказані вище заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги.

Разом з тим, суд вважає формулювання позовних вимог ОСОБА_1 про визнання саме дій відповідача протиправними некорректными.

Згідно п.16 Порядку рішення головного розпорядника коштів про відмову у виплаті соціальної матеріальної допомоги може бути оскаржене в судовому порядку.

Зважаючи на це, у спірних правовідносинах належним способом захисту порушених прав позивача буде скасування рішення відповідача як акту індивідуальної дії, а не визнання протиправними дій відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо відмови позивачу виплатити соціальну матеріальну допомогу викладене у листі № 03-15/4176 від 20.10.2020 року, є протиправним, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За приписами ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Застосування запропонованого позивачем способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови для отримання одноразової соціальної матеріальної допомоги відповідно до п. 10 Порядку, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 до відповідача про отримання компенсації за пакунок малюка, остання надала усі необхідні документи для отримання допомоги.

З урахуванням того, що повноваження відповідача у даній справі не є дискреційними, дотримання всіх встановлених для цього законом умов, суд дійшов висновку про можливість у даній справі зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову соціальну матеріальну допомогу, відповідно до Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20, у розмірі 3250 грн. 00 коп.

Тому з метою повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що у даній справі підлягають:

визнанню протиправним та скасуванню рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 виплатити одноразову соціальну матеріальну допомогу відповідно до Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20, викладене у листі № 03-15/4176 від 20.10.2020 року;

зобов`язанню Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову соціальну матеріальну допомогу, відповідно до Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20, у розмірі 3250 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 виплатити одноразову соціальну матеріальну допомогу відповідно до Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20, викладене у листі № 03-15/4176 від 20.10.2020 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (код ЄДРПОУ: 25954290, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Г.Батюка, 40) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) одноразову соціальну матеріальну допомогу відповідно до Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.06.2020 року № 579/5-20, у розмірі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (код ЄДРПОУ: 25954290, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Г.Батюка, 40) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 15 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.