ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1228/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель"
на рішення Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року
по справі №916/1228/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель"
до відповідача Одеської митниці Держмитслужби
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області
про стягнення 103 749,08 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської митниці Держмитслужби 103 749,08 грн., з яких: 78 452,57 - інфляційні втрати, 25 296,51 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, які полягали у прийнятті рішень про зміну коду товару та незаконному утриманні коштів позивача, останньому була завдана матеріальна шкода у вигляді знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року по справі №916/1228/20 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" у задоволенні позову.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" щодо стягнення з Одеської митниці Держмитслужби інфляційних втрат у розмірі 75 159,90 грн. та 3% річних у розмірі 24 760,68 грн.
Таке рішення обґрунтоване тим, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Як встановлено господарським судом, 3% річних та інфляційні втрати нараховані позивачем на митні платежі (мито та ПДВ), зобов`язання щодо сплати яких покладено законодавством саме на позивача, та які були сплачені останнім на підставі тимчасової декларації. В свою чергу, відповідач відповідно до Порядку здійснює повернення сум надмірно сплачених митних платежів на підставі заяви позивача шляхом складання висновку про повернення коштів авансових платежів (передоплати).
Отже, господарський суд вважає, що в даному випадку у відповідача відсутнє грошове зобов`язання у розумінні вимог ст.625 ЦК України, що надає позивачу право здійснювати нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність грошового зобов`язання відповідача, що суперечить висновку суду про обов`язок митниці повернути кошти.
Позовна заява базувалась також на висновках Великої палати Верховного суду у постанові від 16.05.2018 по справі №686/21962/15-ц.
Апелянт вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача, які полягали у прийнятті вищезазначених рішень про зміну коду товару та незаконному утриманні коштів позивача, була завдана матеріальна шкода у вигляді знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 відкрито апеляційне провадження по справі №916/1228/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" на рішення Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року. Вирішено розгляд справи №916/1228/20 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи).
Відзив на апеляційну скаргу, клопотання, додаткові пояснення, заперечення до суду не надходили. Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.04.2017 р. для здійснення митного оформлення товару позивачем були подані до Одеської митниці ДФС дві вантажно-митні декларації UA500170/2017/002431 та UA500170/2017/002432 та 14.04.2017 року розпочався огляд товарів митним органом.
З метою випуску товару в порядку п.21 ст. 356 Митного кодексу України, декларантом були подані тимчасові митні декларації № UA 500170/2017/002525 та № UA500170/2017/002522 та сплачені додаткові митні платежі.
Виконуючи вимоги ст.ст. 260 та 261 Митного кодексу України, 07.04.2017р. ТОВ «ТД Одескабель» подало додаткову декларацію із додаванням протоколу випробувань, яка не була прийнята митним органом.
Одеська митниця ДФС прийняла два рішення про визначення коду товару №KT- UA500170-0003-2017 та №KT-UA500170-0004-2017 від 01.06.2017р., згідно з якими товар був класифікований за іншим кодом згідно з УКТ ЗЕД, а також дві картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2017/00026 та №UA500170/2017/00027 від 01.06.2017р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. у справі №815/3903/17: - визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2017/00026 від 01.06.2017р.; - визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару №КТ- UA500170-0003-2017 від 01.06.2017 р.; - визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2017/00027 від 01.06.2017 р.; - визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару №КТ- UA500170-0004-2017 від 01.06.2017р.
Ухвалою Одеського адміністративного апеляційного суду від 18.10.2018р. вищевказану постанову змінено, виключивши мотиви з яких виходив суд першої інстанції, а саме щодо відсутності підстав для митного огляду та обов`язку митного органу надання оцінки дорученню правоохоронного органу на проведення митного огляду, а в іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. залишено в силі.
Головним державним інспектором ВОМК були підписані аркуші коригування: - до митної декларації UA500170/2017/005604 від 14.06.2017р., додаткові надмірно сплачені суми коштів визначені: 114 399, 03 грн. мито, 22 879,80 грн. податок на додану вартість; - до митної декларації UA500170/2017/005613 від 14.06.2017р., додаткові надмірно сплачені суми коштів визначені: 114 584, 50 грн. мито, 22 916,90 грн. податок на додану вартість.
Загальна сума надмірно сплачених коштів 274 780, 23 грн.
З метою повернення вказаних коштів ТОВ «ТД Одескабель» звернулось до митного органу із заявою від 10.08.2018 р. про повернення цих коштів. У поверненні коштів було відмовлено. Оскаржуючи відмову, ТОВ «ТД Одескабель» знову звернулось до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі №420/5916/18: - визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновків про повернення надміру сплачених ТОВ «ТД Одескабель» до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 274 780, 23 грн.; - зобов`язано Одеську митницю ДФС підготувати висновки про повернення надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ТД Одескабель» до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 274 780, 23 грн., з яких за митною декларацією від 14.06.2017 року №UA500170/2017/005604 - 137 278, 83 грн., за митною декларацією від 14.06.2017 року №UA500170/2017/005613 - 137 501, 40 грн., та подати їх для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Рішення оскаржене не було та набрало законної сили.
Сума надміру сплачених коштів 274 780,23 грн. була повернута згідно платіжних доручень: №2267 від 16.05.2019 р. на суму 228 983,53 грн.; №2268 від 16.05.2019 р. на суму 45 796,70 грн.
23.03.2017р. для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС вантажно-митна декларація № UA500170/2017/001216 та 29.03.2017р. огляд товарів митним органом.
З метою випуску товару в порядку п.21 ст. 356 Митного кодексу України, декларантом була подана тимчасова митна декларація № UA500і70/2017/001592 та сплачені додаткові митні платежі.
