cправа № 752/6582/20
провадження №: 2/752/2100/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Страхове товариство «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ВУСО» укладено договір добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби № К244НІ-195 А3АР від 10.06.2019. З моменту укладення зазначеного договору по теперішній час позивач сплачує страхові внески. На момент укладення договору позивач був здоровий. В жовтні-листопаді 2019 року у ОСОБА_1 було виявлено хвороби, які виникли протягом дії договору та передбачені договором страхування. Позивач був направлений на проходження МСЕК і 18.11.2019 його призначена ІІІ група інвалідності, з втратою працездатності 50%. Неодноразово позивач звертався через відділення ПАТ КБ «Приватбанк» та особисто з письмовим зверненням, проте офіційної відповіді ПрАТ «СК «ВУСО» про розгляд його страхового випадку не отримав, що завдало йому глибоких душевних переживань, що відобразилось на фізичному здоров`ї позивача та призвело до кризового стану.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача страхову виплату в зв`язку з хворобами, що призвела до інвалідності та втрати працездатності в сумі 50000,00 грн; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2020, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, в якому зазначив, що після звернення ОСОБА_1 до суду, ПрАТ «СК «ВУСО» 09.06.2020 здійснило виплату за п. 13 Переліку захворювань «ішемічний інсульт (інфаркт мозгу)» у розмірі 40000,00 грн. Тому, відповідач вважає, що виконав обов`язок щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 по захворюваннях, які визнаються страховими випадками згідно умов Електронного полісу добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби від 10.06.2019 № К244НІ-195А3АР та здійснило виплату в загальному розмірі 50000,00 грн (40000,00 грн з яких було виплачено вже після подання позовної заяви). Щодо стягнення моральної шкоди зазначили, що така відповідальність умовами договору і Умовами страхування не передбачена.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_1 було укладено Електронний поліс добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби від 10.06.2019 № К244НІ-195А3АР, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи.
Даний поліс укладався за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ПАТ КБ «Приватбанк» (Агента) на підставі оферти «Страхування здоров`я» та Умов страхування по Договору страхування на випадок хвороби, що зареєстровані та офіційно оприлюднені страховиком на офіційному сайті.
Пунктом 5 вказаного договору визначено, що застрахованою особою (вигодонабувачем) за цим договором є ОСОБА_1 .
Страхова сума за Договором становить 100000,00 грн (п. 8 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Умов договору і правил страхування, страхувальник зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страховику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов`язується своєчасно оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і Правил страхування.
Страховими випадками згідно цього договору і Правил страхування є наступні події, що мали місце під час дії Договору страхування, та підтверджені документами виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо), що передбачено п. 6.1. Договору. У п. 6.1.2. та у Додатку № 1 цього Договору вказано перелік захворювань та розмір страхових виплат за даними захворюваннями.
На момент укладення Договору позивач був здоровий, що підтверджується довідкою ЦЛВК МВС України № 18-ІІІ від 28.05.2017, де зазначено, що ОСОБА_1 здоровий та придатний до навчання в Національному університеті оборони України ім. І. Чернячівського.
В жовтні-листопаді 2019 року у ОСОБА_1 було виявлено хвороби, які виникли протягом дії договору та передбачені договором страхування, а саме: ангіосклероз сітківки обох очей та гіпертонічним типом, що відповідає розділу ІХ. Хвороби ока та вуха, п. 86 - катаракта, п. 90 - хвороби сосудів сітчатки та зорового нерву, Додатку № 1; ГХ ІІІ ст. Транзиторна ішемічна атака у басейні правої СМА, що відповідає розділу І. Хвороби системи кровообігу, п. 13 - ішемічний інсульт (інфаркт мозгу), Додатку № 1.
Позивач був направлений на проходження МСЕК і 18.11.2019 його призначена ІІІ група інвалідності, з втратою працездатності 50%, про що видана Довідка Центральної МСЕК № 1, про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності і відсотках, серія 12ААА № 038142 від 20.11.2019. Центральною МСЕК № 1, видана «Індивідуальна програма реабілітації інваліда» № 348 від 20.11.2019.
Зазначені хвороби у позивача виникли після укладення Договору добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби від 10.06.2019 № К244НІ-195А3АР.
09.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в зв`язку з хворобою, що призвела до інвалідності та втрати працездатності.
Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що захворювання застрахованої особи на передбачену Договору страхування хворобу, за умови, що вона виникла протягом дії Договору страхування та підтверджена документами, виданими у встановленому чинним законодавством України порядку.
Первинна інвалідність, встановлена внаслідок хвороби, яка вперше виявлена протягом дії Договору страхування і підтверджена документами, виданими у встановленому чинним законодавством України порядку, що встановлено п. 2.3.3. Договору.
