ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа № 910/11546/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен"

до 1)Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

2)Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" з іноземними інвестиціями"

про визнання протиправними та скасування рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та визнання недійсними договору

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Мартьола Д.С. (довіреність № 31/7 від 19.06.2020);

від відповідача-2: Євітіхієва К.Л. (довіреність № 1-2354 від 07.07.2020);

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", відповідно до якого просило суд:

-визнати незаконним та скасувати рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 13.05.2020, яким Акціонерне товариство "Укртрансгаз" визнано переможцем конкурсного відбору управителя 16 650 штуками простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", що належать Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен";

-визнати недійсним Договір №2007000021 управління майном (активами) від 08.07.2020, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Акціонерним товариством "Укртрансгаз".

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю Акту приймання-передачі активів в управління відповідача-1, а також встановленням відповідачем-1 дискримінаційних вимог під час проведення конкурсу на управління активами, та як наслідок, прийняття протиправного рішення про обрання переможця конкурсу, що свідчить про наявність підстав для визнання спірного Договору №2007000021 від 08.07.2020 року недійсним, як такого, що укладений без належного обсягу цивільної правоздатності.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням пункту 10.3 Методичних рекомендацій "Настанови з управління арештованим майном", затверджених наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а оскаржуваний Договір суперечить вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України.

Після подання вказаної позовної заяви, позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 відкрито провадження у справі №910/11546/20, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" з іноземними інвестиціями",вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2020.

13.08.2020 до Господарського суду міста Києва від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/11546/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 розгляд клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/11546/20 призначено на 18.08.2020.

У судовому засіданні 18.08.2020 представник позивача надав письмові заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

02.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшов відзив. У поданому відзиві відповідач-1 зазначив, що твердження позивача про те, що Договір управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020 укладений у період дії заборони, встановленої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 у справі № 640/9215/20 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Відповідач-1 зазначив, що Договір управління почав діяти, а Акціонерне товариство "Укртрансгаз" почало здійснювати управління активом з моменту набуття статусу керуючого рахунком. За твердженням відповідача-1, позивачем не підтверджені доводи стосовно того, що відповідачем-1 встановлені дискримінаційні вимоги до учасників конкурсу. Крім того, відповідач-1 зазначив, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" має значний досвід щодо управління корпоративними правами.

03.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшов відзив. Відповідач-2 зазначив, що позивачем не наведено підстав та не вказано в чому саме полягає порушення його прав та не доведено факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в результаті укладення Договору управління майном (активами) від 08.07.2020. Позивачем не наведено та не зазначено жодного порушення встановлених законодавством правил проведення конкурсу, що свідчить про недоведеність заявлених позовних вимог.

10.09.2020 підготовче засідання по справі відкладено на 08.10.2020.

28.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача-2, відповідно до яких позивач заперечував проти доводів, викладених у наданих відповідачами відзивах.

05.10.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.10.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 08.10.2020 представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 12.11.2020.

21.10.2020 до Господарського суду міста Києва від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/11546/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 розгляд клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/11546/20 призначено на 29.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

30.10.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

09.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

12.11.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 закрито підготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті на 17.12.2020.

16.12.2020 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 17.12.2020 розгляд справи відкладено на 28.01.2021.

У судовому засіданні 28.01.2021 розгляд справи відкладено на 11.02.2021.

10.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

10.02.2021 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Компанію Turusgaz Taahhut Pazarlama ve Ticaret Anonim Sirketi.

Розглянувши заяву про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Компанію Turusgaz Taahhut Pazarlama ve Ticaret Anonim Sirketi, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд відмовляє Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" у задоволенні заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки заяву подано після закінчення підготовчого провадження.

У судовому засіданні 11.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) на своєму веб-сайті розміщено оголошення про конкурсний відбір управителя для 16 650 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", переданих в управління Національному агентству ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі №991/2929/20.

За результатами конкурсного відбору, рішенням Національного агентства від 13.05.2020 переможцем конкурсу та управителем активів обрано Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

08.07.2020 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (установник управління) та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (управитель) укладено Договір управління майном (активами) №2007000021, за умовами якого установник управління передає управителю на строк визначений у п. 1.2. розділу 1 цього Договору майно (далі - Актив/Активи) в управління, а управитель приймає в управління Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цими Активами, а саме: 16 650 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", ринковою вартістю 509 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору строк управління Активами з дати внесення змін до системи депозитарногого обліку цінних паперів щодо управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, зазначених в п. 8.3 цього Договору, до дати внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо припинення (відміни) повноважень управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах.

Відповідно до розділу 2 Договору, управління Активами за цим Договором здійснюється на засадах збереження та збільшення економічної вартості Активів, ефективності управління, відкритості та прозорості, запобігання корупції, тимчасове управління Активами.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1. Договору встановлено, що збереження та збільшення економічної вартості Активів забезпечується сторонами шляхом збереженням ринкової вартості Активів станом на момент припинення управління ними на тому ж рівні, що був визначений станом на момент їх прийняття в управління, з урахуванням економічних та інших об`єктивних факторів, що можуть понизити вартість Активів, у тому числі в результаті прийняття загальними зборами акціонерного товариства, зазначеного у підпункті 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 Договору, рішення про розподіл прибутку, а також з урахуванням кон`юнктури ринку.