Виконуючи вимоги ст.ст. 260 та 261 Митного кодексу України, 07.04.2017р. о 16 год. 13 хв. ТОВ «ТД Одескабель» подало додаткову декларацію із додаванням протоколу випробувань.
Одеська митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару №КТ- UA500170--2017 від 26.04.2017р. згідно з якими товар був класифікований за іншим кодом згідно з УКТ ЗЕД, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2017/00018 від 26.04.2017р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2017р. у справі №815/1822/17: - визнано протиправною та скасовано картку відмови в митному оформленні №иА500170/2017/00018 від 26.04.2017р.; - визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару №КТ- иА500170-0001-2017 від 26.04.2017р.
Ухвалою від 12.10.2017р. Одеський апеляційний адміністративний суд залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/1822/17 без змін.
31.05.2018р. головним державним інспектором ВОМК був підписаний аркуш коригування митної декларації №UA500170/2017/003192 від 28.04.2017р., де були визначені додатково надмірно сплачені суми коштів: 84 580,69 грн. - мито, 16 916,14 грн. - податок на додану вартість.
Загальна сума надміру сплачених коштів 101 496,83 грн.
З метою повернення вказаних коштів ТОВ «ТД Одескабель» звернулось до митного органу із заявою від 09.07.2018р. про повернення цих коштів. У поверненні коштів було відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 р. у справі №420/5666/18: - визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення ТОВ «ТД Одескабель» надміру сплачених до Державного бюджету платежів на загальну суму 101 496,83 грн.; - зобов`язано Одеську митницю ДФС підготувати та подати для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення ТОВ «ТД Одескабель» надміру сплачених платежів до Державного бюджету на загальну суму 101 496,83 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №420/5666/18 в цій частині залишене без змін.
03.03.2020р. ТОВ "ТД Одескабель" повернуто з державного бюджету надмірно сплачену суму мита та ПДВ в розмірі 101496, 83 грн.. про що свідчить відповідна відмітка на реєстрі від 27.02.2020р. №49.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на те, що постановою Одеського оружного адміністративного суду від 18.10.2017р. №815/3903/17, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018р., та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2017р. у справі №815/1822/17, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017р., адміністративний позов ТОВ "ТД Одескабель" задоволено та визнані протиправними та скасовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; визнані протиправними та скасовані рішення про визначення коду товару, на підставі яких ТОВ "ТД Одескабель" були сплачені додаткові митні платежі, зокрема ПДВ та мито.
У зв`язку з цим, на думку позивача, внаслідок прострочення повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум митних платежів відповідно до норм чинного законодавства України з відповідача підлягають стягненню інфляційні нарахування та 3 % річних, які нараховані на суму надмірно сплачених позивачем митних платежів, а саме мита та ПДВ в розмірі 274780,23 грн. та 101 496,83 грн.
Згідно з розрахунком позивача, який додано до заяви про зменшення розміру позовних вимог, розмір 3% річних, нарахованих за період з 01.06.2017р. по 14.05.2019р. на суму 274780,23 грн. становить 16102,86 грн., та розмір інфляційних втрат, нарахованих за період червень-2017р. - квітень 2019р. становить 53114,97 грн. Розмір 3% річних, нарахованих за період з 26.04.2017р. по 27.02.2020р. на суму 101496,83 грн. становить 8657,82 грн.. та розмір інфляційних втрат, нарахованих за період травень 2017р. - лютий 2020р. становить 22044,93 грн.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.14.1.113. Податкового кодексу України, митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючи органи.
Відповідно до ст.43 Податкового кодексу України, в якій встановлено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Згідно ч.ч. 4, 7 ст.55 Митного кодексу України, під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно ч.9 ст.55 Митного кодексу України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст. 301 Митного кодексу України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017р. №643, який зареєстровано в Мінюсті України 09.08.2017р. за №976/30844, затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (надалі -Порядок), у розділі ІІІ якого встановлено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності). Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року N 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за N 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами. Висновок реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету), який ведеться Підрозділом за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства). Після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення.
На підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів). У разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
При цьому у статті 625 ЦК України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, кредитор вправі вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно з відшкодуванням шкоди (зокрема, зі стягненням збитків) порядку.
Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру заподіяної шкоди (розміру збитків).
Отже, стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю.
Як встановлено господарським судом, 3% річних та інфляційні втрати нараховані позивачем на митні платежі (мито та ПДВ), зобов`язання щодо сплати яких покладено законодавством саме на позивача, та які були сплачені останнім на підставі тимчасової декларації.
Як зазначалось вище, судовими рішеннями, а саме постановою Одеського оружного адміністративного суду від 18.10.2017р. №815/3903/17, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018р., та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2017р. у справі №815/1822/17, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017р., визнані протиправними та скасовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; визнані протиправними та скасовані рішення про визначення коду товару, на підставі яких ТОВ "ТД Одескабель" були сплачені додаткові митні платежі, зокрема ПДВ та мито.
З огляду на викладене, відповідач відповідно до Порядку здійснює повернення сум надмірно сплачених митних платежів на підставі заяви позивача шляхом складання висновку про повернення коштів авансових платежів (передоплати).
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами не виникало грошових зобов`язань, у розумінні вимог ст.625 ЦК України, що неможливлює пред`явленння до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Такий висновок суду підтверджується також і рішеннями адміністративного суду, якими визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновків про повернення надміру сплачених митних платежів.
Посилання апелянта на висновки Великої палати Верховного суду у постанові від 16.05.2018 по справі №686/21962/15-ц судова колегія відхиляє, оскільки у згаданій справі правовідносини не є подібними правовідносинам у даній справі.
Будь-яких порушень процесуальних норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, або неправильного застосування норм матеріального права при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції виявлено не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення - залишенню без змін.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року по справі №916/1228/20 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року по справі №916/1228/20 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська
