Справа № 686/29601/19
Провадження № 2/686/1340/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2021
Хмельницький міськрайонний суд
в складі :головуючого судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А., Козельській Г.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 , та її представника - ОСОБА_2 ,
та представника третіх осіб Лозінського М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни, третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя, -
в с т а н о в и в :
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду, який мотивує тим, що вона з 12.07.2007 року перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На момент смерті ОСОБА_6 був єдиним учасником приватного підприємства «Фрі-Вест», про що свідчить статут вказаного приватного підприємства та підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Вона є спадкоємцем першої черги померлого відповідно до приписів статті 1261 ЦК України.
У зв`язку із смертю ОСОБА_6 вона звернулась до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відповідно до приписів статті 71 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріусу були надані всі необхідні документи, котрі підтверджують її право на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оскільки вважає, що їй на праві спільної сумісної власності подружжя належить одна друга частина корпоративних прав приватного підприємства «Фрі-Вест».
Однак, 25.10.2019 року приватний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовила їй у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, посилаючись на те, що між подружжям був укладений шлюбний договір, посвідчений питаним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 11.10.2007 року за реєстровим номером №152, яким встановлено правовий режим спільного майна.
Таку відмову нотаріуса вона вважає незаконною з наступних підстав.
11 жовтня 2007 року нею та її чоловіком ОСОБА_6 був укладений шлюбний договір за умовами якого пунктом четвертим вони визначили про те, що акції та цінні папери, придбані під час шлюбу, дивіденди до них, будь-які корпоративні права набуті під час шлюбу, а також до моменту його укладання чи сумісного проживання належать у випадку його розірвання тому з подружжя, на ім`я котрого оформлене придбання акцій чи інших цінних паперів чи корпоративних прав.
Отже шлюбним договором вони погодили, що акції, цінні папери та корпоративні права належать тому з подружжя на ім`я котрого вони оформлені лише у випадку розірвання шлюбу між сторонами. Оскільки шлюб між сторонами не розривався, а був припинений внаслідок смерті одного з подружжя, пункт 4 шлюбного договору не може бути підставою для відмови їй у поділі корпоративних прав приватного підприємства «Фрі Вест» як спільного майна подружжя.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити з наведених у заяві підстав.
Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час і місце судового розгляду належним чином. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 .
Представник третіх осіб в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечує, вважає що корпоративні права у приватному підприємстві «Фрі-Вест» набуті ОСОБА_3 (чоловіком позивача) виникли у нього 25.01.2001 року (дати державної реєстрації названого приватного підприємства), тобто задовго до укладення шлюбу з позивачем 12.10.2007 року. Наведене підтверджується статутом ПП «Фрі-Вест» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на дане підприємство.
Подружжя при укладанні шлюбного договору врегулювали правовий режим майна, пунктом четвертим якого встановлено, що акції та цінні папери придбані під час шлюбу, також дивіденди до них, будь-які корпоративні права на буті за час шлюбу, а також до моменту його укладення чи сумісного проживання - належать у випадку його розірвання тому з подружжя на ім`я якого оформлено придбання акцій чи інших цінних паперів чи корпоративних прав. Вважає, що з аналізу змісту викладеного положення шлюбного договору випливає, що корпоративні права приватного підприємства «Фрі-Вест», єдиним власником та засновником якого є ОСОБА_6 , належать останньому та виключає частку позивача цих корпоративних прав у спільному майні подружжя, не заперечуючи її права на них в порядку спадкування.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року до участі у справі в якості залучено третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5
11 грудня 2019 року підготовче провадження закінчене та справу призначено до судового розгляду.
03 лютого 2021 року ухвалено рішення по суті спору.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, заслухавши доводи позивача та її представника, заперечення представника третіх осіб, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 12 жовтня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.02.2019 року.
11 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений шлюбний договір, за умовами якого акції та цінні папери, придбані під час шлюбу, а також дивіденди до них, будь-які корпоративні права, набуті під час шлюбу, а також до моменту його укладення чи сумісного проживання - належать у випадку його розірвання, тому з подружжя на ім`я котрого оформлене придбання акцій та цінних паперів чи корпоративних прав.
Постановою приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва в спільному майні подружжя після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таку відмову позивач вважає незаконною та просить її скасувати, зобов`язавши приватного нотаріуса видати їй свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на одну другу частину корпоративних прав приватного підприємства «Фрі-Вест» відповідно до умов пункту четвертого шлюбного договору укладеного подружжям 11 жовтня 2007 року.
4. Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Шлюбним договором, укладеним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 11 жовтня 2007 року, посвідченого 11 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу укладено шлюбний договір, яким сторони визначили правовий режим майна.
Позивач та її представник вважають, що ОСОБА_1 має право на одну другу частину корпоративних прав приватного підприємства (котрі на їх думку не є майном) згідно умов укладеного шлюбного договору на праві спільної сумісної власності подружжя, решта одна друга частина таких прав приватного підприємства «Фрі-Вест» мають бути розподілені порівну між спадкоємцями першої черги ОСОБА_6 , оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не розривався, тому пункт 4 шлюбного договору від 11.10.2007 року не може бути підставою для відмови позивачеві у поділі корпоративних прав приватного підприємства «Фрі-Вест» з урахуванням приписів статей 61,70 Сімейного кодексу України та рішення Конституційного Суду України у справі № 1-8/2012 від 19.09.2012 року щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 61 Сімейного кодексу України.
Проте погодитися з такою позицією позивача та її представника погодитись не можна з огляду на таке.
Корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. (стаття 167 ГК України).
Правом власності відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Однак, частка в статутному капіталі ТОВ є об`єктом цивільних прав або, інакше кажучи, майном у розумінні ст. 190 ЦК України.
Приватне підприємство «Фрі-Вест» (ідентифікаційний код юридичної особи 31285905) створене 25.01.2001 року (дата державної реєстрації вказаного приватного підприємства), єдиним засновником якого є ОСОБА_6 . Розмір статутного капіталу становить 00 грн. Керівництво підприємством здійснює Засновник.
Сторонами визнається факт, що єдиним засновником приватного підприємства «Фрі-Вест» був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , назване підприємство утворене до укладення шлюбу між сторонами, статутний фонд в період шлюбу не збільшувався.
При цьому, пунктом четвертим шлюбного договору укладеного сторонами 11 жовтня 2007 року ніяким чином не врегульовано правового режиму корпоративних прав приватного підприємства «Фрі Вест», в ньому не йдеться про долю майна (корпоративних прав) у випадку смерті його власника. В даному пункті шлюбного договору визначений правовий режим майна лише у випадку його розірвання, його не можна трактувати біль розширено, і застосувати правовий режим спільного сумісного майна. Таке трактування позивач та її представника прямо суперечить природі шлюбного договору.
Натомість, пунктом 8 вказаного шлюбного договору визначено, що майно, належне одному з подружжя за даруванням, спадщиною, або придбане іншим шляхом до реєстрації шлюбу або у відповідності з положеннями даного договору, не може бути визнане сумісною власністю подружжя, і при відчуженні (продаж, міна, дарування, здача в оренду (найом0 згода другого з подружжя не потрібна.
Тобто, даним пунктом сторони чітко врегулювали, що будь-яке майно належне одному з подружжя до реєстрації шлюбу належить тому з подружжя за ким це майно зареєстроване.
Так, відповідно до частини 1 ст. 93 Сімейного кодексу України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права і обов`язки.
Сторони даним договором такі відносини врегулювали, вказавши, що майно кожного із подружжя придбане до реєстрації шлюбу не може бути спільним сумісним майном подружжя, а пункт 4 шлюбного договору не свідчить того факту, що корпоративні права «Фрі-Вест» є спільною сумісною власністю подружжя.
Посилання представника позивача на те, що шлюб припинений, а не розірваний не свідчить про належність спірного майна до спільної сумісної власності, оскільки відповідно ст.. 96 СК України сторони не врегулювали такі відносини саме правовий режим майна після припинення шлюбу, щодо того, що у шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору після припинення шлюбу.
Неприйнятним до вказаних правовідносин та спору, що розглядається, застосування рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «Ікіо» щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 61 Сімейного кодексу України, оскільки статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки таке майно та статутний капітал має бути набутим у шлюбі.
В цьому рішенні Конституційний Суд зазначив, що підставами набуття спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин.
В даному випадку позивач та її представник підмінюють поняття, адже приватне підприємство та його статутний капітал створювалось та було набуте до укладення шлюбу, а корпоративні права, які оспорюються позивачем, не врегульовані шлюбним договором.
Тому, дії приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу з приводу відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на одну другу частину корпоративних прав спільної сумісної власності подружжя є правомірними. З цих підстав позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
5. Судові витрати.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі відмови у позові - на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40, 232, 235, 237-1, 240-1 КЗпП України , суд
У х в а л и в :
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни, третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя,
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення складено 12 лютого 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна місце знаходження , м. Хмельницький, вул. Соборна, 12/1
Суддя:
