Справа № 420/4359/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

за участю

від позивача: не з`явився

від відповідача: Гайдай О.В. за ордером

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 313580,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 22 травня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 313580,42 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України, судом надіслано запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС в Одеській області. До суду 22 жовтня 2020 року надійшла відповідь на запит щодо місцезнаходження відповідача.

Ухвалою від 26 жовтня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 19.05.2020 року за відповідачем рахується сумарний податковий борг у розмірі 397 080,23 грн., а стягненню підлягає по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 313 580,42 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №744599-1314-1503 від 20.07.2018 року щодо нарахування податку в сумі 156790,21 грн. та податкового повідомлення-рішення №3804065-5307-1503 від 06.05.2019 року щодо нарахування податку в сумі 156 790,21 грн., таким чином загальний податковий борг складає 313 580,42 грн.

Враховуючи несплату податкового боргу відповідачем, позивач звернувся з цим позовом до суду.

До суду від відповідача 21 грудня 2020 року (вхід. № 54228/20) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначивши, що позивачем порушено строки надсилання податкових повідомлень-рішень, що є доказом нехтування позивачем припису п. 286.5 ст. 286 ПК України та підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої цим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів того, що ним було здійснено перевірку сплати податку через касу сільської ради.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано розрахунку податкового боргу, а з наданого позивачем Розрахунку податкового боргу не можливо встановити, яким саме чином Позивач здійснив розрахунок податкового зобов`язання з земельного податку на 2018,2019 роки, відсутнє посилання на рішення ради щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 5123784200:01:001:0038, яке у відповідності до пункту 271.2. ст.271 ПК України, повинно бути офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

Окрім того, відповідач зазначив, що їй на вдалося знайти на офіційному сайті рішення щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даним кадастровим номером. У зв`язку з цим, відповідачка звернула увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини у справі № 41/74 Yvonne Van Duyn vs Home Office щодо застосування принципу юридичної визначеності, який означає що зацікавлені особи можуть покладатися на зобов`язання, взяті державою та держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань.

Відповідачка зазначає, що станом на 07.12.2020 року об`єктів нерухомого майна, що підлягають технічної інвентаризації на цій земельній ділянці не виявлено, відповідачка не використовує земельну ділянку у комерційних цілях.

Враховуючи вищевикладене, відповідачка просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Ухвалою від 28 грудня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/4359/20 на 30 днів, - до 24 січня 2021 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 25 січня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті 11 лютого 2021 року на 12 годину 00 хвилин.

Представник позивача на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно засобами електронної пошти. До суду 25 січня 2021 року (вхід. № ЕП/1833/21) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Доповівши зміст позовних вимог, заслухавши вступне слово представника відповідача, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як фізична особа-платник податків, ІПН НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості до бюджету, ОСОБА_1 станом на 19.05.2020 року має податковий борг у розмірі 397080,23 грн. (а.с.8).

Згідно з розрахунку податкового боргу станом на 19 травня 2020 року за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 313 580,42 грн. (а.с.9).

Так, суд встановив, що відповідно до листа Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про надання інформації» від 12.09.2017 року вих. № 2336/123-17 повідомлено ГУДФС в Одеській області про те, що згідно даних державного земельного кадастру власником земельної ділянки за кадастровим номером 5123784200:01:001:0038 є громадянка ОСОБА_1 , цільове використання земельної ділянки землі забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (В 03.07). Також, у листі повідомлено, що нормативна грошова оцінка земель с. Сухий Лиман, яка виконана у 2016 році ДП «Одеський науково-дослідного інституту землеустрою», нормативна грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки станом на 01.01.2017 року складає 15 679 021,04 грн. (а.с.16).

На судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5123784200:01:001:0038.

Суд встановив, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №744599-1314-1503 від 20.07.2018 року щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 156790,21 грн. Вказане податкове повідомлення рішення отримано відповідачем 23.08.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 14).

Також суд встановив, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №3804065-5307-1503 від 06.05.2019 року щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 156 790,21 грн. Вказане податкове повідомлення рішення також отримано відповідачем 27.06.2019 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 15).

Також, суд встановив, що у зв`язку з несплатою податкового боргу відповідачу надсилалась податкова вимога № 80144-53 від 03 червня 2019 року, згідно з якої загальна сума податкового боргу станом на 02 червня 2019 року становить 240290,02 грн., про що свідчить список відправлених рекомендованих листів станом на 22.06.2019 року (а.с.17-18).

Судом досліджена довідка ПП «Укрелтранс» від 07.12.2020 року про відсутність будівель та споруд на земельній ділянці (а.с. 54).

Заслухавши вступне слово представника відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Так, суд встановив, що не заперечується представником відповідача, що згідно з даних державного земельного кадастру власником земельної ділянки за кадастровим номером 5123784200:01:001:0038 є громадянка ОСОБА_1 , цільове використання земельної ділянки землі забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (В 03.07).

Відповідно до пп. 269.1.1. п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно з п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Суд встановив, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №744599-1314-1503 від 20.07.2018 року щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 156790,21 грн. Вказане податкове повідомлення рішення отримано відповідачем 23.08.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 14).

Також суд встановив, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №3804065-5307-1503 від 06.05.2019 року щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 156 790,21 грн. Вказане податкове повідомлення рішення також отримано 27.06.2019 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 15).

Відповідно до п.п. 56.1-56.2 ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 287.5. ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

З матеріалів справи, а також пояснень представника відповідача вбачається, що відповідачем вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені в адміністративному та/або судовому порядку, відповідачем не сплачено нараховане податкове зобов`язання у 60 днів з дати отримання податкових повідомлень-рішень та не проведено звірку даних з контролюючим органом.

Таким чином, з наявних обставин у справі, суд встановив, що зазначена сума податкового зобов`язання є узгодженою, а тому належить стягненню.

Судом відхиляються доводи відповідача з таких підстав.

Щодо недотримання позивачем кінцевого терміну надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення, що, на думку відповідача, є підставою для звільнення його від відповідальності, суд зазначає таке.

Так, відповідно до п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 287.9. п. 287 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Так, матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення №744599-1314-1503 щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 156790,21 грн. прийнято контролюючим органом 20.07.2018 року, тобто після 01 липня.

Однак, суд звертає увагу, що приписами п. п. 287.9. п. 287 Податкового кодексу України передбачено звільнення від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, а не від сплати самого податкового зобов`язання. Згідно з розрахунку податкового боргу, позивач просить стягнути з відповідача тільки податкові зобов`язання, та не просить стягнути штраф та/або пеню.

Стосовно тверджень представника відповідача, що позивачем не перевірено сплату зазначеного податкового зобов`язання у касі сільської ради, суд зазначає таке.

Відповідно п. 57. 3 ст. 57 ПК України фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному статтею 35-1 цього Кодексу) або відділення операторів поштового зв`язку.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Однак, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати податкового зобов`язання по земельному податку через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад.

Щодо незгоди відповідача з розрахунком податкового боргу, суд зазначає, що відповідно до п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Однак, матеріалами справи не підтверджено, що відповідач звертався до контролюючого органу щодо проведення такої звірки.

Згідно з пп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України).

Суд встановив, що наведена земельна ділянка має нормативну грошову оцінку, що підтверджено листом Міськрайонного управління в Овідіопольскому районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про надання інформації» від 12.09.2017 року вих. № 2336/123-17 з бази даних державного земельного кадастру (а.с.16).

Тому, наведені доводи відповідача відхиляються судом.

Крім того, відповідач зазначив, що станом на 07.12.2020 року об`єктів нерухомого майна, що підлягають технічної інвентаризації на цій земельній ділянці не виявлено, відповідачка не використовує земельну ділянку у комерційних цілях. Однак, суд зазначає, що наведені доводи не мають жодного наслідку щодо нарахування та сплати земельного податку, оскільки суб`єктом оподаткування є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), яким є позивач, а об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, без застережень щодо її використання у комерційних цілях та розташування об`єктів нерухомості.

Відповідно до п. 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Стаття 283 ПК України містить вичерпний перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, в якому відсутні земельні ділянки - з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Таким чином, суд звертає увагу, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Також суд вважає, невірним посилання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини у справі № 41/74 Yvonne Van Duyn vs Home Office, оскільки ця справа не стосуються обставин щодо нарахування та сплати земельного податку та судом не встановлено порушення відповідачем виконання власних зобов`язань.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що у зв`язку з несплатою у повному обсязі податкового зобов`язання, податковим органом на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 80144-53 від 03 червня 2019 року (а.17).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Статтею 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11. ст. 87 Податкового кодекс України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті Кодексу докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем доведено правомірність стягнення податкового боргу, у свою чергу, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування доводів позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Одеській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв`язку з чим належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 313580,42 грн.,- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в сумі 313 580,42 грн. (триста тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 42 копійки) на бюджетний рахунок №UA 728999980334149813000015600, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, код отримувача 37929461, отримувач коштів УК в Овід. р-ні/отг смт. Таїр/18010700.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 19» лютого 2021 року.

Cуддя Л.Р. Юхтенко

.