Відповідно до п. 3.1. Договору управління Активами за Договором здійснюється управителем в інтересах власника Активів, держави України, установника управління тощо.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що прийняття управителем Активів в управління за цим Договором наявність Активів на балансі управителя не призводить до виникнення в управителя права власності, а також права довірчої власності на Активи.

Ризик зменшення вартості Активів з моменту підписання Договору та протягом дії Договору (з урахуванням пунктів 8.3 та 8.4. цього Договору) несе управитель (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 5.1., 5.2 Договору управитель отримує плату (винагороду) за управління Активами. Розмір винагороди у зв`язку з управлінням Активами визначається виключно у формі процентів з доходів від управління Активами, а саме нарахованих та сплачених на користь управителя дивідендів за Активами, визначеними в підпункті 1.1.1 п. 1.1 розділу 1 цього Договору.

Відповідно до п. 5.7 Договору розмір винагороди управителя становить 5 (п`ять) відсотків від доходів від управління Активами за вирахуванням сум відповідних податків та зборів, які підлягають нарахуванню на відповідний вид доходів відповідно до чинного законодавства України, та витрат управителя.

Строк дії Договору до 30.06.2023 року включно, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим Договором, проте в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 6.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку із відсутністю, на думку позивача, Акту приймання-передачі активів в управління, порушенням відповідачем-1 процедури проведення конкурсного відбору в частині встановлення дискримінаційних вимог до потенційних учасників конкурсу, протиправністю рішення про обрання переможцем Акціонерного товариства «Укртрансгаз», як такого що не забезпечуватиме ефективного управління активами, та як наслідок призведе до зниження економічної вартості майна позивача.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені ст. 1,9, 10, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» з метою виявлення та розшуку активів Національне агентство вживає відповідно до звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури, судів заходів до виявлення та розшуку активів, взаємодіє з цими органами з метою накладення арешту на такі активи та їх конфіскації.

Статтею 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Підпунктом 14 п. 4 Положення «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №613 від 11.07.2018 визначено, що Національне агентство, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює заходи, пов`язані з фактичним прийняттям активів в управління за зверненням прокурора або слідчого за вказівкою прокурора, приймає від прокурора активи згідно з актами приймання-передачі, передає за договором управління активи управителеві в управління згідно з актами приймання-передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, є документ, який згідно із законодавством держави реєстрації номінального утримувача або клієнта номінального утримувача підтверджує право власності на цінні папери та видається номінальним утримувачем або клієнтом номінального утримувача (залежно від місця обліку прав на цінні папери) на вимогу власника цінних паперів на підставі відповідного договору.

Таким чином, положення Закону України «Про депозитарну систему України» не містять обов`язку підписання Акту приймання-передачі бездокументарних цінних паперів як документу, що підтверджує перехід права на них. Як було зазначено судом, підставою для набуття Національним агентством повноважень щодо управління активами та їх передачі в управління є ухвала слідчого судді.

Відповідно до змісту аб. 7 ч. 6 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи № 910/11546/20 доказів скасування арешту на майно позивача, відповідачем-1 правомірно набуто право управління активами Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство з метою виконання своїх функцій укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами, а також за погодженням з Міністерством юстиції України - щодо представництва інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов`язаних з поверненням активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, в Україну.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Як виняток та відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

При цьому, відповідно до ч. 1-2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Разом із тим, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено встановлення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів критеріїв, що є дискримінаційними щодо інших учасників конкурсу. Доводи позивача про обрання неналежного переможця конкурсу, що призведе до неефективного управління активами, та як наслідок зменшення вартості майна через виплату дивідендів управителю, також не знайшли свого підтвердження, з огляду на таке.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Згідно з ст. 1030 Цивільного кодексу України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1030 Цивільного кодексу України майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Розрахунки, пов`язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Статтею 1033 Цивільного кодексу України визначено, що управителем може бути суб`єкт підприємницької діяльності. Управитель діє без довіреності.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Відповідно до ст. 1034 Цивільного кодексу України вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Частиною 7 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

Відповідно до ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює періодичну, але не рідше одного разу на місяць, перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління. Управитель зобов`язаний надавати уповноваженим особам Національного агентства доступ до прийнятих в управління активів для огляду, а також до документів щодо управління такими активами та їх використання. У разі встановлення фактів неналежного управління активами або спроб відчуження активів управителем Національне агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання недійсним Договору управління майном (активами) від 08.07.2020, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Норми ст. 216 Цивільного кодексу України визначають правові наслідки недійсності правочину, зокрема, повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом встановленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть імперативно відновлені.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 910/9961/16).

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.07.2020 року у справі №910/3301/18.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним договору) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справ № 910/15567/17).

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно існують, порушуються, оспорюються чи не визнаються, потребують захисту та можуть бути відновлені шляхом задоволення заявленого позову.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, визнання недійсним Договору управління майном (активами) від 08.07.2020, укладеного між відповідачем -1 та відповідачем 2, не призведе до відновлення або іншого ефективного захисту прав позивача, так як не матиме наслідком повернення іменних акцій у власність позивача. Окрім того, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення про обрання переможця від 13.05.2020, які задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення процедури обрання управителя майном.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, оскільки позивачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем - 1 процедури проведення конкурсу та обрання управителя, не доведено наявність порушених прав позивача, задоволення позовних вимог не призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судовий збір за розгляд справи покладається на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Акціонерного товариства "Укртрансгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" про визнання протиправними та скасування рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та визнання недійсними договору - відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.02.2021

Суддя С. В. Стасюк