Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2021 року м. Київ №640/18341/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання бездіяльності протиправною та стягнення збитківТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Державна казначейська служба України;
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, у якому просило суд:
- визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не прийняття відповідних змін до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05 жовтня 2018 року №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» - протиправною;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» 6649000,00 грн в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зокрема зазначено, що затверджені відповідачем Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядок формування цін на універсальні послуги, з урахуванням внесених змін, не передбачають механізмів щодо компенсації витрат електропостачальників, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», пов`язаних із платою за небаланси, що виникають як різниця між замовленим погодинним обсягом купівлі електроенергії та фактичним погодинним обсягом спожитим споживачами.
Оскільки частиною четвертою статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, в тому числі, що у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, на переконання позивача, понесені ним в результаті господарської діяльності збитки через неприйняття відповідачем відповідних змін до вищевказаних Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядку формування цін на універсальні послуги, які б передбачали покриття зазначених витрат, підлягають відшкодуванню згідно частини першої статті 23 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.
Натомість, у відзиві на позовну заяву свої заперечення відповідач мотивував зокрема тим, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у межах компетенції відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» виконує в повному обсязі свої повноваження у частині затвердження нормативно-правових актів на ринку електричної енергії.
При цьому, як наголошено відповідачем, прийнята Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядок формування цін на універсальні послуги не оскаржувались позивачем, а зобов`язання відповідача вносити зміни до останніх жодним законодавчим актом не передбачено.
В свою чергу, третя особа по справі у своїх поясненнях зауважила, що Державна казначейська служба України не порушувала прав та інтересів позивача, не вступала з ним у правовідносини та не завдавала будь-якої шкоди, а тому згідно вимог Конституції України, Цивільного кодексу України та інших актів законодавства вона не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів, що виключає наявність законних підстав для стягнення такої шкоди з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема з мотивів, викладених у поданому відзиві.
Представник третьої особи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув.
Враховуючи думку сторін, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, враховуючи доводи, пояснення та заперечення сторін, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (код 42086719) у відповідності до ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №429, згідно статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16 січня 2020 року, за основним видом економічної діяльності займається торгівлею електроенергією (код 35.14), та відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення», статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» здійснює постачання електричної енергії, як постачальник універсальних послуг на території Донецької області.
Як зазначено позивачем, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» купує електричну енергію на ринку двосторонніх договорів, в тому числі у ТОВ «Д. Трейдінг» (код 42751799) за договором від 26 червня 2019 року №2-1-2019/339. Купівля оформлюється відповідними актами купівлі-продажу, що відображають всі необхідні витрати, а саме купівлю електричної енергії як товарну продукцію та купівлю-продаж небалансу електричної енергії з урахуванням додаткових витрат на врегулювання небалансів, пов`язаних з різницею цін Ринку на добу наперед та цінами Балансуючого ринку.
Через те, що всі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати стороною, відповідальною за баланс (СВБ) або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» приєдналось до договору врегулювання небалансів з ТОВ «Д. Трейдінг» та входить з ним в балансуючу групу.
За даним договором ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» купує та продає електричну енергію на покриття небалансів, при розрахунку вартості якої враховуються небаланси інших учасників цієї балансуючої групи та пов`язаного з цим синергічного ефекту.
Синергічний ефект виникає у разі протилежних за знаком (профіцитних або дефіцитних) погодинних обсягів небалансу учасників балансуючої групи, в результаті чого такі протилежні за знаком обсяги компенсують один одного.
Так, за результатами березня-червня 2020 року додаткові витрати ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на врегулювання небалансів (різниці між вартістю купівлі-продажу електричної енергії на Балансуючому ринку за цінами Ринку на добу наперед та цінами Балансуючого ринку) склали 14353000,00 грн., а з урахуванням ефекту від участі у Балансуючій групі - 8911000,00 грн.
