ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 822/1265/17

адміністративне провадження № К/9901/21545/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 822/1265/17

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року

(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Білоуса О.В., суддів: Курка О.П., Совгири Д. І. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, у якому просив зобов`язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на перереєстрацію автомобілю марки ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отриманого через органи соціального захисту населення інвалідом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови сплати до Державного бюджету України на рахунки, відкриті в органах казначейства вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу протиправно було відмовлено у перереєстрації автомобіля після смерті батьків, яким колись було забезпечено його батька як інваліда І групи органами соціального захисту населення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 18 травня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на перереєстрацію автомобілю марки ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отриманого через органи соціального захисту населення інвалідом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови сплати до Державного бюджету України на рахунки, відкриті в органах казначейства вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.

4. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивачем було дотримано вимоги пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, а отже наявні підстави для перереєстрації автомобіля на позивача після смерті його матері.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 05 липня 2017 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що відсутність запису про реєстрацію спільного місця проживання ОСОБА_1 та нині покійної ОСОБА_2 , з врахуванням відсутності доказів в підтвердження факту здійснення позивачем постійного догляду за матір`ю та ведення з нею спільного господарства, є безумовною підставою позбавлення позивача права на забезпечення автомобілем як члена сім`ї померлого інваліда.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 02 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі №822/1265/17 скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі позивач стверджує, що судом апеляційної інстанції було невірно зроблено висновок щодо нього, оскільки він є несторонньою людиною для померлої, а єдиним сином, який доглядав свою матір до самої її смерті.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі №822/1265/17.

9. 28 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від представника відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу.

10. 13 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л .

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 05 червня 2019 року, у зв`язку з винесенням ухвали колегією суддів про задоволення заяв суддів про самовідвід, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 24 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, дід ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - інвалід І групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був забезпечений автомобілем через органи соціального захисту населення.

В 2014 році мати ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , інвалід І Б групи, яка перебувала на обліку у загальній черзі по забезпеченню автомобілем з ручним керуванням з 2007 року звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом про зобов`язання Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області вчинити дії щодо переоформлення автомобіля ZAZ 110307 - 42, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_2 із правом керування автомобілем ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, яке набрало законної сили 22.04.2014 року згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року, зобов`язано Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації вчинити дії щодо перереєстрації автомобіля ZAZ 110307-42, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_2 із правом керування автомобілем ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 виданого 04.01.2017 року.

09 лютого 2017 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації (далі - Управління) з заявою та додатками до неї (копія посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , копія технічного паспорту на автомобіль, копія документа про родинні зв`язки - свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія паспорта ОСОБА_1 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копії квитанцій про сплату 7% вартості автомобіля на момент отримання, копія ІПН ОСОБА_1 , копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, копія довідки від 09.11.2006 року про зміну прізвища матері ОСОБА_1 ) про встановлення розрахункової вартості автомобіля ЗАЗ модель 110307-42 реєстраційний номер НОМЕР_5 та визначити ОСОБА_1 як особу, що буде експлуатувати зазначений автомобіль (на виконання абз. 6-7 п. 16 Постанови КМУ від 19 липня 2006 року № 1999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями"). У заяві позивач також просив надати дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля, перереєстрацію автомобіля, а також надати розрахункову вартість автомобіля та розмір залишкової суми до сплати.

14 лютого 2017 року Управління надало позивачу відповідь № 07-494 про те, що автомобіль залишається у члена сім`ї померлого інваліда який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда на час смерті, у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства. Окрім того, зазначило, що у поданому позивачем пакеті документів відсутня довідка про спільне проживання, внаслідок чого, Управління просить надати відповідні довідки для передачі документів до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА.

17 березня 2017 року позивачем було надіслано до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА (далі - Департамент) заяву та документи, а саме копія посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , копія технічного паспорту на автомобіль, копія документа про родинні зв`язки - свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія паспорта ОСОБА_1 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копії квитанцій про сплату 7% вартості автомобіля на момент отримання, копія ІПН ОСОБА_1 , копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, копія довідки від 09.11.2006 року про зміну прізвища матері ОСОБА_1 , про встановлення розрахункової вартості автомобіля ЗАЗ модель 110307-42 реєстраційний номер НОМЕР_5 та визначення ОСОБА_1 як особу, що буде експлуатувати зазначений автомобіль (на виконання абз. 6-7 п. 16 Постанови КМУ від 19 липня 2006 року № 1999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями"). У заяві позивач також просив надати дозвіл па сплату залишкової вартості автомобіля, перереєстрацію автомобіля, а також падати розрахункову вартість автомобіля та розмір залишкової суми до сплати.

03 квітня 2017 року позивачу Департаментом надано відповідь № 04.03-3197 про те, що в поданих документах відсутня довідка його реєстрації за місцем реєстрації інваліда на час смерті, а також в пакеті документів наявні не всі копії документів, які підтверджують родинні зв`язки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , а тому є підставою для відмови у видачі довідки-рахунку для сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом, з подальшим переоформленням вищевказаного автомобіля на його ім`я.

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14.Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15.Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 6 жовтня 2005 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV), держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

Частиною 9 статті 26 Закону №2961-IV встановлено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою та другою статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім`ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Порядку про забезпечення інвалідів автомобілями, постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, було передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім`ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім`ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім`ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім`ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім`ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім`ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах казначейства, а членом сім`ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції

з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, дослідив наявні у справі докази в їх сукупності та надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що право на транспортний засіб отриманий інвалідом безкоштовно може набути лише член його сім`ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем його реєстрації.

Посилання у касаційній скарзі на факт проживання позивача у сусідньому будинку поряд з будинком його мати на час смерті останньої не є підставою для визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль, оскільки нормами матеріального права, зокрема пунктом 16 Порядку, визначено, що після смерті інваліда такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену його сім`ї за умови, якщо на час смерті інваліда він був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Аналогічну правову позицію було висловлено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 543/425/18.

Доводи касаційної скарги зводяться суто до незгоди позивача з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі №822/1265/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій