Справа № 303/3590/20
Закарпатський апеляційний суд
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
28.01.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/886/20 за апеляційною скаргою, яку подав прокурор другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 липня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому 17.01.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42020000000000080, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, повернуто прокурору.
В ухвалі вказується на те, що обвинувальний акт не містить обов`язкової складової, передбаченої кримінальним процесуальним законом, та є не конкретним, оскільки в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, тобтотвердженняпро вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема, місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, в межах якого повинен проводитися судовий розгляд відповідно до вимог частини першої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України. З огляду на те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, призначивши справу до судового розгляду за наявності таких недоліків обвинувального акту, буде фактично позбавлений можливості роз`яснити суть обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та провести судовий розгляд кримінального провадження по суті.
Прокурор в апеляційній скарзі вказує, що ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що КПК України не містить дефінітивного визначення поняття «формулювання обвинувачення» і вимог щодо структури і змісту такого формулювання, а наведене в ухвалі від 22.07.2020 тлумачення цього поняття є довільним і не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, воно прямо суперечить вимогам КПК України та правовим позиціям Верховного Суду. Вказує, що посилання суду на необхідність зазначення в обвинувальному акті відомостей про наявність будь-яких доказаних даних є порушенням засад змагальності та безпосередності дослідження доказів, оскільки порушує принцип рівності сторін кримінального провадження через розкриття змісту та сутності доказів до початку судового розгляду. З обвинувального акту вбачається, що під час його складання дотримано вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації. Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини обвинувачених у його вчиненні, факультативні ознаки суб`єктивної сторони кримінального правопорушення та інші викладено повно, чітко і конкретно. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення (обставини вчинення кримінального правопорушення) з його юридичною формулою (формулювання обвинувачення). Просить ухвалу скасувати, призначивши у кримінальному провадженню новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 , неявка якого, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги те, що ОСОБА_9 належним чином повідомлений про час та місце розгляду кримінального провадження й будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та відомості про поважність причин його неявки від нього не надходило, і при цьому, в ході розгляду апеляційної скарги брав участь адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 , які не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_9 ..
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_6 прокурору, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України з наведених в ухвалі підстав, колегія суддів визнає такими, що не є підставою для його повернення прокурору з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Як убачається зі змісту обвинувального акту, такий складений та підписаний слідчим і затверджений прокурором, містить дату та місце його складання та затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинувачених, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про: відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність; майно, на яке накладено арешт; запобіжні заходи у кримінальному провадженні; розмір витрат на залучення експертів ( а. к. п. 2 15).
Із матеріалів судового провадження також вбачається, що до обвинувального акту додано передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки реєстр матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 16-23), розписки підозрюваних та захисника про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 25-25).
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що під час складання обвинувального акту дотримано вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації, апеляційний суд визнає такими, що знайшли своє підтвердження та ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та змісті обвинувального акту.
Такими, що заслуговують на увагу й знайшли своє підтвердження, апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги про те, що обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини обвинувачених у його вчиненні, факультативні ознаки суб`єктивної сторони кримінального правопорушення та інші викладено в обвинувальному акті повно, чітко і конкретно, наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення (обставини вчинення кримінального правопорушення) з його юридичною формулою (формулювання обвинувачення).
З урахуванням наведеного вище, висновки суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, - апеляційний суд вважає такими, що спростовуються наведеним вище.
Твердження суду про те, що обвинувальний акт не містить обов`язкової складової, передбаченої кримінальним процесуальним законом, та є не конкретним, оскільки в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, тобтотвердженняпро вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема, місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, в межах якого повинен проводитися судовий розгляд відповідно до вимог частини першої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України, - апеляційний суд вважає необґрунтованим і таким, що не дає підстав стверджувати про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки як убачається зі змісту обвинувального акту в такому чітко та зрозуміло викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а також формулювання обвинувачення. Не погоджуючись із указаним висновком суду першої інстанції, апеляційний суд бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що КПК України не містить дефінітивного визначення поняття «формулювання обвинувачення» і вимог щодо структури і змісту такого формулювання, а наведене в ухвалі від 22.07.2020 тлумачення цього поняття є довільним і не ґрунтується на вимогах закону, а також прямо суперечить вимогам КПК України та правовим позиціям Верховного Суду.
На підставі наведеного вище, необґрунтованим і таким, що не дає підстав для повернення прокурору обвинувального акту, а також не унеможливлює призначення обвинувального акту щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_9 до судового розгляду, апеляційний суд визнає і висновок суду першої інстанції про те, що, призначивши справу до судового розгляду за наявності встановлених недоліків обвинувального акту, суд буде фактично позбавлений можливості роз`яснити суть обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та провести судовий розгляд кримінального провадження по суті.
Разом із тим, на переконання апеляційного суду, слушними є і доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду на необхідність зазначення в обвинувальному акті відомостей про наявність будь-яких доказаних даних є порушенням засад змагальності та безпосередності дослідження доказів, оскільки порушує принцип рівності сторін кримінального провадження через розкриття змісту та сутності доказів до початку судового розгляду.
Тому, наведені в оскаржуваній ухвалі обставини, на які суд першої інстанції посилається як на підстави для повернення обвинувального акту, на переконання колегії суддів, не свідчать про необхідність повернення обвинувального акту прокурору та не перешкоджають суду першої інстанції розглянути кримінальне провадження з огляду на викладене в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ..
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору із наведених в оскаржуваній ухвалі підстав, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а також обґрунтованості пред`явленого обвинувачення неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.
На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й таких апеляційним судом не встановлено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.
Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).
Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, в зв`язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу, яку подавпрокурор другоговідділу процесуальногокерівництва Другогоуправління організаціїі процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхорганів ДБРДепартаменту організаціїі процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням органівДБР танагляду зайого оперативнимипідрозділами ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_8 ,задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 липня 2020 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_6 повернуто прокуророві - скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акту в підготовчому судовому засіданні Мукачівського міськрайонного суду.
Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошенняі оскарженню не підлягає.
Судді:
