ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 915/1185/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (колегія суддів: Головей В. М. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 (суддя Семенчук Н. О.) у справі

за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави

до 1) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс", 3) Фізичної особи - підприємця Авдєєвої-Акєнтьєвої Марини Володимирівни

про визнання незаконними і скасування рішень; визнання недійсними договору оренди землі та договору суборенди земельної ділянки; скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно; зобов`язання знести будівлі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1.1. У вересні 2020 року, до подання позовної заяви, заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області (далі - спірна земельна ділянка) та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї;

- заборонити Коблівській сільській раді змінювати адресу спірної земельної ділянки, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо її відчуження;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс" (далі - ТОВ "Триа Плюс") проводити будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці;

- заборонити Фізичні особі - підприємцю Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. (далі - ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В.) проводити будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці;

- накласти арешт на нежитлові приміщення 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього майна;

- заборонити ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по просп. Курортному, 7/4А у с. Коблеве, а також проводити будівництво за цією адресою;

- заборонити Коблівській сільській раді присвоювати, змінювати адресу нерухомому майну, що належить Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. і розташоване на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019;

- заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об`єктів по пр. Курортному, 7/4 та по пр. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області.

1.2. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням Коблівської сільської ради від 23.05.2019 № 39 затверджено проект землеустрою та передано ТОВ "Триа Плюс" земельну ділянку площею 0,1100 га (землі житлової та громадської забудови) з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: просп. Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області. На підставі цього рішення між Коблівською сільською радою та ТОВ "Триа Плюс" 30.05.2019 укладено договір оренди спірної земельної ділянки. Коблівською сільською радою 13.02.2020 прийнято рішення № 67 про надання ТОВ "Триа Плюс" дозволу на передачу цієї земельної ділянки в суборенду ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на 46 років без зміни істотних умов договору і цільового використання цієї ділянки. На підставі цього рішення ТОВ "Триа Плюс" і ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В. 18.02.2020 підписали договір суборенди земельної ділянки. Враховуючи викладене, прокурор з метою запобігання відчуженню чи обтяженню зобов`язаннями спірної земельної ділянки та об`єктів будівництва, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, просив суд вжити заходи до забезпечення позову.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 915/1185/20, задоволено заяву прокурора про забезпечення позову.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї;

заборонено Коблівській сільській раді змінювати адресу земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо її відчуження;

заборонено ТОВ "Триа Плюс" проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області;

заборонено ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області;

накладено арешт на нежитлові приміщення 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього;

заборонено ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по просп. Курортному, 7/4А у с. Коблеве, а також проводити будівництво за цією адресою;

заборонено Коблівській сільській раді присвоювати, змінювати адресу нерухомому майну, що належить Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. і розташоване на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019;

заборонено Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об`єктів по пр. Курортному, 7/4 та по пр. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області.

2.2 Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що викладені прокурором обставини дають підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що у разі невжиття таких заходів, виконання в майбутньому рішення у разі задоволення позову, може бути ускладнено або унеможливлено. У разі якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду Коблівська сільська рада здійснить поділ чи відчужить у будь-який спосіб спірний об`єкт на користь інших осіб та/або ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В., здійснить поділ/об`єднання будівель чи відчужить їх будь-яким способом на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави. За висновком судів, заявлені прокурором заходи забезпечення жодним чином не порушують інтересів відповідачів та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у справі № 915/1185/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Триа Плюс" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Триа Плюс" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права. Скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що у цьому випадку відсутні підстави для накладення арешту, оскільки прокурором не доведено, що відсутність арешту може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а такі обставини та докази їх наявності як у справі, так і взагалі відсутні. Крім того, на думку скаржника, у цьому випадку, накладення арешту та його обґрунтування порушеннями під час процедури надання спірної земельної ділянки в оренду є свідченням майбутнього вирішення справи на користь позивача, що відповідно до положень діючого процесуального законодавства є неприпустимим. При цьому заборона проведення будівельних робіт є прямою забороною господарюючим суб`єктам ТОВ "Триа Плюс" та ФОП Авдєєвій-Акентьєвій М. В. на здійснення господарської діяльності на земельній ділянці, наданій в користування зазначеним особам у відповідності до вимог чинного законодавства.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор зазначає, що касаційна скарга ТОВ "Триа Плюс" є необґрунтованою, а тому не може бути задоволена. Прокурор, зокрема, зазначає, що прокуратурою неодноразово подавалися позови з метою забезпечення інтересів держави в частині використання спірної земельної ділянки, розташованої у нормативно встановленій прибережній захисній смузі Чорного моря (справа № 915/1402/16 щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та зобов`язання відновити стан земельної ділянки шляхом знесення об`єктів, справа № 915/1844/18 про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухомість). У цих справах прокуратурою зазначалося та судами визнано, що об`єкт нерухомості збудовано самочинно на земельній ділянці прибережної захисної смуги Чорного моря, на території якого розміщувати нерухоме майно земельним законодавством заборонено. Проте ТОВ "Триа Плюс" та Коблівська сільська рада, будучи обізнаними про наявність спору, як учасники у цих справах, вжили заходів до оформлення права оренди та суборенди спірної земельної ділянки саме під обслуговування самочинно збудованого майна та подальшого будівництва. Наведене стало підставою для пред`явлення нової позовної заяви з метою забезпечення ефективного захисту порушених інтересів держави, яка на цей час розглядається (справа № 915/1185/20). Обізнаність відповідачів про наявність триваючого спору та вжиття заходів до переоформлення прав на земельну ділянку та об`єкти нерухомості, розташовані на цій землі, стали обґрунтованими підставами для звернення до суду у цій справі із заявою про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням дійсних обставин справи, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заявлені прокуратурою заходи забезпечення позову спрямовані на унеможливлення відчуження спірної земельної ділянки та її збереження у стані, який дозволив би захистити порушені інтереси держави у визначений законом спосіб.