Згідно викладених позивачем пояснень, постанова НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги», що регулює питання ціноутворення для постачальників універсальних послуг, не передбачала механізмів щодо компенсації витрат, пов`язаних із платою за небаланси і така ситуація призводила до значних збитків від діяльності з постачання універсальних послуг побутовим та малим непобутовим споживачам та була причиною зниження платоспроможності постачальників універсальних послуг, а також обмежувала ліквідність постачальника універсальних послуг на ринку електричної енергії.
Разом з тим, у позовній заяві зазначено, що 24 лютого 2020 року після відкритого обговорення проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги», затвердженого протоколом №25-п, представники НКРЕКП погодились повернутися до питання включення вартості електричної енергії на балансуючому ринку до закупівельної ціни електричної енергії після внесення змін до Правил ринку, яке відбулося 28 лютого 2020 року, однак питання покриття економічно обґрунтованих витрат постачальників універсальних послуг, в порушення пункту 15 частини другої статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» так і не було вирішеним, що призвело до додаткових витрат ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальника універсальної послуги, у розмірі 6649000,00 грн., за період діяльності із постачання універсальних послуг з 28 лютого 2020 року до часу подання позовної заяви.
На переконання позивача, вищевказані додаткові витрати підтверджуються співставленням даних щодо обсягів купівлі-продажу небалансів, вартості купівлі-продажу небалансів та обсягів споживання електричної енергії малими непобутовими споживачами.
Водночас, загальні обсяги купівлі-продажу небалансів підтверджуються актами купівлі-продажу небалансів, підписаних між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ТОВ «Д. Трейдінг», які в свою чергу розраховуються з урахуванням даних щодо обсягів електричної енергії, отриманих за допомогою електронної платформи «Market management system", та з урахуванням обсягів спожитої електричної енергії малими непобутовими споживачами і вартості електричної енергії на балансуючому ринку.
Позивачем також зазначено, що понесені ним збитки впливають на його економічний стан та матимуть негативний вплив на фінансово-економічні показники, які і на конкурентноспроможність, адже станом на дату подачі позову НКРЕКП не вжила жодних заходів для врегулювання питання ціноутворення для постачальників універсальних послуг, що передбачали б механізм компенсації витрат, пов`язаних із купівлею-продажем небалансів електричної енергії.
Наголошуючи на тому, що положеннями статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» та статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» перебачено відповідні повноваження відповідача на вжиття заходів щодо врегулювання питання ціноутворення разом із компенсацією спірних витрат, на думку позивача триваюча бездіяльність відповідача свідчила про допущення порушень пункту 15 частини другої статті 3, частини сьомої статті 62, частини третьої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», частини четвертої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Таким чином, відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», згідно статей 170, 1166, 1173, 1192 Цивільного кодексу України, за змістом позовної заяви завдана позивачу державою, в особі НКРЕКП шкода у вигляді понесених ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» витрат внаслідок допущеної протиправної бездіяльності відповідача, має бути компенсована шляхом відшкодування збитків у розмірі 6649000,00 грн. з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.
При вирішенні спору суд виходить зокрема з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За приписами частини першої статті 2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: - діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; - діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності.
Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України (частина перша статті 3 Закону №1540-VIII).
Як зазначено в частині другій статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Згідно частини третьої статті 3 Закону №1540-VIII основними завданнями Регулятора є, зокрема: - забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; - реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; - інші завдання, передбачені законом.
Основними принципами діяльності Регулятора, за статтею 4 Закону №1540-VIII є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення.
Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначений статтею 14 Закону №1540-VIII.
Засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті (частина перша статті 14 Закону №1540-VIII).
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію (частина друга статті 14 Закону №1540-VIII).
Згідно частини четвертої статті 14 Закону №1540-VIII Регулятор на своїх засіданнях, у тому числі: - розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; - розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; - приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.
Відповідно до приписів частини п`ятої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.
За частиною сьомою статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.
Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.
Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (частина дев`ята статті 14 Закону №1540-VIII).
Функції та повноваження Регулятора визначені статтею 17 Закону №1540-VIII, зокрема для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: - приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; - розробляє та затверджує нормативно-правові акти, у тому числі: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; правила ринку, правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону №1540-VIII порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
Збитки, завдані суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, внаслідок прийняття Регулятором неправомірного рішення, дій чи бездіяльності Регулятора, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом (частина перша статті 23 Закону №1540-VIII).