Пунктом 2.4. Договору визначено, що страховими випадками є інвалідність або смерть застрахованої особи, які настали протягом одного року і є наслідком хвороби, яка вперше виявлена протягом дії Договору та підтверджена документами, виданим у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 ЦК України, передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Статтею 984 ЦК України, передбачено, що страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.
Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).
Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»).
Частиною 1 статті 999 ЦК України, визначено, що добровільним може бути, зокрема, страхування здоров`я на випадок хвороби.
Розглянувши подані медичні документи ПрАТ «СК «ВУСО» 09.06.2020 здійснило виплату позивачеві за діагнозом, передбаченим п. 13 Переліку захворювань «ішемічий інсульт (інфаркт мозгу)» у розмірі 40% від страхової суми, що складає 40000,00 грн (10000 х 40%) та здійснило перерахування вказаної суми на банківські реквізити позивача, що підтверджується відомостями АТ КБ «Приватбанк» щодо розподілу масових виплат від 09.06.2020.
Отже, заявлений діагноз підпадає під винятки встановлені умовами укладеного договору.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про страхову виплату від 21.10.2019 № Z199LPB70000AP, до якої серед іншого додано виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 9401 від 27.09.2019. Даною випискою встановлений діагноз: «Остеохондроз, деформуючий спондильоз грудного відділу хребта, кила диску Th6-Th7 МХД».
Розглянувши заяву про страхову виплату від 21.10.2019 № Z199LPB70000AP, відповідачем 29.10.2019 здійснено виплату позивачеві за захворюванням, передбаченими п. 74 Переліку захворювань «кила міжхребцевих дисків» у розмірі 10% від страхової суми на банківські реквізити позивача, що підтверджується відомостями АТ КБ «Приватбанк» щодо розподілу масових виплат від 29.10.2019.
Разом з тим, п.п. 3.4.1. Умов страхування до Договору, страхова виплата за однаковим захворюванням здійснюється не більше одного разу на протязі року.
Окрім того, позивач звернувся до страхової компанії із заявою на виплату страхового відшкодування, до якої додано Свідоцтво про хворобу № 141 від 01.10.2019, виданого Госпітальною військово-лікарською комісією Центрального госпіталю МВС України. Зі змісту вказаного Свідоцтва вбачається, що ОСОБА_1 : «В 2018 році проходив стац. лікування в ЦГ МВС України з діагнозом: ГХ І ст. Початкові прояви ПМК. Нейросенсорна приглухливість ліворуч. Міопія високого ступеня обох очей. Ангіопатія сітківки».
Отже, згідно Свідоцтва про хворобу № 141 заявлені до страхового відшкодування позивачем захворювання було діагностовано ще в 2018 році Центральною поліклінікою МВС України, тобто до укладення договору.
Умовами страхування передбачено, що не визнаються страховими випадками захворювання та/або смерть внаслідок захворювання, які були вперше виявлені у застрахованої особи до вступу в дію договору або після його закінчення (п. 4.2).
Листом від 23.11.2020 № 33/4-9АЗ, Центральним госпіталем МВС України підтверджено інформацію, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 30.08.2018 по 13.09.2018 у Центральному госпіталі МВС України.
До вказаного листа було надано копію Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 9291, де в графі Супутній діагноз зазначено: «Початкові прояви ПМК. Міопія високого ступеню обох очей. Ангіопатія сітківки обох очей з елементами ангіосклерозу».
У зв`язку з тим, що захворювання «Міопія високого ступеня обох очей. Ангіопатія сітківки» було діагностовано позивачу до вступу в дію Договору страхування, страховою компанією відмовлено у виплаті страхового відшкодування за даною хворобою.
Враховуючи викладене, ПрАТ «СК «ВУСО» виконало обов`язок щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 по захворюваннях, які визнаються страховими випадками згідно умов Електронного полісу добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби від 10.06.2019 № К244НІ-195А3АР та здійснило виплату в загальному розмірі 50000,00 грн (40000,00 грн, з яких було виплачено вже після подання позовної заяви).
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Сторонами було укладено договір добровільного страхування. Відносини зв договорами добровільного страхування регулюються положеннями Закону України «Про страхування», який є спеціальним, і безпосередньо умови викладеного договору страхування.
Відповідно до п. 5 Умов страхування, з усіх питань, не врегульованих цим Договором страхування, сторони керуються Законом України «Про страхування» та Правилами страхування.
Згідно ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це не передбачено договором страхування.
Тобто, відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, до яких моральна шкода не відноситься.
Положеннями ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання моральна шкода може відшкодуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом.
Таким чином, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, які врегульовані Законом України «Про страхування» та ЦК України, норми ст.ст. 625, 992, якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Не передбачена така відповідальність умовами договору і Умовами страхування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ВУСО», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.Ю. Мазур