4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена, з огляду на таке.

4.2. Задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову в цій справі, господарські суди установили, що рішенням Коблівської сільської ради від 23.05.2019 № 39 затверджено проект землеустрою та передано ТОВ "Триа Плюс" земельну ділянку площею 0,1100 га (землі житлової та громадської забудови) з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

4.3. Також судами констатовано, що на підставі зазначеного рішення між Коблівською сільською радою та ТОВ "Триа Плюс" 30.05.2019 укладено договір оренди спірної земельної ділянки. При цьому у подальшому, 13.02.2020 Коблівською сільською радою прийнято рішення № 67 про надання ТОВ "Триа Плюс" дозволу на передачу цієї спірної земельної ділянки в суборенду ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на 46 років без зміни істотних умов договору і цільового використання цієї ділянки за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область. На підставі зазначеного рішення ТОВ "Триа Плюс" та ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В. 18.02.2020 підписали Договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019.

4.4. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що за Авдєєвою-Акєнтьєвою М. В. зареєстровано право власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 825,5 кв. м, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 7/4А. Місцем розташування торгівельно-розважального комплексу зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019. У подальшому площу вказаної будівлі змінено з 825,5 кв. м на 802,4 кв. м, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2020 закрито об`єкт нерухомого майна № 2047059748209 - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, пляжний торгівельно-розважальний комплекс через його поділ. Судами констатовано, що на цей час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи від 29.03.2020 про право власності Авдєєвої-Акєнтьєвої М. В. № 36115616 - на нежитлове приміщення 1 площею 100,3 кв. м, №36115620 - на нежитлове приміщення 2 площею 221,1 кв. м, № 36115621 на нежитлове приміщення 3 площею 481 кв. м, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 7/4А.

4.5. Поряд з цим, господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву прокурора про забезпечення позову в цій справі врахували наявність судових рішень у справах № 915/1402/16, № 915/1844/18, в яких суди дійшли висновку про те, що право власності ТОВ "Триа Плюс" на торгівельно-розважальний комплекс за вказаною адресою виникло незаконно не лише через відсутність належних дозвільних документів на початок будівельних робіт та введення в експлуатацію, а й через неможливість будівництва такого об`єкта в межах пляжної зони Чорного моря, на яку згідно з частиною 3 статті 62 Земельного кодексу України поширюється заборона будівництва будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

4.6. Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень дійшов висновку про те, що у цьому випадку наявні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

4.7. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України установлено. що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.8. Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.9. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

4.10. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

4.11. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

4.12. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

4.13. Оскільки в цьому випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19).

4.14. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому він може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі № 916/10/18, від 13.10.2020 у справі № 917/273/20.

4.15. Прокурор у заяві про забезпечення позову в цій справі зазначав, що позовними вимогами у цій справі є: визнання незаконним і скасування рішення Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області від 23.05.2019 № 39 про затвердження проєкту землеустрою та надання ТОВ "Триа Плюс" земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області;

- визнання недійсним укладеного 30.05.2019 між Коблівською сільською радою, Березанського району, Миколаївської області та ТОВ "Триа Плюс" договору оренди земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області;

- визнання незаконним і скасування рішення Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області від 13.02.2020 № 67 про надання ТОВ "Триа Плюс" дозволу на передачу земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 в суборенду ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: просп. Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область;

- визнання недійсним укладеного 18.02.2020 між ТОВ "Триа Плюс" і ФОП Авдєєвою-Акєнтьєвою М. В. договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області;

- зобов`язання ФОП Авдєєву-Акєнтьєву М. В. знести розташовані на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 торгівельно-розважальний комплекс.