Так, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII.
Згідно визначень, наведених у частині першій статті 1 Закону №2019-VIII: - баланс між попитом та пропозицією - задоволення прогнозованого попиту споживачів на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання; - балансуюча група - об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання; - балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; - відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; - двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу; - договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - договір на ринку «на добу наперед») - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником торгів «на добу наперед» на купівлю-продаж електричної енергії за результатами торгів «на добу наперед», відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів «на добу наперед» і оператором ринку прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів «на добу наперед»; - електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; - малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт; - небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; - непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання; - оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; - побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); - постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; - ринок електричної енергії «на добу наперед» (далі - ринок «на добу наперед») - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу; - споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; - сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи); - торги електричною енергією на ринку «на добу наперед» (далі - торги «на добу наперед») - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку «на добу наперед»; - універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України; - учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2019-VIII основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.
Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб`єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом (частина перша статті 3 Закону №2019-VIII).
Зокрема, згідно частини другої статті 3 Закону №2019-VIII функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, у тому числі: - забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії; - незалежного державного регулювання; - недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.
Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу), за частиною третьою статті 3 Закону №2019-VIII є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Частиною першою статті 4 Закону №2019-VIII встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зазначені у вказаній статті Закону види договорів.
Так, згідно частини першої статті 63 Закону №2019-VIII універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2019-VIII постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором.
Власне, із прийняттям Закону №2019-VIII пунктом 17 прикінцевих та перехідних положень останнього передбачалось Регулятору затвердити зокрема такі документи: - протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом - правила ринку, правила ринку «на добу наперед»; - протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття та затвердження інших нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
Відповідачем зазначено, що з огляду на вищевикладені вимоги Закону, НКРЕКП було розроблено проект постанови «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг».
Вказаний проект постанови відповідно до Закону №2019-VIII визначав процедуру та механізм формування тарифу на послуги постачальника універсальних послуг і враховував принципи відшкодування економічно обґрунтованих витрат на здійснення діяльності постачальника універсальних послуг та отримання обґрунтованого рівня прибутку.
Крім того, НКРЕКП було розроблено проект постанови «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги».
Порядок формування цін на універсальні послуги визначав механізм формування цін на електричну енергію для побутових та малих непобутових споживачів в рамках надання універсальних послуг згідно із Законом.
Пунктом 3 перехідних положень даного Порядку також визначався механізм формування ціни на універсальні послуги до дати початку дії нового ринку електричної енергії та у перший розрахунковий період з дати початку дії нового ринку електричної енергії.
А саме, до дати початку дії нового ринку електричної енергії ціна на універсальні послуги складається із прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію, скоригованої на коефіцієнт, що враховує графік споживання електричної енергії населенням (К=1,05), тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, тарифу на послуги постачальника універсальних послуг.
У перший розрахунковий період з дати початку дії нового ринку електричної енергії, коли ще неможливо спрогнозувати ціну електричної енергії на нових сегментах ринку, ціна на універсальні послуги складається з закупівельної ціни, рівень якої визначається на рівні прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію, яка була затверджена НКРЕКП на квартал, що передував даті початку дії нового ринку електричної енергії, скоригованої на коефіцієнт, що враховує графік споживання електричної енергії населенням, тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, тарифу на послуги постачальника універсальних послуг.
Відповідно, на засіданні НКРЕКП, що відбулось у формі відкритого слухання 05 жовтня 2018 року, було прийнято постанови №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги».
Вказане, за твердженням відповідача, свідчить про те, що НКРЕКП у межах компетенції відповідно до Законів України №2019-VIII та №1540-VIII виконувала в повному обсязі свої повноваження у частині затвердження нормативно-правових актів на ринку електричної енергії.
На противагу заперечень відповідача, у відповіді на відзив позивач вказав зокрема на те, що з початком дії ринку електричної енергії, яке відбулося 01 липня 2019 року, набули чинності Правила ринку, затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307 (в редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року №1168).
Постановою НКРЕКП від 28 лютого 2020 року №516 внесені зміни до Правил ринку та запроваджено новий підхід до формування платежів за небаланси та балансуючу енергію, а також значно розширено діапазон відхилення ціни Балансуючого ринку від ціни на Ринку на добу наперед, що значно підвищило витрати постачальників на врегулювання небалансів.
Попри це, питання щодо покриття економічно обґрунтованих витрат постачальників універсальних послуг залишилось невирішеним та призвело до додаткових витрат ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальника універсальної послуги, що є порушенням пункту 15 частини другої статті 3 Закону №2019-VIII.
Тобто, тривале не вирішення НКРЕКП питання з приводу необхідності внесення змін до нормативних актів, що регулюють ринок електричної енергії, щодо врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам, було підтвердженням бездіяльності відповідача.
Також, у своїй відповіді на пояснення третьої особи позивач посилаючись зокрема на пункт 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, відповідні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Бюджетного кодексу України та Цивільного кодексу України додатково вказав, що зазначена майнова шкода завдана ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» державою в особі НКРЕКП внаслідок протиправної бездіяльності останньої, а тому залучення Державної казначейської служби України, яка реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів де боржником виступає державний орган, є правомірним і вимоги про стягнення спірних коштів з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України відповідають Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
На противагу доводів позивача, в запереченнях на відповідь на відзив НКРЕКП зазначає, що враховуючи численні звернення постачальників універсальних послуг стосовно необхідності врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачання електричної енергії малим непобутовим споживачам, НКРЕКП розроблено та 09 вересня 2020 року на засіданні у формі відкритого слухання схвалено проект постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги».
Зміни до Порядку передбачали врахування при визначені ціни купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії додаткових витрат на оплату небалансів, що виникають у постачальників універсальних послуг при купівлі електричної енергії для потреб малих непобутових споживачів.
Крім того, з метою удосконалення механізму формування цін на електричну енергію для малих непобутових споживачів, зокрема врахування в структурі ціни на універсальну послугу більш актуальних даних, НКРЕКП розроблено та 07 жовтня 2020 року на засіданні у формі відкритого слухання схвалено проект постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до Порядку формування цін на універсальні послуги».
Зміни до Порядку передбачали зміну розрахункового періоду з кварталу на календарний місяць.
Також, за необхідне відповідачем зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року №694 прийнято зміни до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, відповідно до яких запроваджено перехідну модель покладення спеціальних обов`язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
В свою чергу, з метою надійного та збалансованого функціонування ринку електричної енергії НКРЕКП опрацьовується питання впровадження з 01 січня 2021 року «фінансової моделі ПСО».
Відповідно, на переконання відповідача, НКРЕКП розглядалося питання щодо комплексного перегляду нормативно-правових актів, зокрема внесення змін до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, затвердженої постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1176, з урахуванням очікуваних змін до діючої моделі ПСО.
Так, згідно додаткових пояснень відповідача, 09 грудня 2020 року на засіданні НКРЕКП, що проходило у формі відкритого слухання, прийнято постанову №2387 «Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги», якою передбачено врахування додаткових витрат на оплату небалансів, що виникають у постачальників універсальних послуг при купівлі електричної енергії для потреб малих непобутових споживачів.
В той же час, НКРЕКП опрацьовується питання можливості врахування небалансів електричної енергії, що виникали при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам у 2020 році, як об`єктивний чинник під час перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.
Однак, згідно заперечень позивача на додаткові пояснення відповідача, останні лише підтверджують наявність протиправної бездіяльності НКРЕКП, що мала місце станом на час виникнення спірних правовідносин та, відповідно, до прийняття НКРЕКП постанови від 09 грудня 2020 року №2387, якою урегульовані питання небалансів на 2021 рік, а відтак заявлені у позовній заяві вимоги є правомірними.