4.16. Поряд з цим, Верховний Суд установив, що Господарський суд Миколаївської області ухвалою від 06.10.2020 прийняв позовну заяву прокурора за наведеними позовними вимогами та відкрив провадження у справі № 915/1185/20.

4.17. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що, задовольняючи заяву прокурора про накладення арешту на спірну земельну ділянку та нежитлові приміщення 1, 2, 3 на просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, з порушенням процесуальних норм - статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, не встановив зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у цій справі, не зазначив, чи здатний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у цій справі та не встановив імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, а тому ухвалив необгрунтоване рішення (яке неправомірно підтримано апеляційним судом) та безпідставно задовольнив вимогу прокурора про застосування заходу до забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та зазначені нежитлові приміщення, а застосований захід забезпечення позову у цій справі не є співвідносним та адекватним із заявленими прокурором позовними вимогами.

4.18. Тому оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, слід скасувати в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку (пункт 2 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у цій справі), а пункт 5 зазначеної ухвали слід змінити та викласти у такій редакції: "Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових приміщень 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області".

4.19. Щодо заборони Коблівській сільській раді змінювати адресу спірної земельної ділянки, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо її відчуження; заборони Коблівській сільській раді присвоювати, змінювати адресу нерухомому майну, що належить Авдєєвій-Акєнтьєвій Марині Володимирівні і розташоване на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019; заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об`єктів по проспекту Курортному 7/4 та по проспекту Курортному 7/4 А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, колегія суддів зазнасає таке .

Верховний Суд, враховуючи предмет позову в цій справі, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Коблівській сільській раді змінювати адресу спірної земельної ділянки, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, з огляду на таке.

У справі № 915/1402/16 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 до Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області, ТОВ "Арена 23", ТОВ "Триа Плюс", прокурор просив визнати недійсним і скасувати видане виконавчим комітетом Коблівської сільради свідоцтво від 10.12.2011 серії САЕ № 205356 про право власності ТОВ "Арена 23" на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 м2, службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З і споруд, розташованих за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр-т Курортний, 7/4; визнати недійсним і скасувати видане 30.05.2014 Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ТОВ "Триа Плюс" свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 22380996 - пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 428 м2 за наведеною адресою; зобов`язати ТОВ "Триа Плюс" відновити стан земельної ділянки за зазначеною адресою, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м2 і літ. Б - торгівельного кіоску загальною площею 13,1 м2, сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м2, тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м2.

Позовні вимоги у справі № 915/1402/16 були обґрунтовані тим, що ТОВ "Арена 23" і ТОВ "Триа Плюс" здійснили забудову зазначеної земельної ділянки всупереч положенням статей 58, 60, 62 Земельного кодексу України, статей 1, 88, 90 Водного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за наявності встановленої згідно із законом прямої заборони будівництва будь-яких об`єктів у межах узбережжя Чорного моря (прибережної захисної смуги) та за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Оскільки набуття та оформлення за ТОВ "Арена 23" і ТОВ "Триа Плюс" права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці в межах Коблівської сільради, відбулося з порушенням вимог чинного законодавства та на підставі рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 № 81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна", яке в подальшому було скасовано за поданням прокурора, позивач, посилаючись на положення статей 80, 83 Земельного кодексу України, статей 62, 88, 90 Водного кодексу України, статей 16, 21 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, просив задовольнити позов.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 у справі № 915/1402/16 позов задоволено: визнано недійсними та скасовано свідоцтва № 205356 і № 22380996; зобов`язано ТОВ "Триа Плюс" відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому, Березанський р-н, Миколаївська обл.: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м2 і літ. Б - торгівельного кіоску, загальною площею 13,1 м2, сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м2, тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м2.

Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову. Суд також дійшов висновку про поважність причин пропуску прокурором строку на пред`явлення позову щодо визнання недійсним та скасування спірного свідоцтва про право власності ТОВ "Арена 23" на об`єкти нерухомого майна. Стосовно інших позовних вимог суд установив, що позовної давності прокурор не пропустив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 у справі № 915/1402/16 в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів та розподілу судових витрат скасовано, у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів, виходив із того, що прокурор, який подав позов в інтересах держави самостійно та набув статусу позивача у справі, не є належним позивачем за відповідними позовними вимогами.