Так, підсумовуючи викладене у сукупності, суд вбачає, що до основних завдань відповідача - НКРЕКП, як Регулятора на ринку електричної енергії відноситься, у тому числі, реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для ефективного виконання покладених на НКРЕКП завдань, Регулятору зокрема надано повноваження із прийняття обов`язкових до виконання рішеннь з питань, що належать до його компетенції, а також розроблення та затвердження відповідних нормативно-правових актів.
При здійсненні таких повноважень, власне у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін, відповідні порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні, зокрема забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат та обґрунтованої прибутковості.
Необхідність надання постачальником універсальної послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, встановлена частиною третьою статті 63 Закону №2019-VIII.
Передусім, пунктом 2 частини другої статті 62 Закону №2019-VIII встановлено, що виконання функцій постачальника універсальних послуг є спеціальним обов`язком, що покладається на учасників ринку електричної енергії, а частиною сьомою даної статті Закону прямо передбачено, що умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків.
Як вбачається із матеріалів справи та наведених правових позицій сторін, спірні правовідносини полягають у тому, що станом на час подання позовної заяви та до прийняття відповідачем постанови від 09 грудня 2020 року №2387, затверджені НКРЕКП 05 жовтня 2018 року Порядок формування цін на універсальні послуги та Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг не передбачали механізмів компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам.
Суд зауважує, що факт понесення ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальником універсальних послуг витрат за період діяльності з постачання універсальних послуг з 28 лютого 2020 року до часу подання позову, зокрема їх виникнення у зв`язку із покриттям небалансів електричної енергії, не заперечувався відповідачем, а розмір вказаних позивачем збитків в сумі 6649000,00 грн., що підтверджується копіями актів купівлі-продажу небалансів електричної енергії та розрахунками-розшифровками до них, копіями звітності про діяльність постачальника електричної енергії, звітів про обсяги закупки та продажу електроенергії, разрахунками витрат на балансуючому ринку і вартості небалансів, - також не спростовано відповідачем.
Як наслідок, висловлене відповідачем у додаткових поясненнях твердження про відсутність факту наявності таких збитків та їх розміру суд відхиляє як таке, що суперечить частині першій статті 9, частині першій та другій статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо заперечення відповідача на користь доводів про відсутність бездіяльності НКРЕКП, яка слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи наявна копія звернення ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до Голови НКРЕКП від 26 травня 2020 року №3073, в якому позивачем наголошувалось на предметі спору, а саме на тому, що затверджені відповідачем Порядок формування цін на універсальні послуги, Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, а також Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року №483 - не передбачають механізмів щодо компенсації витрат, пов`язаних із купівлею-продажем електричної енергії на балансуючому ринку.
Зокрема, позивачем у вказаному зверненні наголошувалось, що подальше зволікання у вирішенні даного питання може призвести до масових звернень постачальників універсальних послуг до суду, за захистом своїх прав та гарантій, передбачених нормами частини сьомої статті 62 Закону №2019-VIII, так як існуючі умови виконання спеціальних обов`язків не забезпечуюють покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків.
Відповідно, у вказаному зверненні позивач просив Голову НКРЕКП терміново вирішити вищезазначене питання із вжиттям заходів щодо компенсації збитків на врегулювання небалансів постачальникам універсальних послуг.
З обґрунтування Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики від 09 вересня 2020 року, що є структурним підрозділом НКРЕКП, щодо схвалення проекту рішення, що має ознаки регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги», убачається, що до НКРЕКП надходили численні звернення постачальників універсальних послуг стосовно необхідності врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам.
Зокрема, у вказаному обґрунтуванні зазначалося, що додаткові витрати на оплату небалансів об`єктивно виникають у постачальників універсальних послуг при купівлі електричної енергії для потреб малих непобутових споживачів, у зв`язку з чим постала необхідність їх врахування через вдосконалення формули розрахунку прогнозованої ціни електроенергії шляхом доповнення її коефіцієнтами, що враховують граничний відносний обсяг небалансів електричної енергії та граничне відносне відхилення цін небалансів електричної енергії від цін електричної енергії на Ринку на добу наперед.
Але, згідно додаткових пояснень відповідача, питання компенсації витрат на небаланси, раніше понесених постачальниками універсальних послуг, що виникли при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам у 2020 році, наразі є невирішеним та лише опрацьовується у якості можливості їх врахування, як об`єктивного чиннику під час перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства та ліцензійний умов з постачання електричної енергії.
Суд зауважує, що цитованою раніше нормою частини першої статті 23 Закону №1540-VIII встановлено відповідальність НКРЕКП перед суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом відшкодування збитків, понесених таким суб`єктом господарювання, зокрема внаслідок допущеної бездіяльності Регулятором.
Посилання відповідача на те, що існуючий станом на час виникнення спірних правовідносин методологічний підхід передбачав економічні стимули для постачальників закуповувати електричну енергію за двосторонніми договорами дешевше ніж на Ринку на добу наперед і тим самим компенсувати купівлю дорожчої електричної енергії на балансуючому ринку, що зазначений підхід враховував інтереси постачальників електричної енергії та споживачів, а також що із запровадженням перехідної моделі покладення спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії у постачальників електричної енергії з`явилось більше можливостей закуповувати електричну енергію на ринку двосторонніх договорів за ціною, нижчою ніж на Ринку на добу наперед - суд відхиляє, оскільки останні не відносяться до предмету спору та є опосередкованими судженнями відповідача, що на його думку свідчать про відсутність допущення НКРЕКП протиправної бездіяльності щодо невиконання вимог абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону №1540-VIII.
Як наслідок, враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач діяв в межах та у відповідності до діючих на той час нормативно-правових актів, останній, ну думку суду, не може бути позбавлений права на отримання відшкодування з понесених ним збитків внаслідок недотримання відповідачем принципів державної регуляторної політики.
Також, суд відхиляє доводи відповідача, як одну з підстав для відмови у позові про те, що позивач не оскаржував Методику розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, затвердженої постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1176, та Порядок формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1177. Не оскарження нормативного акту не позбавляє в свою чергу оскаржити наслідки застосування/незастосування певних положень такого акту, які, як вважає позивач, мали вплив на його господарську діяльність.
В іншій частині доводів відповідача, висловлених на користь заперечень на твердження позивача про понесення ним відповідних збитків внаслідок бездіяльності відповідача, суд не вбачає достатніх та переконливих аргументів, які б спростовували вищевикладені встановлені обставини.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, звернуті позивачем вимоги саме до Державної казначейської служби України щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» збитків, завданих НКРЕКП суд вважає необґрунтованими.
Так, згідно частини другої статті 1 Закону №1540-VIII Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів. Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені Регулятору на відповідний рік, та розпоряджається ними (частина четверта статті 5 Закону №1540-VIII).
Фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів (частина перша статті 10 Закону №1540-VIII).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року по справі №910/23967/16 (провадження №12-110гс18) в частині формулювання резолютивної частини судових рішень про задоволення позову в спорах де відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, щодо необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, у пункті 6.21 зазначила про те, що такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Відповідно, суд приймає пояснення третьої особи по справі та не вбачає законних підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення понесеної ним майнової шкоди з Державного бюджету України саме та безпосередньо через Державну казначейську службу України.
Згідно з нормами частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку і не навів суду достатні та переконливі заперечення на твердження позивача щодо допущеної відповідачем протиправної бездіяльності, яка мала наслідком понесення позивачем збитків, що підтверджуються наявними та не спростованими відповідачем доказами по справі, на думку суду вбачається наявність підстав для визнання заявлених позовних вимог такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжних доручень від 04 серпня 2020 року №№ 1662256, 1662257 сума сплаченого позивачем судового збору по даній адміністративній справі становить загалом 23122,00 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України - задовольнити.
2. Визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не прийняття, станом на час виникнення спірних відносин та звернення позивача до суду за захистом порушених прав, відповідних змін до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05 жовтня 2018 року №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» - протиправною.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (код: 42086719, адреса: 87539, Донецька обл., м. Маріуполь, бульв. Шевченка, 62) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код: 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) 6649000,00 грн., в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та судовий збір в сумі 23122,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