Постановою Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 915/1402/16 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому Березанського р-ну Миколаївської обл. та розподілу судових витрат, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд; в іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 залишено без змін.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано передчасністю висновків апеляційного господарського суду про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави з позовом про звільнення земельної ділянки без належного з`ясування підстав заявлення такої вимоги, характеру правовідносин сторін за цією вимогою із застосуванням відповідних норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі № 915/1402/16 рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 у частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому Березанського р-ну Миколаївської обл. залишено без змін, у частині розподілу судових витрат змінено і викладено у редакції, наведеній у постанові.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Арена 23" та ТОВ "Триа Плюс" користувалися спірною земельною ділянкою для розміщення нерухомого майна (пляжного торгівельно-розважального комплексу) за відсутності правовстановлюючих документів на неї та із порушенням установлених обмежень щодо використання земель прибережної захисної смуги Чорного моря.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2020 залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі № 915/1402/16. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що за встановлених судами у справах № 915/1470/13 і № 915/1045/13 обставин оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна по пр-ту Курортному, 7/4, у с. Коблевому за ТОВ "Арена 23", яке у подальшому передало об`єкти нерухомості до статутного капіталу ТОВ "Триа Плюс", відбулося за відсутності документів, що підтверджують право на земельну ділянку (договір оренди земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку або інший правочин стосовно земельної ділянки, зареєстрований державними органами у встановленому порядку), та зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що стало підставою для скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 № 81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна". Тому колегія суддів погодилась із висновком суду апеляційної інстанції, що реєстрація за ТОВ "Триа Плюс" права власності на об`єкт самочинного будівництва не змінює правової природи цього об`єкта та не усуває порушень земельного та містобудівельного законодавства, допущених під час будівництва останнього, при цьому самочинне будівництво нерухомості, яке здійснюється без згоди власника земельної ділянки комунальної форми власності, визнається протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17.

4.20. Верховний Суд зазначає, що наведене свідчить про те, що на момент прийняття Коблівською сільською радою рішення від 23.05.2019 № 39 про затвердження проєкту землеустрою та надання ТОВ "Триа Плюс" земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області, було установлено незаконність будівництва торгівельно-розважального комплексу за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве.

4.21. Тому Верховний Суд вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову в частині заборони Коблівській сільській раді змінювати адресу спірної земельної ділянки, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками, є адекватними змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тому Верховний Суд дійшов висновку про те, що при постановленні ухвали в зазначеній частині, місцевий господарський суд надав оцінку обґрунтованості доводів прокурора, встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову, правильно застосував положення статті 136 Господарського процесуального кодексу України та обрав захід забезпечення позову, який відповідає пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

4.22. Водночас Верховний Суд вважає передчасним висновок господарських судів про заборону Коблівській сільській раді укладати договори, вчиняти інші правочини щодо відчуження спірної земельної ділянки, оскільки така заборона є обмеженням прав власника щодо розпорядження належною йому (власнику) земельною ділянкою, хоча право комунальної власності на земельну ділянку у справі не оспорюється.

4.23. З огляду на викладене, пункт 3 оскаржуваної ухвали, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, слід змінити та викласти у такій редакції: "Заборонити Коблівській сільській раді (вул. Одеська, буд. 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453, код ЄДРПОУ 04375748) змінювати адресу земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками".

4.24. При цьому, за наведених обставин, обґрунтованим є висновок господарських судів попередніх інстанцій щодо заборони Коблівській сільській раді присвоювати, змінювати адресу нерухомому майну, що належить Авдєєвій-Акєнтьєвій Марині Володимирівні і розташоване на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 (пункт 8 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у цій справі) та заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об`єктів по проспекту Курортному 7/4 та по проспекту Курортному 7/4 А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області (пункт 9 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у цій справі). Тому пункти 8, 9 оскаржуваної ухвали, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду слід залишити без змін.

4.25. Щодо заборони ТОВ "Триа Плюс" проводити будь - які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по проспекту Курортному 7/4 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області; заборони ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по проспекту Курортному 7/4 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області; заборони ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь - які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по Курортному 7/4 А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для заборони зазначених дій з огляду на установлені судами обставини у справі № 915/1402/16 та заявлену позовну вимогу у цій справі, а саме зобов`язання ФОП Авдєєву-Акєнтьєву М. В. знести розташовані на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 торгівельно-розважальний комплекс. Тому з метою запобігання відчуження чи обтяження зобов`язаннями спірної земельної ділянки та об`єктів будівництва, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення зазначеної позовної вимоги. З огляду на викладене, пункти 4, 5, 6, 7 оскаржуваної ухвали, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, слід залишити без змін.

4.26. Отже, господарські суди попередніх інстанцій при розгляді відповідної заяви прокурора про забезпечення позову частково припустилися неправильного застосування норм процесуального права, а саме статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.3. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.4. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.5. Відповідно до частини 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 915/1185/20 скасувати в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити заступнику керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 у накладенні арешту на земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області.

3. Пункт 3 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 викласти у такій редакції: "Заборонити Коблівській сільській раді (вул. Одеська, буд. 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453, код ЄДРПОУ 04375748) змінювати адресу земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками".

4. Пункт 5 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 викласти у такій редакції: "Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових приміщень 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області".

5. В іншій частині ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 915/1185/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак